Біологічний захист рослин

Сигналізаційне повідомлення №15 станом на 13.05.2015 року

labfitlab — Wed, 13 May 2015 07:54:57 GMT

На території області відмічено початок масового льоту метеликів яблуневої плодожерки І покоління. За суми ефективних температур 230⁰(понад 10 ⁰С) відбувається відродження гусениць І покоління, що зазвичай буває приблизно через 17 днів після цвітіння пізніх сортів яблуні.

Від пошкодження плодових насаджень гусеницями яблуневої плодожерки захистять обприскування інсектицидами: акцент, к.е. 2 л/га, альтекс 100 к.е. 0,15-0,25 л/га, арріво, к.е. 0,16 -0,32 л/га, біммер, к.е. 0,8 – 2 л/га, бі – 58 новий, к.е. 0,7-2 л/га, децис – ф – люкс, к.е. 0,5 -1 л/га, дурсбан 480, к.е. 2л/га, зеніт, в.р.к. 0,25 л/га, золон 35, к.е. 2,5 – 3 л/га, командор, РК 0,2 л/га, кораген 20, КС 0,15 – 0,75 л/га та іншими дозволеними до використання в Україні.

В приватному секторі від плодожерки, попелиці застосовують препарати дозволені для роздрібного продажу населенню: бомбардир, в.г. 0,7г на 10 л води, децис профі 25 , в.г. 1 г на 10 л води, каліпсо, кс 2 мл на 10 л води, карате зеон мк.с. 4 мл на 10 л води, люфокс, к.е. 10 мл на 10 л води, рімон 10, к.е. 6 мл на 10 л води, танрек, рк 2,5 мл на 10 л води, цезар, к.е. 4-6 мл на 10 л води.

Обробітки хімічними препаратами проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Не менше як за дві доби, про час та місце проведення обробітків, необхідно обов`язково попереджувати Голів сільських і селищних рад та пасічників.

При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

Нач. Державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Сигналізаційне повідомлення №14 станом на 06.05.2015 року

labfitlab — Wed, 06 May 2015 11:57:21 GMT

На території області проходить вихід з грунту та заселення сходів картоплі імаго колорадського жука. Масовий вихід та яйцекладка шкідника проходитиме в ІІ – ІІІ декадах травня. Погодні умови зимового періоду були сприятливими для доброї перезимівлі колорадських жуків, тому існує велика загроза пошкодження рослин.

З метою знищення та запобігання дальшому поширенню колорадського жука рослини картоплі і інших пасльонових культур, в разі заселення жуком 10% рослин, личинок (1 – 2 віку ) за масової їх появи та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин , обробляють інсектицидами дозволені до використання в Україні.

Для обробітку в приватному секторі застосовують : діюча речовина імідаклоприд-антіжук-0,45-0,50 г на 3-5 л води, бомбардир-0,45-0,50 г на 5 л. води на сотку, варант 200-1,5 мл на 8 л води на сотку, конфідор 200 -1,5 мл на 8 л води, ратибор-1,5-2,0 мл на 3-5 л води, смерть жукам-0,7 г на 4-5 л води на сотку; д.р. тіаметоксам-актара 240 - 0,7-0,9 мл. на 3-5 л води на сотку; д.р. імідаклоприд+лямбда-цигалотрин-антиколорад-1,0-1,5 мл на 5 л води; марш-1,0-1,5 мл. на 5 л. води; д.р. клотіанидин - дантоп 50 - 0,45 г на 3-5 літер води; д.р. лямбда-цигалотрин + тіаметоксам – енжіо 247- 1,8 мл на 5 літрів води на 1 сотку; д.р. тіаклоприд – каліпсо 480 - 1мл на 4-5 літер води на сотку; д.р. ацетаміприд - моспілан – 0,5 г на 3-4 літрів води.

Нач. державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко.

Сигналізаційне повідомлення №13 станом на 06.05.2015 року

labfitlab — Wed, 06 May 2015 11:54:46 GMT

На території області з кінця квітня до половини червня завдає значної шкоди жук кравчик, або головач. Жуки « стрижуть» сходи та листки: цукрових буряків, соняшнику, хлібних злаків, овочевих рослин, суниці, квіти, пагони молодих деревних рослин у розсадниках.

З метою знищення та запобігання дальшому поширенню жука кравчика у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» зареєстрований інсектицид актара 25 WG, в.г. (діюча речовина - тіаметоксам) в нормі від 0,6 до 3,6 кг/га. Препарат ефективний також від довгоносиків, піщаного мідляка, капустянки, личинок хрущів, коваликів. Рекомендують застосовувати актару 25 WG, в.г методом поливу рослин 0,25% розчином, методом крапельного зрошення та замочування розсади.

Нач. державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко.

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних с.-г. рослин у господарствах Черкаської області у травні 2015 року

labfitlab — Thu, 30 Apr 2015 08:14:41 GMT

Контрасний характер погоди у квітні (чергування теплих і холодних днів, посилений вітер, опади у вигляді снігу і дощу) уповільнював розвиток рослинності і вихід шкідників із місць зимівлі$CUT$.

Втім, наприкінці квітня повсюди за стрімкого підвищення середньодобових температур зимуючі стадії переважної більшості фітофагів активізувались і відновили живлення. Перезимувалі особини в доброму фізіологічному стані і у травні спроможні відновити численні популяції, що сприятиме масовому розвитку, поширенню та пошкодженню сільськогосподарських рослин шкідниками.

Багатоїдні шкідники

Лучний метелик. За результатами осінніх грунтових розкопок (2014р) кокони з живими гусеницями шкідника виявлені в Монастирищенському, Маньківському, Тальнівському, Уманському, Шполянському районах за середньої чисельності 0,1-0,5 на кв.м. Протягом місяця перезимувалі гусениці заляльковуватимуться, а за середньодобової температури понад 15ºС і суми ефективних температур (більше 10ºС) близько 80ºС розпочнеться літ метеликів, за температури вище 17ºС, коли СЕТ 150-200ºС літ стане масовим. В цей період, в разі температури повітря 22-25ºС, опадів, наявності квітучих бур’янів, рос можуть створити сприятливі передумови для реалізації потенційної можливості масового розвитку і шкідливості лучного метелика, передусім у багаторічних травах, цукрових буряках, соняшнику, овочах.

На початку та під час масового відкладання яєць, після сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму. За чисельності гусениць вище ЕПШ, визначених для кожної культури, проводять захисні обробки препаратами відповідно до рекомендацій.

Стебловий (кукурудзяний) метелик. Гусениці за незначної загибелі взимку (5 - 15%) виявлені в 23 % рослинних решток кукурудзи . У травні за температури понад 15-16ºС гусениці заляльковуватимуться, наприкінці місяця ймовірно розпочнеться літ метеликів.

У посівах озимих і ярих зернових культур, багаторічних трав продовжуватимуть осередково шкодити личинки чорнишів і коваликів (дротяники і несправжні дротяники), хрущів. Захист сходів забезпечується токсикацією насіння. Поля із значною чисельністю шкідників слід відводити під посіви бобових, льону, гречки, проса чи під чорний пар. Для захисту розсади овочевих культур корені рослин перед садінням замочують на 1,5 – 2 год в суспензії актари 25 WG, к.е. 1,5 г в літрі води на 250 рослин за 18-23ºС та експозиції 90-120 хв.

За масового льоту травневих хрущів лісові насадження захищають золоном 35,к.е. 1,5 – 3 л/га, плодові сади – за рекомендованими системами захисту.

Підгризаючі совки. Цьогорічні погодні умови зими не завадили перезимівлі гусениць старших віків озимої та окличної совок (загинуло 0-10% зимуючої стадії), які заляльковуватимуться, а з середини травня очікується літ метеликів.

У другій половині травня за температури повітря 18-20ºС відбуватиметься літ метеликів першого покоління листогризучих совок – капустяної, С-чорне, совки-гамми, бавовникової, помідорної (карадрина), інших видів. Суттєво обмежують чисельність цих лускокрилих комах яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок.

На сходах буряків, соняшника, кукурудзи, інших просапних культур зросте шкідливість піщаного мідяка ( Лисянський, Смілянський, Тальнівський, Монастирищенський, Уманський, Черкаський райони). За наявності більше 2 жуків на кв.м посіви захищають рекомендованими інсектицидами.

У травні розпочнеться формування популяцій мишоподібних гризунів у нових стаціях за межами місць резервації. Для попередження пошкоджень за наявності 3-5 і більше колоній на гектарі слід удаватися до використання дозволених в Україні біологічних препаратів та родентицидів.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Клоп шкідлива черепашка. Після перезимівлі фітофаг зберігся в доброму фізіологічному стані. Загинуло зимуючої стадії 3%. В ІІІ декаді квітня розпочалося крайове заселення фітофагом посівів озимої пшениці. Спочатку дорослі клопи зосереджуватимуться на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. У посівах за прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту.

За відсутності дощів у травні шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. Також посіви зернових колосових заселятимуть маврський, австрійський, гостроголовий та інші види клопів-щитників, пошкодження яких негативно впливатимуть на кількісні показники врожайності.

Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви (ЕПШ 2-4 і більше клопів на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку посіви захищають через обприскування: акта рою 25WG, в.г., 0,1–0,14 кг/га або 240SCк.с., 0,15 л/га, акцентом, к.е., 1,5 л/га, альтексом 100, к.е., 0,1-0,15 л/га, блискавкою, КЕ, 0,1-0,15 л/га, вантексом, мк.с., 0,06-0,07 л/га, данадимом стабільним, к.е., 1-1,5 л/га, децисом профі 25 WG, в.г., 0,04 кг/га, децис ф-Люкс 25 EC, к.е., 0,2-0,25 л/га, енжіо 247 SC, к.с., 0,18 л/га, карате зеоном 050CS, мк.с., 0,15 л/га, карателем, к.е., 0,15 л/га, нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,2-0,25 л/га, сумітіоном, к.е., 0,6-1 л/га, фастаком, к.е., 0,1-0,15 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, оперкотом, з.п., 0,15 кг/га, фостраном, к.е., 1-1,5 л/га, біммером, к.е., 1-1,5 л/га та їх аналогами, фатріном, к.е., 0,1-0,15 л/га, шаманом, к.е., 0,75 л/га. Ці інсектициди ефективні й проти інших шкідників зернових культур.

За сухої теплої погоди повсюди заселятимуть, посіви озимої пшениці пізніх строків сівби,також сходи ярої пшениці, ячменю, кукурудзи, проса, злакові мухи (поріг шкодочинності - 10-15 % заселених стебел, 30 – 50 екз на 100 помахів сачка ), хлібні блішки (понад 10 особин на кв.м), п`явиці (10-15 жуків кв.м), злакові попелиці (8-10 особин на стебло), цикади(40-50 особин на кв.м, або 150 особин на 100 помахів сачка). Пошкодження рослин ними спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Вийдуть з грунту на колоски та пошкоджуватимуть зерно озимих зернових культур хлібні жуки - кузька, красун, хрестоносець (поріг шкодочинності 3 – 4 особини на кв.м.). За перевищення вищезгаданими шкідниками порогу шкодочинності посіви обприскують препаратами рекомендованими від клопа шкідливої черепашки.

Личинки хлібного туруна (жужелиця) за чисельності 0,2-1 екз на кв.м. продовжуватимуть живитися в озимині, згодом заляльковуватимуться. Через два тижні на поверхню ґрунту виходитимуть жуки фітофага, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.

У квітні на посівах озимих зернових колосових культур з хвороб відмічали : септоріоз за ураження до 10% рослин, темно – буру плямистість –до 6%рослин, борошнисту росу - до 3% рослин. У посівах озимого і ярого ячменю виявлено сітчасту плямистість. Хворобою в слабому ступені уражено до 14% рослин озимого ячменю, до 2% рослин ярого ячменю. В разі випадання дощів та відносного температурного режиму (t° повітря 16-25°С), рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення хвороби набудуть поширення. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та ринхоспоріоз, червоно-бура, інші плямистості.

В кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви оздоровлюють: абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, альбітом ТПС, р., 0,04 л/га, альто супер 330 , к.е., 0,4-0,5 л/га, амістаром екстра 280, к.с., 0,5-0,75 л/га, дерозалом 500, КС, 0,5 л/га, дітаном М-45, ЗП, 2-3 л/га, заміром 400, в.е., 0,75-1,5 л/га, імпактом Т, к.с., 1 л/га, колосалем про, МЕ, 0,3-0,4 л/га, міражем, к.е., 1 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, солігором 425, к.е., 1 л/га, тілтом, 250 к.е., 0,5 л/га, топсином-М, з.п., 1 л/га та аналогами дозволеними до використання в Україні.

Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин борошнистою росою, плямистостями, 3-5% септоріозу листя та піренофорозу) та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос. Рішення щодо оздоровлення озимої пшениці фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля.

На початку ІІІ декади квітня бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий) почали переселення з багаторічних трав на горох. За посушливої жаркої погоди, коли рослини затримуються в рості, слід очікувати найбільшої шкоди від жуків. Сходи гороху за наявності 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м обробляють блискавкою, к.е., 0,15-0,16 л/га, фаскордом КЕ, к.е., 0,10 л/га.

Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху горохові попелиці, зерноїд, трипс, комарик, інші. В період бутонізації – початку цвітіння проти горохових зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), плодожерки, комарика, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м) посіви обробляють інсектицидами: актара 25 WG, в.г., 0,1 кг/га, карате зеон 050 EC, мк.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон 35, к.е. (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га, фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га.

Дощова погода за температури повітря 24-28⁰С сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.

Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями.

Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) у фазу 2-6 листочків культури посіви сої обприскують: Бі-58 новим, к.е., 0,5 л/га., енвідор 240SC, к.с. 0,4-0,5 л/га, золон 35, к.е. 2,5 -3 л/га.

У травні на посівах багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.

За надпорогової чисельності фітофагів, передусім, в насіннєвих ділянках застосовують арріво, к.е., 0,24 л/га, актеллік, к.е., 1л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га.

Технічні культури

В ІІІ декаді квітня на минулорічних бурячищах відмічали початок виходу на поверхню грунту жуків звичайного і сірого бурякових довгоносиків. У травні проходитиме заселення шкідниками посівів цукрових буряків. Щільність перезимувалих жуків становить 0,3-2 екз на кв.м. Загинуло зимуючої стадії 1%. Масовому заселенню посівів довгоносиками сприяє суха погода (температура повітря + 22-25⁰С).

За сухої сонячної погоди на ранніх сходах цукрових буряків шкодитимуть бурякові блішки, за теплої вологої погоди - бурякова крихітка, подекуди щитоноски, жуки піщаного мідляка.

За високого ступеня загрози сходам від звичайного бурякового та інших довгоносиків доцільно провести обкопування бурячищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками з послідуючим обприскуванням їх інсектицидами. За перевищення щільності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту - обробляють акта рою 25 WG, в.г., 0,08 кг/га, актелліком 500 EC, к.е., 1-2 л/га, нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, іншими.

У разі заселення крайових смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин) проводять обприскування актелікком 500EC, к.е., золоном 35, к.е., 1 л/га, БІ-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, іншими.

Надмірне зволоження ґрунту або його сухість, висівання неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявність у ґрунті патогенних організмів сприятимуть розвитку коренеїду. Для покращення стійкості рослин щодо ураження коренеїдом доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

У травні на посівах озимого ріпаку продовжуватимуть розвиватися і завдавати шкоду ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, хрестоцвіті блішки, клопи, попелиця, білани. Посіви захищають наприкінці бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів (квіткоїд, прихованохоботники 5-6 жуків на рослину) вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, іншими. Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода. Оздоровлюють посіви за появи ознак хвороб альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, містиком, к.е., 1 л/га тощо.

На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть ґрунтові шкідники – дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів. Також можливі пошкодження рослин сірим буряковим довгоносиком та піщаним мідляком . За надпорогової чисельності фітофагів (понад 2 екз. на кв.м), ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. За сприятливих погодних умов, ґрунтової і насіннєвої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою. На ділянках гібридизації рекомендовано провести видалення і спалювання уражених рослин, оздоровлюють посіви амістаром Екстра, к.с., 0,75-1 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га.

Плодові насадження

Повсюди в садах продовжуватимуть розвиватися і завдавати шкоди листкам, квіткам, брунькам і зав`язі садові довгоносики( сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, букарка, казарка). Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки. Личинки яблуневого квіткоїда заляльковуватимуться. Через 7 -12 днів виходитимуть молоді жуки, які скелетуватимуть листки та вигризатимуть ямки у зав`язі.

Протягом травня харчуватимуться листками гусениці золотогуза, білана жилкуватого, розанової листокрутки, яблуневої молі, лялькування яких відбуватиметься за теплої погоди в кінці місяця. Переважно в незахищених садах та лісопаркових насадженнях розвиватимуться гусениці кільчастого й непарного шовкопряда. Повсюди ймовірне зростання чисельності сисних шкідників( попелиць, кліщів, медяниць, несправжніх щитівок), які висмоктуватимуть соки молодих листків та пагонів.

Скрізь масово заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, яких навесні нараховувалось 2,5 - 3 екз. на дерево. За суми ефективних температур 130 ⁰С (вище 10⁰С) відбуватиметься літ метеликів, які активніше відкладатимуть яйця за відсутності опадів і вітру та температури понад 16⁰С у вечірні години. За суми ефективних температур 230⁰С ( понад 10⁰С) відроджуватимуться гусениці плодожерки. Під час утворення зав`язі у вишні літатиме і відкладатиме яйця вишнева муха.

За прохолодної дощової погоди в яблуневих і грушевих насадженнях поширюватиметься парша, в кісточкових – моніліальний опік, кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персика. Найсприятливіші до ураження борошнистою росою яблуні та персика температура 18 – 25⁰С та високе насичення повітря пароподібною вологою.

Відразу після закінчення цвітіння зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць, парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують золоном, к.е., 3 л/га, біммером, к.е., 0,8-2 л/га чи конфідором 200 SL, в.р.к., 0,25 л/га з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб флінта 50WG, в.г., 0,15 кг/га, скору 250 EC, к.е., 0,15-0,2 л/га або терселу, в.г., 2-2,5 кг/га.

Через 10-12 днів після попереднього, проти яблуневого пильщика та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів. За необхідності проти рослиноїдних кліщів додають аполло, к.с., 0,4-0,6 л/га або ніссоран, з.п., 0,3-0,6 кг/га.

При відлові феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки за 7 днів спостережень, на початку відкладання яєць плодожерками зерняткові насадження обприскують матчем 050EC, к.е., 1 л/га, рімоном 10, к.е., 0,6 л/га, ікарусом 250, в.е., 0,5-0,6 л/га чи іншими вказаними вище інсектицидами з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану 80, в.г., 1,9-2,5 кг/га або малвіну 80, в.г., 1,8-2,5 кг/га, поліраму, в.г., 2,5 кг/га чи дiтану М-45, з.п., 2-3 кг/га, а також тіовіту джет 80 WG, в.г., 8 кг/га або імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.

Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки сливової, інших обприскують топсiном - М, з.п., 1 кг/га, хорусом, 75 WGв.г., 0,2-0,3 кг/га, фиталом, в.р.к., 2 л/га, деланом, в.г., 1 кг/га з додаванням на сливі конфідору 200 SL, в.р.к., 0,25 л/га, варанта, в.р.к., 0,25 л/га, на черешні та вишні золону 35, к.е., 0,8-2,8 л/га чи каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га, на персику децис-ф-Люкс 25ЕС, к.е., 0,5 л/га або карате зеон 050 ЕС, мк.с., 0,3 л/га.

Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном 35, к.е., 0,8-2,8 л/га, на сливі ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, на персику біопрепаратом спінтор 240 SC, к.с., 0,3 л/га з додаванням хоруса, 75 WG в.г., 0,2-0,3 кг/га або топсiну - М, з.п., 1 кг/га чи сігнуму, в.г., 1-1,25 кг/га.

У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують золоном 35, к.е., 2,8 л/га, актелліком 500 EC, к.е., 0,8-1,2 л/га, каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га або біопрепаратом спінтор 240 SC, к.с., 0,3-0,5 л/га з додаванням топсiну–М, з.

Картопля та овочеві культури

Cкрізь заселятимуть та пошкоджуватимуть картоплю, інші пасльонові культури, паруватимуться і відкладатимуть яйця колорадські жуки. За оптимальних температур у межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% у другій половині місяця можливе відродження личинок.

Захищають сходи картоплі в разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Застосовують актару 25WG, в.г., 0,06-0,08 кг/га, моспілан, р.п., 0,02-0,025 кг/га, конфідор Максі, кораген, к.с., 0,05-0,06 л/га, інші інсектициди дозволені до використання в Україні.

За сухої жаркої погоди на капусті, редисці , інших хрестоцвітих культурах повсюди завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки. Капустяна (весняна) муха пошкоджуватиме капусту скрізь, де не дотримуються сівозміни, просторової ізоляції. Повсюди осередково шкодитимуть клопи, бариди, білани, капустяна міль.

Захищають капусту в разі заселення 10% рослин по 3-5 жуків блішок або 6 – 10 яєць капустяної мухи на рослину через обприскування країв або всуціль поля матчем, к.е., 0,4 л/га, акта рою 25WG, 0,07-0,09 л/га, децисом профі 25WG, в.г., 0,035 кг/га, іншими рекомендованими інсектицидами.

Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, на присадибних ділянках осередково розвиватиметься цибулевий прихованохоботник. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують карате зеоном 050 ЕС, мк.с., 0,2 л/га, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, енжіо 247 SL, к.с., 018 л/га, іншими дозволеними до використання

Начальник Державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Методичні матеріали щодо співпраці з КНР

admin — Mon, 27 Apr 2015 10:41:27 GMT

$CUT$

Список документів ,які необхідно подати до Черкаської фітосанітарної інспекції для проведення фітосанітарних процедур на відповідність Протоколу фітосанітарних вимог ,щодо експорту кукурудзи з України в КНР

Роз'яснення щодо обстеження кукурудзи:

Роз'яснення щодо обстеження сої:

Роз'яснення щодо обстеження ячменю:

Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2015 році

admin — Mon, 27 Apr 2015 10:15:28 GMT

$CUT$

Відкрити файл: prognoz_2015_rik.pdf

Сигналізаційне повідомлення №12 станом на 27.04.2015 року

admin — Mon, 27 Apr 2015 10:08:43 GMT

Сонячна, тепла погода сприяє активному відродженню шкідників: злакових попелиць, мух, блішок, клопів, цикадок і заселення ними посівів озимих і сходів ярих зернових культур. Надалі їх чисельність наростатиме і може $CUT$ завдати значної шкоди посівам. Тому, на посівах де існуватиме загроза від пошкодження шкідниками (поріг шкодочинності смугастої хлібної блішки 30 – 50 екз. на кв.м., шведської мухи – 40 -50 екз на 100 помахів сачком, клопа шкідливої – черепашка в посівах пшениці – 1-2, ячменю – 3-4 екз. на кв.м.) необхідно провести крайове або суцільне обприскування посівів одним із інсектицидів: альфасайд, КЕ - 0,1 – 0,15 л/га, бестселлер турбо 200,кс -0,05-0,08 л/га, децис профі 25, вг – 0,04 кг/га, децис ф – люкс, к.е. – 0,2 – 03 л/га, оперкот,з.п. 0,15 -0,2 кг/га, карате 050 ЕС, к.е. 0,15 -0,2 л/га, суперкіл 440, ке- 0,7 л/га, фостран, к.е. – 1,5 л/га та іншими дозволеними до використання в Україні.

Захисні заходи проти шкідників при можливості можна об`єднати із заходами проти хвороб.

Особливу увагу слід звернути на насіннєві посіви, які повинні оброблятися на початку заселення шкідниками і ураження рослин хворобами.

Обробітки проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Не менше як за дві доби, про час та місце проведення обробітків, необхідно обов`язково попереджувати Голів сільських і селищних рад та пасічників.

Начальник Державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко.

