Затверджено

наказ Головного управління

агропромислового розвитку

обласної державної адміністрації

від «10»липня 2008р.№51

 

 

 

ГАЛУЗЕВА ПРОГРАМА

«Комплексна біологізація захисту рослин 2008-2015»

 

1. Загальна частина

 

Галузева Програма «Комплексна біологізація захисту рослин 2008-2015» розроблена на основі вимог Законів України «Про захист рослин», «Про пестициди і агрохімікати», комплексної галузевої програми «Зерно Черкащини 2008-2015» та програми з охорони і родючості ґрунтів Черкаської області «Родючість 2008-2015».

Біологічний метод є основним стратегічним еколого-біологічним заходом контролю шкідливих організмів в посівах сільськогосподарських культур.

Україна спрямована на інтеграцію в ЄС, вступу в СОТ та входження в світовий ринок органічної продукції рослинництва і тваринництва, вироблених за біологічними технологіями без використання пестицидів. Ємність ринку екологічно чистої продукції перевищила в 2007 р. 30 млрд. дол. США. Також є необхідність кардинального покращення екологічної, економічної та  соціальної ситуації на селі, якості життя сільського і міського населення.

Природнокліматичні умови та родючі землі України і Черкаської області сприяють впровадженню технологій комплексної біологізації захисту рослин, у тому числі технологій виробництва продукції рослинництва вищої і покращеної екологічної якості на основі заборони або обмеження використання пестицидів, завдяки чому розглядається в світі і ЄС як перспективний і потужний експортер цієї продукції.

Практична можливість прискореного і масштабного розвитку комплексної біологізації захисту рослин забезпечується наявністю вітчизняного науково-технічного потенціалу з екологізації сільського господарства на засадах біологізації землеробства, який в основному відповідає світовому рівню, зокрема з промислових біотехнологій виробництва і застосування біологічних засобів захисту рослин.

Задоволення потреби сільського господарства в біологічних засобах захисту рослин передбачається шляхом відродження і розвитку мережі біофабрик та біолабораторій агропромислового комплексу України та Черкаської області, яка ввійшла в світову історію розвитку біологічного методу. В 1884 році на хуторі Миколаївка недалеко від  міста Сміла колишньої Київської губернії з ініціативи графа цукрозаводчика Бобринського, ентомолог І.М. Красильник наладив виробництво біологічного препарату на основі мускардінових грибів для боротьби із звичайним буряковим довгоносиком.

В 1968 році в Черкаській області була створена обласна міжгосподарська біолабораторія з 20-ма районними біолабораторіями. Максимального розвитку та застосування біометоду було досягнуто в 90-х роках минулого століття. В той час біологічний метод боротьби з шкідливими об’єктами застосовувався на площі 983 тисячі гектарів, що складало 61,7% до обробітку хімічними препаратами.

На сьогодні в Україні, лише на Черкащині збережено 18 біолабораторій, в 15 областях України вони відсутні. ЗАТ НВЦ «Черкасибіозахист» офіційно зареєстрував біологічний препарат Родента Біо для боротьби з мишовидними гризунами.

 

2. Мета і завдання Програми

 

                Мета програми полягає у підвищенні рівня екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва, зменшенні його залежності від імпортерів пестицидів, кардинальному покращенні фітосанітарної ситуації в агробіоценозах, збільшенні рентабельності виробництва продукції рослинництва.

                Ця мета має бути досягнута на основі доведення рівня біологізації захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів з 3-4 відсотків (за даними 2004-2007 років) до 60 відсотків від загального раціонального обсягу захисних заходів, який оцінено в 1,5 млн. га на рік.

