Розвиток весняних процесів у нинішньому році відбувається із запізненням. Так, перехід середньодобової температури повітря через 00 в бік підвищення відбувся 20.03, що на 5 днів пізніше середніх багаторічних показників та на 3 тижні пізніше середніх за останні 20 років. У зв`язку з пізнім початком весняних процесів, на 2 тижні затримались початок сніготанення та на 3 – відтавання грунту.
За результатами відрощення монолітів озимих культур, відібраних спеціалістами районних державних інспекцій захисту рослин Городищенського, Кам`янського, Уманського, Тальнівського, Шполянського, Смілянського, Чорнобаївського районів в доброму стані знаходиться від 39 до 61% рослин озимої пшениці, в задовільному – 30 – 49%, слабкі та зріджені 9 – 12%. В середньому на полях загиблих 3 – 5% рослин, але є осередки де загиблих на пізніх посівах налічується 20 – 38%. Рослини озимого ріпаку в доброму стані в середньому 40%, в задовільному – 43%, слабі та зріджені – 17%. На рослинах озимої пшениці відмічено в слабому ступені ураження борошнистою росою, септоріозом, в Жашківському районі снігової плісені.
На окремих полях спостерігається збільшення числа блюдець. Тривале перебування озимих культур під товстим шаром снігу, місцями під притертою льодовою кіркою призвело до значних використань запасних речовин під час дихання, до виснаження і ослаблення рослин. Враховуючи погодні умови та прогноз погоди надалі наданий обласним центром з гідрометеорології на території області проходитиме пізнє відновлення вегетації.
В 1981 році була опублікована наукова праця по ощадній технології диференційного догляду озимої пшениці (автор – Мединець В.Д.). В цій праці непередбачувані раніше світлові і теплові умови весняного розвитку рослин розглядаються як такі, що визначаються часом відновлення весняної вегетації (ЧВВВ), яка щороку проходить в різні терміни. Оптимальним ЧВВВ на території області вважається 28 березня плюс – мінус 2 доби, тобто оптимальний період вегетації триває з 26 – по 30 березня. Раніше від 26 березня – рання вегетація, пізніше від 30 березня – пізня вегетація. Весняне відростання рослин пшениці звичайно співпадає з датою сталого переходу середньодобової температури повітря через +3 +50 С, але визначається воно не за показниками термометра, а як фенологічна фаза – за датою появи нової тканини рослини над заздалегідь підрізаним ножицями стеблом (в польових умовах). Якщо відростання почалося до переходу середньодобової температури повітря через 00 С – це тимчасовий ЧВВВ, після переходу через 0 0 С – стійкий ЧВВВ.
За пізнього ЧВВВ довгий світловий день стимулює гідролітичні процеси. У струмені сонячної радіації переважають фіолетові промені, які посилюють білковий синтез у пшениці, рослини розвиваються за надлишку тепла. За довгого дня і високої температури довкілля скорочується тривалість етапів органогенезу, формується низький фотосинтетичний потенціал (ФСП) рослин за будь – якого, особливо недостатнього зволоження. Тому, посіви слабо вкорінюються і кущаться, швидко переходять до колосіння, виростають низькорослими, зрідженими, нагромаджують недостатню кількість біомаси, формують низький урожай зерна. Ослаблені в осінньо – зимовий період рослини гинуть не від подовження зимового періоду, а з причин різкого переходу від зимового спокою до активної вегетації, тобто високих температур весняного відростання. Отже, пізній ЧВВВ є самостійним природним стресом навіть для неушкоджених рослин, а коли він поєднується з такими стресорами, як вимерзання, льодова кірка, то це катастрофічна загибель, що мало місце в 1963 та 2003 роках. За зрідження і низькорослості посівів, підвищується забур`яненість полів, підвищується шкідливість таких шкідників, як хлібний жук, клоп – черепашка, хлібний пильщик, попелиці. Довгоденні сорти ведуть себе як нейтральні, а короткоденні – як довгоденні, що впливає на дотримання вимоги цих сортів до сортової технології.
У роки з пізнім відновленням весняної вегетації озимина не вилягає за будь – яких умов зволоження, витримує високі дози азотних підживлень. Тому, за ощадною технологією диференційного догляду озимої пшениці, щоб інтенсифікувати наростання вегетативної маси й утворення зерна, азотні добрива підвищують на одну третину від оптимальної дози і майже всю її вносять якнайраніше за один раз. Позакореневих підживлень перед колосінням для поліпшення якості зерна потребують переважно посіви на бідних агрофонах. Доцільність пересіву зріджених посівів з нерозкущеними рослинами, які зазвичай бувають при сівбі в пізні терміни по гірших попередниках визначають за пізнього відростання (5 квітня) поля із густотою рослин 320 на 1 кв. м. і менше, враховуючи запаси ґрунтової вологи, відростання вторинних коренів, стан конуса наростання, тепловий режим перших днів вегетації.
Така технологія – повністю безвитратна (в середньорічному обчисленні, в порівнянні із стандартною), вона забезпечує не якусь оптимальну врожайність за середніх умов, що складається із плюсів і мінусів, а максимально можливу врожайність щороку, та високу якість зерна.
Тому, знаючи відхилення в даному році ЧВВВ, проаналізував стан рослин озимих культур та погодні умови які склалися на сьогоднішній день посіви мають гостру потребу в підживленні особливо із додаванням азотфіксуючих і фосформобілізуючих бактерій а також мікроелементів. В цьому році необхідно завчасно планувати проведення захисних заходів проти бур`янів, шкідників та хвороб в повному обсязі.

 

Начальник державної
інспекції захисту рослин                                                                                                        П.М.Халимоник

І.В. Іщенко
тел. 55 -27 - 89