Сигналізаційне повідомлення №11 станом на 24.04.2015 року

admin — Fri, 24 Apr 2015 10:03:06 GMT

Розпочалося крайове заселення посівів озимих зернових культур клопом – шкідливою черепашкою. За перевищення фітофагом порогу шкодочинності на озимих зернових культурах у фази – весняного кущіння – вихід в трубку - 2 особини $CUT$ імаго на кв.м., на ярих зернових культурах (фаза кущіння) - 3-4 особини на кв.м. застосовують інсектициди: д.р. альфа-циперметрин: альфа супер, КЕ – 0,1-0,15 л/га, альфастек, КЕ – 0,1-0,15 л/га; диметоат: данадим мікс, КЕ – 1 л/га; д.р. імідаклоприд + лямбдацигалотрин: дестрой, КС – 0,1 л/га; д.р. циперметрин: циперон – 0,2-0,25 л/га, шарпай – 0,2 л/га, ципервіт – агро – 0,25 л/г; д.р. хлорпірифос + циперметрин: шаман – 0,75 л/га та іншими дозволеними до використання в Україні.

Начальник Державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Cигналізаційне повідомлення №10 станом на 24.04.2015 року

admin — Fri, 24 Apr 2015 09:59:14 GMT

Підвищення температури повітря сприятиме масовому виходу на поверхню грунту жуків звичайного бурякового і сірого довгоносиків$CUT$.

Щоб зменшити поширеність довгоносиків бурячища і прилеглі до них посіви буряків обкопують крайовими ловильними канавками із систематичним обприскуванням їх рекомендованими препаратами, у період сходи – 2-3 пари справжніх листків цукрових буряків за високого ступеня чисельності довгоносиків: звичайного – ЕПШ 0,2 – 0,3 екз. на кв.м., сірого – ЕПШ 0,2 – 0,5 екз на кв.м. застосовують інсектициди:

д. р.: ацетаміприд : моспілан, РП – 0,050-0,075 кг/га; д. р.: альфа – циперметрин: альтекс 100,к.е. – 0,1-0,25 л/га; фастак, к.е. – 0,1-0,25 л/га; д. р.: гамма – цигалотрин: вантекс, мк.с. – 0,06-0,07л/га; д. р.: зета –циперметрин: ф`юрі, в.е. – 0,15 л/ га; д.р.: тіаклоприд+дельтаметрин: протеус 110 OD, МД - 1 л/га; д. р.: хлорпірифос+циперметрин: нортон, к.е. – 1,0 л/га; нурел Д, к.е. – 0,8 л/га; нурік, к.е. – 0,8 л/га; суперкіл 440 ,КЕ – 10 л/га; шаман, к.е. – 0,8л/га; д. р.:піримифос – метил: актеллік 500 ЕС, к.е. – 1.5-2,0 л/га;

д. р.: тіаметоксам : актара 240 SC, к.с.-0,09 л/га; актара 25WG, в.г. – 0,08 л/га; д р.: лямбда–цигалотрин+тіаметоксам: енжіо 247 SC, к.c. – 0,18 л/га; д. р.: хлорпірифос: дурсбан, к.е. – 1,5-2,5 л/га; хлоргард 480, к.е. – 2,0-2,5 л/га; д. р.: імідаклоприд: смерть жукам, ВГ – 0,7л/га; д.р.: імідаклоприд+ лямбдацигалотрин: борей, КС – 0,1 л/га; д.р. дельтаметрин: децис профі WG, в.г. – 0,05-0,1 кг/га; децис ф-люкс 25, к.е. – 0,25-0,5 л/га; д.р.: фозалон: золон 35, к.е. – 3 – 3,5 л/га; д.р.: біфентрин+хлорпірифос: пірінекс супер 420, к.е. – 0,8 л/га.

Біологічні препарати -----------------------------------------

д.р.: екстракт матрину: натургард, в.р.- 0,3-1,0 л/га.

Рекомендовані препарати захистять посіви буряків від мідляка, блішок, щитоноски, крихітки.

Не менше як за дві доби, про час та місце проведення обробітків, необхідно обов`язково попереджувати Голів сільських і селищних рад та пасічників.

Начальник Державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Сигналізаційне повідомлення №9 станом на 24.04.2015 року

admin — Fri, 24 Apr 2015 09:46:15 GMT

Розпочалося заселення посівів озимого ріпаку жуками ріпакового квіткоїда (ЕПШ у період збільшення бутонів – 2 -3 жуки на рослину), хрестоцвітими та ріпаковими блішками (ЕПШ яких 3-5 екз на кв.м) $CUT$. Найближчими днями за теплої погоди відбуватиметься активне поширення шкідників.

Тому, при досягненні шкідниками порогу шкодочинності необхідно провести крайові або суцільні обробітки одним із рекомендованих інсектицидів: альфа – супер, к.е. 0,15 л/га, вантекс, мк.с. 0,04-0,06 л/га, каліпсо 480 кс 0,15-0,2 л/га, нурел д, к.е. 0,5-0,6 л/га, піренекс супер 420, к.е. 0,4 – 0,75 л/га, моспілан, в.п. 0,1-0,12 кг/га, ф`юрі, в.е. 0,1 л/га та іншими дозволеними до використання в Україні.

Обприскування пестицидами посівів озимого ріпаку (насіннєвих та призначених на технічні цілі) проводять, з дотриманням санітарних строків останньої обробки до збирання врожаю, в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Не менше як за дві доби, про час та місце проведення обробітків, необхідно обов`язково попереджувати Голів сільських і селищних рад та пасічників.

Начальник Державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Сигналізаційне повідомлення №8 станом на 17.04.2015 року

admin — Sat, 18 Apr 2015 09:41:02 GMT

Розпочався вихід із місць зимівлі оленки волохатої (Epicometes hirta Poda). Жуки пошкоджують бутони, пиляки в квітках, молоді листочки плодових, ягідних. За теплої сонячної погоди проходитиме інтенсивне заселення шкідником насаджень плодових культур, плантацій суниці, декоративних росли, винограду. За холодної дощової погоди жуки ховаються в грунт.

На присадибних ділянках, в колективних, фермерських садах можна струшувати жуків оленки волохатої з дерев у фазі цвітіння на поліетиленову плівку та знищувати. Перед струшуванням дерева потрібно обприскувати холодною водою, щоб жуки не злітали.

Жуків приваблює синій колір, це також можно використовувати для збирання шкідника. Під деревами встановлюють пастки – яскраві сині коритця чи миски з холодною водою.

Проти оленки волохатої пропонують використовувати препарат Каліпсо 480 SC,к.с. за норми - 0,25 л/га, 2 – 2,5мл препарату на 10л води на 1 сотку саду. Дерева яблуні обприскують у фазі рожевого пуп`янка – до фази цвітіння. За умови дотримування рекомендованих норм витрати препарат безпечний для бджіл, що дозволяє проводити обприскування також і під час цвітіння. Препарат також ефективний від комах-шкідників саду, таких як квіткоїд яблуневий, довгоносики, плодожерка яблунева, пильщик яблуневий, мінуючи молі.

Обробітки плодових насаджень проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Не менше як за дві доби, про час та місце проведення обробітків, необхідно обов`язково попереджувати Голів сільських і селищних рад та пасічників.

Нач. фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Сигналізаційне повідомлення №7 станом на 17.04.2015 року

admin — Fri, 17 Apr 2015 19:27:15 GMT

В середині ІІ декади квітня на минулорічних бурячищах відмічено початок виходу на поверхню грунту жуків звичайного бурякового довгоносика$CUT$. Живі особини бурякового довгоносика у доброму фізіологічному стані, статевий індекс нахилений у бік самиць.

За температури повітря 15 – 20 ⁰С та поверхні грунту 25 – 35 ⁰С спостерігатиметься масовий вихід звичайних бурякових довгоносиків з розселенням з місць зимівлі «пішим ходом», а в подальшому й перельоти на сходи цукрових буряків. Передбачається значна щільність і шкідливість фітофагів через зменшення посівних площ цукрових буряків.

Щоб зменшити поширеність довгоносиків бурячища і прилеглі до них посіви буряків обкопують крайовими ловильними канавками, з систематичним обприскуванням їх дозволеними до використання в Україні інсектицидами.

Нач. державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Сигналізаційне повідомлення №6 станом на 14.04.2015 року

admin — Tue, 14 Apr 2015 19:24:04 GMT

Погодні умови сприяють відродженню шкідників: злакових попелиць, мух, блішок, клопів і початок заселення ними посівів озимих зернових культур. Надалі їх чисельність наростатиме і може завдати значної шкоди посівам $CUT$. Тому, на посівах де існуватиме загроза від пошкодження шкідниками (поріг шкодочинності смугастої хлібної блішки 30 – 50 екз. на кв.м., шведської мухи – 40 -50 екз на 100 помахів сачком, клопа шкідливої – черепашка в посівах пшениці – 1-2, ячменю – 3-4 екз. на кв.м.) необхідно провести крайове або суцільне обприскування посівів одним із інсектицидів: альфастек, КЕ - 0,1 – 0,15 л/га, борей, КС – 0,12 – 0,14 л/га, данадим мікс, КЕ – 1 л/га, децис ф – люкс, к.е. – 0,2 – 0,25 л/га, карате 050 ЕС, к.е. 0,15 -0,2 л/га, карате зеон050 CS. мк.с. – 0,15 -0,2 л/га, фостран, к.е. – 1,5 л/га, штеф – альфа – цип, КЕ – 0,15 л/га та іншими дозволеними до використання в Україні.

Захисні заходи проти шкідників при можливості можна об`єднати із заходами проти хвороб.

Нач. державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Сигналізаційне повідомлення №5 станом на 14.04.2015 року

admin — Tue, 14 Apr 2015 15:27:15 GMT

На посівах озимих зернових культур поступово збільшується поширеність і ураженість рослин хворобами: борошнистою росою, септоріозом, плямистостями: темно – бурою, сітчастою $CUT$.

Тому, на посівах де існуватиме загроза від поширення зазначених хвороб необхідно провести обприскування одним із фунгіцидів:

д.р. карбендазим – абсолют – 0,5 л/га; д.р. біксафен+протіоконазол – авіатор хpro 225 EC – 0,6-0,8 л/га; д.р. пікоксістробін+ципроконазол – аканто плюс 28 – 0,5-0,75 л/га; д.р. пропіконазол – балеро ЕС – 0,5 л/га; д.р. тебуконазол – дінасті 250 – 1,0 л/га, містік супер – 1,0 л/га; д.р. флутріафол – інплант – 0,5 л/га; д.р. фенпропідин+епоксиконазол – ліндер топ – 1,0-2,0 л/га; д.р. епоксиконазол+метконазол – осіріс стар – 1,0-1,5 л/га та іншими дозволеними до використання в Україні.

М`яка зима, надмірна вологість грунту та прохолодна погода зі зниженням температури повітря під час відновлення вегетації озимих зернових культур сприяли осередковому ураженню рослин озимої пшениці кореневими гнилями. Від кореневих гнилей у «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні» рекомендують застосовувати фунгіциди: з діючою речовиною флутріафол - імпакт 500, кс - 0,25 л/га, інплант, кс - 0,5 л/га; д.р. тебуконазол + прохлораз - замір 400, в.е – 0,75 – 1,5 л/га; д.р. тіофанат - метил+ епоксиконазол+ тебуконазол – аякс, кс – 0,4 – 0,6 л/га

Обробітки фунгіцидами проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Не менше як за дві доби, про час та місце проведення обробітків, необхідно обов`язково попереджувати Голів сільських і селищних рад та пасічників.

Нач. державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних с.-г. рослин у господарствах Черкаської області у квітні 2015 року

admin — Thu, 26 Mar 2015 07:15:19 GMT

Погодні умови в ІІ декаді березня сприяли початку виходу шкідників із місць зимівлі та поширення хвороб на озимих культурах. Перезимувалі особини більшості шкідників перебувають у доброму фізіологічному стані і за сприятливих агрокліматичних умов в квітні спроможні відновити численну та якісну популяцію. А тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин набуває важливого значення для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Хлібна жужелиця (турун). Осінніми грунтовими обстеженнями в посівах озимини урожаю 2015 року личинки хлібної жужелиці були виявлені на 31 % обстежених площ у Жашківському, Лисянському, Кам`янському, Канівському, Катеринопільському, Черкаському, Смілянському, Тальнівському та Шполянському районів із середньою чисельністю 0,6 екз на кв.м. За помірно теплої погоди і достатньої вологозабезпеченості грунту у квітні місяці фітофаг завдаватиме шкоду озимим зерновим культурам, передусім розміщеним після стерньових попередників. Потреба захисних заходів виникатиме переважно в крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності фітофага (понад 3-4 і більше личинок на кв.м), з використанням інсектицидів: альфагард 100,к.е. 0,15 л/га, дурсбан, к.е., 1-1,5 л/га, нортон, к.е., 1 л/га, нурел Д, к.е., 0,75-1 л/га, піринекс супер, к.е., 1л/га, фостран, к.е., 1,5 л/га.

Клоп шкідлива черепашка Восени 2014 року середня чисельність клопів шкідливої черепашки в місцях зимівлі - 0,4 екз на кв. м. Підвищена чисельність клопа була виявлена в Тальнівському, Лисянському, Христинівському і Чорнобаївському районах – 1-2 екз на кв.м. За відсутності низьких перепадів температур в період заселення посівів – у фази завершення кущіння – початок виходу в трубку озимої пшениці ймовірне поширення дорослих клопів, насамперед в районах з підвищеною чисельністю.

Спочатку дорослі клопи зосереджуватимуться на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. За прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту, що важливо знати при обстеженні угідь для прийняття рішення щодо захисту зернових від перезимувалих клопів.

За відсутності дощів шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. У вищезазначених та інших регіонах вирощування зернових колосових посіви заселятимуть також маврський, австрійський, гостроголовий клопи.

В останні роки спостерігається тенденція до зниження заселеності посівів клопами, тому потреба в захисті посівів виникатиме осередково за перевищення порогу шкодочинності ( 2-4 і більше дорослих клопів на кв.м.). Посіви обприскують: актарою 25WG, в.г., 0,1–0,14 кг/га або 240SCк.с., 0,15 л/га, акцентом, к.е., 1,5 л/га, альтексом 100, к.е., 0,1-0,15 л/га, блискавкою, КЕ, 0,1-0,15 л/га, вантексом, мк.с., 0,06-0,07 л/га, данадимом стабільним, к.е., 1-1,5 л/га, децисом профі 25 WG, в.г., 0,04 кг/га, децис ф-Люкс 25 EC, к.е., 0,2-0,25 л/га, енжіо 247 SC, к.с., 0,18 л/га, карате зеоном 050CS, мк.с., 0,15 л/га, карателем, к.е., 0,15 л/га, нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,2-0,25 л/га, фастаком та іншими дозволеними до використання в Україні. Зазначені інсектициди ефективні й проти інших шкідників зернових культур

Хлібні блішки (смугаста, велика і звичайна стеблова блішка) Спостерігатиметься поширення і шкідливість шкідника за помірно вологої та теплої погоди навесні, насамперед у період сходів – кущіння ярих ячменю і пшениці, кукурудзи та проса, а також у посівах озимих культур пізніх строків сівби. Захисні заходи проти хлібних блішок будуть доцільними здебільшого у крайових смугах посівів зернових колосових, за надпорогової їх чисельності (ЕПШ – 30-40 екз. на кв.м) та наявності інших видів шкідливих комах.

Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) за теплої сухої погоди перш за все заселятимуть сходи ярих: пшениці, ячменю, кукурудзи, проса, а також посіви озимої пшениці пізніх строків сівби. Підвищена шкідливість п`явиць в минулому році спостерігалась осередково в Корсунь – Шевченківському, Жашківському, Кам`янському, Звенигородському, Чорнобаївському, Шполянському районах. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового (у фази сходи – 3-и листка ЕПШ 10-30 жуків п’явиці, кущіння - 150-200 і більше личинок на кв.м) скупчення шкідника.

Злакові мухи, з яких найпоширеніші шведські, гессенська. Початок льоту шведських мух відмічали за сонячної погоди 9 березня в Городищенському районі.

Виліт гессенської мухи слід очікувати після стійкого встановлення середньодобової температури повітря 10-12°С. Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечне для ярої пшениці, та ячменю, а шведських ще й для сходів кукурудзи. Пошкодження рослин ними спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Злакові попелиці (звичайна, велика) Попелиці масово розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Окрім того вони небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться цикадки, зокрема шестикрапкова, смугаста, інші, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст. Вірофорні цикадки також можуть переносити вірусні хвороби. Проти вищевказаних шкідників будуть ефективні інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур.

Набуватимуть поширення хвороби зернових колосових культур: борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі, інші. Розвитку хвороб сприяє випадання дощів та відносний температурний режим (t° повітря 16-25°С), рясні роси, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та ринхоспоріоз, червоно-бура, інші плямистості.

Під час виходу рослин в трубку високопродуктивні посіви озимої пшениці від борошнистої роси, септоріозу, інших плямистостей за інтенсивності ураження 1-5%, за умов достатнього зволоження оздоровлюють абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, альбітом ТПС, р., 0,04 л/га, альто супер 330 , к.е., 0,4-0,5 л/га, амістаром екстра 280, к.с., 0,5-0,75 л/га, дерозалом 500, КС, 0,5 л/га, дітаном М-45, ЗП, 2-3 л/га, заміром 400, в.е., 0,75-1,5 л/га, імпактом Т, к.с., 1 л/га, колосалем про, МЕ, 0,3-0,4 л/га, міражем, к.е., 1 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, солігором 425, к.е., 1 л/га, тілтом, 250 к.е., 0,5 л/га, топсином-М, з.п., 1 л/га, фолікулом 250, 0,5-1 л/га та аналогами. Зокрема, рішення щодо оздоровлення озимої пшениці фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля.

Сходи гороху від бульбочкових довгоносиків, які повсюдно заселятимуть посіви, в разі наявності 10-15 жуків на кв.м, захищають блискавкою, КЕ, 0,15-0,165 л/га, фаскордом КЕ, к.е., 0,10 л/га.

У багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, південний сірий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, інші фітофаги. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби. Ранньовесняне боронування в два сліди відростаючих посівів багаторічних трав першого і другого років, знищення решток відмерлих рослин, щілювання та міжрядний обробіток на глибину 8-10 см оздоровлюють рослини трав та знищують значну кількість фітофагів.

Насіння сої, щоб захистити від збудників пероноспорозу, церкоспорозу, септоріозу, бактеріозу, в допосівний період протруюють максимом XL, т.к.с., 1 л/т; проти комплексу шкідників сходів проводять токсикацію насіння команчем WG, в.г., 7 кг/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння сої симбіотичними азотфіксуючими бактеріями і одночасно обробляють мікродобривами: бором і молібденом (40-50 г на гектарну норму насіння).

Повсюди за сухої жаркої погоди в квітні сходи сої пошкоджуватимуть бульбочкові довгоносики, проти яких доцільне застосування золону 35, к.е., 2,5-3 л/га. Розвитку фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу на сходах сої запобігатимуть розпушуванням ґрунту, знищенням кірки і сходів бур’янів до сходовим боронуванням і після сходовими культиваціями.

Технічні культури

Звичайний буряковий довгоносик. За результатами осінніх грунтових обстежень 2014 року всіх полів сівозміни звичайного бурякового довгоносика виявлено на 6,1% обстежених площ за середньої чисельності 0,6 на кв.м, максимальної 3 екз. на кв.м. Найбільша чисельність звичайного бурякового довгоносика в осередках Корсунь – Шевченківського району - 3 екз на кв.м, в Городищенському, Чорнобаївському, Шполянському районах – 2 екз на.м. Стан популяції звичайного бурякового довгоносика характеризувався високою життєздатністю. Основна маса (85%) довгоносиків пройшли повне перетворення і знаходилася в стадії жуків.

За прогрівання ґрунту на глибині залягання шкідника до 7-10°С та поверхні минулорічних бурячищ до 15-17°С відмічатиметься вихід фітофага. Масове заселення ранніх посівів відбуватиметься за температури 22-25°С, коли спостерігатиметься літ шкідника. Окрім жуків звичайного, сходи культури заселятимуть жуки сірого бурякового довгоносика. За осінніми грунтовими обстеженнями сірий буряковий довгоносик заселив 1,8 % площ бурячищ за середньої чисельності 0,3 екз на кв.м

За сухої жаркої погоди ранні посіви буряків масово заселятимуть та пошкоджуватимуть бурякові блішки. Помірно тепла й волога погода сприятиме підвищенню чисельності й шкідливості бурякової крихітки та бурякової щитоноски.

Активне заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею відбуватиметься за підвищеної температури та вологості повітря. У разі заселення крайових смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин) проводять обприскування актелліком 500 ЕС, к.е., золоном 35, к.е., 1 л/га, БІ-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, іншими.

За високого ступеня загрози сходам від звичайного бурякового та інших довгоносиків доцільно провести обкопування буряковищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками з послідуючим обприскуванням їх інсектицидами. За перевищення щільності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту обробляють актарою 25, в.г., 0,08 кг/га, актелліком 500, к.е., 1-2 л/га, нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, іншими дозволеними до використання в Україні.

Надмірне зволоження ґрунту або його сухість, висівання неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявність у ґрунті патогенних організмів сприятимуть розвитку коренеїду в західних та центральних областях. Для покращення стійкості рослин щодо ураження коренеїдом доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

Озимий ріпак . Швидке підвищення температури повітря сприяло початку виходу з місць зимівлі з 16.03. жуків стеблового капустяного прихованохоботника. У квітні масово заселятимуть посіви хрестоцвіті блішки, весняна капустяна муха, капустяна попелиця .

Тому, по мірі заселення посівів шкідниками і досягнення ними порогів шкодочинності - стебловим капустяним прихованохоботником - 1-2 жуки на 40 рослин, хрестоцвітими блішками – 3-5 жуків на кв.м., капустяною попелицею - 2 колонії на кв.м. - необхідно провести крайові або суцільні обробітки одним із рекомендованих інсектицидів: альтекс 100, фаскорд КЕ, к.е., фастак, к.е.. – 0,1-0,15 л/га; брейк, м.е. – 0,05 – 0,07 л/га, кайзо – 0,2л/га, карате Зеон 050 CS, мк.с., каратель ЕС, КЕ – 0,1 -0,15 л/га; пірінекс супер 420 – 0,4-0,75 л/га; цезар, к.е. – 0,125-0,15 л/га; протеус 110 OD, МД – 0,5 – 0,75 л/га; пірінекс 25, СК – 0,75-1,0 л/га; канонір, ВГ – 0,05-0,07 л/га; танрек, РК – 0,15-0,25 л/га; нурел Д, к.е., нурік, к.е, суперкіл 440, к.е. – 0,6 л/га, шаман, к.е. – 0,5 – 0,6 л/га; ф`юрі, в.е. – 0,1 л/га; біскайя 240 OD – 0,25 л/га, каліпсо 480 SC, к.е - 0,2 л/га; моспілан, - 0,10 -0,12 кг/га; децис ф-люкс 25 ЕС – 0,25-0,5 л/га, борей – 0,1-0,12 л/га, оперкот акро, к.с. – 0,05 л/га; сумі-альфа, к.е. – 0,3 л/га; сумітіон, к.е. – 0,75-1,0 л/га.

На озимому ріпаку набувають поширення хвороби : альтернаріоз, фомоз, пероноспороз. Проти збудників хвороб застосовують фунгіциди: альтерно, КЕ – 0,5-1 л/га; ехнатон, КЕ – 1 л/га, ікарус 250, ЕВ – 1 л/га, полігард, КЕ – 0,5-0,75 л/га, тебуфор, КЕ – 1 л/га, титул дуо, ККР – 0,25-0,3 кг/га; фитал, РК – 2-3 л/га та інші дозволені до використання в Україні.

У посівах ярого ріпаку під час сходів – утворення розетки за сухої сонячної погоди шкодитимуть хрестоцвіті блішки (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м), чисельність яких обмежують біскайя, о.д., 0,25 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га, інші.