                В розрізі цієї базової задачі визначені наступні напрямки розвитку комплексної біологізації захисту сільськогосподарських культур і рослинництва в цілому:

                - розроблення і впровадження не менш як на 5 відсотках сільськогосподарських угідь області біологічних технологій виробництва органічної продукції рослинництва без використання засобів хімізації;

                - відпрацювання і впровадження на площі сільгоспугідь 140 тис.га технологій виробництва продукції рослинництва 1-го класу екологічної якості з обмеженням на 75 відсотків технологічної потреби в пестицидах;

                - переведення промислового тепличного овочівництва Черкаського та Уманського тепличних комбінатів на використання виключно технологій біологізації рослинництва з рівнем заміщення пестицидів на біологічні засоби захисту рослин не менше 85 відсотків;

                - доведення обсягів виробництва біологічних засобів захисту рослин до 400-550 тис. гектаронорм на основі реконструкції, технічного переоснащення і  розширення мережі біофабрик і біолабораторій та створення деяких нових виробничих об’єктів біометоду.

                Згідно Постанови Кабінету Міністрів № 92 від 26.01.1996 р. на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення в результаті Чорнобильської аварії застосування хімічних препаратів обмежено. В умовах Черкаської області забруднення отримали 136 населених пунктів в 13 районах (додаток № 1) На таких площах заходами захисту рослин є агротехнічні, механічні, біологічні та системи з мінімальним застосуванням помірно, та мало небезпечних пестицидів (3-4 класу).

                Цією Програмою передбачається застосування біологічних методів боротьби починаючи з 2008 р. на площі  340 тис.га з доведенням площі обробітку у 2015 р. до 550 тис.га, в тому числі випуск трихограми на площі 280-450 тис.га. Проти мишоподібних гризунів бактороденцидом у 2008 році прогнозується обробити 60, а в 2015 році - 100 тис.га озимих культур (додаток № 2). Внаслідок цього значно зменшаться втрати врожаю сільськогосподарських культур, зросте виробництво екологічно-чистої продукції, буде збережена природна ентомофауни (додатку №3).

 

3. Обґрунтування заходів з впровадження технологій комплексної біологізації захисту рослин

 

                Програма базується на аналізі досягнень і розрахунків попереднього періоду прогресу (1987-1991 рр.), регресу, пов’язаного з економічною кризою, стабілізацією і тенденцією до відновлення біологізації захисту рослин в Україні та Черкаській області.

                Доведена практична можливість вирощування озимої пшениці та інших с.г. культур без використання пестицидів шляхом їх заміни комплексом ентомологічних і мікробіологічних засобів захисту рослин, агротехнічними заходами боротьби з бур’янами і клопом-черепашкою та іншими шкідливими об’єктами та мінімалізації застосування мінеральних добрив за рахунок їх часткової заміни азотфіксуючими та фосфат мобілізуючими бактеріальними добривами.

                Важливим резервом комплексної біологізації рослинництва є наявність ряду технологічних операцій і засобів біологічного захисту рослин, які мають незаперечну перевагу перед пестицидами щодо ефективного подолання шкідників і хвороб рослин.

                До таких операцій відносяться, застосування ентомофага «трихограма» для контролю на економічно безпечному рівні чисельності стеблового метелика на кукурудзі, соняшнику, комплексу совок на зернових, овочевих культурах в період дозрівання і  збору врожаю, біологічного родентициду «бактороденцид» проти мишоподібних гризунів на зернових та інших культурах, триходермін, пентафаг, гаупсин, боверін, різоплан проти хвороб на овочевих, зернових, технічних, плодовоягідних культурах.

                Найбільш важливою для ефективного розв’язання комплексу економічних, екологічних і соціальних проблем села є задача створення мережі зон комплексної біологізації землеробства, переважно на водозбірних, рекреаційних та природоохоронних територіях.

                Обґрунтована першочергова необхідність переорієнтації наукових установ (Черкаський інститут агропромислового виробництва, Уманський аграрний університет, Мліївський інститут садівництва, Інститут коренеплідних культур, ЗАТ НВЦ «Черкасибіозахист» та дослідно-селекційних станцій) аграрного профілю від досліджень окремих операцій біологічного захисту рослин до розроблення, відпрацювання і впровадження зональних технологій комплексної біологізації рослинництва, що доведено вітчизняним і закордонним досвідом, забезпечує належний рівень ефективності біологічних захисних заходів.

