Зерновим колосовим культурам в області завдають шкоди понад 100 видів комах, три види кліщів, два – нематод, мишоподібні гризуни. Крім того, суттєвої шкоди завдають понад 20 хвороб, збудниками яких є різні патогенні мікроорганізми (гриби, бактерії, віруси та ін.) Конкурують за світло, воду, поживні речовини та мають спільні шкідливі організми понад 30 видів найпоширеніших бур'янів. Взагалі, усі ці шкідливі організми в середньому призводять до втрат врожаю, що перевищують 30%, а в окремі роки – 50%. Отже, кожен третій гектар, а інколи і другий зернових колосових культур людина засіває для підтримання життєдіяльності шкідливих організмів. Усе це вимагає застосування різних методів захисту рослин з тим, щоб зменшити частку втрат врожаю. Відомо, що без захисту від шкідливих організмів на доброму агротехнічному фоні (попередник, система удобрення, обробітку грунту близькі до оптимальних) можна одержати урожай зерна озимої пшениці у межах 30-40 ц/га, а при високому рівні захисту – 70-100 ц/га.

 

Особливо небезпечні шкідники, які негативно впливають на якість зерна, це: клопи, цикади, попелиці, трипси, які являються переносниками вірусних хвороб.

 

Яйцекладка клопа



Клоп – шкідлива черепашка
Eurygasteг integriceps Put.



Клоп елія гостроголова
Aelia acuminata L.



Клоп маврський
Eurygaster maura L.

При чисельності одна личинка клопа-шкідливої черепашки на 1 м2 пошкодженість зерна може досягати 2 відсотки. При пошкодженні 2-3% зерен суттєво погіршується технологічні та смакові якості. При пошкодженні 6% зерен: - схожість зерна знижується на 22%; - енергія проростання 18-21%; - хлібопекарські якості – сила борошна вміст клейковини на 30-60%. Один клоп за період повного розвитку пошкоджує 200-270 зерен. Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ): - кущення – вихід в трубку – 2-4 шт/м2 жуків - цвітіння – молочно воскова – 2 личинки на кв.м.

 

Попелиця велика злакова безкрила
Sitobion avenae F.



Попелиця велика злакова крилата
Sitobion avenae F.



Попелиця черемхова
Rhopalosiphum padi L.



Цикадка смугаста
Psammotettix striatus L.



Цикадка темна
(Calligypona striatella Fall.)

 

 

 

Цикадка шестикрапкова

 

 

 

 

Масове ураження ВЖКЯ

(Вірус жовтої карликовості ячменю)

виробничих посівів озимої пшениці під час вірусної епіфотії 2005/2006р.р.

 

 

 

 

Вірус жовтої карликовості ячменю

 

 

 

Блішка смугаста хлібна

 

 

 

Муха гессенська

 

 

 

Муха озима

 

 

 

Муха шведська

 

 

 

Пильщик хлібний

 

 

 

Пильщик хлібний чорний

 

 

 

П'явиця звичайна

 

 

 

П'явиця червоногруда

 

 

 

Трипс житній

 

 

 

Трипс пшеничний

 

 

 

Жyки хлiбнi

Жук-кузька, Жук-крестоносец, Жук-красун

 

 

Жук Кузька

 

 

Мишоподібні гризуни

 

 

Хлібні клопи набувають поширення та збільшення питомої частки в господарствах на площах зернових культур. За видовим складом переважає клоп - шкідлива черепашка – 72%. З інших клопів зерновим культурам завдають шкоди: маврський, австрійський, елія носата і гостроголова, трав'яний, ягідний, злаковий або хлібний. У наших умовах розвиваються в одному поколінні. Зимують дорослі жуки в лісах, лісосмугах, під опалим листям та підстилці.

 

В області початок заселення клопами спостерігається в середньому в кінці квітня, масове в травні, коли температура вище +18-19оС, що в середньому збігається з фазою кущення-виходу в трубку озимої пшениці, а ярої у фазі 3-4 листка.