Плодові насадження

Погодні умови зимового періоду (2014-2015 рр.) були сприятливими для доброї перезимівлі шкідливих комах у садах.

Скрізь у плодових насадженнях протягом місяця продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав’язі садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, осередково букарка та казарка. Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки. В період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда, які прогризатимуть в бутонах дірки і виходитимуть назовні. За високого рівня їх шкідливості (один жук за температури повітря 10-12ºС за добу може пошкодити більше 50% бруньок на саджанці) довгоносики здатні призвести до значних пошкоджень зерняткових плодоносних садів.

На початку розпускання бруньок за температури повітря 12ºС покидатимуть гнізда й живитимуться бруньками, а потім листками гусениці білана жилкуватого і золотогуза, передусім у занедбаних садах. Вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за суми ефективних температур 160º. Гусениці непарного та кільчастого шовкопрядів відроджуватимуться за суми ефективних температур 110º , а розанової та інших листокруток 70º . Прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 12ºС сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт якого співпадає з фазою відокремлення бутонів. У зерняткових садах заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої розпочнеться за суми ефективних температур (вище 10^оС) 90-110^оС, масовий літ за 150-170^оС. Відкладання яєць фітофагом відбуватиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16^оС у вечірні години. В період набубнявіння і розпускання бруньок скрізь розвиватимуться та шкодитимуть личинки яблуневої та інших попелиць.

Розвиток личинок каліфорнійської щитівки розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7-8ºС. Личинки сливової й акацієвої несправжньощитівок пробуджуватимуться і розвиватимуться за вищевказаних умов. За суми ефективних температур (від порогу розвитку 8ºС) 130º спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки. Відроджуватимуться та шкодитимуть личинки червоного та бурого плодових кліщів, з місць зимівлі виходитиме глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12-13ºС заселятимуть бутони і листки дерев.

У разі прохолодної дощової погоди під час цвітіння садів можливий значний розвиток та поширення моніліального опіку. Масовому поширенню інфекції кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода за значних опадів. За 18-25^оС і значного насичення повітря вологою скрізь у зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, парша.

На початку розпускання бруньок зерняткових культур проти жуків садових довгоносиків, гусениць білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, яблуневої молі та парші, борошнистої роси, інших проводять обприскування актарою 240, к.с., 0,14-0,15 л/га, енжіо 247, к.с., 0,18 л/га або пірінексом, супер 420 к.е., 2 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб хоруса 75, в.г., 0,25 кг/га, темп ультра, в.г., 2 кг/га або косайда, в.г., 2-2,5 кг/га. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою, додають також тіовіт джет, в.г., 8 кг/га, імпакт, к.с., 0,1-0,15 л/га або алмаз 100, к.е., 0,3–0,4 л/га.

У фазу відокремлення бутонів – рожевий бутон проти вищевказаних шкідливих організмів проводять обприскування енжіо 247, к.с., 0,18 л/га, нурелом-Д, к.е., 1-1,5 л/га з додаванням проти хвороб антраколу, з.п., 1,5 кг/га, дітану М-45, з.п., 2-3 кг/га, натіво 75, в.г., 0,3-0,35 кг/га чи оріусу, в.е., 0,4-0,5 л/га дотримуючись чергування препаратів.

На початку розпускання бруньок кісточкових культур, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу та інших хвороб обробляють хорусом 75, в.г., 0,25-0,3 кг/га, світчем, в.г., 0,75-1 кг/га або сігнумом, в.г., 1-1,25 кг/га

Багатоїдні шкідники

Мишоподібні гризуни. Проведеними обстеженнями в кінці березня гризунів виявлено на 22,8% обстежених площ озимої пшениці за середньої щільності 1,1 кол на га, 9% площ озимого ячменю – 1 кол. на га, на 28,5% площ озимого ріпаку – 1,3 кол. на га, 59,5% багаторічних трав за середньої щільності 2,2 колонії на га. Осередкове наростання чисельності гризунів відмічено на площах багаторічних трав.

У квітні чисельність і шкідливість гризунів зростатиме внаслідок переселення їх з інших стацій, в яких активно розмножуються шкідники. За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі необхідно застосовувати дозволені до використання біологічні препарати та родентициди.

Ґрунтові шкідники (дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів і хлібних жуків) розпочали живитися корінням озимих зернових і ріпаку. За потепління та прогрівання ґрунту активізується переміщення личинок у верхню його частину. Повсюдно існує висока ймовірність осередкових пошкоджень озимих і ярих зернових, сходів просапних культур.

Ефективним проти цієї групи комах є обробка насіння інсектицидами або комбінованими препаратами за типом інкрустації гаучо, з.п., круїзером, т.к.с., нупрідом, ТН, пончо бета т.к.с., сідопрідом, ТН, іншими. У разі перевищення ЕПШ ґрунтових шкідників у 2-3 і більше разів, під час сівби цукрових буряків вносять у рядки форс, г., 4 кг/га.

Для захисту розсади овочевих культур від ґрунтових шкідників корені рослин перед садінням у відкритий ґрунт замочують у суспензії актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин за t⁰ 18-23⁰С та експозиції 1,5-2 години. В лунки (рядки) під час сівби та посадки в ґрунт капусти, томатів, картоплі вносять 10-12 кг/га форсу, г.

У разі високої чисельності дротяників та несправжніх дротяників (>20 екз. на кв.м) за 2-3 тижні до сівби кукурудзи або висадки розсади овочів доцільно використовувати принадні посіви вівса або жита насінням, обробленим інсектицидами.

Підгризаючі і листогризучі совки. Цьогорічні погодні умови зими не завадили перезимівлі гусениць старших віків і лялечок совок. У березні в озимині враховується 0,2-2 гусениці шостого віку на кв.м, підгризаючих совок. За наявності 2-3 гусениці на кв.м посіви слід захистити ефективними проти цих шкідників децисом Профі, ВГ, 0,035 кг/га, карате зеоном, мк.с., 0,3 л/га, бореєм, КС, 0,14 л/га, іншими інсектицидами за регламентами існуючих технологій.

Нач державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту

та роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Сигналізаційне повідомлення № 4 станом на 23.03.2015 року

admin — Mon, 23 Mar 2015 11:18:34 GMT

За температури повітря +6 ⁰- + 12 ⁰ відроджуються і розпочинають завдавати шкоди плодовим насадженням сірий бруньковий довгоносик, букарки, казарки, яблуневий квіткоїд. $CUT$

За перевищення порогу шкодочинності сірим бруньковим довгоносиком - 3-5 жуків на 1 м гілок, букарки - 30 – 40 жуків на дерево, казарки – 7-9 жуків на дерево, яблуневого квіткоїда - 30 – 40 жуків на дерево при обтрушуванні, щоб не допустити масового поширення шкідників необхідно провести комбіновані обприскування дозволеними до використання в Україні інсектицидами: актара 240SC, к.с. - 0,14 л/га, енжіо 247 SC , к.с. - 0,18 л/га, каліпсо 480 SC. - 0,2 л/га, пірінекс супер 420 – 1,25 – 1,5 л/га, дантоп 50, в.г.- 0,07 кг/га, конфідор 200SL, в.р.к - 0,25 л/га та інші. До інсектицидів додають рекомендовані фунгіциди проти хвороб парші, борошнистої роси : белліс,ВГ - 0,8 кг/га, інплант, КС 0,12 – 0,15 л/га, кумулюс ДФ, в.г - 6 кг/га, натіво 75 WG - 0,3 кг/га, оріус 250, в.е. - 0,4 – 0,5 л/га, принцип 90 SC. KC - 1 л/га та інші.

Для обробітку садів приватного сектору застосовувати препарати дозволені для роздрібного продажу населенню: інсектициди – актара 240 SC - 1,5 мл на 8-10 л води на 1 сотку, енжіо 247 SC к. с. - 1,8 мл на 5 л води, фунгіциди – коронет 300 SC -8-10 мл на 5 л води на 1 сотку, сапроль, к.е. – 10-20 мл на 10 л води, топсін М, з.п. - 8 - 10 г на 10 л води, флінт, в.г - 1,5 – 2 г на 10 л води.

Оптимальними строками для захисту садів від комплексу довгоносиків є період початку розпускання бруньок – «зелений конус» , за температури +10 – 12 ⁰С.

Обробітки проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Обов`язково попереджуйте про час і місце обробітку Голів сільських і селищних рад та пасічників.

Нач. державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В. Іщенко

Відомості декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік начальника інспекції

admin — Sat, 21 Mar 2015 03:35:21 GMT

$CUT$

Декларація начальника інспекції за 2014 рік.pdf

Відомості декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік заступника начальника інспекції

admin — Sat, 21 Mar 2015 03:25:49 GMT

$CUT$

Декларація заступника начальника інспекції за2014 рік.pdf

До уваги суб’єктів господарювання!

admin — Fri, 20 Mar 2015 11:27:51 GMT

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України інформує про те, що Федеральною службою з ветеринарного та фітосанітарного нагляду Російської Федерації внесено зміни до прийнятого раніше рішення щодо введення тимчасових обмежень з 22.10.2014 р. на ввезення під карантинної рослинної продукції на територію Російської Федерації з України $CUT$ (походження Україна) та транзит через її територію.

З 26.02.2015 р. тимчасові обмеження не розповсюджуються на транзит яблук з Республіки Молдова через територію України в Росію, якщо країна походження рослинної продукції співпадає з країною експорту, товаросупровідні та фітосанітарні документи оформлені на території цієї країни, а продукція не перепаковувалася, не розділялася на частини, не змішувалася з іншою підкарантинною продукцією на території третьої країни, тобто не змінювала свого фітосанітарного статусу.

Крім цього, з 26.02.2015 р. Федеральна служба з ветеринарного та фітосанітарного нагляду Російської Федерації дозволила ввезення з України на територію Російської Федерації лісоматеріали, розпиляні або розколені вздовж, колоті або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або не шліфовані, які мають бокові з’єднання або не мають таких, товщиною більше 6 мм (код ТН ВЭД ТС 4407), за умови проведення обробки (фарбовані, покриті лаком).

Джерело: http://www.vet.gov.ua/

Стан посівів озимих культур та догляд за ними. Поради науковця.

admin — Thu, 19 Mar 2015 09:37:39 GMT

Відбір монолітів 20 січня та 10 лютого і водне відрощення рослин пшениці та озимого ячменю, показали, що рослини озимої пшениці та ячменю добре відростали. Загибелі не відзначено. Тобто рослини знаходяться в задовільному стані. Глибина промерзання грунту в межах 30-40 см$CUT$.

З чого починати весняний догляд за посівами озимих культур?

На початку відновлення вегетації необхідно: обстежити кожне поле на предмет визначення густоти рослин, фази розвитку та стану органогенезу, відсоток загибелі; врахувати погодні умови, наявність добрив, найкраща дія добрив, коли за зиму випадає опадів 200 мм, а в нас їх випало біля 70 мм, що менше багаторічної норми. Звідси і судіть про ефективність внесення добрив.

Найкраща ефективність добрив при ранньому відновленні вегетації озимих культур на третьому етапі органогенезу так, як до часу виходу в трубку - 25-34 дні, рослини встигають розкущитись за рахунок цього і зростає їх продуктивність, що мало місце в умовах весни 2014 року.

Якщо проаналізувати стан посівів з точки зору етапів органогенезу, то рослини перебувають на більшості площ на другому та третьому етапі органогенезу.

Другий етап співпадає з розгортанням четвертого листка, початку кущення. Цей етап рослини проходять восени та навесні.

Третій етап настає з початком відновлення вегетації весною. Цей

період триває в основному 20-34 дні. Чим більше сегментів колосу

утвориться, тим більше може утворитися колосків у колосі. Тому оптимальне

забезпечення рослин елементами живлення, особливо ранньовесняне підживлення азотними добривами, дасть можливість отримати в середньому 15-17 колосків у колосі за рахунок заповнення верхньої і нижньої частини колосу, які при нестачі поживних речовин залишаються нерозвинутими. Нестачу азотного живлення у ранньовесняному періоді не можна компенсувати внесенням азотних добрив на пізніх етапах органогенезу.

Критичним періодом для озимих культур щодо забезпечення вологою та поживними речовинами є четвертий етап органогенезу, який проходить у фазу весняного кущення - початок виходу в трубку. В цей період проходить формування колосків у колосі, ріст вегетативної маси. Внесення азоту в дозі 30-40 кг д.р. у вигляді аміачної селітри розкидним способом, а краще дисковою сівалкою, що є важливим заходом, що збільшує озерненість колосу у 1,5-2 рази, особливо за помірної температури. Після цього етапу органогенезу збільшити колосків і зерен в колосі на інших етапах неможливо.

На п`ятому етапі органогенезу (вихід в трубку) забезпеченість рослин поживними речовинами і вологою сприяє закладанню більшої кількості добре розвинутих квіток в колосках колосу. Якщо при переході до п`ятого етапу органогенезу підсилити живлення, то можна формувати кількість квіток в колоску і більшу озерненість колоска і колосу. Коли замість звичайних 2-3 квіток буде утворюватись 4-5 квіток і в них утворяться зернівки, урожайність зростає у два рази. За несприятливих умов більш молоді квітки стають стерильними.

При визначенні дози азоту у весняне підживлення враховують стан органогенезу після перезимівлі рослин, запаси азоту (N-NO₃+NH₄) в

шарі грунту 0-20 см та кущистість рослин на основі агробіологічного

дослідження.

В умовах цього року доза азоту в перше підживлення на площах, де рослини мають коефіцієнт кущення 1-1,5 - 40-45 кг/га д. р. у вигляді аміачної селітри на площах, де коефіцієнт кущення 2,0-2,5 - доза азоту повинна становити в межах 40 кг д.р. на третьому етапі органогенезу. На цих же площах бажано провести друге підживлення на четвертому етапі органогенезу перед виходом рослин у трубку, це дасть можливість збільшити урожайність на 6-8ц/га. В умовах посухи підживлення буде неефективним.

Дозу азоту в підживлення вище 45 вносити не слід, так це буде економічно не вигідно. На посівах добре розвинутих з коефіцієнтом кущення 3,0-3,5 і вище - перше підживлення робити не слід через те, що рослини будуть продовжувати кущення, що приведе до значного розростання вегетативної маси і при нестачі вологи буде знижено урожайність на 4-6 ц/га. На таких посівах підживлення слід проводити на четвертому етапі органогенезу.

Які добрива вносити в підживлення рано навесні?

Краще вносити аміачну селітру, яка має в собі 50% нітратної і 50% амонійної форми азоту.

Хорошим добривом в підживленні весною є сульфат амонію, який містить 21% азоту і 24% - сірки. З цього добрива азот не промивається в нижні шари грунту. Через те, що амонійна форма азоту (NH₄) засвоюється грунтововбирним комплексом і при вступі в реакцію з азотними сполуками перетворюється в нітратну форму, яка буде засвоюватись рослинами.

Для підживлення другий раз можна використовувати карбамід. Деякі господарства застосовують для підживлення на посівах КАС, яка містить в собі карбамід і аміачну селітру.

Під час стеблування пшениці на шостому етапі органогенезу формується пилок у квітках, рослини в цей період дуже потребують вологи та азотно-фосфорних добрив. Навіть короткочасна посуха в цей період приводить до зменшення озерненості колоса та недобір урожаю. Добрива можна вносити, як розкидним способом, так і позакореневою, поєднуючи з обробкою фунгіцидами проти хвороб.

На сьомому етапі органогенезу відбувається посилений ріст у довжину вегетативних і генеративних органів колосу.

Восьмий етап (колосіння) в цей період завершується формуванням

колосу і квіток. Своєчасне позакореневе підживлення азотом у вигляді карбаміду забезпечує формування виповненого зерна з високим вмістом білка і клейковини.

На дев'ятому етапі органогенезу (цвітіння) запилення, утворення зиготи

і початок формування ендосперму. Припиняється ріст вегетативної маси через відмирання нижніх листків.

Десятий етап - ріст і формування зернини. Несприятливі умови в цей період впливають на довжину зернини.

Одинадцятий етап органогенезу - інтенсивне накопичення в зерні пластичних речовин. В кінці наливу вологість зерна зменшується до 40%, вміст сухих речовин – до 60-70%, налив припиняється. В цей період важливо зберегти флаговий лист у верхній частині рослини від пошкодження хворобами і шкідниками та подовжити його життєдіяльність.

Дванадцятий етап - повна стиглість. В цей період продовжується формування пластичних речовин. Треба своєчасно зібрати урожай, інакше при високій вологості зерна можливе «стікання». В першу чергу треба збирати високорослі і полеглі посіви, потім чисті та низькорослі посіви.

Всі роботи проведені на озимому полі весною повинні бути спрямовані

на збереження рослин та формувати на час збирання на м² шт. продуктивних стебел 550-600, довжину колоса - 7-8см, масу зерна з 1 колоса - 1,2-1,5г. і масу 1000 зерен - 42-45г. У минулому році при одержанні урожаю 6,0-6,5т/га ми мали такі показники: попередник – горох, соя. Обробіток грунту – поверхневий. Система удобрення з осені – N₃₀P₄₀K₅₀. Підживлення рано навесні – N₃₀+ N₃₀ на 4 етапі органогенезу, Сорт – Золотоколоса.

На час збирання: Рослин на м²/шт. – 350. Продуктивна кущистість -1,3.

Маса зерна з 1 колосу -1,3.

Маса 1000 зерен - 43.

Гербіциди вносити не було потреби. Збирали на пряму Доном 1500. Таким чином, на фоні N₃₀P₄₀K₅₀ + N₃₀+ N₃₀ забезпечили урожайність 6,0 т/га, умовно чистий прибуток становив 5350 грн/га, затрати - 4834 грн/га.

І. С. Шаповал, кандидат сільськогосподарських наук. Черкаської сільськогосподарської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН».

Протруєння зерна – як оптимальний захист культур

admin — Wed, 18 Mar 2015 10:23:09 GMT

Зернові культури є однією з найбільших і найважливіших груп сільськогосподарських культур, які за площею займають близько половини орних земель. Проте, отримання високих і якісних врожаїв цих культур залежить від застосування оптимальних систем захисту рослин від шкідливих організмів $CUT$. І першим, найважливішим етапом цього процесу є протруєння насіння. Протруєння насіння – економічно вигідний, екологічно найчистіший спосіб використання пестицидів.

В результаті порушення сівозмін, недотримання схем захисту та суттєвих змін клімату останнім часом спостерігається зміна фітопатогенних комплексів зернових культур. Посівний матеріал ярих культур потребує захисту від збудників таких хвороб, як плісені, гельмінтоспоріоз, альтернаріоз, сажки шляхом протруєння. Тому підготовці посівного матеріалу необхідно приділяти особливу увагу. Широко застосовують препарати з системною або контактно-системною дією, які містять одну або кілька діючих речовин. Протруйники, до складу яких входять активні інгредієнти з різних хімічних груп є найбільш перспективними, оскільки дають змогу захистити насіння від широкого спектру збудників хвороб. Обробіток насіння повинен сприяти отриманню прибутку, раціонально поєднувати ефективность і вартость препарату.

Ярі зернові колосові культури від сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистості листя, пліснявіння насіння протруюють водними суспензіями (10 л/т): 1,25 л/т вінцит-форте; 3 л/т вітавакс 200; 0,2 л/т ламардор 400 РS; 1,5-2 л/т максим стар FS; 0,25 л/т раксіл ультра. Складний протруйник від хвороб і грунтових шкідників:–селест-топ 1,6-2 л/т. Від пошкодження попелицями, злаковими мухами, цикадами, дротяниками, личинками хлібних жуків рекомендуємо до фунгіцидних протруйників додавати інсектицидні: 0,5 л/т круїзер 350; 0,4-0,5 л/т табу КС; 2 л/т рубіж. При протруєнні необхідно додавати мікроелементи, стимулятори росту, прилипачі. Системні протруйники доцільно використовувати перед сівбою. Протруйники необхідно періодично змінювати, тому що тривале використання призводить до набуття патогенами резистентності до нього. Протруювання насіння кукурудзи від дротянок та інших грунтових шкідників проводять препаратами: гаучо. 28 кг/т, і для підвищення врожайності біологічними препаратами: план риз БТ – 1-2 л/т, азот офіт – 300 мл/т.

Передпосівний обробіток зерна гороху від хвороб проводять такими препаратами: вітавакс 200 – 2,5 л/т, вінцит 050 – 2 л/т, максим 025 FS 1 л/т. Обробка насіння в день сівби розоторфіном, 0,8 кг/т з додаванням біопрепаратів: азотофіт -200 мл/т, фітоцид 0,5-1,5 л/т, фосформобілізуючих і азотфіксуючих бактерій, мікроелементів (бор, цинк, молібден). Азотфіксуючі та фосфатмобілізуючі бактерії, які входять до складу біопрепаратів забезпечують збільшення польової схожості та енергії проростання насіння, сприяють формуванню більш розвиненої кореневої системи. Фізіологічно активні речовини забезпечують збільшення використання мінеральних добрив на 25-30%. На 1 гектарну норму насіння використовується 0,3-1 л препарату (на 100 кг насіння 1-1,5 л розчину). Оброблене біопрепаратом насіння повинно бути захищене від попадання прямого сонячного проміння.

Протруєння насіння сої проводять наступними препаратами: максим FS -1 л/т, ТМТД 8 л/т. Від комплексу ґрунтових та наземних шкідників – табу 0,5-0,6 л/т. Для забезпечення стабільної урожайності культури сої наполегливо радимо не забувати про забезпечення рослин бором і молібденом за допомогою інокулювання насіння. А для більшої надійності — обробляти інокулянтами навіть двічі: за 90 днів до сівби застосовують першу, сигнальну інокуляцію, що складається з молібдату амонію, нітрату кобальту та борної кислоти; повторну обробку насіння потрібно здійснити безпосередньо перед сівбою біопрепаратом нітрофікс 2,8 л/т.

Насіння соняшнику від збудників хвороб обробляють протравниками: апрон 3 л/т; дерозал 1,5 л/т, максим XL 6 л/т; роялфло 3 л/т. Від дротяників та комплеку наземних шкідників сходів протруюють препаратами – з нормою 12 л/т: нупрід 600; круїзер 350 FS 6-10 л/т; гаучо 10,5 кг/т. Обробку насіння цими препаратами слід проводити в поєднанні з вказаними вище протруйниками фунгицидної дії. Із біологічних препаратів використовують азотофіт -700 мл/т.

Насіння овочевих культур від хвороб обробляють біологічними препаратами. Так капусту : триходерміном 2-3 кг на посівну одиницю, агатом 9 гр/кг, азотофітом 5 мл/100 гр, фітоцидом 2,5 л/т. Насіння томатів від хвороб протруюють біопрепаратами: триходермін БТ 5-10 л/га, азотофіт 5 мл/100гр.,трихоПлант – 20 мл/10 г. Для підвищення врожайності огірків і томатів насіння замочують на 20 годин у регуляторі росту івін 0,01 мг на 1 кг насіння; альбіт ТПС – 2 мл/кг.

Фахове проведення протруювання насіння сільськогосподарських культур дасть можливість зберегти посіви від ураження хворобами та від пошкоджень шкідниками, одержати якісний урожай з найменшими фінансовими витратами. Бригаду працівників для протруювання комплектують і готують відповідно до вимог санітарних правил ДСП 8.8.1 і забезпечують необхідними засобами індивідуального захисту.

Державний фітосанітарний інспектор

Н.І. Багатченко

Сигналізаційне повідомлення № 3 станом на 17.03.2015 року

admin — Tue, 17 Mar 2015 16:00:12 GMT

Швидке підвищення температури повітря сприяло початку виходу з місць зимівлі небезпечних для посівів озимого ріпаку жуків стеблового капустяного прихованохоботника, у квітні масово заселятимуть$CUT$ посіви хрестоцвіті блішки, весняна капустяна муха, капустяна попелиця.