 

4. Етапи виконання Програми

 

Програма виконуватиметься двома етапами

 

                На першому етапі (2008-2009 рр.) передбачається розгорнути системні дослідження з розроблення і відпрацювання в дослідно-виробничих умовах зональних технологій комплексної біологізації захисту рослин як технологічної основи виконання програми в цілому.

                Має бути завершене формування технічної і технологічної бази реконструкції і технічного переоснащення мережі біофабрик і  біолабораторій та її поповнення новітніми розробками. Це стосується, зокрема, спеціалізованих технологічних комплексів середньотонажного і товарного виробництва ентомологічних і мікробіологічних засобів захисту рослин та бактеріальних добрив.

                Розробити проектну документацію реконструкції та технічного переоснащення і розширення підприємств з виробництва біологічних засобів захисту рослин і частково реалізувати їх.

                Визначити масиви сільськогосподарських угідь в області, на яких мають бути впровадженні зернові сівозміни, орієнтовані на виробництво органічного зерна озимої пшениці, здійснити стартовий комплекс агротехнічних заходів щодо їх переведення на застосування біологічних технологій у рослинництві відповідно до вимога стандартів ЄС.

                Визначитись щодо територій, на яких є екологічно доцільним і економічно обґрунтованим функціонування зон комплексної біологізації землеробства та розробити проектні пропозиції з їх створення.

 

                На другому етапі (2009-2015 роки) планується реалізувати пріоритетні інноваційні проекти впровадження технологій комплексної біологізації захисту рослин, виробництва продукції рослинництва вищого і 1-го класу екологічної якості та довести виробничі потужності мереж біофабрик і біолабораторій до визначеної потреби сільського господарства Черкаської області в засобах біологізації рослинництва.

                На протязі 2- етапу виконання програми планується також завершити формування визначених в Програмі першочергових об’єктів систем наукового-технічного і сервісно-виробничого забезпечення, використання засобів біологізації рослинництва.

 

5. Механізм забезпечення виконання Програми

 

                Для виконання Програми необхідно задіяти механізм її нормативно-правового, організаційного, фінансового, наукового забезпечення та створити систему моніторингу.

Нормативно-правове забезпечення

 

                Законами України «Про захист рослин», «Про пестициди і агрохімікати», «Про охорону навколишнього природного середовища» надана пріоритетність використанню біологічних засобів захисту і живлення рослин при вирощуванні сільськогосподарських культур, а також введення обмежень використання хімічних пестицидів і мінеральних добрив в вирощувані продукції дитячого і дієтичного харчування, в тепличному рослинництві, на водозбірних, рекреаційних і природоохоронних територіях.

                Проте ця законодавча база не в повній мірі відповідає сучасним вимогам, Тому,  по мірі впровадження програми науковим установам області, Головному управлінню агропромислового розвитку, Державній інспекції захисту рослин Черкаської області виходити з пропозиціями до Міністерства аграрної політики, Української академії аграрних наук та приймати активну участь у розробленні нормативно-правових актів, зокрема таких:

                - біологічне землеробство. Сертифікація продукції біологічного землеробства;

                - біологізації рослинництва. Сертифікація продукції рослинництва за ознакою екологічної якості;

                - тепличне біологізоване і біологічне рослинництво. Сертифікація продукції за ознакою екологічної якості;

                - зони комплексної біологізації землеробства. Регламентація порядку створення і функціонування.

 

Організаційне забезпечення

 

                Згідно спільного наказу Мінагрополітики України і ААН України № 334/46 від 27.05.08 р. «Про затвердження галузевої програми «Комплексна біологізації захисту рослин 2008-2015», організація виконання Програми покладається на Мінагрополітики, яке одночасно є її державним замовником, а також на Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Черкаський інститут агропромислового виробництва, Державну інспекцію захисту рослин Черкаської області, ЗАТ НВЦ «Черкасибіозахист», районні управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій.