 

Через 1-2 тижні в кінці ІІ декади травня відмічається початок яйцекладки. Яйця розміщуються в два ряди на листя і стебла рослин культури та бур'янів. Плодючість в середньому 100-300 яєць, максимально 350-550 штук. Ембріональний розвиток триває 6-12 днів. Тривалість розвитку личинок становить 20-50 днів. За цей час вони проходять 5 віків. Зараженість відкладених клопами яйцекладок теленомусом складала 8 %. В кінці травня відмічено початок відродження личинок, коли пшениця знаходиться у фазі колосіння (УШ етап органогенезу).

 

Масове відродження личинок проходить у фазі кінець цвітіння – молочно-воскова стиглість (ІХ-Х етап органогенезу). В цей період як правило спекотна погода з денними температурами 28-34оС личинки перебувають у ІІ-Ш віці.

 

Клоп – шкідлива черепашка пошкоджує зернові культури, починаючи з перших днів появи на посівах і до переселення в місця зимівлі. Їх шкідливість розділяють на три періоди. Перший для озимої пшениці припадає на фазу виходу рослин у трубку і колосіння, для ярої – фазу сходів і кущення, коли пшеницю пошкоджують клопи, що перезимували. Другий період – цвітіння – початок формування зерна, коли шкодять личинки молодших віків. З фази молочної стиглості і до збирання врожаю триває третій період. В цей час шкодять личинки старших віків і молоді клопи. У перший і другий період шкідник пошкоджує або повністю знищує головне стебло. Це призводить до зниження врожаю на 50 – 54%. Пошкодження колосу в період колосіння спричиняє повну або часткову білоколосицю, що призводить до значних втрат врожаю.

 

Зовнішні ознаки пошкодженого зерна: на поверхні залишається слід уколу у вигляді темної крапки, навколо якої утворюється світло-жовта пляма; іноді на зерні в межах плями без сліду уколу утворюються здавленості або зморшки. Консистенція ендосперму в зоні плями крихка, яскраво-біла і при уколі голкою або надавлюванні нігтем легко розпадається.

 

Зниженням якості зерна характеризується третій період шкідливості черепашки. При незначному його пошкодженні (2 – 3%) суттєво погіршуються технологічні ( при 6% - ому пошкодженні зародка схожість насіння знижується на 22%, а енергія проростання – на 18 – 21%), хлібопекарські ( сила борошна, вміст клейковини на 30 – 60%) та смакові якості.

 

В 2008-2009 році клопами було заселено 62% обстежених площ посівів озимих та ярих колосових культур, чисельність клопів складала по краях посіву 0,2- 0,9 до 1,3 екз на кв. м., ними було пошкоджено до 3-5% рослин. Процент пошкодження зерна, за даними хлібної інспекції, клопом – шкідливою черепашкою становила в середньому 2,8, максимально – 4.

 

Для запобігання пошкодження зерна клопами та збереження його якості на території області у 2009 році були проведені хімічні обробітки на площі 132,7 тис.га. Віковий склад популяцій на період повної стиглості зерна - личинки становили 58 %, дорослі клопи – 42 %.

 

Переселення клопів у місця зимівлі починається у період збирання озимих. Чисельність їх зумовлюється життєздатністю, яку можна визначити за їх масою. За цим показником можна прогнозувати загибель клопів у зимовий період. При середній масі самця і самки 100-110 мг на період стійкого похолодання смертність їх становить 30-60%, при 111 -125 – 15-30%, а понад 125 мг – не перевищує 10-12%.

 

За даними районних інспекцій захисту рослин восени 2009 року вага клопів складала понад 125-138 мг. Чисельність клопів у місцях зимівлі в середньому по області склала 2,1 екз., місцями 5-8 шт. на кв.м. Загроза посівам в 2010 році в усіх районах області залишається високою, оскільки перезимівля клопів пройшла задовільно і загибель за зимовий період склала 8-12%.

