В посівах зернових колосових культур  зерно в колосках пошкоджуватимуть жуки туруна (жужелиці) та хлібні жуки, що осередково може призвести до значного зменшення маси зерна.  За видовим складом  хлібних жуків переважаючими видами в області є жук – красун і жук – кузька. Красун завдає  найбільшої шкоди під час цвітіння та на початку наливу зерна (утворюється «білоколосість» і від зернівки залишаються тільки плівки). Жук – кузька пошкоджує зерно в фазі молочної та воскової стиглості вибиваючи його. Один жук  протягом життя з`їдає 7-8 г зерна, знищує 9 – 10 колосків. При щільності жуків 3-6 екз на кв.м.  втрати зерна становлять 0,5 – 1 ц/га.

Жуки хлібної  жужелиці  пошкоджують зерно  та вибивають  його з колосків на землю. Один жук протягом свого життя знищує до 10 г зерна. Після збору врожаю зернових культур   вони зосереджуватиметься в місцях втрат зерна, де в серпні за достатнього зволоження грунту відкладатиме яйця.

На  45 % відсотках площ посівів зернових колосових культур продовжують  шкодити личинки клопа шкідливої черепашки, чисельність яких на кв. м. становить 0,5 – 1,5 екз, на 1 колос  1 – 2 личинки.

В липні спостерігатимуться поодинокі дорослі клопи, а також личинки всіх віків, які  живитимуться зерном, до його загрубіння. Під впливом ферментів, виділених личинками, знижується вага пошкодженого зерна та різко погіршуються його насіннєві, хлібопекарські, технологічні і товарні якості. Протягом липня клопи дохарчовуватимуться, окрилюватимуться, у другій половині місяця мігруватимуть до місць зимівлі, в ліси та лісосмуги.

Повсюди зерном до його огрубіння харчуватимуться сисні фітофаги: злакова попелиця (заселено 41% площ зернових колосових, 8-12 екз на колос) та пшеничний трипс (заселено  19%  площ, 16  % колосків  по 1 – 8 личинок на колос), через що зерно може стати щуплим та легковагим. Закінчивши розвиток личинки трипса опустяться в грунт, де залишаться на зимівлю. З настанням воскової стиглості зерна з`являться крилаті особини попелиць, які перелітатимуть на дикорослі злаки, згодом на сходи падалиці.

Пошкоджуватимуть колосові культури  личинки хлібних  пильщиків  , які  прогризають міжвузля і живляться тканинами стінок стебел. Всередині стебла колосових культур утворюється звивистий канал, заповнений  екскрементами. Підгризені стебла ламаються, а в пеньках залишаються личинки, які утворюють кокон для зимівлі.

За низької зволоженості грунту, подекуди на ярих зернових, харчуватимуться  злакові п`явиці, які потім заляльковуватимуться в грунті, звідки наступного року вийде жук. На злакових бур `янах та колосках зернових культур розвиватимуться літні покоління злакових мух, зокрема шведської.

За  вологої  теплої погоди можуть масово поширитись хвороби колосу: септоріоз, альтернаріоз, фузаріоз.

Захист зернових колосових культур у липні дуже обмежений через строки очікування. Збереженню зерна від шкідників та хвороб сприятиме першочергове оперативне збирання прямим комбайнуванням урожаю сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та заселених і уражених вищевказаними організмами площ та доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій.

У кукурудзі продовжуватимуть розвиватися стебловий кукурудзяний метелик, бавовникова та інші совки.  Літ цих шкідників розпочався  з середини другої декади  червня. Масовий літ та яйцекладка очікується в першій декаді липня.

Через 3-5 днів від початку льоту самки  стеблового кукурудзяного метелика починають відкладати яйця в середньому 500 – 600 кожна.   На початку та під час масового відкладання яєць ( ЕПШ - наявність яйцекладок на 18% рослин)  необхідно випускати трихограму вогнівочної форми не менше 150 тис. особин на га, що обмежить вихід гусениць  стеблового кукурудзяного метелика, совок, лучного метелика з яєць.

У липні боби та насінини гороху  пошкоджуватимуть личинки  горохової зернівки, гусениці горохової плодожерки та бобової (акацієвої вогнівки). Завдаватимуть шкоди, висмоктуючи сік з тканин рослин дорослі  трипси  та їх личинки. За помірної вологої теплої погоди  горохова попелиця  утворюватиме численні покоління на рослинах гороху. Закінчиться розвиток  бульбочкових довгоносиків, у другій половині липня виходитимуть імаго.