                Мінагрополітики:

                - здійснює загальне керівництво виконанням основних завдань, визначених Програмою;

                - залучає до виконання Програми інші центральні та місцеві органи влади, а також підприємства, установи, організації на конкурсних засадах.

 

Наукове забезпечення

 

                Організація наукового забезпечення Програми покладається на Українську академію аграрних наук, науково-дослідні установи (Інститут захисту рослин), Інститут сільськогосподарської мікробіології, Інженерно-технологічний інститут «Біотехніка» та науково-аграрні установи Черкаської області, які є відповідальними виконавцями за напрямками:

                - пошук та селекція організмів та продуктів їх життєдіяльності для забезпечення біологічного захисту рослин;

                - розробка технології їх розведення та застосування в агропромисловому виробництві;

                - підготовка фахівців для виробничого забезпечення комплексної біологізації захисту рослин.

 

Фінансове забезпечення

 

                Для розроблення, відпрацювання і впровадження технологій комплексної біологізації захисту рослин, здійснення реконструкції і технічного переоснащення біофабрик і біолабораторій, створення спеціалізованих технологічних комплексів виробництва засобів біологізації рослинництва та  об’єктів регіональних систем науково-технічного і виробничого сервісного забезпечення комплексної біологізації захисту рослин, виконання цієї програми залучатимуться:

                - інноваційні кошти, кошти вітчизняних та іноземних інвесторів;

                - кошти підприємств агропромислового комплексу;

                - кошти біолабораторій і біофабрик;

                - державні кошти, передбачені Постановою Кабінету Міністрів від 23 квітня 2008 року № 398 «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення заходів щодо боротьби з шкідниками та хворобами  сільськогосподарських рослин» в об’ємах не менше 80% на біологічний метод;

                - державні кошти передбачені спільним наказом Мінагрополітики і ААНУ № 334/46 від 27.05.2008 р. «Про затвердження галузевої Програми «Комплексна біологізації захисту рослин 2008-2015»;

                - кошти обласного і районних бюджетів.

                Оскільки економічно слабкі господарства в наслідок нестачі коштів не можуть застосовувати біологічний метод боротьби з шкідливими об’єктами в повній мірі, необхідно виділення коштів з обласного бюджету в сумі 800 тис. гривень щорічно.

 

6. Механізм фінансування:

 

                Кошти виділяються через Головне управління агропромислового розвитку.

                Розпорядником коштів призначається Державна інспекція захисту рослин, яка визначає виконавця програми, щодо виробництва біологічної продукції та попередньої оплати визначеного об’єму біопродукції, яка безоплатно передається сільськогосподарським підприємствам за цінами, визначеними виходячи із собівартості її виробництва і  рентабельності не більше 30%.

                Розпорядник коштів, спільно з управлінням сільського господарства визначає господарства, де буде застосовуватися біологічний метод. Виконавець Програми передає їм біопродукцію та інструкцію по їх  використанню.

                Розпорядник коштів може оплачувати вартість внесення біопрепаратів авіаметодом.

                Для часткової оплати витрат за рахунок бюджетних коштів сільгосппідприємство подає:

                - заявку на виконання робіт із боротьби з шкідливими організмами, передбачених відповідно до прогнозованого у поточному році обсягу їх розвитку та поширення, акти обстеження сільськогосподарських угідь на заселеність шкідниками та  ураженість хворобами сільськогосподарських рослин, заявку на придбання біологічних засобів захисту рослин, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт із боротьби з шкідливими організмами, акти виконаних робіт із застосування біологічних засобів захисту рослин.

                Державна інспекція захисту рослин області щоквартально до 10 числа наступного місяця інформує Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Головдержзахист про використання бюджетних коштів.