 

Для збереження хлібопекарської якості і насіннєвих кондицій зерна на посівах сильних та цінних пшениць при чисельності 2 і більше личинок клопів на кв.м., на решті посівів 4 – 6 проводиться обприскування інсектицидами.

 

Злакові попелиці (велика та звичайна злакові, ячмінна, черемхова) Звичайна злакова попелиця, велика злакова попелиця, ячмінна попелиця мають однодомний життєвий цикл, протягом усього життя розмножуються на озимих і ярих злаках.. Зимують яйця на листках сходів озимих, падалиці, дикорослих злаків.. Навесні з`являються личинки. Розмножуються партеногенетично. Протягом вегетаційного періоду може розвиватися у 12 генераціях.

 

Черемхова попелиця має дводомний цикл розвитку. Зимують яйця в основі бруньки на верхівці пагінців черемхи. Самки можуть відкладати яйця і на глоді, яблуні, груші. На черемсі відбувається розвиток кількох весняних генерацій. Потім крилаті попелиці перелітають на злакові культури, особливо пшеницю та кукурудзу, де утворюють густі колонії по всій рослині. Восени самки – носії статевої генерації знову мігрують на черемху, де відбувається статевий цикл розвитку, і відкладають яйця, що зимують. Частина популяції може залишатися на озимині, де зимує у фазі самки або личинки.

 

Ознаки пошкодження: висмоктуючи поживні речовини із рослин впливають на урожай зерна та його якість, є перенощиками вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості. Сильне пошкодження у період від появи сходів до виходу в трубку може призвести до загибелі рослин, перед колосінням - до повного або часкового не виколошування та пустоколосості.

 

Суха погода весняно – літнього періоду минулого року була недосить сприятливою для масового розвитку і поширення попелиці на зернових колосових. Чисельність і поширення попелиць активізувалося у фазу молочної стиглості. Шкідником було охвачено всі посіви, заселено від 8 до 15% рослин за чисельності 6 – 8 екз на заселену рослину.

 

Масове розмноження злакових попелиць стримувалося діяльністю ентомофагів. Співвідношення хижак-шкідник 1: 22, хворих – 8%, паразитованих – 5%.

 

Восени зимуючий запас на сходах озимих (жовтень) складає 5 – 9 яєць на кв.м.

 

У поточному році за помірно теплої і вологої погоди влітку та враховуючи високу потенційну плодючість попелиць можна очікувати масового розмноження та шкодочинності злакових попелиць в посівах зернових культур. Попелиці пошкоджують рослини від сходів до молочно – воскової стиглості зерна.

 

Злакові цикади (шестикрапкова, смугаста, темна і бліда). Основними кормовими культурами цикадок є пшениця, ячмінь, овес, кукурудза. Розвивається у двох генераціях. Шести крапкова і смугаста зимують в стадії яйця у тканинах листків сходів озимих злаків. Темна і бліда зимують личинки Ш-ІУ віків на посівах злакових культур. У середині квітня – на початку травня відроджуються личинки, стадія якої триває 22 - 30 днів, літ імаго – близько місяця. Заселяють озимі та ярі культури. Імаго другого покоління після збирання зернових колосових культур переселяється на кукурудзу, а пізніше на сходи падалиці та озимих злаків, де і відкладають зимуючі яйця.

 

Ознаки пошкодження: шкодочинність призводить до ослаблення та пригнічення розвитку рослин, що сприяє розвитку грибних хвороб. Пошкодження ярих культур під час колосіння – формування зерна зменшує його масу. Цикадки є перенощиками вірусних хвороб типу мозаїки.

 

Навесні минулого року цикадками було пошкоджено 10-18 % рослин. Восени (жовтень) чисельність цикадок складала від 10 до 22 екз на 100 помахів ентомологічного сачка. Пошкоджені в слабкому ступені цикадами рослини складали 8 - 12%.