Тому, по мірі заселення посівів шкідниками і досягнення ними порогів шкодочинності - стебловим капустяним прихованохоботником - 1-2 жуки на 40 рослин, хрестоцвітими блішками – 3-5 жуків на кв.м., капустяною попелицею - 2 колонії на кв.м. - необхідно провести крайові або суцільні обробітки одним із рекомендованих інсектицидів: діюча речовина - альфа-циперметрин: альтекс 100, фаскорд КЕ, к.е., фастак, к.е. – 0,1-0,15 л/га; д.р. лямбда–цигалотрин: брейк, м.е. – 0,05 – 0,07 л/га, кайзо – 0,2л/га, карате зеон 050 CS, мк.с.– 0,1 -0,15 л/га; д. р. – біфентрин + хлорпірифос: пірінекс супер 420 – 0,4-0,75 л/га; д.р. – біфентрин: цезар, к.е. – 0,125-0,15 л/га; д. р – тіаклоприд+дельтаметрин: протеус 110 OD, МД – 0,5 – 0,75 л/га; д.р. - імідаклоприд : канонір, ВГ – 0,05-0,07 л/га; танрек, РК – 0,15-0,25 л/га; д. р. - хлорпірифос+ циперметрин : нурел Д, к.е., нурік, к.е., шаман, к.е. – 0,5 – 0,6 л/га; д. р. - зета – циперметрин: ф`юрі, в.е. – 0,1 л/га; д. р. - тіаклоприд : біская 240 OD – 0,25 л/га, каліпсо 480 SC, к.е - 0,2 л/га; д. р. – ацетаміприд : моспілан - 0,10 -0,12 кг/га та іншими інсектицидами дозволеними до використання в Україні.

На озимому ріпаку набувають поширення хвороби: фомоз, пероноспороз. Проти збудників хвороб застосовують фунгіциди: д.р. піраклостробін+метконазол: альтерно, КЕ – 0,5-1 л/га; д.р. фосфат алюмінію+ фосфориста кислота: фитал, РК – 2-3 л/га; д.р. тебуконазол – террасил 250,к.е. -1л/га, ретардин, в.г -0,4 -0,5 кг/ га; д.р. фосетил алюмінію –альєтт 80, з.п. – 1,2 – 1,8кг/га та інші дозволені до використання в Україні.

Нач. державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту

та роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Сигналізаційне повідомлення № 2 станом на 10.03.2015 року

admin — Tue, 10 Mar 2015 10:35:14 GMT

Погодні умови періоду перезимівлі, були сприятливими для збереження зимуючого запасу шкідників плодових насаджень: щитівок, несправжньощитівок, плодових кліщів, попелиць, листоблішок, листокруток, молей та збудників хвороб, які накопичилися впродовж минулорічної вегетації $CUT$.

За середньодобової температура повітря не нижче +4⁰С, до розпускання бруньок за наявності вищезазначених шкідників і перевищенні ними порогу шкодочинності (щитівки – 1 личинка на 200 см² кори гілок, попелиці – 4-8 яєць на 10 см гілки, яблунева міль – 4 – 5 щитків на дерево, кліщи - у разі наявності не менше 100 яєць на 10 см гілки) сади обприскують одним із рекомендованих інсектицидів: адмірал, к. е. - 0,6 – 0,8 л/га; препаратом 30В, к. е.– 40 - 60 л/га, препарат 30 –Д, КЕ – 300-400 мл на 20 л води з витратою робочого розчину: молоді дерева – 3 л/дерево, дерево середнього віку – 3-8 л/дерево, старі дерева – 8 – 10 л/дерево.

На присадибних ділянках від вищезазначених шкідників на яблуні і шкідників на сливі, абрикосі, чорній смородині, черешні (каліфорнійської щитівки, грушевої медяниці, плодового кліща) застосовують препарат 30В за норми 0,4 л на 20 л води. На виноградниках від гронової листовійки, несправжньої щитівки, павутинного кліща препарат 30В за норми - 0,12 – 0,36 л на 20 л води.

До розпускання бруньок проти комплексу збудників хвороб парші, іржи, борошнистої роси, септоріозу, моніліозу на яблуні, абрикосі застосовують фунгіциди: бордо МК,ВП – 15 – 18 кг/га, бордо ізагро 20,з.п. - 5,0 кг/га. На присадибних ділянках від хвороб рекомендують - бордо МК, ВП за норми 100-200 г на 10 л води, на яблуні фунгіцид айрон, з.п. - 300-600 г на 10 л води. Айрон також ефективний за наявності мохів та лишайників.

Начальник Державної фітосанітарної

інспекції Черкаської області В.Г.Жовнір

Начальник управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту

та роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Можливі шляхи розвитку ситуації в сфері захисту рослин в Жашківському районі весною 2015 року

admin — Tue, 10 Mar 2015 07:04:04 GMT

Знецінення гривні в кілька раз сильно вплине на можливість більшості сільськогосподарських підприємств забезпечити захист посівів сільськогосподарських культур від шкідливих організмів $CUT$.

Виробник зараз розмірковує , а чи є сенс сіяти високо затратні культури, наприклад цукровий буряк, в нинішніх умовах? Більшість господарств ще не визначилась з можливим посівом цієї культури в нашому районі. Гадаю будуть суттєво скорочені посіви цукрового буряка, в зв’язку з кількаразовим підвищенням цін на пестициди, пальне, насіння , добрива та інші матеріально технічні ресурси .

В такій ситуації виробники будуть збільшувати в структурі посівів менш затратні культури . Думаю збільшаться посівні площі під кукурудзою, соєю, соняшником .

Спілкування з агрономами та керівниками господарств підтверджують прогноз значного зменшення використання пестицидів (на 30-50 %) від об’ємів минулого року. Це в свою черку призведе до зниження урожайності, і ромір цього зниження буде залежати від конкретних умов вегетації 2015 року.

Як на мою думку можливо зекономити на захисті ?

Якісне протруєння насіння забезпечує надійний захист в початковий період росту і розвитку рослин. На цьому економити нерозумно. Скоріш навпаки – потрібно використати найефективніші протруйники з двома- трьома діючими речовинами і бажано з інсектицидною добавкою. Захист рослини від хвороб і шкідників на початку росту, шляхом яісного протруєння, дасть можливість зекономити на оприскуваннях .
В захисті зернових культур від хвороб, особливо на озимій пшениці, якщо раніше робили три обробітки: два – на початку кущення та виходу в трубку для захисту листового апарату і один в фазу наливу зерна для захисту колоса. Тепер, напевне, кількість обробітків буде зменшено з двох – трьох до двох або і однієї з верхньою нормою використання препарату.
На соняшнику є можливість поборотися з бурянами шляхом двох-трьох разового обробітку середніми боронами, до та після сходів. Потрібно рахувати вартість витрат (пальне зросло в ціні теж) на боронуваня і вартість обробки пестицидами. Думаю перший варіант буде дешевшим. Проте, якщо після соняшника планується посіяти озиму пшеницю, то потрібно все таки застосувати хоч би грамініциди, щоб зменшити забур’яненість злаковими бурянами, для кращої підготовки грунту під озиму пшеницю.
Пестициди повинні застосовуватись тільки після детального моніторингу ситуації на полі, з врахуванням економічного порогу шкодочинності та прогнозу розвитку ситуації в агробіоценозах, враховуючи погодні умови та наявність корисної ентомофауни.

Провідний фахівець Маціпура М.М.

Сигналізаційне повідомлення № 1 станом на 6 березня 2015 року

admin — Fri, 06 Mar 2015 07:36:44 GMT

Відмічено осередково збільшення чисельності мишоподібних гризунів на багаторічних травах. Навесні розселення і розмноження молодих особин мишоподібних гризунів відновлюється за середньодобової температури +5⁰С $CUT$. Тому ймовірне подальше заселення шкідником площ.

Для попередження пошкоджень рослин в господарствах області необхідно проводити постійний фітосанітарний нагляд і за наявності 3-5 і більше жилих колоній гризунів на гектарі застосовувати біологічні препарати і родентициди представлені у «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Біопрепарати (діюча речовина – бактерії Ісаченко) – бактеродентицид зерновий, родента Біо. Норма використання – 2,0-2,5 гр. на нору або 2,5 кг на гектар.

Родентициди з діючою речовиною: бродіфакум – антимиша, 2-3 пакети на нору; капкан – принади з вмістом діючої речовини 0,005%, крисолов – 10-20г (1-2 пакети), смерть щурам №1 – 1 пакет (10 гр) на нору; бродіфакум, бродівіт – виготовлення принади з вмістом діючої речовини 0,005%; д.р. бромадіолон – бромакем, ПР – 20-30 гр. на 5 м² , рат кіллер супер,принади – 5-10 кг/га; д.р.дифенацин – ратиндан-М, 0,5% олійний концентрат – 30 мл препарату на 1кг харчової основи, норма витрати принади 20-25 г/15 кв.м, або 5-8 % у принаді; д.р. флокумафен – шторм, 0,005% воскові брикети (0,7-1,5 кг/га). Рекомендовані препарати згідно методики застосування розкидають в нори з наступним притоптуванням.

Під час проведення захисних міроприємств від мишоподібних гризунів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

Начальник державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г. Жовнір

Начальник управління методологічного

прогнозування , біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Прогноз розвитку й розповсюдження шкідливих комах і хвороб на території Черкаської області у весняний період 2015 року

admin — Wed, 25 Feb 2015 10:16:40 GMT

Прогноз розвитку й розповсюдження шкідливих комах і хвороб на території Черкаської області у весняний період 2015 року, прогнозовані стратегії проведення захисних заходів $CUT$.

На відміну від 2013 року, коли сівбі озимих зернових культур заважали дощі, восени 2014 року навпаки – сухість грунту. В оптимальні строки в області було засіяно 30% площі від запланованого. Досівалися площі в кінці вересня – в жовтні. Холодна погода та дефіцит тепла вище 5⁰ в жовтні місяці затримував фазовий розвиток посівів і обмежував розвиток та поширення шкідників. Так, злакові попелиці, злакові блішки були виявлені на 3% обстежених площ, злакові мухи (гессенська, шведські) на 7,8 – 9,7% обстежених площ. За ранньої, теплої та помірної вологої весни шкодочинність зазначених шкідників збережеться. Осередково ймовірна надпорогова чисельність у Кам`янському, Монастирищенському, Уманському, Шполянському, Жашківському, Звенигородському, Тальнівському, Христинівському, Чорнобаївському районах. Пороги шкодочинності: злакові мухи ( - 10-15 % заселених стебел), хлібні блішки (понад 100 особин на кв.м), п`явиці (10-15 жуків кв.м), злакові попелиці (8-10 особин на стебло), цикади(40-50 особин на кв.м).

При проведенні осінніх грунтових обстежень на площах під озиму пшеницю урожаю 2015 року виявлено заселення 38% обстежених площ гусеницями озимої совки, 31% площ личинками хлібної жужелиці, 15,6 % площ личинками хлібних жуків. За сприятливих умов весняно – літнього періоду слід очікувати подальше зростання чисельності зазначених шкідників.

За результатами осінніх обстежень чисельність клопа – шкідливої черепашки, яка пішла на зимівлю значно менше ніж в попередні роки. Підвищену чисельність шкідника відмічали в Тальнівському, Лисянському, Христинівському і Чорнобаївському районах. Поріг шкодочинності клопа – шкідливої черепашки під час виходу в трубку пшениці - 2-4 екз на кв.м.

За ранньої й теплої весни, відсутності низьких перепадів температур в період заселення посівів – у фази завершення кущіння - початок виходу в трубку ймовірне поширення шкідника насамперед в районах з підвищеною чисельністю.

За перевищення шкідниками порогу шкодочинності посіви обприскують одним із препаратів: діюча речовина альфа-циперметрин, норма 0,1-0,25 л/га: альтекс 100, фастак, фатрін, фаскорд; д.р.диметоат, норма 0,5-2л/га : Бі-58 новий, акцент, данадим стабільний, фостран, д. р. лямбда-цигалоротрин, норма 0,1-0,2л/га: карате зеон, каратель,оперкот, енжіо 247; д. р. зетациперметрин,: ф’юрі - 0,07-0,1 л/га; д.р. біфентрин+хлорпірифос: пірінекс супер 420, к.е. - 0,4-1 л/га, д. р. хлорпірифос: дурсбан 480 - 0,8-2 л/га; д.р.імідаклоприд+лямбдацигалотрин: борей - 0,12-0,14 л/га; д.р. дельтаметрин: децис профі 25 – 0,04 л/га; д. р.– ацетаміприд : моспілан - 0,05 – 0,075 кг/га; дві діючі речовини хлорпірифос + циперметрин, норма 0,5-1,5 л/га: нурел д, суперкіл, нортон, шаман і іншими препаратами дозволеними до використання в Україні.

Восени 2014 року на посівах озимих зернових культур урожаю 2015 року відмічали ураження рослин кореневими гнилями, борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом. Збудники хвороб на рослинах озимини проявилися в слабому ступені. За погодних умов зимового періоду, розвиток хвороб порівняно з осіннім періодом не прогресував, але за сприятливих умов у весняний період, за відновлення вегетації озимих культур слугуватиме первинним джерелом інфікування. У весняний період при умові надмірного зволоження та підвищеній температурі повітря і грунту, недотриманні агротехнічних заходів відбуватиметься подальше ураження рослин вказаними хворобами.

Після танення снігу на рослинах озимої пшениці, озимого жита проявляється ураження такими захворюваннями , як снігова, або фузаріозна плісень і тифульоз. За ураження сніговою плісенню на листках виникають водянисті плями, на яких спочатку утворюється ніжний, а потім рожевий наліт. При масовому його утворенні листки склеюються і відмирають. Часто уражуються їх піхви і навіть вузли кущіння. Тифульоз проявляється на рослинах, навколо їх в грунті у вигляді брудно – сірої войлочної грибниці. Листя уражених рослин втрачають зелений колір, буріють, в`януть. В пазухах листя утворюється біла грибниця, вузол кущіння ізмочалений. Його надземна частина легко відокремлюється від коренів.

Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущіння посіви озимої пшениці обприскують рідкими комплексними добривами з вмістом мікро - та макроелементів та регуляторами росту. Фунгіциди застосовують під час виходу рослин в трубку, за інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, іншими плямистостями 1%, септоріозом листя – 3-5%, кореневими гнилями за достатнього зволоження : діюча речовина тріадимефон: байзафон - 0,15-1 кг/га; д.р. тіофанат – метил: топсін M500 - 1,0 – 1,2 кг/га; д.р. беноміл : за норми 0,3 – 0,6 кг/га: фундазол, беназол; д. р. пропіконазол - норма 0,5 л/га: тілт 250 ЕС, балеро EC, ескулап, тіназол; д. р. флутріафол норма 0,1-0,5 л/га – імпакт 500, корнет, тюдор, фулгор 250, плаза, скальпель 250; д. р. карбендазим за норми 0,3-2 л/га – доктор кроп, абсолют; д. р. тебуконазол за норми 0,5 л/га: фолікур 250 EW, рятівник, містік супер, дінасті 250, колосаль, амулет, террасил 250, фортеця тотал ЕС, оріус 250; д.р. тебуконазол+ тріадименол+ спіроксамін: фалькон 460 ЕС, к.е. – 0,3 – 0,6 л/га; д.р. протіконазол+ тебуконазол+ спіроксамін: солігор 425 ЕС – 0,9 -1 л/га; д.р. азоксістробін + пропіконазол+ ципроконазол: амістар тріо 255ЕC -1 л/га; д.р.пропіконазол+ прохлораз: бампер супер 490, к.е - 0,8 – 1,2 л/га; д.р. піраклостробін+ епоксиконазол: абакус, мк.с – 1,25 – 1,75 л/га; д.р.тебуконазол+ прохлораз: замір 400, в.е – 0,8-1,5 л/га; д.р. флутріафол+ карбендазим: імпакт К, к.е – 0,6 – 0,8 л/га; д.р. флутриафол+ тебуконазол: імпакт Т, к.с – 1 л/га; д.р. ципроконазол+ пропіконазол: альто супер 330ЕС, к.е - 0,4 – 0,5 л/га; д.р. епоксиконазол + тіофанат – метил: рекс дуо, к.е - 0,4 – 0,6 л/га; пропіконазол + тебуконазол: колосаль про, к.н.е. - 0,3-0,4л/га.

До фунгіцидів необхідно додавати поверхнево активні речовини або 3-5 кг/га карбаміду та біопрепарати: агат 25 К – 300 мл/га, азотофіт – 500 мл/га, вермісол - 6л/га, планриз БТ- 1-2 л/т, псевдобактерін - 2 – 0,5 л/га, фітоцид – 0,5-0,6 л/га, фосформобілізуючі та азотфіксуючі бактерії – 0,5-1 л/га.

Восени на посівах озимого ріпаку урожаю 2015 року відмічали заселення 30% обстежених площ хрестоцвітими блішками, на 25,6% площ ріпаковим пильщиком.

Під час відновлення вегетації ці шкідливі об`єкти, а також ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, листоїди, капустяний білан негативно вплинуть на розвиток рослин. За перевищення фітофагами порогу шкодочинності: хрестоцвітими блішками -3-5 екз на кв.м, листоїдами – 3 екз. на кв.м., прихованохоботниками – 5-6 жуків на рослину обробляють одним із інсектицидів при можливості з розпушуванням міжрядь і боронуванням: діюча речовина – лямбда – цигалотрин – брейк, м.е. – 0,05 – 0,07 л/га, карате 050 СS,к.е, карате Зеон, м.к.с., каратель ЕС,к.е. – 0,1 -0,15 л/га; д. р – гамма – цигалотрин: вантекс, мк.с. – 0,04 – 0,06 л/га; д. р. – фозалон: золон 35, к.е. – 1,5 – 2 л/га; д. р. : хлорпірифос+ циперметрин – суперкіл 440, к.е. – 0,6 -0,8 л/га, шаман, к.е. – 0,5 – 0,6 л/га; д. р. - зета – циперметрин – ф`юрі, в.е. – 0,1 л/га; д. р. - тіаклоприд – біская 240 ОD– 0,25 л/га; д. р. – ацетаміприд – моспілан РП, - 0,1 кг/га; д.р. дельтаметрин: децис профі 25 WG, в.г. – 0,07 кг/га.

З хвороб було виявлено пероноспороз на 23,4% обстежених площ Городищенського, Жашківського, Звенигородського, Катеринопільського, Смілянського, Корсунь – Шевченківського, Тальнівського, Шполянського районів; фомоз на 15,9% обтежених площ Звенигородського, Лисянського, Смілянського, Кам`янського районів. За прохолодної погоди і частих опадів слід очікувати повсюди розвиток хвороб від слабого до помірного. При відновлення весняної вегетації також ймовірне ураження рослин білою плямистістю, альтернаріозом, циліндроспоріозом, сірою гниллю, що негативно вплине на розвиток рослин. Наявність збудників хвороб і можливість їх масового поширення в посівах ріпаку вимагатиме обробки посівів одним із фунгіцидів: д. р. – фосетил алюмінію – альєтт, з.п. 1,2 – 1,8 га; д. р. – флутриафол + тебуконазол - імпакт,к.с. – 1л/га; д. р. – тебуконазол – колосаль, к.е., містік к.е. - 1 л/га, оріус, в.с, амулет, к.е. - 0,5 -1л/га, ретардин, в.г. – 0,5 л/га, террасил 250, к.е – 0,75 – 1 л/га, універсал, з.п – 0,25 кг/га, фолікур, фортеця, тотал ЕС, штефікур, к.е., альфа –тебузол, к.с – 0,5 – 1,0 л/ га; д. р. -металаксил+ манкоцеб –ридоміл голд МЦ 680 WG, в.г. - 2,5 л/га; д. р. –пропіконазол – тілт 250 ЕС.к.е., тіназол, к.е.–0,5л/га; д.р. ципроконазол +азоксісторбін: амістар Екстра 280 SC, к.с -0,7 -1 л/га; д.р. сірка: тіовіт Джет 80 WG, в.г – 8 кг/га; д.р протіоконазол+ тебуконазол: тілмор 240 ЕС, к.е – 0,9 – 1 л/га з додаванням мікроелементів (бору, молібдену, сірки), д.р. пікоксістробін+ ципроконазол – аканто плюс 28,05-1 л/га; д.р. піраклостробін – альтерно, 05-1 л/га; д.р. метконазол – карамба, 0,75- 1,25 л/га; д.р. пропіконазол +флуопірам – про пульс 250, - 0,8 – 0,9л/га.

Восени 2014 року заселення мишоподібними гризунами багаторічних трав розпочалося в кінці вересня, посівів озимої пшениці і озимого ріпаку у кінці жовтня місяця. На кінець ІІ декади січня 2015 року заселено мишоподібними гризунами близько 26,9% площ озимої пшениці, озимого ріпаку 27,3% площ, багаторічних трав – 54,7% площ.

Захисні заходи проти гризунів в осінньо – зимовий період обмежували щільність гризунів. Навесні розселення і розмноження молодих особин відновиться за середньодобової температури +5⁰С. Для попередження пошкоджень рослин за наявності 3-5 і більше колоній на гектарі слід удаватися до використання біологічних препаратів і родентицидів представлених у «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Ярі культури. Посівний матеріал ярих культур потребує захисту від збудників хвороб (альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, плісені, фузаріозу, сажки) шляхом протруєння.

Вибір протруйника залежить від культури, ступеню зовнішньої та внутрішньої інфекції насіннєвого матеріалу, яка визначається фітопатологічним аналізом, препаративної форми препарату і спектра та рівня його фунгіцидної дії.

Серед фунгіцидних протруйників найбільше в області використовують такі препарати: ламардор 400 FS, ТН - 0,2 л/т, вінцит форте SС, к.с. - 1,25 л/т, максим стар 025 FS , т.к.с.- 1,5 -2 л/т, максим 025 FS, т.к.с. -1,5 л/т, вінцит 050 SС, к.с. - 1,5 – 2 л/т), раксіл ультра FS, т.к.с. 0,2 л/т, вітавакс 200 ФФ, в.с.к. - 3 л/т, селест – топ, т.к.с. - 1,6 – 2 л/т

При протруєнні насіння треба врахувати, що сходи ярих зернових культур, особливо якщо висівалися по стерньових попередниках, матимуть загрозу пошкодження сисними шкідниками (попелицями, цикадками, злаковими мухами), які є переносниками вірусних хвороб та грунтовими шкідниками (дротянками, личинками хлібних жуків, хлібної жужелиці, гусеницями озимої совки). Тому, рекомендується до традиційних уже фунгіцидних протруйників додавати інсектицидні: табу, КС - 0,4 – 0,5 л/т, рубіж, к.е. – 2 л/т, круїзер 350 FS, т.к.с – 0.5л/т, інші або застосовувати комплексні фунго – інсектицидні протруйники : селест – топ, т.к.с. - 1,6 – 2 л/т, який має у своєму складі інсектицид тіаметоксам і два фунгіциди – флудіоксоніл і дифеноконазол, юнта квадро, т.к.с. - 1,5 – 1,6 л/т, що складається з чотирьох діючих речовин: інсектицидів клотіанідин та імідаклоприд та фунгіцидів протіоконазол і тебуконазол.

При виборі протруйників також необхідно враховувати стресові умови (температура і вологість), що складаються під час сівби і проростання насіння. В умовах недостатнього зволоження і високої температури повітря необхідно використовувати препарати вінцит, вінцит мініма, вітавакс 200 ФФ, раксил ультра, юнта квадро, які мають стійкість до абіотичних факторів.

Використовуючи протруйники, необхідно дотримуватися встановлених норм витрати на одиницю маси насіння: знижені норми не дають належного ефекту, завищені – знижують схожість насіння внаслідок утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку. Останнє є особливо небезпечним для партій посівного матеріалу з підвищеним рівнем травмування.

Протруйники необхідно періодично змінювати, тому що тривале використання призводить до набуття патогенами резистентності до нього. Протруюють тільки кондиційне за всіма показниками насіння. Підвищують енергію проростання та польову схожість насіння регулятори росту.