Наявність дощів, рос, за  температури 17 – 200С сприятимуть ураженню рослин гороху  аскохітозом,  за  температури 16 – 190С - пероноспорозом,  за сухої погоди – температури 18 – 210С та відносної вологості повітря 70 – 80%- борошнистою росою,  за температури 19 – 230С та відносної вологості повітря 40 – 60% - кореневими гнилями

Для прискорення дозрівання насіння гороху та зменшення шкідливої дії комплексу шкідників та хвороб проводять десикацію посівів.

За умов підвищеної вологості повітря рослини сої хворітимуть на  пероноспороз, аскохітоз, септоріоз.   Можливе ураження   бактеріозами, вірусними хворобами.

У фазу бутонізації – цвітіння за виявлення перших ознак вищезгаданих хвороб на насінницьких посівах рекомендується проводити обробку рослин  дозволеними фунгіцидами:амістад екстра 280 SC ,к.с.(0,5 – 0,75л/га), бенорад, з.п. (1,5 кг/га), імпакт К, к.с.  (0,8 л/га), колосаль, к.е. (1л/га), лам етил, з.п. (0,3 -0,5 кг/га), ситал, в.р.к. (2,5-3 л/га), фортеця, к.е. (1л/га). Рослини, уражені вірусними хворобами, з посівів видаляють.

У посівах багаторічних трав скрізь продовжуватиметься  розвиток та шкідливість довгоносиків (бульбочкові, листкові люцернові (фітономуси)), клопів – сліпняків, насіннєїдів (тихіус, аніон), попелиць, трипсів,  гусениць совок, інших.

Багаторічні трави (насіннєві посіви), через 7 – 10 днів після підкосу, у фазі бутонізації за надпорогової чисельності комах – фітофагів обробляють рекомендованими інсектицидами: штефесін, к.е. (0,5-1 л/га),золон 35,к.е (3 л/га),  дібазол 60, в.е (2-3 л/га), діазинон, к.е. (1,5 л/га), Бі -58 новий (0,5-1 л/га) В насіннєвих посівах одночасно застосовують  мікроелементи: борна кислота, молібден амонію – 0,3 – 0,6 кг/га. Під час цвітіння, на початку відкладання яєць совками випускають трихограму ( 100 – 150 тис. особин на га),  а в  період масового відкладання ( через 7 – 8 днів) випуск трихограми повторюють.

У липні в посівах цукрових буряків за теплої з підвищеною вологістю погоди й відсутності зливових дощів масово розмножуватиметься  листкова бурякова попелиця, яка  у червні заселила край поля до 6 % рослин з чисельністю 8 – 22 екз на заселену рослину. Буряковою щитоноскою пошкоджено 2 – 5% рослин з чисельністю 2,8 екз. на рослину.  Осередково  розвиватимуться й пошкоджуватимуть коріння буряків личинки  звичайного бурякового довгоносика, гусениці підгризаючих і листогризучих совок.

За рясних ранкових рос та невеликих теплих дощів набуватиме масового характеру розвиток на рослинах цукрових , кормових та столових буряків церкоспорозу, альтернаріозу, рамуляріозу,  пероноспорозу. Коренеплоди уражуватимуться  паршею, дуплуватістю, гнилями, передусім на запливаючих, перезволожених, ущільнених грунтах за неякісної агротехніки. Нестача макро- і мікроелементів живлення викликатиме хвороби  голодування. Вірусні жовтяницю    і  мозаїку  поширюватимуть  сисні шкідники( попелиці, цикадки, клопи)

В посівах цукрових буряків за появи   ознак пероноспорозу, плям церкоспорозу на 3 – 5% рослин, борошнистої роси, фомоз, іржі  на 5 – 10% рослин ефективні обробки рекомендованими    фунгіцидами: амістад екстра,к.с. (0,5 – 0,75л/га), бар-кот -5, к.с. (0,6-0,8 л/га), бенорад, з.п. (0,6-0,8 кг/га), вінчестер,к.с (0,3-0,4 л/га), джерело, к.с.(0,5 л/га), емітент, в.м.е. (0,8 л/га),, імпакт К, к.с. (0,6-0,8 л/га), композит, к.с. (0,3-0,4 л/га),, корнет, к.с. (0,25 л/га), лам етил, з.п. (0,6-0,8 л/га), плаза, к.с. (0,25 л/га), рекс Т, к.с. (0,5-1 л/га), тіназол, к.е.(0,5 л/га)та інші.