 

Трипси (хлібний, житній) пошкоджують озимі та ярі пшениці, меншою мірою – ячмінь і жито. На території області найбільш поширений пшеничний трипс. Протягом року дає одне покоління. Дорослі трипси з`являються на пшениці в кінці квітня – першій половині травня, а в масовій кількості – в фазі трубкування – на початку колосіння, концентруючи у піхвах найближчих до колоса листків. Личинки, що виплодились, проникають під колоскові луски, де висисають соки із зерен у фазі молочної стиглості, причому більше пошкоджують верхню частину колоса. Посушлива жарка погода сприяє масовому розмноженню трипса. До настання воскової стиглості зерна личинки залишають колосся і скупчуються у прикореневих частинах рослин або ховаються серед рослинних решток і в поверхневому шарі грунту, де й зимують. Навесні, коли поверхневий шар грунту прогріється до 80 , личинки виповзають на рештки рослин, де перетворюються на пронімф і німф. Трипси являються перенощиками вірусних хвороб. Пошкодження личинками трипса призводить до утворення пустих колосків (білоколосості) або щуплозерності. У минулому році шкідник повсюди заселяв озиму пшеницю і в фазу виходу рослин в трубку за середньої чисельності 4, максимальної 10 екз на стебло нараховувався на 12% рослин. Чисельність личинок у фазу масового формування зернівок: складала в середньому 10 екз. на колос, максимально 22 екз., заселення колосків 18 %. Чисельність зимуючих личинок трипса від 12 до 20 екз на кв.м.

 

На території Черкаської області поширені злакові мухи : гессенська, пшенична, озима, шведські. Найбільш шкодочинні гессенська і шведські. Шведські мухи є вівсяна і ячмінна. Вівсяна муха - доросла комаха завдовжки 1,5 – 2,7 мм, з чорним блискучим тілом. Ноги чорні, лише лапки жовті. Ячмінна муха відрізняється жовтими гомілками передніх та задніх ніг, на задніх – вузька затемнена перев`язь. Личинка біла, циліндричної форми, спереду загострена, ззаду закруглена. Вівсяна муха пошкоджує овес, жито, пшеницю, кукурудзу, ячмінь, а ячмінна - пшеницю, ячмінь, кукурудзу, багаторічні злакові трави. Обидва види зимують у стадії личинки або пупарія всередині пагонів озимих та диких злаків, заляльковуються навесні. Виліт мух збігається із закінчення фази весняного кущіння озимих – появи сходів ярих колосових і може тривати 2 – 3 і навіть 5 тижнів. Через 5 – 10 днів виходять личинки, які проникають у середину стебла, де виїдають конус росту і основу центрального листка. Виліт мух другої генерації збігається із фазою виколошування – цвітіння колосових. Розвиток личинок відбувається на колосі ячменю і вівса. Третя і четверта генерація проходить на сходах озимих культур, падалиці та дикій злаковій рослинності.

 

Ознаки пошкодження: стебло усередині з`їдене, центральний листок жовтий і сухий. Личинки другої генерації безпосередньо знижують урожай.

 

В минулому році шведські мухи шкодили скрізь на території області озимим і ярим зерновим культурам, але через несприятливі агрокліматичні умови навесні (прохолодна погода) та восени (спекотна посушлива погода в серпні і в І , ІІ декаді вересня) збільшення їх чисельності порівняно з 2008 роком не відбулося Навесні було пошкоджено 1,4% ярих колосових та 1,2% сходів кукурудзи. Личинки ІІ покоління пошкодили від 1 до 3% колосків за середньої чисельності на колос 4 – 8 екз, максимально 12 екз. в Звенигородському та Лисянському районах. Восени шведські мухи заселили 54,4% обстежених площ, пошкоджено1,1% рослин за середньої чисельності 4 личинки на кв.м., що дещо нижче минулорічних показників (пошкоджено 1,5% рослин, середня чисельність личинок 5,9 екз на кв.м)