Протруєння насіння кукурудзи проти летючої та пухирчастої сажки, кореневої гнилі, стеблової гнилі, пліснявіння насіння проводять одним із фунгіцидів: вітавакс 200 ФФ -2,5 – 3 л/т, гранівіт – 2,5 – 3 л/т, максим XL 025 FS 2.5 – 1 кг/т, а також протруйниками інсектицидної дії ( від грунтових шкідників): гаучо – 28 кг/га, та для підвищення врожайності біологічними препаратами: азотофіт -300 мл/т, планриз БТ – 1-2 л/т.

Насіння соняшнику перед сівбою проти білої та сірої гнилей, пліснявіння, фомопсису протруюють препаратами: апрон XL 350 FS - 3 л/т, дерозал – 1,5 л/т, колфуго супер – 2 л/т, максим XL 035 FS – 6 л/т, роялфло – 2,5 – 3 л/т. Для протруювання проти грунтових шкідників сходів використовують круїзер 350 FS – 6 – 10 л/т, гаучо70 WS– 10,5 кг/т. Із біологічних препаратів використовують азотофіт – 700 мл/т.

Захистить рослини сої від фузаріозу, аскохітозу, бактеріозу, пліснявіння протруювання препаратами: ТМТД, в.с.к. – 8л/т, максим XL 035 FS – 1 л/т, від комплексу грунтових та наземних шкідників – табу - 0,4-0,6 л/т. Забезпечує прибавку врожайності інокуляція насіння сої біопрепаратами: нітрофікс – 120 г на гектарну норму насіння, оптимайз 2,8 л/т.

Посівний матеріал гороху за 1 – 15 діб до посіву проти комплексу хвороб протруюють: вінцит 050 СS -2л/т, вітавакс 200ФФ - 2,5 л/т, максим 0,25 FS -1л/т.

Цукровий буряк. За даними осінніх грунтових обстежень звичайного бурякового довгоносика виявлено на 6,1% всіх полів сівозміни за середньої чисельності 0,6 екз на кв.м. Підвищена чисельність фітофага виявлена у Корсунь – Шевченківському, Городищенському, Чорнобаївському, Шполянському районах. Основна маса довгоносиків пройшли повне перетворення і знаходяться у стадії жуків (85%). Отже, навесні очікується осередково значна шкодочинність шкідника насамперед у зазначених районах. Підвищення чисельності сірого бурякового довгоносика насамперед ймовірне у господарствах, де поля сівозміни забур`янені осотом, берізкою, гірчаком та іншими рослинами, якими він живиться. За високого ступеня загрози сходам буряків є необхідність проведення захисних заходів – обкопування бурячищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками глибиною 30 – 35 і шириною 15 – 16 см та розміщенням у них колодязів через кожні 5 – 10 м. із систематичним обприскування їх дозволеними препаратами. Сходам буряків також завдаватимуть шкоди блішки, щитоноски, мідляки, мертвоїди, бурякові попелиці, бурякові мухи. За перевищення ними порогу шкодочинності (ЕПШ : звичайних бурякових довгоносиків – 0,2-0,3 екз на кв.м., сірого довгоносика – 0,2-0,4 екз на кв.м., бурякових блішок 3-7 екз на кв.м, жуків лободової щитоноски – 0,5 – 1,2 екз на кв.м., мідляків – 1-1,5 жука на кв.м., мертвоїдів – 0,3 – 1 екз. на кв.м., бурякові попелиці – заселено – 5% рослин, бурякові мухи -3-4 особини на рослину при заселенні 50% рослин)проводять обробітки дозволеними до використання інсектицидами: д. р.: альфа – циперметрин: альтекс 100, к.е. – 0,1-0,25 л/га, фастак, к.е. – 0,1-0,25 л/га; д.р. циперметрин: арріво, к.е. - 0,4 л/га; д. р. хлорпірифос+циперметрин: нортон, к.е. – 1,0 л/га, нурел Д, к.е., нурік, к.е. – 0,8 л/га, суперкіл 440, КЕ – 10 л/га, шаман, к.е. – 0,8 л/га; д. р. тіаметоксам : актара 240 SC, к.с.-0,09 л/га, актара 25WG, в.г; д р. лямбда-цигалотрин: кайзо, в.г. – 0,15 л/га, карате 050 ЕС, к.е, карате Зеон 050 CS, мк. с. каратель ЕС, КЕ, оперкот, з.п. – 0,125-0,15 л/га; д. р. хлорпірифос: дурсбан 480, к.е. – 1,5-2,5 л/га; хлоргард 480, к.е. – 2,0-2,5 л/га; д.р. диметоат: біммер, к.е., дуглас, КЕ, рубіж, к.е., фостран, к.е. – 0,5-1,0 л/га; біологічний препарат: д.р.: екстракт матрину: натургард, в.р.- 0,3-1,0 л/га.

Стан перезимівлі бур`янів на сьогоднішній день дає підстави передбачити проявлення масової забур`яненості на всіх полях області, що може призвести до зниження продуктивності культур.

Повсюди на території області набула поширення амброзія полинолиста. Основні способи боротьби з амброзією зводяться до проведення карантинних заходів: систематичного обстеження сільськогосподарських угідь, ретельного очищення насіннєвого матеріалу, запобігання ввозу амброзії із інших регіонів.

Із агротехнічних заходів ефективне дворазове лущення стерні після збирання озимих і ранніх ярих зернових з наступною оранкою й напівпаровим обробітком в літньо - осінній періоди, суворе дотримання чергування культур у сівозмінах з доведенням оптимальної участі в них багаторічних злакових бобових трав і бобово – злакових травосумішок. На полях, засмічених амброзією після збирання зернових колосових, необхідно скоротити строки між збиранням урожаю й дискуванням стерні до 1-2 днів, і у міру появи бур`яну проводити глибоке розпушування грунту або його оранку на глибину 25-27 см. Скошувати амброзію потрібно у фазу бутонізації у липні і повторне скошування у вересні.

Проти амброзії полинолистої застосовують гербіциди: в посівах ярої пшениці і ячменю за 2 тижні до посіву - ураган форте 500 в.р.к., аргумент форте 500, в.р. – 1,5 – 3 л/га, від фази 3 листків до кінця кущіння - лінтур 70, в.г. – 0,12 – 0,15 кг/га, фаза кущіння до виходу в трубку культури - діален супер 464 , в.р.к. – 0,5 - 0,7 л/га; в посівах кукурудзи – до появи сходів - люмакс 537,5, с.е. – 3,5 – 4 л/га, фазі 3-5 листків культури - діален супер 464 , в.р.к. – 1-1,25 л/га, фазі 3-8 листків культури - каллісто 480, к.с. – 0,2 – 0,25 л/га; соняшнику – до появи сходів - гезагард 500, к.с. -2-4 л/га, рейсер, к.е. -2-3 л/га, фазі 2-8 листків культури – експрес 75, ВГ -50 г/га + ПАР Тренд 200 мл/га (гібриди соняшнику толерантні до дії експресу); соя – у фазі 1-3 справжніх листків культури - набоб, в.р.к. – 1,5 – 3 л/га; цукровий буряк – до посіву, до появи сходів культури - пірамін турбо, к.с. – 5-7 л/га, фазі 1-3 справжніх листків бур`яну - лорнет, в.р. 0,3 – 0,5 л/га.

Обробітки пестицидами, в т.ч. і гербіцидами слід проводити при температурі не більше + 25 ⁰ С у вранішні або вечірні години. Нижній поріг для кожного препарату є своїм, але в основному це +10 – 12⁰. При прогнозуванні нічних заморозків обробітки слід проводити не пізніше, ніж за 8 годин, і поновлювати через 6-8 годин.

Під час проведення захисних міроприємств слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

Нач фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту

та роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову про деякі питання дерегуляції господарської діяльності

admin — Thu, 12 Feb 2015 11:03:36 GMT

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 28 січня 2015 р. № 42 “Деякі питання дерегуляції господарської діяльності”, яка набрала чинності 11 лютого 2015 року (опубліковано в газеті “Ур’ядовий кур’єр” від 11.02.2015 р. № 25).

Вказаною постановою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 705 “Про деякі питання реалізації Закону України “Про карантин рослин”.

У другій половини тижня черкащани відчують чергове похолодання

admin — Mon, 19 Jan 2015 07:43:21 GMT

Тривала відлига взимку зазвичай обумовлена теплими секторами атлантичних циклонів, які рухаються по більш північних траєкторіях. Так і цього року, з 10 січня подібний синоптичний процес формує затяжну позитивну аномалію температури $CUT$. Середній температурний фон становить 1-3° тепла, абсолютний максимум +4+7°. Лише в окремі ночі температура опускалася до невеликих морозів (2-5°).

Як повідомляє начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань, у першій половині нинішнього тижня, як вдень, так і вночі, переважатиме позитивна температура (0+3°). При цьому, під впливом малоактивних атмосферних фронтів циклону, який відходить по півночі далі на схід, погода буде похмурою, з невеликими опадами у вигляді мокрого снігу.

Із другої половини тижня, Черкащина опиниться у більш прохолодному повітрі, очікуються прояснення, посилення вітру та зниження температури до помірних морозів -10-15°, на дорогах можлива ожеледиця.

Тривала, хоч і мало інтенсивна відлига призвела до руйнування льодоставу. На річках області відмічається залишковий лід 10-60 %. На більшій частині Кременчуцького водосховищі лід тане на місці, а на поверхні знаходиться вода, тому виходити на кригу небезпечно!

За інформацією Черкаського обласного центру з гідрометеорології

В Мінагрополітики відбулась нарада з питань проблем, які виникають у підприємців в зв’язку з фітосанітарним регулюванням насіння кукурудзи

admin — Mon, 19 Jan 2015 07:17:20 GMT

17 січня 2015 року в Мінагрополітики України відбулась нарада з питань проблем, які виникають у підприємців в зв’язку з фітосанітарним регулюванням насіння кукурудзи в Україні$CUT$.

Нарада відбулась під головуванням Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України – Краснопольського Я.В., за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України – Лапи В.І., начальника управління карантину рослин Держветфітослужби України - Челомбітка А.Ф. Директора Департаменту землеробства Мінагрополітики України та представників бізнесу.

На цій нараді були висвітлені питання щодо фітосанітарного регулювання насіннєвого матеріалу в Україні, а саме процедура та терміни проведення фітосанітарної експертизи насіння кукурудзи.

Дане питання є дуже актуальним так як наближається час весняно-польових робіт, і вчасне надходження якісного насіннєвого матеріалу до виробників є одним з головних чинників для майбутнього збирання високих врожаїв. Було відмічено, що сьогоднішні терміни проведення фітосанітарної експертизи досить тривалі і тому створюють перешкоди для бізнесменів та затримок завезення імпортного насіння.

З боку Держветфітослужби України також було відмічено цю проблему, але при цьому зазначено, що скорочуючи існуючи термін проведення експертизи не можна дотриматись прийнятих методик, які забезпечують якість та достовірність результатів проведених аналізів. Згідно методів затверджених міжнародними та національними стандартами для проведення експертизи насіннєвої продукції необхідно 2-3 доби, за винятком насіння кукурудзи для якої необхідно не менше 5-7 діб та насіннєвої картоплі – не менше 5 діб.

В результаті, всі учасники наради погодились з необхідністю вирішення цього питання і пошуку шляхів скорочення термінів фітосанітарної експертизи.

З сайту: http://www.vet.gov.ua/

Наказ від 16.01.2015 № 4– ОД "Щодо затвердження відповідальних за проведення навчання та щорічного інструктажу..."

admin — Fri, 16 Jan 2015 12:52:34 GMT

$CUT$

ДЕРЖАВНА ВЕТЕРИНАРНА ТА ФІТОСАНІТАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА ФІТОСАНІТАРНА ІНСПЕКЦІЯ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Н А К А З

16.01.2015 м. Черкаси № 4– ОД

Щодо затвердження відповідальних за проведення навчання та щорічного інструктажу працівників, робота, яких пов’язана з організацією та проведенням робіт по транспортуванню, зберіганню, застосуванню та торгівлею пестицидами і агрохімікатами

Відповідно Законів України “Про захист рослин”, “Про пестициди і агрохімікати”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.1995 р. № 746 “Про затвердження Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами”, наказу міністерства сільського господарства і продовольства № 158 від 27.05.1996 р. “Про затвердження Програми навчання працівників, робота яких пов’язана х організацією та безпосереднім проведенням робіт по транспортуванню, зберіганню, застосуванню, торгівлею пестицидами і агрохімікатами”,-

НАКАЗУЮ

Затвердити відповідальних за проведення навчання та щорічного інструктажу працівників, робота яких пов’язана з організацією та проведенням робіт по транспортуванню, зберіганню, застосуванню, торгівлею пестицидами та агрохімікатами в такому складі:

Аліфанова Г.В. – начальник відділу біологічного захисту - державний фітосанітарний інспектор;

Кравцова Н.О. – начальник відділу моніторингу - державний фітосанітарний інспектор;

Посипайко В.І. – начальник відділу фітосанітарного контролю на митному кордоні - державний фітосанітарний інспектор;

Меженов С.О. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу фітосанітарного контролю на митному кордоні .

Згідно списку затвердити відповідальних за реєстрацію допусків і посвідчень в журналі реєстрації допусків та посвідчень на право роботи з пестицидами і агрохімікатами:

Городищенський пункт – Багатченко Н.І. – головний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу біологічного захисту;

Драбівський пункт – Сергієнко О.І. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу моніторингу, Литвиненко Л.П. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу методологічного прогнозування;

Жашківський пункт – Цимбал В.М. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу державного нагляду;

Звенигородський пункт – Корінний В.А. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу дозвільної системи;

Золотоніський пункт – Медведенко І.В. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу дозвільної системи;

Кам’янський пункт – Грицевський Р.В. – головний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу моніторингу;

Канівський район – Яценко В.П. – начальник відділу методологічного прогнозування - державний фітосанітарний інспектор;

Катеринопільський пункт – Єрмошенко Р.М. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу державного нагляду;

Корсунь-Шевченківський пункт – Яценко В.П. – начальник відділу методологічного прогнозування - державний фітосанітарний інспектор, Бевз О.І. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу державного нагляду;

Лисянський пункт – Цуп Н.В. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу методологічного прогнозування;

Маньківський пункт – Чикуров В.П. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу державного нагляду;

Монастирищенський пункт – Шумовецький Е.Й. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу методологічного прогнозування;

Смілянський пункт – Циганенко В.П. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу фітосанітарного контролю на митному кордоні, Чернай О.В. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу методологічного прогнозування;

Тальнівський пункт – Совгира О.В. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу біологічного захисту, Рудь Г.А. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу моніторингу, Бойко С.В. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу дозвільної системи;

Уманський пункт – Коваль В.В. – головний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу фітосанітарного контролю на митному кордоні;

Христинівський район – Коваль В.В. – головний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу фітосанітарного контролю на митному кордоні;

Чорнобаївський район – Литвиненко Л.П. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу методологічного прогнозування;

Чигиринський пункт – Вишневський О.В. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу державного нагляду; Шполянський пункт – Остапенко В.В. – провідний спеціаліст - державний фітосанітарний інспектор відділу біологічного захисту.

Контроль за виконанням наказу покласти на Іщенко І.В. – начальника управління методологічного прогнозування, біологічного захисту та роботи з пестицидами – державного фітосанітарного інспектора.

Начальник

В.Г. Жовнір

Підготовлено:	______________________	Іщенко І.В.

Погоджено:	________________________	Устименко П.І.



Ознайомлені:

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Департаменту агропромислового розвитку ОДА

__________________І.Л. Колодка

“____” ___________ 20___ р.

ПОГОДЖЕНО

Головний державний санітарний лікар Черкаської області

__________________В.Г. Чиж

“____” ___________ 20___ р.

ПОГОДЖЕНО

Директор Департаменту екології та природних ресурсів Черкаської ОДА

_____________О.М. Звягінцева

“____” __________ 20___ р.

ПРОГРАМА

навчання працівників, робота яких пов’язана з організацією та безпосереднім проведенням робіт по транспортуванню, зберіганню, застосуванню, торгівлі пестицидами і агрохімікатами

м. Черкаси

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

навчання осіб, діяльність яких пов’язана з транспортуванням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами

14-ти годинна програма

№	Назва теми	Розподіл годин для:
№	Назва теми	організаторів робіт	працюючих в землеробстві
1.	Роль, значення засобів хімізації в системі заходів по вирощуванню і захисту від шкідників, хвороб, бур’янів посівів, врожаю сільськогосподарських та інших культур	1	1
2.	Класифікація пестицидів і агрохімікатів за призначенням	1	1
3.	Токсичність пестицидів і гігієнічні вимоги до них	1	1
4.	Правила зберігання, відпуску, транспортування та застосування пестицидів і агрохімікатів, в т.ч. умови праці та заходи запобігання негативного впливу пестицидів і агрохімікатів на працівників, робота яких пов’язана з застосуванням пестицидів і агрохімікатів. Забруднення продукції і кормів пестицидами і агрохімікатами. Заходи по охороні від забруднення.	2	2
5.	Фактори, які можуть спричинити отруєння, розслідування отруєння	1	1
6.	Нещасні випадки під час роботи з пестицидами і агрохімікатами	1	1
7.	Забруднення навколишнього середовища пестицидами і агрохімікатами	1	1
8.	Характеристика та призначення засобів індивідуального та колективного захисту від негативного впливу пестицидів і агрохімікатів	2	2
9.	Умови, засоби та заходи по знешкодженню машин і апаратури, тари, спецодягу, місць складування, проведення робіт	1	1
10.	Правила особистої гігієни, перша долікарська допомога, самодопомога при отруєнні пестицидами і агрохімікатами	1	1
11.	Охорона атмосферного повітря, ґрунту, водних джерел від забруднення пестицидами і агрохімікатами	2	2
	Всього:	14	14

Начальник Державної фітосанітарної інспекції Черкаської області

В.Г. Жовнір

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

4-х годинна програма

№	Назва теми	Розподіл годин для працюючих в торгівлі
1.	Класифікація пестицидів і агрохімікатів за призначенням	1
2.	Токсичність пестицидів і гігієнічні вимоги до них	1
3.	Правила особистої гігієни, перша долікарська допомога, самодопомога при отруєнні пестицидами і агрохімікатами	1
4.	Правила та умови торгівлі пестицидами і агрохімікатами	1
	Всього:	4

Начальник Державної фітосанітарної інспекції Черкаської області

В.Г. Жовнір

Наказ від 05.01.2015 № 2-ОД "Про затвердження інформаційних карток адміністративних послуг"

admin — Tue, 06 Jan 2015 07:06:57 GMT

$CUT$

ДЕРЖАВНА

ВЕТЕРИНАРНА ТА ФІТОСАНІТАРНА

СЛУЖБА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА ФІТОСАНІТАРНА ІНСПЕКЦІЯ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Н А К А З

05.01.2015 м. Черкаси № 2 -ОД

Про затвердження інформаційних

карток адміністративних послуг,

У зв’язку із набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 848 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 641» та зміною розрахункових рахунків для внесення плати, -

НАКАЗУЮ:

Затвердити інформаційні картки адміністративних послуг, що надаються Державною фітосанітарною інспекцією Черкаської області та форму заяви (додаються) .
Начальнику управління державного нагляду Муньці Д.Д. забезпечити надання до місцевих органів виконавчої влади затверджених інформаційних карток адміністративних послуг, що надаються Державною фітосанітарною інспекцією Черкаської області та оприлюднити їх на офіційному веб-сайті інспекції.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Начальник В.Г.Жовнір

Підготовлено:	____________________	Мунька Д.Д

Погоджено:	________________________	Устименко П.І.



Ознайомлений:	________________________

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

наказ № 2 від 05.01.2015

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА

АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСЛУГИ

Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт партії вантажу

Державна фітосанітарна інспекція Черкаської області

Інформація про суб’єкта надання адміністративної послуги
1.	Місцезнаходження суб’єкта надання адміністративної послуги	18000, м. Черкаси, вул. Шевченка, буд.135
2.	Інформація щодо режиму роботи суб’єкта надання адміністративної послуги	Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку: пн-чт 8.00-17.00, пт. 8.00-15.45
3.	Телефон/факс (довідки), адреса електронної пошти та веб-сайт суб’єкта надання адміністративної послуги	тел. 32 89 92 carantin@neocm.com http://fito.ck.ua
Нормативні акти, якими регламентується надання адміністративної послуги
4.	Закони України	ст. 46 Закону України “ Про карантин рослин”
5.	Акти Кабінету Міністрів України	пп. 20,21,22 Порядку проведення огляду, обстеження, аналізу, фумігації (знезараження) та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об'єктів регулювання у сфері карантину рослин, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.07 № 705 “Про деякі питання реалізації Закону України “Про карантин рослин”
6.	Акти центральних органів виконавчої влади	п.4 наказу Міністерства аграрної політики України від 23.08.05 № 414 «Про затвердження Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів»
7.	Акти місцевих органів виконавчої влади/ органів місцевого самоврядування	-
Умови отримання адміністративної послуги
8.	Підстава для одержання адміністративної послуги	Звернення суб’єкта господарювання
9.	Вичерпний перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, а також вимоги до них	Заява за формою, встановленою Мінагрополітики; документ, що підтверджує внесення плати за видачу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт
10.	Порядок та спосіб подання документів, необхідних для отримання адміністративної послуги	Для отримання фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт документи подаються відповідному територіальному органу Держветфітослужби
11.	Платність (безоплатність) надання адміністративної послуги	Платно
	У разі платності:
11.1	Нормативно-правові акти, на підставі яких стягується плата	Стаття 49 Закону України від 30.06.1993 № 3348-XII “Про карантин рослин”, додаток 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 641 “Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що належать до сфери її управління, і розміру плати за їх надання,” Постанова Кабінету Міністрів України від28.12.2011 № 1348 “Деякі питання надання послуг Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що належать до сфери її управління»
11.2.	Розмір та порядок внесення плати (адміністративного збору) за платну адміністративну послугу	45,3 грн.
11.3.	Розрахунковий рахунок для внесення плати	Р/р 31111028729001 Банк:ГУДКСУ у Черкаській області МФО 854018 Код за ЄДРПОУ:37930566 оплата карантинного чи фітосанітарного сертифіката
12.	Строк надання адміністративної послуги	Протягом 5 діб
13.	Перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги	Невідповідність об'єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів; виявлення зараження об'єктів регулювання регульованими шкідливими організмами з урахуванням вимог країни імпортера; відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону; невідповідність наявних об'єктів регулювання заявленим особою для переміщення; невиконання розпоряджень державного фітосанітарного інспектора щодо застосування фітосанітарних заходів; відсутність оплати за видачу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт.
14.	Результат надання адміністративної послуги	Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт.
15.	Способи отримання відповіді (результату)	Отримання відповіді особисто заявником
16.	Примітка	-

*також до інформаційної картки додається форма заяви.