 

7. Очікувані результати

 

                Соціально-економічний ефект виконання Програми визначатиметься підвищенням рівня екологічної і економічної безпеки області, розв’язанням проблем зменшення хімічного навантаження на сільгоспугіддя і навколишнє природне середовище, стабільним і достатнім постачанням засобів біологізації рослинництва аграрному сектору економіки, що сприятиме:

                - зменшенню залежності національної економіки від імпорту засобів хімізації сільського господарства;

                - поліпшенню екологічної, соціальної та економічної ситуації на селі, відновленню і стабілізації біологічного різномаїття;

                - оздоровленню людей завдяки споживанню продуктів харчування вищого і 1-го класу екологічної якості;

                - відтворенню родючості ґрунтів, збереженню корисної ентомофауни, зменшенню пестицидного навантаження на ґрунти;

                - конкурентоспроможності продукції рослинництва і продуктів її переробки;

                - створенню додаткових робочих місць в агропромисловому комплексі;

                - вирощуванню екологічно-чистої продукції сільськогосподарського виробництва на територіях радіоактивного забруднення.

 

 

 

 

 

Додаток № 1

до Програми «Комплексна

біологізації захисту рослин

2008-2015»

 

 

П Е Р Е Л І К

населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи

 

                1. Зона гарантованого добровільного відселення:

Канівський район - с. Тростянець.

2.       Зона посиленого радіоекологічного контролю:

Городищенський район – с. Валява, с. Ксаверово.

Жашківський район – селище Констянтинівка, с. Нагірна, с. Побійна, с. Червоний Кут.

                Звенигородський район -  м. Звенигородка, с. Княжа, с. Озірна, с. Попівка, с. Стара Буда.

                Канівський район -  с. Бабичі, с. Грищенці, м. Канів, с. Ковалі, с. Конона, с. Кирилівка, с. Литвинець, с. Михайлівна, с. Пищальники, с. Потапці, с. Таганча, с. Трощин, с. Хмільна, с. Хутір-Хмільна, с. Черниші, с. Яблунів.

                Катеринопільський район – с. Бродецьке, с. Вербовець, с. Вікнине, с. Гончариха, с. Гуляйполе, с. Єлізаветка, смт. Єрки, с. Кайтанівка, смт. Катеринопіль, с. Киселівка, смт. Мокра Калигірка, с. Радчиха, с. Пальчик, с. Ступичне, с. Суха Калигірка, с. Шостакове, с. Ямпіль, с. Ярошівка.

                Корсунь-Шевченківський район – с. Гута-Стеблівська, с. Заріччя, с. Комарівка, с. Миколаївка, с. Нова-Буда, с. Петрушки, с. Сидорівна, с. Склименці, с. Скрипчинці, смт. Стеблів, с. Хильки, с. Шендерівка.

                Лисянський район – с. Боярка, с. Журжинці, смт. Лисянка, с. Петровська Гута, с. Писарівна, с. Смільчинці, с. Рижинці, с. Чеснівка.

                Маньківський район – с. Кривець, с. Кути.

                Тальнівський район – с. Довгеньке, с. Криві Коліна, с. Лоташеве, с. Майданецьке, с. Мошурів, с. Павлівка Перша, м. Тальне, с. Тальянки.

                Уманський район – с. Піківець, с. Шарин, с. Ятранівка.

                Христинівський район – с. Синиця.

                Черкаський район – с. Кумейки.

                Шполянський район – с. Васильків, с. Капустине, с. Лозуватка.

 

 

 

 

 

Додаток № 2

до Програми «Комплексна

біологізації захисту рослин

2008-2015»

 

ПРОГНОЗОВАНІ ОБСЯГИ

застосування біологічного методу захисту

сільськогосподарських культур

                                                                                                                   (тис.га)

з/п

Назва району

Всього

В тому числі

Роки

ТРИХОГРАМА

проти кукурудзяного стеблового метелика, підгризаючих та листогризучих совок

БАКТОРОДЕНЦИД

проти мишовидних гризунів

2008

2010

2015

2008

2010

2015

2008

2010

2015

1.