 

Гессенська муха пошкоджує пшеницю, ячмінь, жито, злакові трави. Схожа на невеликого комарика (2,5 – 3,5 мм) чорно – коричневого кольору, груди та голова чорні, крила прозорі. Личинки молочно – білі, веретеноподібні. Зимують личинки у пуп аріях на сходах озимих, падалиці та диких злаках. Заляльковування відбувається навесні, а виліт мух припадає на кінець кущіння – першу половину виходу в трубку озимих. Личинки проникають за піхву листка, де і живляться та заляльковуються. Друга генерація літає в період колосіння - формування зерна і заселяє переважно ярі колосові культури. Третя генерація розвивається на падалиці та диких злаках, четверта – на озимих і падалиці.. Ознаки пошкодження: рослини до виходу в трубку припиняють ріст і гинуть, а пошкодження рослин у фазі трубки до виколошування призводить до пустозерності колоса. У результаті живлення личинки у рослин утворюються характерні коліна, тому посіви набувають вигляду побитих градом або потолочених. Весною минулого року було пошкоджено 0,9% ярих зернових культур. Восени шкідник заселив 44,2% обстежених площ озимої пшениці, де пошкодив 0,6% рослин за середньої чисельності личинок 2,4 на кв.м. Навесні до 28% посівів озимої пшениці пошкоджувалися личинками опомізи, пшеничної мухи. Пошкоджено 0,8% рослин за середньої чисельності личинок 0,6 на кв.м.

 

Хлібні блішки, (хлібна смугаста, звичайна стеблова) Найбільш поширена смугаста блішка, яка шкодить посівам зернових культур та кукурудзи . Мають одну генерацію. Зимують жуки під рослинними рештками в лісосмугах, лісах, чагарниках. На посівах зернових з`являються в кінці квітня, де пошкоджують листя самки відкладають яйця в грунт, де відроджуються личини, які живляться корінцями злаків та перегноєм. Молоді жуки з`являються на початку липня. Після збирання врожаю жуки відлітають в місця зимівлі.

 

Ознаки пошкодження: жуки на листках сходів та молодих рослин зіскоблюють паренхіму у вигляді прозорих смужок та довгастих плям.

 

Звичайна стеблова блішка найбільш пошкоджує яру пшеницю та ячмінь, рідше – овес і озимі. Мають одну генерацію. Зимують жуки під рослинними рештками на полях, у лісосмугах і рано навесні заселяють посіви зернових. Яйця відкладають у грунт біля сходів. Після відродження личинки вгризаються в стебло, в середині яких вони живляться. Заляльковуються в грунті, молоді жуки з`являються в липні, а кінці місяця перелітають в місця зимівлі. Ознаки пошкодження: жуки на листках сходів та молодих рослин зіскоблюють паренхіму у вигляді прозорих смужок та довгастих плям, живлення личинок викликає в`янення центрального стебла, а потім і його загибель В минулому році прохолодна, затяжна весна з різкими коливаннями середньодобових температур та жарка погода влітку стримували масовий розвиток і шкідливість блішок. Шкідливішими смугасті блішки були в крайових смугах посівів ярих зернових культур, де середня чисельність їх становила 5,2 екз на кв.м. і пошкоджено 21% рослин. Зимуючий запас хлібної смугастої блішки становить від 0,5 до 1,6 екз на кв.м

 