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

наказ № 2 від 05.01.2015

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА

АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСЛУГИ

Карантинний сертифікат на партію вантажу

Державна фітосанітарна інспекція Черкаської області

Інформація про суб’єкта надання адміністративної послуги
1.	Місцезнаходження суб’єкта надання адміністративної послуги	18000, м. Черкаси, вул. Шевченка, буд135
2.	Інформація щодо режиму роботи суб’єкта надання адміністративної послуги	Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку: пн-чт 8.00-17.00, пт. 8.00-15.45
3.	Телефон/факс (довідки), адреса електронної пошти та веб-сайт суб’єкта надання адміністративної послуги	тел. 32 89 92 carantin@neocm.com http://fito.ck.ua
Нормативні акти, якими регламентується надання адміністративної послуги
4.	Закони України	ст. 29 Закону України «Про карантин рослин»
5.	Акти Кабінету Міністрів України	пп. 23,24,25,26,27,28,29 Порядку проведення огляду, обстеження, аналізу, фумігації (знезараження) та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об'єктів регулювання у сфері карантину рослин, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.07 № 705 “Про деякі питання реалізації Закону України “Про карантин рослин”
6.	Акти центральних органів виконавчої влади	п.5 наказу Міністерства аграрної політики України від 23.08.05 № 414 «Про затвердження Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів»
7.	Акти місцевих органів виконавчої влади/ органів місцевого самоврядування	-
Умови отримання адміністративної послуги
8.	Підстава для одержання адміністративної послуги	Звернення суб’єкта господарювання
9.	Вичерпний перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, а також вимоги до них	Заява за формою, встановленою Мінагрополітики; документ, що підтверджує внесення плати за видачу карантинного сертифіката
10.	Порядок та спосіб подання документів, необхідних для отримання адміністративної послуги	Для отримання карантинного сертифіката документи подаються відповідному територіальному органу Держветфітослужби
11.	Платність (безоплатність) надання адміністративної послуги	Платно
	У разі платності:
11.1	Нормативно-правові акти, на підставі яких стягується плата	Сраття 49 Закону України від 30.06.1993 № 3348-XII “Про карантин рослин”, додаток 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 641 “Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що належать до сфери її управління, і розміру плати за їх надання,” Постанова Кабінету Міністрів України від28.12.2011 № 1348 «Деякі питання надання послуг Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що належать до сфери її управління»
11.2.	Розмір та порядок внесення плати (адміністративного збору) за платну адміністративну послугу	38,8 грн.
11.3.	Розрахунковий рахунок для внесення плати	Р/р 31111028729001 Банк:ГУДКСУ у Черкаській області МФО 854018 Код за ЄДРПОУ:37930566 оплата карантинного чи фітосанітарного сертифіката
12.	Строк надання адміністративної послуги	Протягом 5 діб
13.	Перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги	Невідповідність об'єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів; виявлення зараження об'єктів регулювання регульованими шкідливими організмами; відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону; невідповідність наявних об'єктів регулювання, заявлених особою для переоміщення територією України; невиконання розпоряджень державного фітосанітарного інспектора щодо застосування фітосанітарних заходів; відсутність оплати за видачу карантинного сертифіката
14.	Результат надання адміністративної послуги	Карантинний сертифікат
15.	Способи отримання відповіді (результату)	Отримання відповіді особисто заявником
16.	Примітка	-

*також до інформаційної картки додається форма заяви.

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

наказ № 2 від 05.01.2015

Заява

на оформлення фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт та карантинного сертифіката

1. Експортер або відправник та його адреса: ________________________ _

________________________________________________

2.Імпортер або отримувач та його адреса: ______________________________________ _________ _____________________

3.Місце (регіон) походження та/або місце зберігання __________________

__________________________________________________ ________________

4.Спосіб транспортування та номер транспортного засобу _____________

5.Пунк ввезення до країни-імпортера ______________________________

6.Кількість (об'єм або вага) підкарантинного матеріалу ________________

Місць ____________________ Тонн _______________________________

7.Назва підкарантинного матеріалу та маркування _____________________

8.Пункт або станція відправлення __________________________________

9.Пункт або станція призначення __________________________________

10. Додаткова декларація або інформація, що надається заявником ______ _

__________________________________________________ _____________

11.Вимоги з карантину рослин, що повинні бути виконані при оформленні сертифікату _____________________ ________________________

_______________________________________ ___________________________

Дата подання заяви:

«___ »_________ 20

Відправник(експортер)

___________________

^{(прізвище і підпис)}

Наказ від 05.01.2015 № 1-ОД "Про режим роботи працівників Черкасифітоінспекції"

admin — Mon, 05 Jan 2015 12:41:08 GMT

$CUT$

ДЕРЖАВНА ВЕТЕРИНАРНА ТА ФІТОСАНІТАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА ФІТОСАНІТАРНА ІНСПЕКЦІЯ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Н А К А З

05.01.2015 м. Черкаси № 1-ОД

Про режим роботи працівників

Черкасифітоінспекції

Відповідно до ст. ст. 50, 53 Кодексу Законів про Працю України, -

НАКАЗУЮ:

Затвердити розпорядок робочого часу працівників Державної фітосанітарної інспекції Черкаської області на 2015 рік:

початок роботи - 8.00;

закінчення роботи - 17.00, у п`ятницю - 15.45;

перерва для відпочинку та харчування з 13.00 до 13.45;

вихідні дні - субота, неділя.

Напередодні святкових та неробочих днів тривалість роботи скорочується на годину.

2. Державним інспекторам районних фітосанітарних пунктів ознайомити з графіком роботи пункту суб’єктів господарювання, шляхом розташування відповідної інформаційної вивіски на дверях кабінету.

3. Секретарю інспекції Вовкотруб Т.В. забезпечити ознайомлення з даним наказом працівників інспекції.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Начальник підпис В.Г.Жовнір

Вітаємо з Новим 2015 Роком та Різдвом Христовим!

admin — Wed, 31 Dec 2014 07:43:53 GMT

Шановні колеги!

Щиро вітаємо вас з наступаючим 2015 новим роком!

Бажаємо вам і вашим родинам міцного здоров'я і домашнього затишку, щоб новий рік приніс з собою благополуччя, мир та процвітання.

Нехай робота приносить вам успіх та задоволення і примножує ваш достаток, і нехай символ нового року-вівця, що асоціюється з покірністю та витривалістю, допоможе вам повірити в свої сили, додасть наснаги та оптимізму, і поведе вас до нових висот та досягнень!

Гарного Нового року!

$CUT$

Про чергування у святкові та вихідні дні

admin — Wed, 31 Dec 2014 07:29:47 GMT

$CUT$

ДЕРЖАВНА ВЕТЕРИНАРНА ТА ФІТОСАНІТАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА ФІТОСАНІТАРНА ІНСПЕКЦІЯ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Н А К А З

29 .12.2014 м. Черкаси № 84-ОД

Про чергування у святкові та вихідні дні

На виконання Закону України «Про карантин рослин», постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 705 «Про деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин», наказу Держветфітослужби України від 01.07.2014 № 2193 та з метою недопущення безпідставних затримок при переміщенні, накопиченні та відправці зерна сільськогосподарських культур, враховуючи звернення суб’єкта господарювання, на підставі ст.ст. 71, 72, 107 КЗпП України , -

НАКАЗУЮ:

1. Встановити чергування, за їх згодою, державних фітосанітарних інспекторів та спеціалістів Державної фітосанітарної інспекції Черкаської області у святкові та вихідні дні у період з 01 по 04січня 2015 року та з 07 по 11 січня 2015 року за наступним списком:

Святкові та вихідні дні	П.І.Б. спеціаліста	Міський. телефон	Мобільний телефон
Четвер 1 січня	Бондар Григорій Олександрович	32-89-95	097-355-47-26
Четвер 1 січня	Посипайко Володимир Іванович	55-27-89	097-459-97-33
П’ятниця 2 січня	Бондар Григорій Олександрович	32-89-95	097-355-47-26
П’ятниця 2 січня	Посипайко Володимир Іванович	55-27-89	097-459-97-33
Субота 3 січня	Мунька Дмитро Дмитрович	32-89-95	067-743-98-35
Субота 3 січня	Меженов Сергій Олександрович	55-27-89	093-375-37-78
Неділя 4 січня	Мунька Дмитро Дмитрович	32-89-95	067-743-98-35
Неділя 4 січня	Іщенко Ірина Володимирівна	55-27-89	096-227-82-42
Середа 7 січня	Остапчук Сергій Сергійович	32-89-95	097-348-51-49
Середа 7 січня	Устименко Павло Іванович	55-27-89	067-749-93-23
Четвер 8 січня	Саєнко Костянтин Леонідович	32-89-95	098-723-59-72
Четвер 8 січня	Устименко Павло Іванович	55-27-89	067-749-93-23
П’ятниця 9 січня	Медведенко Ярослав Юрійович	32-89-95	097-297-87-26
П’ятниця 9 січня	Кравцова Наталія Олександрівна	55-27-89	097-393-27-09
Субота 10 січня	Медведенко Ярослав Юрійович	32-89-95	097-297-87-26
Субота 10 січня	Аліфанова Галина Валеріївна	55-27-89	067-563-24-51
Неділя 11 січня	Остапчук Сергій Сергійович	32-89-95	097-348-51-49
Неділя 11 січня	Чуєнко Юрій Леонідович	55-27-89	067-139-09-04

2. Державним фітосанітарним інспекторам районних фітосанітарних пунктів при потребі забезпечити проведення фітосанітарних процедур у вищезазначені дні.

3. Чергування працівників у святкові та вихідні дні компенсувати наданням іншого дня відпочинку, початок якого визначати за заявою працівника.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Начальник В.Г.Жовнір

Підготовлено:	______________________	Кавун Л.О.

Погоджено:	________________________	Устименко П.І.
	________________________	Остапчук І.Г.

	________________________

	________________________

Ознайомлені:

Про введення Россільгоспнаглядом обмежень на ввезення з України рослинної продукції в ручній поклажі, багажі та поштових відправленнях

admin — Mon, 29 Dec 2014 12:32:15 GMT

З метою запобігання порушень громадянами тимчасових обмежень на ввезення до Російської Федерації з території України рослин та рослинних продуктів в ручній поклажі, багажі та поштових відправленнях, які введені Россільгоспнаглядом з 28.07.2014, інформуємо$CUT$ стосовно тимчасових обмежень введених Россільгоспнаглядом у 2014 році на ввезення до Російської Федерації з території України об'єктів регулювання.

Інформація розміщена на офіційному сайті Россільгоспнагляду за адресою: http://www.fsvps.ru/fsvps/news/10593.html

Сигналізаційне повідомлення № 41 станом на 15 грудня 2014 року

admin — Mon, 15 Dec 2014 12:10:00 GMT

Погодні умови ІІ декади грудня сприятливі для зимового розмноження мишовидних гризунів (полівок). Відмічено осередково збільшення чисельності гризунів на багаторічних травах. Ймовірне подальше заселення шкідником посівів $CUT$ озимих зернових та озимого ріпаку. Інтенсивність подальшого розвитку та поширення полівок визначатиметься погодними умовами. Тому в господарствах області необхідно проводити постійний фітосанітарний нагляд. За наявності мишовидних гризунів 3-5 жилих колоній на гектар застосовують дозволені в Україні біологічні препарати та родентициди.

Родентициди з діючою речовиною : бродіфакум – антимиша, 2-3 пакети на нору; капкан – принади з вмістом діючої речовини 0,005%, крисолов – 10-20г (1-2 пакети), принада для знищення мишовидних гризунів Багіра – 1,5-2,5 кг/га, смерть щурам №1 – 1 пакет (10 гр) на нору; бромадіолон – бродісан А- 3 гр. на нору, рат кіллер супер,принади – 5-10 кг/га; дифенацин – ратиндан-М, 0,5% олійний концентрат – 30 мл препарату на 1кг харчової основи, норма витрати принади 20-25 г/15 кв.м, або 5-8 % у принаді; флокумафен – шторм, 0,005% воскові брикети (0,7-1,5 кг/га). Рекомендовані препарати згідно методики застосування розкидають в нори з наступним притоптуванням.

Наголошуємо, що наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.12.2013 року скасовано державну реєстрацію пестицидів на основі фосфіду цинку та виключено їх з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання на території України від мишовидних гризунів. Дана вимога стосується таких пестицидів: принади родентицидні ФОСВІТ, г, РОДЕНФОС, СТРІЛЕЦЬ, а також препарати РОДЕНФОС, п, СТРІЛЕЦЬ, п, ФОСВІТ, п, ЩУРИН, п.

Під час проведення захисних міроприємств від мишовидних гризунів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

Начальник державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г. Жовнір

Начальник управління методологічного

прогнозування , біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Сигналізаційне повідомлення № 40 станом на 20 листопада 2014 року

admin — Thu, 20 Nov 2014 12:35:14 GMT

Проходить активне розселення мишовидних гризунів із місць резервації в багаторічні трави, на посіви озимих зернових і озимого ріпаку. Вирішальним в попередженні пошкоджень гризунами культурних рослин $CUT$ є вчасне і в короткий термін (до утворення снігового покриву) проведення винищувальних заходів.

Для боротьби з мишовидними гризунами застосовують за наявності 3-5 жилих колоній на гектар дозволені в Україні біологічні препарати та родентициди.

Начальник державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г. Жовнір

Начальник управління методологічного

прогнозування , біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

16 листопада - День працівників сільського господарства в Україні

admin — Thu, 13 Nov 2014 14:15:38 GMT

$CUT$

Дорогі колеги!

Щиро вітаємо Вас з професійним святом

Щастя Вам, усмішок, щедрої долі,
Серце хай гріє людська доброта,
Втоми не знайте ні в чому й ніколи
І будьте здорові на довгі літа.

Россільгоспнаглядом прийнято рішення, що тимчасові обмеження не поширюються на підкарантинну продукцію з Туреччини

admin — Thu, 30 Oct 2014 08:15:17 GMT

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України інформує про те, що Федеральною службою з ветеринарного та фітосанітарного нагляду Російської Федерації внесено зміни до прийнятого раніше рішення щодо введення тимчасових обмежень з 22 жовтня 2014 року на ввезення підкарантинної рослинної продукції на територію Російської Федерації з України (походження Україна) та транзитних вантажів $CUT$ через її територію.

Россільгоспнаглядом прийнято рішення, що зазначені тимчасові обмеження не поширюються на підкарантинну продукцію з Туреччини, яка переміщується транзитом через територію України, за умови, якщо країна походження рослинної продукції співпадає із країною експорту (Туреччина). Товаросупровідні та фітосанітарні документи оформлені на території цієї країни, продукція не переупаковувалася, не розділялася на частини, не змішувалася з іншою підкарантинною продукцією на території третіх країн, тобто не змінювала фітосанітарний статус.

З сайту: http://www.vet.gov.ua/

Россільгоспнагляд ввів заборону на вантажі з України та транзит через її територію усіх видів підкарантинної рослинної продукції

admin — Wed, 22 Oct 2014 05:25:05 GMT

21 жовтня 2014 року були проведені телефонні перемовини між Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України (далі – Держветфітослужба) та Федеральною службою з ветеринарного та фітосанітарного нагляду Російської Федерації $CUT$ (далі – Россільгоспнагляд). Переговори відбувались між заступником директора Департаменту фітосанітарної безпеки Держветфітослужби – начальника управління карантину рослин Челомбітка А.Ф. та заступником Керівника Россільгоспнагляду Сауріним О.І.

Російська сторона повідомила про факти порушення фітосанітарних вимог країни-імпортера про які було зазначено 15 та 16 жовтня цього року на офіційному сайті Россільгоспнагляду. У зв’язку з чим, Саурін О.І. приймає рішення про введення з 22 жовтня тимчасової заборони на вантажі з України та транзит через її територію усіх видів підкарантинної рослинної продукції.

В свою чергу, Челомбітко А.Ф. повідомив, що станом на 21 жовтня від Россільгоспнагляду не надходило жодного офіційного звернення та повідомлення про невідповідність вантажів фітосанітарним вимогам Російської Федерації. Разом з тим, до Держветфітослужби надійшов лист від Міністерства закордонних справ України про те, що станом на 17 жовтня до МЗС України офіційний лист Россільгоспнагляду з порушеного питання не надходив.

Потрібно зауважити, що співпраця між Україною і Російською Федерацією у сфері фітосанітарії здійснюється в рамках членства обох країн у регіональній організації з карантину та захисту рослин - Європейської та Середземноморської організації з карантину та захисту рослин та Міжнародній конвенції із захисту рослин.

Українською стороною було зазначено, що при виникненні проблемних питань, пов'язаних з виявленням серйозних випадків невідповідності імпортованого вантажу встановленим фітосанітарним вимогам, включаючи виявлення певних регульованих шкідливих організмів, сторони обмінюються нотифікаційними повідомленнями відповідно до положень Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів № 13 “Нотифікації”.

Цим стандартом передбачено інформування про серйозні випадки невідповідності імпортованих вантажів фітосанітарним вимогам, в тому числі тих, що відносяться до документації, або повідомлення про відповідну екстрену дію, яка проводиться у разі виявлення в імпортованому вантажі організму, що становить потенційну фітосанітарну загрозу. Імпортуюча договірна сторона повинна повідомити договірну сторону-експортера в якомога стислий термін щодо серйозних випадків невідповідності імпортованих вантажів. Форма нотифікаційного повідомлення передбачає надання інформації щодо причини затримання, опису товару, відправника та отримувача вантажу, інформацію про товаросупровідні документи, які дають змогу ідентифікувати вантаж та вчасно вжити заходи. Таким чином, нотифікація повинна визначити характер невідповідності, щоб експортуюча договірна сторона могла це вивчити і внести необхідні корективи.

З цього приводу слід зазначити, що українська сторона не отримувала жодного нотифікаційного повідомлення з причин виявлення карантинних для РФ організмів – східної плодожерки та західного квіткового трипсу та порушення інших фітосанітарних вимог, які були висвітлені на офіційному сайті Россільгоспнагляду. Що не дає можливості одразу відреагувати щодо можливих порушень фітосанітарних вимог країни – імпортера.

Крім цього, за домовленостями попередніх переговорів, які були проведені 03 липня цього року з представниками Россільгоспнагляду було визначено контакти для оперативного обміну інформацією та реагування, в тому числі і надання нотифікацій.

Держветфітослужбою зазначено про намір до конструктивного діалогу та співпраці з Россільгоспнаглядом з дотриманням міжнародних стандартів та законодавства обох країн. У зв’язку з чим, Челомбітко А.Ф. запропонував російській стороні переглянути рішення щодо введення можливої тимчасової заборони та надати українській стороні нотифікації по кожному окремому випадку можливого порушення фітосанітарних вимог Російської Федерації для встановлення фактів цих порушень.

В свою чергу, Россільгоспнагляд категорично зазначив про введення заборони на вантажі з України та транзит через її територію усіх видів підкарантинної рослинної продукції.

Матеріал з сайту: http://www.vet.gov.ua/

Сигналізаційне повідомлення № 39 станом на 21 жовтня 2014 року

admin — Tue, 21 Oct 2014 13:05:55 GMT

Погодні умови та достатня кормова база цієї осені сприяли активному переселенню мишовидних гризунів із місць резервації в багаторічні трави. Осередково гризунів виявлено на посівах озимих зернових і озимого ріпаку. Вирішальним в попередженні $CUT$ пошкоджень гризунами культурних рослин є вчасне і в короткий термін (до утворення снігового покриву) проведення винищувальних заходів.

Родентициди з діючою речовиною: бродіфакум – антимиша, 2-3 пакети на нору; капкан – принади з вмістом діючої речовини 0,005%, крисолов – 10-20г (1-2 пакети), принада для знищення мишовидних гризунів Багіра – 1,5-2,5 кг/га, смерть щурам №1 – 1 пакет (10 гр) на нору; бромадіолон – бродісан А- 3 гр. на нору, рат кіллер супер,принади – 5-10 кг/га; дифенацин – ратиндан-М, 0,5% олійний концентрат – 30 мл препарату на 1кг харчової основи, норма витрати принади 20-25 г/15 кв.м, або 5-8 % у принаді; флокумафен – шторм, 0,005% воскові брикети (0,7-1,5 кг/га). Рекомендовані препарати згідно методики застосування розкидають в нори з наступним притоптуванням.

Начальник державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г. Жовнір

Начальник управління методологічного

прогнозування , біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Сигналізаційне повідомлення № 38 станом на 6 жовтня 2014 року

admin — Tue, 07 Oct 2014 05:38:01 GMT

Осередково на сходах озимого ріпаку виявлено ураження рослин альтернаріозом. За зміни погоди – дощова прохолодна погода, тривале зберігання краплинної вологи на рослинах сприятиме розвитку пероноспорозу, фомозу, циліндроспоріозу, білої плямистості $CUT$.

Обмежить розвиток хвороб застосування фунгіцидів: альтерно, КЕ -0,5 -1 л/га, альфа – тебузол, КЕ – 0,5 – 1 л/га, амістар екстра, КС – 0,75- 1 л/га, колосаль про, МЕ – 0,4 – 0,6 л/га, пропульс 250, - 0,8 – 0,9 л/га, ретардин, в.г – 0,4 – 0,5 кг/га, ридоміл голд МЦ - 2,5 кг/га, супрім 400, в.е. – 1-1,5 л/га, тебуфор, КЕ - 1 л/га та іншими препаратами дозволеними до використання.

Начальник державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г. Жовнір

Начальник управління методологічного

прогнозування , біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Сигналізаційне повідомлення № 37 станом на 19 вересня 2014 року

admin — Fri, 19 Sep 2014 11:49:22 GMT

Осередково на сходах озимого ріпаку виявлено ріпакового пильщика. У кінці серпня - вересні самиці фітофага другої генерації відкладають яйця на листках рослин ріпаку та капустяних бур`янів$CUT$. З яєць відроджуються личинки(несправжні гусениці), які восени пошкоджують листя молодих рослин. Шкідник масово з`являється з настанням прохолодної погоди, особливо за високої вологості. При цьому пошкоджені личинками рослини нерідко гинуть, що призводить до зрідження чи повної загибелі посівів.

На посівах ріпаку також відмічено крайове заселення хрестоцвітими та ріпаковими блішками.

За сприятливих погодних умов ймовірне заселення рослин ріпаку стебловим прихованохоботником, гусеницями озимої совки, біланів.

При чисельності шкідників, яка перевищує поріг шкодочинності у фазі сходи – 2 – 4 справжні листки – утворення розетки: хрестоцвіті блішки 3 жуки на кв.м, ріпакова блішка – 10% пошкоджених рослин, ріпаковий пильщик – 2 - 3 несправжні гусениці на рослину, гусениці біланів – 2 особ. на кв.м. посіви обприскують одним із інсектицидів: данадим мікс, к.е. - 1 л/га, данадим стабільний, к.е. - 0,7-1,2 л/га, децис профі 25 - 0,07 л/га, коннект 112,5 SC.KC - 0,4 – 0,5 л/га, сірокко, КЕ – 0,7 – 1 л/га, штеф-альфа-цип, КЕ – 0,12 л/га, штефмитоат, к.е. – 1,2 л/га та інш. дозволеними до використання.

Проти стеблового прихованохоботника – (ЕПШ -1 – 2 жуки на 40 рослин, або 3 жуки на кв.м.) обприскують: данадим мікс, к.е. 1 л/га, моспілан, ВП – 0,1 л/га, нурел Д, к.е. – 0,5 – 0,6 л/га, танрек, рк – 0,15-0,25 л/га, протеус 110 ОD, МД – 0,5 – 0,75 л/га та інші.

Обробітки інсектицидами проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Не менше як за дві доби, про час та місце проведення обробітків, необхідно обов`язково попереджувати Голів сільських і селищних рад та пасічників.

Начальник державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г. Жовнір

Начальник управління методологічного

прогнозування , біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Кабмін створив Держслужбу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

admin — Thu, 11 Sep 2014 08:54:34 GMT

Кабінет Міністрів України створив Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на базі Держветфітослужби, Держспоживінспекції та Держсанепідемслужби$CUT$.

Відповідне рішення закріплено урядовою постановою №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 10 вересня.

Згідно з документом, новий орган об'єднає в собі функції трьох зазначених служб (за винятком реалізації держполітики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці), а також візьме на себе контроль за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування регульованих державою цін, здійснення нагляду у сфері туризму та курортів.

Згідно з постановою, права та обов'язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються новим органам. При цьому колишні служби продовжують виконувати свої функції до завершення заходів з утворення нових центральних органів виконавчої влади.

Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади доручено в двотижневий термін надати Кабміну проекти актів про створення комісій із ліквідації відповідних служб.

Постанова КМУ від 10.09.2014 № 442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних с.-г. рослин у господарствах Черкаської області восени 2014 року

admin — Fri, 29 Aug 2014 04:58:55 GMT

Зернові культури. Останнім часом спостерігається збільшення періоду осінньої вегетації озимих культур. Що в свою чергу сприяє: заселенню посівів шкідниками та гризунами, зараженню посівів хворобами листя, збільшенню забур`яненості, зниженню зимостійкості$CUT$.

Під час проростання на ріст і розвиток рослини впливає цілий комплекс організмів, які можуть зберігатися безпосередньо на насінині або у грунті. Незважаючи на те, що у весняно – літній період вегетації зернових колосових культур розвиток хвороб на рослинах не набув великого розвитку завдяки посушливим умовам, на насіннєвому матеріалі виявлено збудники: септоріозу, фузаріозу, альтернаріозу, сажки.