В  посівах соняшнику за умов теплої погоди з підвищеною вологістю повітря масово розмножуватимуться  геліхризова попелиця, цикадки, поширюватимуться хвороби: гнилі, пероноспороз, фомоз, фомопсис.

До цвітіння  соняшнику в разі заселення попелицею, клопами, лускокрилими посіви захищають за рекомендаціями.  За умов очікування епіфітотії хвороб проводять обробку  одним із фунгіцидів: першу на початку цвітіння, другу - через  14 діб: танос 50, в.г (0,4-0,6 кг/га), тайтл 50, в.г (0,4-0,6 кг/га), композит, к.с 91,5 л/га0, імпакт, к.с. (0,8-1 л/га) дерозал, к.с. (1,5 л/га), бар – кот, к.с.(0,5 л/га), абсолют, к.с. (1,5 л/га).

Дозріваюче насіння ярого ріпаку пошкоджуватимуть личинки насіннєвого прихованохоботника та капустяного стручкового комарика. Осередково на рослинах харчуватимуться гусениці совок, біланів, листоїди, клопи, попелиці. Помірно тепла погода з частими опадами зумовить подальше зростання розвитку альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, що вимагатиме проведення десикацію (баста 150, в.р.к.(2-2,5л/га), вулкан плюс, в.р – 3 л/га, гліфоган 480, в.г – 3кг/га,, домінатор 360, в.р. -3 л/га,, клінік, в.р. 3л/га + ПАР,  райдон, в.р -3 л/га, реглон супер, в.р.к – 2-3 л/га, суперкіл, в.р -3л/га. та інші.) за 14 діб до збирання врожаю за побуріння 70% стручків.

У посівах картоплі, томатів, баклажанів масово розвиватимуться і шкодитимуть жуки та личинки колорадського жука другого покоління. На  плантаціях капусти скрізь продовжиться розвиток і шкідливість гусениць  біланів, совок, капустяної молі, попелиць . Гарбузові культури заселятимуться баштанною попелицею, тютюновим трипсом.

За наявності в липні теплої вологої погоди, рясних рос, туманів, різких коливань денних і нічних температур масово розвиватимуться та поширюватимуться в посівах хвороби картоплі, томатів – фітофтороз, альтернаріоз, огірків – бактеріоз, пероноспороз, цибулі – пероноспороз. Для оздоровлення овочевих культур застосовують рекомендовані засоби захисту ( Прогноз розвитку шкідливих організмів  в Черкаській області у 2011 році).  

Слід пам`ятати, що для кожного пестициду є певний строк останньої обробки в днях до збирання врожаю.

В яблуневих садах протягом липня дохарчовуватимуться гусениці яблуневої плодожерки І – го покоління, частина з яких відійде у зимову діапаузу, а інша частина заляльковуватиметься. У липні з `являтимуться метелики ІІ – го покоління, які літатимуть і відкладатимуть яйця на плоди осінніх і зимових сортів яблуні.

Призупиниться шкідливість листогризучих шкідників ( розанової  листокрутки, яблуневої молі, шовкопрядів), вони літатимуть і відкладатимуть зимуючі  яйця. Гусениці білана жилкуватого і золотогуза живитимуться листками зерняткових порід.

Плоди середніх і пізніх сортів черешні та вишні пошкоджуватимуть личинки вишневої мухи. На кінець липня, закінчивши живлення личинки заглиблюватимуться в грунт, де зимуватимуть.

За умов помірно теплої дощової погоди в липні повсюдно інтенсивнішатиме розвиток парші яблуні і груші, коккомікозу, кучерявості листків персика, посушлива жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси, а значні опади – плодової гнилі. 

В плодових насадження  за потреби застосовувати рекомендовані препарати     дотримуючись  санітарних вимог.

Повсюдно триматиме розвиток та шкідливість підгризаючих (озимої та окличної) та листогризучих совок (капустяної, совки – гами, городньої, люцернової, помідорної, бавовникової) совок.  За настання оптимальних умов ( температура – 20 - 27  0  С і відносної вологості більше 70%) для   розвитку шкідників у липні ймовірне утворення осередків підвищеної чисельності і шкідливості фітофагів у посівах цукрових буряків, овочів.

Зас. начальника - начальник  відділу

прогнозування та фітосанітарної діагностики                                                                       І.В.Іщенко

тел. 55 -27 -89