Стеблові хлібні трачі ( хлібний звичайний пильщик). Пошкоджує пшеницю, жито, значно слабше ячмінь і овес. Мають одну генерацію Зимуючою фазою є доросла личинка – про німфа, яка перебуває всередині нижньої частини соломини (стерні). В кінці квітня на початку травня личинки перетворюються в лялечки. У другій половині травня – червні вилітають дорослі пильщики. Ознаки пошкодження: личинки живляться внутрішньою частиною стебел, опускаються вниз і до періоду воскової стиглості зерна досягають нижнього міжвузля. Підгризені стебла ламаються. Пошкодження призводить до утворення білоколосості, щуплозерності. В минулому році в період вегетації пильщики заселили 11,5 % обстежених площ. В період інтенсивного льоту імаго пильщиків на 100 п. ентомологічного сачка відловлювалося в посівах озимої пшениці 2 - 3 екз. Пошкоджено личинками в середньому 0,3 – 3 % стебел на озимій пшениці, житі, ячмені, що приводило місцями до їх полягання. Восени при обстеженні стерні чисельність личинок стеблових пильщиків в середньому складала 0,4 екз. на кв. м.

 

З метою зменшення втрат врожаю зернових культур від шкідників є комплексне поєднання організаційно-господарських, агротехнічних, селекційних, біологічних і хімічних заходів. Для цього можна використати один із хімічних препаратів:

 

- діюча речовина альфациперметрин – 100 гр/л, норма 0,1-0,25 л/га: альфагард, альтекс, фокс, альфа-супер, альфа-ципі, блискавка, пілар-альфа, роталаз, фастак, фатрін, фурор, циклон, нокаут, том, дінго, кордон, термінатор, атрікс, фас корд, контакт плюс;

- д. р. циперметрин, норма 0,1-0,2: арріво, цицерон, ципі, ципервіт, шарпей, шерпа, циперкіл, циперон;

- д. р. диметоат, норма 0,5-2 :бі-58, акцент, бізон плюс, данадим, данадим стабільний, диметрин, фостран, пілармакс, рубіж, бісер, святогор, дуглас, фосфамід, біммер, супер бізон, бішка, кінфос;

- д. р. лямбда-цигалоротрин, норма 0,1-0,2: карате зеон, оперкот, карат, рубін, каратель, кайзо;

- д.р.гамма – цигалотрин 0,06л/га : вантекс;

- д. р. зетациперметрин 100 г/л, норма 0,07-0,1 л/га: ф'юрі, мустанг, ньюстар, зетавіт;

- д. р. діазинон 600 г/л, норма 0,5-2 л/га: базудін, дамаск, діазин, базальт, дібазол, практик, діазівіт;

- д. р. хлорпірифос, норма внесення 0,8-2 л/га: дурсбан, пілот, пірінекс, драгун;

- д.р. імідаклоприд – 0,2 – 0,5 л/га : альфазол, антіжук профі, інсет, мангуст, лорд , в.г;; - д.р. малатіон - 1,2 л/га: бунчук, фуфанон;

- д.р. дельтаметрин – 0,04 л/га: децис профі, делфіс, штефесін -0,2 л/га;

- д. р.– ацетаміприд - 0,05 – 0,075 кг/га: моспілан;

- д.р. тіаметоксам – 0,06-0,08 кг/га: актара;

- дві діючі речовини хлорпірифос + циперметрин, норма 0,5-1,5 л/га: нурел д, кіллер, матадор, оверкіл, суперкіл, ципі плюс, хлорпіривіт, нортон, шаман, залп;

- д. р. – імідаклоприд + бета цифлутрин -0,4 – 0,5л/га: коннет;

- д.р. імідаклопрід+лямбда-цигалотрин – 0,12-0,14 л/га: борей;

- д. р. – тіаклоприд+ дельтаметрин 0,5 – 0,75 л/га: протесу;

- д.р. тіаметоксам+лямбда-цигалотрин – 0,18 л/га: енжіо.

Норма внесення робочої рідини 100 л/га. Слід пам'ятати, що термін захисної дії інсектицидів складає 12-18 днів, а строк останньої обробки до збирання врожаю складає 15-30 днів.