Найбільш надійним та ефективним методом попередження розвитку захворювань - сажкових хвороб, кореневих та стеблових гнилей, пліснявіння - є передпосівне протруєння насіння. Завдяки протруєнню насіння відкривається можливість цільового нанесення невеликої кількості препарату як найближче до цих об’єктів

Для протруювання насіння озимих зернових культур дозволено згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» широкий асортимент протруйників, що дозволить вибрати препарат відповідного спектра фунгіцидної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб. На ринку пестицидів пропонуються фунгіцидні протруйники вітчизняного виробництва: грінфорт кт 170, тн – 3 л/т, супервін, к.с. - 1-1,8 л/т, стиракс, КС - 2,5 – 3 л/т, ультрасил, т.к.с. -0,2-0,25 л/т, ультрасил Дуо, т.к.с. 0,5 л/т.

Високий захист від пліснявіння, сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей сходів забезпечує застосування комбінованих препаратів: вінцит 050, к.с. -1,5 л/т,вінцит форте, КС 1 л/т, іншур перформ 12% к.с. – 0,5 л/т, кінто дуо 8% к.с. – 2-2,5 л/т, ламардор ПРО 180, ТН – 0,5-0,6 л/т, максим стар 2,5%т.к.с. – 1,5 л/т, сертікор 050, т.к.с. – 0,75-1,0 л/т та інші.

Протруювання насіння можна робити, як завчасно (за 2 – 3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою, дотримуючись науково обгрунтованих норм витрати протруйників. Зменшення норми витрати препарату на 10-15% призводить до значного зниження його ефективності, а проти окремих патогенів ефективність втрачається повністю, а завищення призводить до зниження схожості насіння через утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку. Під час підготовки до протруєння слід ретельно очистити зерно від пилу і битого зерна.

Вибираючи протруйник необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні і грунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо врахувати запаси вологи в грунті, які забезпечують рівномірні і дружні сходи.

За сухої погоди вересня-жовтня в озимині ймовірний масовий розвиток злакових шкідників, зокрема мух, попелиць і цикадок. Шкідлива дія попелиць зумовлена висмоктуванням поживних речовин з рослин, що пригнічує їх ріст і розвиток, а також токсичною дією слини, яка вводиться комахою в рослини під час харчування. А головне, попелиці – переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості з хворих рослин, переважно бур’янів, на культурні посіви. Характерна ознака пошкоджень цикадками – жовто – фіолетове забарвлення листків сходів озимини, пригнічення розвитку рослин. Цикадки – переносники вірусних хвороб рослин типу мозаїки. Пошкодження злаковими мухами найнебезпечніше у фази від сходів до кущіння озимих, значна частина пошкоджених рослин відмирає. У рослин, які вижили знижується зимостійкість.

На початку вересня відроджуватимуться личинки хлібної жужелиці (туруна), які з появою сходів озимих зернових мігруватимуть на посіви. Тривалість пошкодження рослин озимих культур восени залежатиме від вологості грунту. За посухи личинки будуть живитися 15 – 25 днів, за вологої осені до 100 днів. Живлення личинок припиняється за зниження температури до мінусової (0-5 ⁰). Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки пшениці мають «змочалений вигляд».

Для запобігання пошкоджень озимини жужелицею, слід дотримуватись сівозміни з виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури.

Не менш шкідливі в осінній період підгризаючі совки (озима та оклична), гусениці яких живляться сходами до настання холодів Масове відродження і розвиток підгризаючих гусениць проходитиме в І-ІІ декадах вересня.

Здатні забезпечити збереження проростків та вегетуючих рослин від шкідників інсектицидні протруйники такі, як круїзер 350 т.к.с – 0,4-0,5 л/т, гаучо плюс 466, ТН -0,3-0,6л/т, ін сет, ВГ -0,75 л/т, контадор макси, ТН 0,3 – 0,6 л/т, або сучасні інсектицидно-фунгіцидні протруйники: селест топ 31,25% т.к.с. – 1,5-2,0 л/т, селест макс 165, ТН -1,5 -2 л/т, юнта квадро 37,2% т.к.с. – 1,5-1,6 л/т, прем`єр голд, 73% РН – 1,5 – 2 л/т. та ін.

По сходах культури за перевищення вище зазначеними шкідниками порогу шкодочинності ( цикадки (50 – 150 особин на 1 м²), злакові попелиці (5 – 10 особин на рослину), пшенична та шведська мухи (30 – 50 на 100 помахів сачком), підгризаючі совки (понад 2 – 3 гусениці на 1 м²), хлібний турун (2 – 3 личинки на 1 м²) проводять крайові або суцільні обробки добре розвинених посівів застосовуючи один із інсектицидів: актара 25% в.г. – 0,1-0,14 кг/га, Бі -58 новий 40% к.е. – 1,5 л/га, данадим стабільний 40% к.е. – 1,5 л/га, нурел Д 55% в.е. – 0,8-1,0 л/га, карате зеон 5% м.к.с. – 0,3 л/га, фастак 10% к.е – 0,3 л/га, коннект 11,25% к.с. – 0,5 л/га, рубіж, к.е. , супер бізон, КЕ -1,5 л/т та іншими інсектицидами дозволеним для застосування.

З метою підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих організмів одночасно з протруюванням насіння рекомендовано проводити обробку мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу грунту), а для стримування росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників – регуляторами росту рослин.

За теплої затяжної осені, достатньої вологості повітря протягом осінньої вегетації складаються оптимальні умови для розвитку в посівах борошнистої роси, кореневих гнилей, бурої листкової іржі, септоріозу та інших плямистостей листя. Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці, зокрема ранніх строків сівби може наступити під час кущіння за 1%- інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, 5% - септоріозом і іншими плямистостями листя.

Застосовують один із фунгіцидів: абакус, мк.е. 1,25 – 1,75 л/га, абсолют, к.е - 0,3-2 л/га, бампер супер,к.е. 0,8 – 1,2л/га, імпакт 25 к.е. - 0,1-0,5 л/га, колосаль про, к.е. 0,3-0,4л/га, рекс дуо, к.е. 0,4 – 0,6 л/га, солігор, к.е. – 0,9 -1 л/га, топсин М, з.п. 1,0 – 1,2 кг/га, фундазол, з.п. 0,3 – 0,6 кг/га та інші.

В разі співпадання строків захисту посівів від шкідливих комах і хвороб, обприскування поєднують в один технологічний прийом, використовуючи суміші фунгіцидів з інсектицидами.

Захист посівів озимої пшениці від бур’янів важливо забезпечувати на ранніх етапах розвитку культури. Серед біологічних груп бур’янів найбільшої шкоди в посівах озимої пшениці завдають коренепаросткові та зимуючі бур’яни, сходи яких з’являються вже восени. Розвиток їх збігається з періодом розвитку культурних рослин. Крім того, нині збільшилася частка озимого ріпаку в сівозміні, що призвело до засмічення площ падалицею цієї культури.

Тому посіви озимої пшениці необхідно ще з осені обстежити на засміченість бур’янами. В разі необхідності восени використовують гербіциди. Ефективними в цей період є гербіциди на основі сульфонілсечовин, ( калібр 75% в.г. – 30-60 г/га, ларен про 60 в.г. – 8-10 г/га, гранстар голд 75% в.г. – 25-30 г/га, гроділ максі ОД, о.д. – 0,1л/га), які достатньо ефективні за середньодобової температури від +5°С, високоселективні й не знижують зимостійкості культури.

На рослинах кукурудзи продовжуватиметься живлення та пошкодження гусеницями стеблового кукурудзяного метелика та бавовникової совки. Слід відмітити в поточному році чисельність зазначених фітофагів не висока. Пошкоджено в середньому 4% рослин, 2-4% початків. В вересні продовжуватиметься відродження гусениць ІІІ покоління бавовникової совки і літ стеблового метелика ІІ покоління, яке в області є факультативним За умов вологої і теплої погоди на пошкоджених бавовниковою совкою качанах розвиватиметься фузаріоз.

Технічні культури.

Осередково на рослинах цукрових буряків розвиватимуться та харчуватимуться гусениці листогризучих і підгризаючих совок, осередково лучного метелика.

Набудуть поширення хвороби: церкоспороз, вірусні жовтяниця й мозаїка, гнилі, парша, дуплистість.

Опади (вологість 60-90%) за помірних температур повітря сприятимуть розвитку у посівах соняшника білої та сірої гнилі.

За високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% на початку побуріння кошиків для обмеження розвитку хвороб рекомендовано провести десикацію посівів аргументом в.р, вулканом плюс, РК., 3 л/га, бастою 150 SL, PK, 2 л/га (за вологості насіння 33-37%), везувієм, РК, 2-3 л/га, домінатором Мега, в.р., 2 л/га, косміком, в.р., 3 л/га, раундапом Макс, РК, 2,4 л/га тощо.

За теплої погоди сходам озимого ріпаку завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, ріпакові блішки, ріпаковий пильщик, стебловий капустяний прихованохоботник, листоїди, білани, підгризаючи та листогризучі совки. При чисельності шкідників, яка перевищує поріг шкодочинності у фазі сходи – 2 – 4 справжні листки ( І-ІІ етапи органогенезу) хрестоцвіті блішки 3 жуки на кв.м, ріпакова блішка – 10% пошкоджених рослин, ріпаковий пильщик – 2 - 3 несправжні гусениці на рослину, гусениці біланів – 2 особ. на кв.м. посіви обприскують одним із інсектицидів: данадим стабільний, к.е. 0,7 – 1,2 л/га, децис профі, 0,07 л/га, ф`юрі, в.е. 0,1 л/га.

Проти стеблового прихованохоботника – (ЕПШ -1 – 2 жуки на 40 рослин, або 3 жуки на кв.м.) обприскують: борей, к.с. 0,1 л/га, моспілан, р п, 0,1 кг/га, нурел Д, 0,5 -0,6 л/га, пірінекс супер 420, к.е. 0,4- 0,7 л/га, танрек, РК - 0,15 – 0,25 л/га

За високої вологості повітря (80-100%), дощової прохолодної погоди, сівби не протруєним насінням, та порушення сівозміни ймовірне ураження рослин несправжньою борошнистою росою, фомозом, альтернаріозом, сірою гниллю, септоріозом, чорною ніжкою. За появи ознак хвороби на насіннєвих посівах та посівах на технічні потреби проводять обприскування озимого ріпаку у фазі утворення 2 – 4 листків одним із фунгіцидів з діючою речовиною: – імпакт Т,к.с. – 1,0 га, карамба, в.р. 0,75 – 1,25 га, колосаль, к.е., містік к.е. -0,5 – 1 л/га, оріус, в.с. – 1л/га, ретардин, в.г. – 0,5 л/га, універсал, з.п – 0,25 кга, унікаль к.с. 0,5 -1,0 га, фолікур ЕВ, фортеця, тотал, к.е – 1,0га, штефікур, КС. – 0,5 – 1,5 га, ламетил , з.п. -0,5га; ридоміл голд.в.г. 2,5 л/г, тілт.к.е., тіназол,к.е.–0,5л/га.

У перші фази росту і розвитку ріпаку найбільшої шкоди посівам завдають однорічні та багаторічні злакові і дводольні бур`яни. Для їх знищення обов`язковим є застосування післясходових гербіцидів. Проти однорічних та багаторічних злакових бур`янів (висота бур`янів – 10 – 15 см) обприскують одним із гербіцидів з діючою речовиною: антипирій, к.е,пантера,к.е.-1-2л/га, гамма Тотал,к.е., норвел, к.е - 1 -3л/ га, міура,к.е. – 0,8 - 1,2 л/га; д. р. –клетодим –блейд, к.е -0,4 -1,8 л/га, оберіг гранд, к.е. – 0,25 – 0,6 л/га+ПАР, селект, к.е., стилет, к.е. – 0,4 – 1,8 л/га, центуріон, к.е, цетодим, к.е. – 0,2 – 0,7 л/га+ ПАР аміго; д. р. –хізалофоп – П - етил – тарга – супер, к.е. – 1 – 3 л/га; д. р. – феноксапром – П – етил – фуроре супер, ЕВ – 0,8 – 1,2 л/ га, д. р. – флуазифоп – П – бутіл – фюзілад форте, к.е. – 0,5 -2 л/га.

Проти однорічних та дворічних дводольних бур’янів ефективні гербіциди: - д р. – клопіралід+ піклорам : галера, в.р. – 0,3 л/га; діюча речовина –клопіралід: легіон, в.г. – 0,12- 0,2 л/га, лонтрел в.р. – 0,3-0,5, лонтрел гранд в.г. – 0,12-0,2, цукрон +, в.р. – 0,2 – 0,5 л/га.

Картопля й овочеві культури

На томатах, баклажанах продовжуватиметься живлення колорадського жука літнього покоління. Різкі коливання денних та нічних температур, рясні роси, дощі різної інтенсивності сприятимуть розвитку на томатах фітофторозу.

На капусті пізніх строків продовжуватиметься живлення гусениць капустяної совки, біланів, молі, ймовірне зростання чисельності та шкодочинності попелиць, хрестоцвітих блішок та прояв хвороб: судинного та слизового бактеріозів.

Плодові насадження

У вересні в плодових насадженнях продовжуватиметься відродження гусениць яблуневої і грушевої плодожерок ІІ покоління.

Також триватиме живлення гусениць золотогуза, білана жилкуватого з подальшим утворенням ними зимових гнізд.

Скрізь продовжуватимуть розвиток сисні шкідники: попелиці, кліщі, щитівки і несправжні щитівки. Повсюдно в зерняткових культурах поширюватимуться парша яблуні і груші, борошниста роса, плодова гниль.

Багатоїдні шкідники. Гусениці лучного метелика ІІ покоління заселяли осередково посіви кукурудзи і багаторічних трав. В серпні проходило заляльковування гусениць. В кінці ІІ декади серпня розпочався літ ІІІ покоління лучного метелика, який продовжуватиметься за теплої погоди у вересні в посівах багаторічних трав, на луках, біля річок. В попередні роки погодні умови не сприяли повному розвитку ІІІ покоління, воно було факультативне.

Повсюди, на початку вересня овочевим культурам, багаторічним травам продовжуватимуть завдавати шкоди гусениці листогризучих совок (ІІ покоління капустяної, совки – гамми, городньої, ІІІ – покоління помідорної, бавовникової).

Мишоподібні гризуни в посівах області представлені полівками ( звичайна і гуртова) та мишами ( курганчикова, польова, лісова). Найбільш чисельна й шкодочинна восени звичайна (сіра) полівка.

В літній період основне розмноження мишоподібних гризунів проходило у місцях постійної резервації: обочинах доріг, посівах кукурудзи, соняшника, багаторічних трав. Наявність кормової бази в умовах затяжної осені сприятиме міграції та розмноженню мишоподібних гризунів на озимину в жовтні місяці. Очікується, що гризуни будуть прогресувати і можуть створити надзвичайну загрозу посівам сільськогосподарських культур. Крім того, гризуни являються переносниками небезпечної хвороби для людей – туляремії.

Мишоподібні гризуни обмежуються в чисельності за наявності 3 – 5 жилих колоній на гектарі, застосовуючи біологічні препарати: бактероденцид і бактеронцид, родента біо та дозволені родентициди.

Доводимо до Вашого відома, що наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.12.2013 року скасовано державну реєстрацію пестицидів на основі фосфіду цинку та виключено їх з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання на території України від мишовидних гризунів. Дана вимога стосується таких пестицидів: принади родентицидні ФОСВІТ, г, РОДЕНФОС, СТРІЛЕЦЬ, а також препарати РОДЕНФОС, п, СТРІЛЕЦЬ, п, ФОСВІТ, п, ЩУРИН, п.

Проведення ретельних обстежень і своєчасний захист озимини попередить ускладнення фітосанітарного стану, сприятиме успішній перезимівлі рослин.

Слід пам`ятати. Хімічні обробки слід проводити у відповідності з визначеними економічними порогами шкодочинності і суворим дотриманням регламентів застосування засобів захисту рослин та загальноприйнятих санітарних правил техніки безпеки та гігієнічних норм.

Нач. державної фітосанітарної

інспекції Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Використана література:

1.Л.І.Бублик та інші. Довідник із захисту рослин, «Урожай» К., 594с.

2. Прогноз розвитку шкідливих організмів на території Черкаської області на 2014 рік.

3.Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні.

4.Департамент фітосанітарної безпеки. Управління захисту рослин. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2014 році.

Сигналізаційне повідомлення № 36 станом на 18 серпня 2014 року

admin — Mon, 18 Aug 2014 12:37:50 GMT

Осередково на посівах сої, на багаторічних травах відмічено сильний літ лучного метелика третьої генерації (понад 50 метеликів на 10 кроків)$CUT$.

Ймовірне заселення шкідником посівів цукрових буряків, овочевих культур.

На площах, за виявлення лучного метелика проводити спостереження за ходом розвитку шкідника. Застосовувати комплекс агротехнічних заходів, що обмежить шкідливість і розмноження ( розпушування міжрядь просапних культур в період відкладання яєць метеликами, а також після виходу гусені на заляльковування - розпушування з присипанням зони рядка).

На початку та під час масового відкладання метеликами яєць випускають трихограму – 50 – 100 тис. самиць на гектар.

Осередково застосування інсектицидів проти гусені (за перевищення ЕПШ - на травах – 5-10 гусениць на кв.м.; сої , цукрових буряках – 4-5 гусениць на кв.м) в насінниках багаторічних трав : актеллік, к.е. 1-1,5 л/га, лепідоцид, в.р. – 3 - 4; на плантаціях цукрових буряків – альтекс, к.е. 0,1 – 0,25 л/га, децис – ф- люкс, к.е. 0,25 – 0,5 л/га, дурсбан 480, к.е. 1,5 – 2л/га, кайзо, в.г. 0,1 -0,15 кг/га, том, к.е. 0,1-0,25 л/га; на сої - борей, КС – 0,1 -0,14 л/га, децис – ф – Люкс, к.е. – 0,25 л/га. драгун, к.е. 0,8 – 1,2 л/га, , суперкіл 440, к.е. – 0,5 – 0,75 л/га (нижчі норми проти гусені І –ІІІ віку, вищі - ІV – V віків).

Обробітки інсектицидами проводять в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Не менше як за дві доби, про час та місце проведення обробітків необхідно попереджати Голів сільських та селищних рад та пасічників.

Начальник державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області В.Г. Жовнір

Начальник управління методологічного

прогнозування , біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних с.-г. рослин у господарствах Черкаської області в серпні 2014 року

admin — Fri, 01 Aug 2014 05:59:15 GMT

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах Черкаської області в серпні 2014 року$CUT$.

Багатоїдні шкідники

У серпні продовжиться розвиток другого покоління лучного метелика в

багаторічних травах, посівах соняшнику, кукурудзі, сої, овочевих культурах.

Факторами, що сприяють розвитку шкідника є температура 21-32ºС та вологість повітря

понад 75%. На посівах за масової появи гусениць ІІ покоління і перевищення

економічного порогу шкодочинності (ЕПШ на кукурудзі, соняшнику, багаторічних

травах – 20 екз/м²; сої – 4-5 екз./м², цукровому буряку – 6-10 гусениць на м²)

рекомендується застосовувати інсектициди: на кукурудзі: борей, к.с. -0,12 – 0,14 л/га,

децис ф – люкс, к.е. 0,4 -0,7 л/га, драгун, КЕ – 1,2 л/га, кайзо, в.г., карате 050 УС, к.е,

ламдекс, мк.с - – 0,2 - 0,3 л/га; в насінниках багаторічних трав : актеллік, к.е. 1-1,5 л/га,

лепідоцид, в.р. – 3 - 4; на плантаціях цукрових буряків – альтекс, к.е. 0,1 – 0,25 л/га, децис

– ф- люкс, к.е. 0,25 – 0,5 л/га, дурсбан 480, к.е. 1,5 – 2л/га, том, к.е. 0,1-0,25 л/га;

соняшника – децис –ф- люкс, к.е. – 0,3 – 0,6 л/га, лепідоцид в.р. 3-4; на сої - борей, КС –

0,1 -0,14 л/га, децис – ф – Люкс, к.е. – 0,25 л/га.

Стебловий (кукурудзяний) метелик. У серпні закінчиться розвиток гусениць

першого покоління в посівах кукурудзи, проса, сорго і інших товстостеблових культур.

За підвищених показників денних температур та низької вологості повітря ймовірне

пригнічення розвитку щойно відроджених гусениць та часткова їх загибель.

Обприскування посівів кукурудзи слід проводити, за наявності 6-8% рослин з

гусеницями метелика першого і другого віків, застосовуючи рекомендовані препарати:

д.р. хлорантраніліпрол: ампліго 150 ZC.ФК - 0,2 -0,3 л/га, кораген 20, КС - 0,15 л/га;

д.р. імідаклоприд+лямбда-цигалотрин: антиколорад, Кс – 0,25 л/га, борей, КС - 0,14 л/га;

д.р. дельтаметрин: децис ф-Люкс, к.е – 0,4 - 0,7 л/га; д.р. лямбда-цигалотрин: карате 050

ЕС, к.е. - 0,2 л/га, карате Зеон 050 СS, мк.с. - 0,2 л/га, кайзо, ВГ – 0,2 л/га, рубін, КЕ – 0,2

л/ га; д.р. піриміфос – метил: актеллік 500 УС, КЕ – 2 л/га; д.р. хлорпірифос: драгун, КЕ –

1,2 л/га.

Протягом місяця триватиме літ метеликів підгризаючих совок (озима, оклична,

іпсилон, інші) другого покоління, відкладання ними яєць та розвиток гусениць у посівах

цукрових буряків, соняшнику, овочевих культур, багаторічних травах, парах. За

сприятливих умов (тепла, помірно волога погода, квітучі рослини, як додаткове джерело

живлення) ймовірне утворення осередків підвищеної чисельності і шкідливості

підгризаючих совок.

Чисельність совок обмежують випуском трихограми на початку та під час

масового відкладання яєць, розпушуванням міжрядь. За надпорогової чисельності

гусениць молодших віків слід застосовувати суміші фосфорорганічних і пиретроїдних

інсектицидів у половинних нормах, за регламентами існуючих технологій.

Гусениці листогризучих совок (ІІ покоління капустяної, совки – гамми,

городньої, люцернової, гречаної, ІІІ – покоління помідорної, бавовникової) повсюди

розвиватимуться та шкодитимуть кукурудзі, овочевим, просапним культурам,

багаторічним травам. Пошкодження качанів кукурудзи гусеницями бавовникової совкиза умов вологої й теплої погоди сприятиме розвитку та поширенню фузаріозу. За

сприятливих гідротермічних умов ймовірне істотне збільшення чисельності та

шкодочинності лускокрилих комах. За перевищення ЕПШ – при пошкодженні гусеницями

бавовникової совки понад 18 – 20% рослин використовують хімічні засоби: ампліго 150

ZC.ФК - 0,2 -0,3 л/га, антиколорад, Кс – 0,25 л/га, драгун, КЕ – 1,2 л/га.

В літній період основне розмноження мишоподібних гризунів проходить у місцях

постійної резервації: обочинах доріг, посівах зернових колосових культур, кукурудзи,

соняшника, багаторічних трав. Після збирання врожаю зернових культур і оранки, на

полях створяться несприятливі умови існування для гризунів, особливо зеленоїдних форм

– сірих полівок. Це змусить їх переселятися на плантації соковитих овочевих культур,

пізніх просапних культур, надалі на сходи озимини.

Мишоподібні гризуни обмежуються за наявності 3 – 5 жилих колоній на гектарі

застосовуючи біологічні препарати: бактероденцид, бактеронцид, родента БІО та

дозволені родентициди.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави.

У серпні виходитимуть на поверхню ґрунту, спарюватимуться й відкладатимуть

яйця, зосереджуючись поблизу скирд, у купках рослинних решток, полови з зерном,

падалиці жуки хлібної жужелиці (туруна). Надалі з появою сходів озимих зернових

жужелиці мігруватимуть на посіви, де продовжуватимуть відкладати яйця. Личинки

відроджуватимуться наприкінці серпня - на початку вересня.