Городищенський

9,8

11,4

26,1

7,8

8,9

20,5

2,0

2,5

5,6

2.

Драбівський

33,5

40,4

45,7

29,0

35,4

39,5

4,5

5,0

6,5

3.

Жашківський

23,0

28,1

33,1

18,5

23,1

26,6

4,5

5,0

6,5

4.

Звенигородський

13,2

16,0

29,4

10,4

12,5

22,9

2,8

3,5

6,5

5.

Золотоніський

24,3

32,8

41,9

20,3

28,1

34,4

4,0

4,7

7,5

6.

Кам’янський

11,0

11,7

21,2

8,9

9,2

17,6

2,1

2,5

3,6

7.

Канівський

13,5

15,4

18,6

11,0

12,4

15,1

2,5

3,0

3,5

8.

Катеринопільський

11,7

12,6

14,0

10,2

10,8

12,0

1,5

1,8

2,0

9.

К-Шевченківський

11,9

14,6

16,0

9,8

12,1

13,0

2,1

2,5

3,0

10.

Лисянський

13,0

14,7

20,6

10,5

12,0

17,0

2,5

2,7

3,6

11.

Маньківський

14,8

18,2

21,6

11,8

15,0

17,1

3,0

3,2

4,5

12.

Монастирищенський

15,9

19,3

28,6

12,9

15,9

22,5

3,0

3,4

6,1

13.

Смілянський

13,0

14,6

24,8

11,0

12,3

21,0

2,0

2,3

3,8

14.

Тальнівський

15,2

17,1

28,0

12,7

13,4

23,0

2,5

3,7

5,0

15.

Уманський

31,0

34,5

38,0

25,0

28,0

30,0

6,0

6,5

8,0

16.

Христинівський

10,9

13,5

21,7

8,4

10,5

17,1

2,5

3,0

4,6

17

Черкаський

13,7

15,0

26,6

11,2

12,0

22,0

2,5

3,0

4,6

18.

Чигиринський

12,7

13,8

16,6

11,5

12,1

14,6

1,5

1,7

2,0

19.

Чорнобаївський

25,0

29,8

39,0

21,0

25,3

32,5

4,0

4,5

6,5

20.

Шполянський

22,6

26,5

38,5

18,1

21,0

32,0

4,5

5,5

6,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РАЗОМ

340

400

550

280

330

450

60

70

100

 

 

 

 

 

 

Додаток № 3

до Програми «Комплексна

біологізації захисту рослин

2008-2015»

 

ПРОГНОЗОВАНІ ОБСЯГИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДНОЇ ЕНТОМОФАУНИ

                                                                                                   (тис.га)

п/п

Назва районів

Роки

2008

2010

2015

1.

Городищенський

11,0

11,0

11,5

2.

Драбівський

20,0

22,0

22,0

3.

Жашківський

11,0

11,0

11,5

4.

Звенигородський

12,0

12,0

12,0

5.

Золотоніський

18,0

18,0

18,5

6.

Кам’янський

10,0

10,0

11,0

7.

Канівський

10,0

10,0

11,0

8.

Катеринопільський

10,0

10,0

10,5

9.

К-Шевченківський

9,0

9,0

9,5

10.

Лисянський

11,0

11,0

12,0

11.

Маньківський

10,0

10,0

10,5

12.

Монастирищенський

12,0

12,0

12,5

13.

Смілянський

12,0

12,0

13,0

14.

Тальнівський

14,0

15,0

15,0

15.

Уманський

20,0

20,0

21,0

16.

Христинівський

11,0

12,0

12,0

17

Черкаський

10,0

11,0

11,0

18.

Чигиринський

10,0

10,0

10,5

19.

Чорнобаївський

17,0

17,0

17,5

20.

Шполянський

12,0

12,0

12,5

 

 

 

 

 

 

РАЗОМ

250

255

565