 

 

ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХ КУЛЬТУР

 

Зернові колосові культури уражуються багатьма хворобами, переважно паразитарної природи. Їх збудниками є гриби, бактерії, віруси, мікоплазми, нематоди. Недобір врожаю зернових колосових від комплексу хвороб становить в середньому 12-18%, а в роки епіфітотій – 25-50% і більше.

 

Кореневі гнилі в поточному році проявилися у фазі кущіння озимих і ярих зернових культур на 30- 40% обстежених площ, за кількості уражених рослин 0,9 – 3,1% та розвитку хвороби до 2% Основними типами кореневих гнилей, як і в минулому році були фузаріозна, гельмінтоспоріозна, церкоспорельозна. Подальшого наростання ураження рослин кореневими гнилями не спостерігалося, так як у фазах колосіння – молочна стиглість середньодекадна температура повітря складала 18,4 – 19,50С. Сума ефективних температур вище + 100 складала 328 – 3880 , що на 20 – 400 більше норми.

 

У 2010 році за постійної наявності первинного джерела інфекції в насінні, грунті та рослинних рештках та абіотичних і біотичних факторів, а саме: умови зволоження і температури грунту в період сівби, фітосанітарний стан висіяного насіння та якість його передпосівного протруєння, агротехнічні заходи, слід очікувати проявлення кореневих гнилей і особливо по стерньових попередниках.

 

Плямистості зернових культур (септоріоз, гельмінтоспоріоз) .

Ураження листя озимої пшениці септоріозом спостерігалося у фазі весняного кущіння на 16% обстежених площ. Уражено 5% рослин за розвитку хвороби 1%. Поширення хвороби посилилось до фази колосіння на 45% посівів. Хвороба проявилась на 9, максимально 15% рослин з інтенсивністю розвитку 2%. Подальшого наростання поширення і розвитку хвороби в поточному році не спостерігалось.

 

Гельмінтоспоріозом сильніше уражались посіви ярого ячменю у вигляді сітчастої та темно – бурої плямистості. У фазу кущіння хвороба була поширена на 45% обстежених площ за ураження 2 – 4% рослин. У фазу виходу рослин у трубку відсоток уражених рослин збільшився до 5 – 9%. Осередково в Смілянському районі ураженість рослин ярого ячменю досягла 30% за розвитку хвороби 3,2%. Подальшого наростання поширення і наростання хвороби не спостерігалося.

 

У 2010 році слід очікувати проявлення плямистостей за умов теплої вологої погоди та частих дощів в період виходу в трубку – формування зерна в колосових культурах.

 

Борошниста роса. Восени 2008 року борошниста роса проявилася на 2-6% рослин на ранніх загущених посівах у вигляді поодиноких плям.

 

У фазі весняного кущіння хвороба була поширена на 34% посівів за ураження 5% рослин з інтенсивністю розвитку 1%. Агрокліматичні умови не сприяли активному розвитку патогена. У фазу колосіння борошнистою росою було охвачено 40% обстежених посівів, уражено 22% рослин за розвитку 2,6%. Хвороба проявилась на першому міжвузлі та листках нижнього ярусу.

 

У 2010 році ймовірний розвиток борошнистої роси за помірно теплої (16-230) погоди з частими опадами, відносної вологості повітря з високим рівнем азотного удобрення та в загущених посівах зернових колосових культур.

 

Домінуюча на території області була бура листкова іржа. Перші ознаки хвороби виявлені у фазі озимої пшениці - вихід в трубку на 2% рослин за інтенсивності розвитку 1%. У фазі наливу зерна хворобою було охвачено 21% обстежених площ за ураження 11% рослин з розвитком хвороби 2%. За осіннього обстеження бура листкова іржа виявлена на 13% посівах озимої пшениці ранніх строків сівби. Уражено 2 -4% рослин в слабкому ступені.

 

У 2010 році ймовірне проявлення іржастих хвороб зернових культур за сприятливих погодних умов у весняно – літній період вегетації рослин (температура – 11-180С, періодичне випадання опадів)