Для запобігання пошкоджень озимини жужелицею слід дотримуватись сівозміни з

виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури

На сходах падалиці, злакових бур’янах та кукурудзі, а згодом на сходах озимини

розвиватимуться злакові мухи (шведська, гессенська, чорна пшенична, ін.), цикадки,

попелиці, хлібні блішки. На полях після колосових культур та злакових бур`янах

закінчуватимуть живлення, спарюватимуться і відкладатимуть яйця хлібні жуки.

Ретельна підготовка ґрунту під зернові колосові культури (впровадження волого - і

енергозберігаючих технологій, оптимальна система удобрення, дотримання сівозміни,

тощо) зменшить шкідливість фітофагів.

У формуванні потенціалу врожаю озимих культур велике значення має

знезараження посівного матеріалу і захист сходів від хвороб. Насіння зернових культур

цьогорічного врожаю уражено збудниками хвороб, зокрема септоріозу, сажками,

альтернаріозу. Крім насіннєвої інфекції паросткам рослин загрожують збудники хвороб,

які накопичуються у грунті. Вибираючи протруйник необхідно враховувати не тільки

комплекс збудників на насінні і грунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в

полі.

Високий захист від пліснявіння, сажкових хвороб, кореневих гнилей,

плямистостей сходів забезпечує застосування комбінованих препаратів: вікінг , в.с.к. 2,5

3 л/т, віта вакс 200 ФФ, в.с.к. 2,5 – 3 л/т, вінцит 5% к.с. – 1,5-2,0л/т, іншур перформ 12%

к.с. – 0,5 л/т, конор , ТН 2,5 -3 л/т, кінто дуо 8% к.с. – 2-2,5 л/т, ламардор ПРО 180, ТН –

0,5-0,6 л/т, максим стар 2,5%т.к.с. – 1,5 л/т, сертікор 5% т.к.с. – 0,75-1,0 л/т, рестлер тріо,

КС - 2-2,5 л/т та інші.

Протруювання насіння можна робити, як завчасно (за 2 – 3 тижні), так і

безпосередньо перед сівбою, дотримуючись науково обгрунтованих норм витрати

протруйників. За їхнього зменшення не досягається повного оздоровлення, а завищення

призводить до зниження схожості насіння через утворення аномальних проростків, не

здатних до подальшого розвитку.

В осінній період у посівах озимих зернових культур розмножуватимуться та

істотно шкодитимуть підгризаючі совки (озима та оклична), дротяники та

несправжні дротяники (личинки жуків коваликів та чорнишів), личинки хрущів,

хлібних жуків, жужелиці, злакові мухи, цикадки, попелиці.Здатні забезпечити збереження проростків та вегетуючих рослин від шкідників

інсектицидні протруювачі такі, як нупрід 600, Тн – 1-1,6 л/т, круїзер 350 т.к.с – 0,4-0,5 л/т,

контадор макси, Тн 0,3-0,75 л/т, ігн сет, Кс – 0,3-1,5 л/т, гаучо 70% з.п. – 0,25-0,5 кг/т або

сучасні інсектицидно-фунгіцидні протруювачі: селест топ 31,25% т.к.с. – 1,5-2,0 л/т,

селест макс 165, Тн -1,5 – 2 л/т, юнта квадро 37,2% т.к.с. – 1,5-1,6 л/т та ін.

Повсюди у посівах зернової кукурудзи протягом серпня продовжуватимуть

харчуватися злакові попелиці, трипси, проходитиме ураження пухирчастою та

летучою сажкою, гельмінтоспоріозом.

Після очищення, сушіння, сортування гороху за наявності в 1 кг насінні 10 і більше екз.

горохового зерноїда проводять знезараження алтоксом, селфосом, дегеш плейтсом, магтоксином,

фостоксином, іншими.

У посівах сої в період формування - дозрівання бобів, за надпорогової чисельності

шкідників (акацієва вогнівка 1-2, листогризучі совки 1-3, лучний метелик 4-5 гусениць на

кв.м, тютюновий трипс 10-15 екз. на рослину, павутинний кліщ (10% заселених рослин)

проводять обприскування посівів золоном, к.е., 2,5-3 л/га, драгуном, к.е., 2-2,5 л/га, суперкіл

440, КЕ – 0,5 -0,75 л/га, цезар, к. е. – 0,2 л/га, шаман, КЕ – 0,75 – 1л/га.

Підвищена вологість повітря сприятиме ураженню рослин сої на сіру (t°С +15+20°С)

і білу гнилі (t°С +21+22°С), альтернаріоз, фомоз (t°С +20+25°С, мінімальна t°С +10°С, макс.

+36°С), пероноспороз (t°С +15+17°С) та інші хвороби. За вологості насіння 35-40% , щоб

обмежить поширення хвороб проводять десикацію посівів сої ( за 14 днів до збирання урожаю)

десикантами: агрощит супер, РК – 2 – 3,9 л/га, баста 150 SL. РК - 2 л/га, везувій, в.р.к., 2-3

л/га, вулкан плюс, РК – 3л/га, десиканту, РК – 2-3 л/га, дикват, РК – 2-3 л/га, моn 79351,в.р.

2,25 л/га, раундап Макс, в.р., 2,4 л/га та іншими дозволеними до використання в Україні.

У багаторічних бобових травах (люцерна, конюшина, еспарцет), зокрема

насінниках, протягом серпня розмножуватимуться та пошкоджуватимуть культури

довгоносики (тихіус, апіон, бульбочкові), клопи, трипси, попелиці, товстоніжка, совки,

лучний метелик, набудуть розвитку хвороби бура плямистість, антракноз, аскохітоз, іржа.

За надпорогової чисельності комах-фітофагів застосовують інсектициди: актеллік,

к.е., 1 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га (насіннєві посіви), інші.

Одночасно з інсектицидами застосовують мікроелементи. Під час цвітіння, на початку

відкладання яєць совками випускають трихограму (100-150 тис. особин на га), а через 7-8

днів в період масового відкладання випуск трихограми повторюють.

За побуріння 80-90% головок конюшини (насіннєві посіви) проводять десикацію

насіннєвих ділянок реглоном супер, SL, РК 3-4 л/га, за побуріння 80-85 % бобів люцерни

(насіннєві посіви) застосовують баста 150 SL, РК – 1-1,5 л/га, реглон супер SL, РК -3

л/га.

Технічні культури.

У серпні за сприятливих умов для формування і проростання спор ( вологості

повітря 95-100%, крапельно – рідинна волога на листках більше 6 годин, температура

+20- 25

0 С вдень і не менше 15

0 С вночі, теплі дощі і значні коливання температур і

вологості повітря) повсюди цукровий буряк потерпатиме від різноманітних хвороб

(церкоспороз, фомоз, пероноспороз, борошниста роса, вірусні жовтяниця й мозаїка,

гнилі, парша, дуплистість). Також в посівах розвиватимуться бурякові щитоноски,

блішки, мінуючі мухи, листкова бурякова попелиця. У вогнищах розвиватимуться та

харчуватимуться гусениці листогризучих і підгризаючих совок, осередково лучного

метелика.

За появи ознак зазначених хвороб посіви цукрового буряку обробляють від:

пероноспорозу - акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га, абакус, мк.е. 1,25 – 1,5 л/га; окремих плям

церкоспорозу на 3–5% рослин – абсолют, КС – 0,3 -0,4 л/га, заміром 400, в.е. - 0,75-1 г/га

дерозал 500 .кс – 0,3 – 0,4 л/га, альто супер 330 ЕС, к.е. - 0,5 л/га, імпакт 25SC. к.с. - 0.25 л/га,

за ураження борошнистою росою 5–10% рослин та іншими хворобами листків – аканто плюс

28, к.с., 0,5-0,75 л/га, амістаром Екстра 280 SC, к.с. - 0,5-0,75 л/га, інплант, кс – 0,25 л/га, медея,ме – 0,5 – 0,8 л/га, колфуго Супер, в.с.- 2 л/га, рексом Дуо, к.с. - 0,4-0,6 л/га, фундазолом, з.п.,

0,6–0,8 кг/га, фальконом 460 ЕС, КЕ- 0,6 л/га, фиталом, р.к. - 1,5 л/га;

Проти листогризучих й підгризаючих совок ефективний випуск трихограми під час

масового відкладання ними яєць ї хімічні обробки вогнищ з надпороговою чисельністю

гусениць (2-3 особини на рослину) - арривом, к.е., 0,4 л/га, грінфорт ДМ400, кс – 1-1,5 л/га,

данадим мікс, к.е – 1 л/га, золоном, к.е.- 3–3,5 л/га, децисом профі 25 WG, в.г. - 0,05-0,1 кг/га та

інш. Обробки слід закінчувати за 30 днів до збирання врожаю.

Опади (вологість 60-90%) за помірних температур (20-25°С) сприятимуть розвитку у

посівах соняшника несправжної борошнистої роси, білої та сірої гнилі, фомозу, бактеріозу,

септоріозу, іржі, фомопсису, а за відсутності опадів — вертицельозного в'янення

За високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% на початку

побуріння кошиків для обмеження розвитку хвороб рекомендовано провести десикацію

препаратами: д.р. дикват дибромід: агрофен, РК, альфа – дикват -2-3 л /га, бумеранг,

РК – 1,5 – 2,5 л/га, десикаш, РК – 2 л/га, реглон Ейр 200,РК - 1-2 л / га, совела, Рк -2

л/га; д.р. дикват: бомбер, РК -1,5 – 2 л/га, везувій, РК – 2-3 л/га, грінфорт ДК 150, РК – 2-3

л/га, десикант, РК -2-3 л/га, дикват, РК -2-3 л/га, диктор, в.р.к. – 2-3 л/га, реглон супер

150, Рк – 2-3 л/га, скорпіон, в.р.к. 2-3 л/га; д.р. калійна сіль гліфосату: агрощит супер, РК

-1,7 -1,9 л/га, раундап екстра, Рк – 2,4 л/га, раундап макс, РК – 2,4 л/га; д.р.

ізопропіламінна сіль гліфосату: аргумент – 3 л/га, віасат зоря, в.р. – 3 л/га, вулкан плюс,

Рк – 2,5 л/га, гліфосатін, РК – 2-3 л/га, гліфос супер, в.р. – 2,4 л/га, домінатор 360, РК – 3

л/га, райдон, в.р. – 3 л/га, рауль, в.р. -3 л/га, річард, РК – 3 л/га; д.р. глюфосинат амонію

– баста 150, РК – 2 л/га - обприскування посівів у фазі повної стиглості за вологості

насіння 33 – 37% та іншими десикантами дозволеними до використання в Україні

(виділено препарати дозволені для авіаційної обробки).

Перед сівбою, для попередження ураження сходів озимого ріпаку, проти хвороб

(пліснявіння, чорна ніжка, гнилі, альтернаріоз, фомоз, пероноспороз, бактеріоз, інші)

та комплексу ґрунтових шкідників і шкідників сходів (хрестоцвіті блішки, попелиці,

ріпаковий листкоїд, пильщик, совки, прихованохоботники) обов`язковим

профілактичним заходом є протруювання очищеного та відкаліброваного насіння ріпаку.

Насіння обробляють рекомендованими та зареєстрованими препаратами: Круїзер 350 FS,

т.к.с. - 4 л/т Круїзер OSR 322 FS, т.к.с.-12 л/т; Максим XL 035 FS т.к.с. -5л/т; Модесто

480 FS т.к.с. - 12,5 л/т .

Картопля й овочеві культури.

На картоплі, томатах, баклажанах продовжуватиметься живлення жуків і

личинок колорадського жука літнього покоління. Осередково томати

пошкоджуватимуть гусениці листогризучих совок: городньої, бавовникової,

помідорної (карадрини).

Різкі коливання денних та нічних температур, рясні роси, дощі різної

інтенсивності сприятимуть розвитку на томатах фітофторозу, альтернаріозу,

макроспоріозу, верхівкової гнилі. Оздоровлення рослин від хвороб слід проводити за

суворого дотримання строків останньої обробки одним із препаратів: акробат МЦ, з.п., 2

кг/га, ридоміл Голд МЦ, з.п., в.г., 2,5 кг/га, татту к.с., 3 л/га, фантік М, зп – 2,5 кг/га,

ситал, рк – 2-2,5 л/га, інш.

На капусті середніх та пізніх строків триватиме активне живлення гусениць капустяної

совки, біланів, молі. За теплої помірно вологої погоди в серпні зростатиме чисельність та

шкодочинність попелиць, хрестоцвітих клопів, прихованохоботників. За перевищення

шкідниками порогу шкодочинності пізні сорти капусти захищають альтексом, ке – 0,1 – 0,15 л/га,

актарою, к.с., 0,07-0,09 л/га, воліам флексі 300, кс – 0,3 – 0,4 л/га, діміліном, з.п., 0,08-0,12 кг/га,

ексірель, се – 0,25 -0,5 л/га, енжіо 247,к.с. – 0,18 л/га, матчем, к.е., 0,4 л/га, іншими.

Ймовірний прояв на капусті хвороб: судинний та слизовий бактеріоз, фомоз,

пероноспороз.У посівах гарбузових культур розвиватимуться баштанна попелиця, тютюновий

трипс, подекуди павутинний кліщ. За надмірної зволоженості, різких перепадів денних і

нічних температур розвиватимуться борошниста роса, антракноз, фузаріозне в`янення.

Плодові насадження.

У серпні у плодових насадженнях розвиватиметься друге покоління яблуневої

плодожерки. Також триватиме живлення гусениць золотогуза, білана жилкуватого з

подальшим утворенням ними зимових гнізд.

Скрізь продовжуватимуть розвиток сисні шкідники: зелена яблунева, сливова

обпилена, персикова, чорна вишнева попелиці, глодовий, звичайний павутинний

кліщі, щитівки і несправжні щитівки. Повсюдно в зерняткових культурах

поширюватимуться хвороби - парша яблуні і груші, борошниста роса, плодова гниль.

Кісточкові сади хворітимуть на кокомікоз, клястероспоріоз.

Зимові сорти яблуні та груші на початку серпня проти яблуневої плодожерки,

парші, плодової гнилі обприскують карате050 ЕС, к.е. – 0,4 л/га, матчем, к.е., 1 л/га,

нурелом-Д, к.е., 1-1,5 л/га або іншими інсектицидами з додаванням проти парші,

плодової гнилі та інших хвороб фунгіцидів: акіра, кс – 2,5 – 3 л/га, бенелус, ке – 1-1,2

л/га, малвін 80, вг – 1,8-2,5 кг/га. У другій декаді серпня зимові сорти яблуні проти парші,

плодової гнилі, інших хвороб плодів під час зберігання обприскують топсином - М, з.п.,

1-1,2 кг/га або світчем, в.г., 0,75-1 кг/га не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю.

Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева

оздоровлюють від кокомікозу - хорусом, в.г. - 0,25-0,3 л/га фиталом, рк – 2 л/га або

топсіном М, з.п. - 1 кг/га, дотримуючись чергування препаратів. В кінці літа проти

вишневого слизистого пильщика, попелиці (вишня, черешня) дерев обприскують

золоном, к.е. – 0,8 - 2,8 л/га або каліпсо 480 SC, к.е. - 0,25-0,3 л/га.

Регулярне обстеження посівів сільськогосподарських культур попередить

ускладнення їх фітосанітарного стану.

Слід пам`ятати - хімічні обробки застосовують за потреби у відповідності з

визначеними економічними порогами шкодочинності і суворим дотриманням

регламентів застосування засобів захисту рослин та загальноприйнятих санітарних

правил техніки безпеки та гігієнічних норм.

Нач. державної фітосанітарної

інспекції Черкаської області В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Використана література:

1.Л.І.Бублик та інші. Довідник із захисту рослин, «Урожай» К., 594с.

2. О.М.Орлова. О.П.Токар. Прогноз департаменту фітосанітарної безпеки Управління захисту рослин на 2014 року

3. Прогноз розвитку шкідливих організмів на території Черкаської області на 2014 рік.

4.Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні.

Сигналізаційне повідомлення № 35 станом на 31 липня 2014 року

admin — Thu, 31 Jul 2014 13:44:55 GMT

На рослинах соняшнику осередково виявлено збудники хвороб: пероноспорозу (несправжня борошниста роса), сірої та білої гнилі$CUT$.

Надалі інтенсивність розвитку хвороб та форми їх прояву залежатиме від гідротермічних умов. Сприяють розвитку хвороб у фази розвитку соняшнику кінець цвітіння – визрівання кошиків такі фактори: часті опади (більше 20мл за декаду), вологість повітря більше 70%, температура понад 20 ⁰С, гідротермічний коефіцієнт більше 1,0. Економічний поріг шкодочинності у фазу визрівання кошиків для несправжньої борошнистої роси, білої та сірої гнилі соняшнику – 1% уражених рослин.

Ефективні проти зазначених хвороб обробітки рослин дозволеними фунгіцидами перед та під час цвітіння соняшнику. У фазу початку побуріння кошиків проводиться десикація препаратами:

д.р. дикват дибромід: агрофен, РК, альфа – дикват -2-3 л /га, бумеранг, РК – 1,5 – 2,5 л/га, десикаш, РК – 2 л/га, реглон Ейр 200,РК - 1-2 л / га, совела, Рк -2 л/га;

д.р. дикват: бомбер, РК -1,5 – 2 л/га, везувій, РК – 2-3 л/га, грінфорт ДК 150, РК – 2-3 л/га, десикант, РК -2-3 л/га, дикват, РК -2-3 л/га, диктор, в.р.к. – 2-3 л/га, реглон супер 150, Рк – 2-3 л/га, скорпіон, в.р.к. 2-3 л/га;

д.р. калійна сіль гліфосату: агрощит супер, РК -1,7 -1,9 л/га, раундап екстра, Рк – 2,4 л/га, раундап макс, РК – 2,4 л/га;

д.р. ізопропіламінна сіль гліфосату: аргумент – 3 л/га, віасат зоря, в.р. – 3 л/га, вулкан плюс, Рк – 2,5 л/га, гліфосатін, РК – 2-3 л/га, гліфос супер, в.р. – 2,4 л/га, домінатор 360, РК – 3 л/га, райдон, в.р. – 3 л/га, рауль, в.р. -3 л/га, річард, РК – 3 л/га ;

д.р. глюфосинат амонію – баста 150, РК – 2 л/га - обприскування посівів у фазі повної стиглості за вологості насіння 33 – 37%

та іншими десикантами дозволеними до використання в Україні (виділено препарати дозволені для авіаційної обробки).

Захисні заходи пестицидами проводять в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Не менше як за дві доби, про час та місце проведення обробітків необхідно попереджати Голів сільських та селищних рад та пасічників.

Начальника державної фітосанітарної

інспекції Черкаської області В.Г.Жовнір

Начальник управління методологічного

прогнозування , біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Сигналізаційне повідомлення № 34 станом на 30 липня 2014 року

admin — Wed, 30 Jul 2014 13:39:51 GMT

На посівах цукрових буряків набувають поширення хвороби: церкоспороз, осередково - пероноспороз, борошниста роса, фомоз. Оптимальні умови для розвитку церкоспорозу: температура повітря вдень 20 – 22 ⁰С, вночі – понад 15⁰С, опади понад 20 мм, вологість повітря понад 65%. Епіфітотії церкоспорозу передують коливання$CUT$ температури і посухи. Розвитку пероноспорозу сприяє помірно – тепла погода (16 – 20 ⁰С) волога погода (вологість повітря не менше 70%), борошнистої роси - посушлива спекотна погода, опадів менше норми, температура повітря вдень підвищується до 25 – 27⁰С, іржі - помірно – тепла погода (16 – 20 ⁰С) з короткими періодами посушливої (менше 70%) і спекотної погоди (вище 20 ⁰ С), фомозу - суха спекотна погода, нестача вологи у грунті, ослаблення рослин іншими хворобами, шкідниками або незбалансованим живленням.

Обмежить поширення хвороб профілактичні та лікувальні фунгіцидні обробки дозволеними до використання препаратами:

д.р – пропіконазол + ципроконазол - гарантол, к.е. 0,5 л/га;

д.р. карбендазим - альфа – стандарт, кс. – 0,3 – 0,4 л/га, голдазім 500 кс. – 0,3 – 0,4 л/га, дезарал, кс – 0,4 л/га, доктор кроп, кс – 0,3 – 0,5 л/га, колфуго супер, в.с – 2 л/га, композит, кс. – 0,3 – 0,4 л/га;

д.р. піраклостробін + епоксиконазол – абакус , мк.е. – 1,25 – 1,5 л/га;

д.р. пікоксістробін + ципроконазол – аканто плюс 28, кс – 0,5 – 0,75 л/га;

д.р. азоксістробін + ципроконазол - амістар екстра 280 SC KC 0,5 – 0,75 л/га;

д.р. дифеконазол + пропіконазол – броадер, к.е – 0,5 л/га;

д.р. тріадимефон+ флутріафол – джерело, кс. – 0,5 л/га;

д.р. тетроконазол – емітент, ЕВ – 0,8 л/га;

д.р. флутріафол – імпакт 500, кс – 0,125 л/га, імпульс , кс. – 0,25 л/га, корнет, кс – 0,25 л/га, плаза, к.с -0,25 л/га, скальпель 250, кс. – 0,25 л/га, фулгор 250 к.с. – 0,25 л/га;

д.р. дифеконазол + флутріафол – медея , ме – 0,6 – 0,8 л/га;

д.р. трифлоксістробін + ципроконазол – сфера – макс 535 SC, КС – 0,3 -0,4 л/га;

д.р. алюмінію фосфіт + фосфориста кислота – фитал, рк – 1,5 л/га та іншими. При повторних обприскуваннях чергувати діючі речовини.

Начальника державної фітосанітарної

інспекції Черкаської області В.Г.Жовнір

Начальник управління методологічного

прогнозування , біологічного захисту та

роботи з пестицидами І.В.Іщенко

Сигналізаційне повідомлення № 33 станом на 15.07.2014 року

admin — Wed, 16 Jul 2014 05:21:01 GMT

На території області спостерігається початок льоту яблуневої плодожерки ІІ покоління. Погодні умови сприяють розвиткові лускокрилих. Прогнозується розтягнений літ та масове пошкодження плодів яблуні в липні-серпні$CUT$.

У садах та багаторічних насадженнях проти яблуневої плодожерки на початку відродження (15-17 липня) рекомендується провести обробітки наступними препаратами:

д. р. імідаклоприд - 0,15-0,6 кг/га: конфідор, конфідор максі, командор, варант, нупрід, когінор; д. р. фозалон: золон, к.е. – 2 ,5 – 3 л/га; д.р.тефлубензурон -0,5-0,7 л/га: номолт;

д. р. фенітротіон: сумітіон, к.е. 0,5-3 л/га; д. р.– ацетаміприд – 015-0,2 л/га: моспілан; д.р. дельтаметрин- 0,1кг/га : децис профі; д.р. піридабен – 0,5 – 0,9 кг/га: блейк; д.р. хлорантраниліпрол -0,15-0,17 л/га: кораген; д.р. альфа-циперметрин- 0,15 – 0,25 л/га: альтекс, арріво; д.р. люфенурон 1,0 л/га: матч; д.р. бупрофезин -2 – 2,4 кг/га: аплауд; д.р.диметоат -2 л/га: димевіт; д.р. імідаклоприд+лямбда-цигалотрин -0,5 л/га: марш; д.р.феноксикарб+люфенурон 1 л/га: люфокс; д.р. лямбда-цигалотрин -0,4 л/га: карате Зеон, карате; д.р. піридабен – 0,5 – 0,9кг/га: таурус.

Захист від шкідників саду доцільно поєднувати з фунгіцидними обробітками проти борошнистої роси, парші, плодових гнилей дозволеними до використання в Україні препаратами.

Вихід людей на оброблені пестицидами площі, на роботи пов`язані з рихленням грунту дозволяється через 8-10 днів, для обстежень через 4-5 днів.

Зас. начальника державної фітосанітарної

Інспекції Черкаської області В.В.Харькова

В.о. начальника управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами Г.В.Аліфанова