Погодні умовив ІІІ декаді квітня сприятливі для продовження весняної сівби та розвитку озимих культур. Посіви озимих культур повсюди активно заселяються шкідниками, а короткочасні опади сприяють розвитку хвороб.

Посіви озимої пшениці знаходяться у фазі виходу в трубку (IV – етап органогенезу). Повсюди вони заселяються злаковими мухами, попелицями, цикадами, хлібними блішками, клопами, польовими сліпняками, трипсами. На окремих площах посівів зернових колосових культур на 100 помахів сачка відловлюється імаго злакових мух до 56 екз, хлібних блішок до 80 екз, попелиці розселювачки до 8 екз, польових клопів до 10 екз, злакових цикад до 60 екз, пшеничного трипса до 8 екз.

Чисельність злакових мух, хлібних блішок перевищує поріг шкодочинності (ЕПШ на 100 помахів сачка :злакових мух – 30 – 50 екз, хлібних блішок - 30 жуків), що несе загрозу посівам. Особливо небезпечні сисні шкідники для сходів ярих зернових культур.

На посівах озимої пшениці і ячменю шкодять червоногруда і синя п`явиці, чисельність яких край поля 0,5 -1,5 екз на кв.м. 23 – 24 квітня відмічено початок відродження личинок п`явиці та личинок злакових мух.

На поля озимої пшениці проходить міграція клопа шкідливої черепашки. По краю полів чисельність становить від 0,1 до 1 екз на кв.м. На окремих полях озимих зернових культур сумарне пошкодження шкідниками складає від 30 – 40 до 80% рослин.

Короткочасні опади, які пройшли на території області 19 -21 квітня сприяли поширенню хвороб на загущених посівах озимої пшениці. Так на окремих площах борошнистою росою уражено до 20% рослин, септоріозом 8 – 10%, темно бурою плямистістю до 5% рослин.

Слід відмітити – обробітки проти таких хвороб як борошниста роса, септоріоз у фазу розвитку озимої пшениці вихід в трубку найбільш ефективні, так як в цей період найбільш уразлива фаза хвороб до фунгіцидів.

Тому, на посівах де існує необхідність проведення обробітків застосовують:

один із інсектицидів: діюча речовина альфациперметрин – 100 гр/л, норма 0,1-0,25 л/га: альфагард, альтекс, альфа-супер, альфа-ципі, блискавка, пілар-альфа, роталаз, фастак, фатрін, циклон, нокаут, том; д. р. циперметрин, норма 0,1-0,2 арріво, цицерон, ципі, ципервіт, шарпай, шерпа, циперкіл, циперон; д. р. диметоат, норма 0,5-2 бі-58, акцент, бізон плюс, данадим, диметрин, фостран, пілармакс, рубіж, кемідім, ді-68, бісер, святогор, дуглас; д. р. лямбда-цигалоротрин, норма 0,1-0,2: карате зеон, аперкот, карат, рубін, енжіо; д.р. зетациперметрин 100 г/л, норма 0,07-0,1 л/га: ф’юрі, мустанг, ньюстар, зетавіт; д.р. діазинон 600 г/л, норма 0,5-2 л/га: базудін, дамаск, діазин, базальт, дібазол, практик, діазівіт; д.р. хлорпірифос, норма внесення 0,8-2 л/га: дурсбан, пілот, пірінекс, драгун; д. р.– ацетаміприд - 0,05–0,075: моспілан; дві діючі речовини хлорпірифос + циперметрин, норма 0,5-1,5 л/га: нурел д, кіллер, матадор, суперкіл, ципі плюс, хлорпіривіт, нортон, шаман; д. р. – імідаклоприд + бетацифлутрин -0,4–0,5 л/га: коннет; д. р. – тіаклоприд + дельтаметрин 0,5–0,75: протеус.

фунгіцидів: діюча речовина триадимефон – норма 0,15-1 кг/га: байлетон, байзафон, джерело; д.р. тіофанат – метил - 1,0 – 1,2 кг/га: топсин м; д.р. беноміл 0,3 – 0,6 кг/га: фундазол; д. р. пропіконазол - норма 0,5 л/га: тілт, бампер, балеро, ескулап, тіназол, саргон; д. р. флутриофол норма 0,1-0,5 л/га – імпакт, фенікс, компакт плюс, корнет, топ ефект, фітолікар, тюдор, фулгор, плаза, тріафол, вал, скальпель; д. р. карбендезим 0,3-2 л/га – дерозал, доктор кроп, колуфо супер, композит, піларстін, абсолют, сарфун, форсаж, феразим, вінчестер, арбалет, корал; д. р. тебуконазол 0,5-1 л/га:колосаль, амулет, ретардин, містік, феномен, фолікур, террасил 250, к.е*, фортеця, оріус, риф, фарадей, рятівник; трьохкомпонентний препарат: д.р. тебуконазол+ триадименол+ спіроксамін – 0,3 – 0,6 л/га: фалькон к.е.; д.р. протіконазол+ тебуконазол+ спіроксамін: солігор – 0,9 -1 л/га; д.р. азоксістробін+ пропіконазол+ ципроконазол -1 л/га: амістад тріо; 2-х компонентні препарати- д.р. тіафанат – метил+ епосиконазол: -0,6л/га: альфа – епоксил,к.с; д.р.пропіконазол+ прохлораз -0,8 – 1,2 л/га: бампер супер, к.е; д.р. карбендазим+ пропіконазол- 2 л/га: арбалет,к.с; д.р. піраклостробін+ епоксиконазол – 1,25 – 1,75 л/га: абакус, мк.с; д.р. пропіконазол+ ципроконазол – 0,4 – 0,5 л/га: віртуоз,к.е; д.р. триадимефон+ флутриафол -0,5 л/га: джерело, к.с; д.р.тебуконазол+ прохлораз – 0,8-1,5 л/га: замір 400, в.е; д.р. флутріафол+ карбендазим – 0,6 – 0,8 л/га: імпакт К,к.е; д.р. флутриафол+ тебуконазол – 1 л/га: імпакт Т, к.с; д.р. фосфіт алюмінію+фосфориста кислота -2,5 – 3 л/га: фітал, в.р.к; д.р. ципроконазол+ пропіконазол -0,4 – 0,5 л/га: альто супер, к.е; д.р. епоксиконазол + тіофанат – метил -0,4 – 0,6 л/га: рекс дуо, к.е; д.р. фенпропіморф+ епоксиконазол-1,-1,5 л/га: рекс топ, к.с.; д.р пропіконазол + тебуконазол: колосаль Про, к.н.е – 0,3 – 0,4 л/га; д.р. тебуконазол+ триадимефон – 0,8 – 1,5 л/га: фоліант, к.е *.

До фунгіцидів необхідно додавати поверхнево активні речовини або 3-5 кг/га карбаміду та біопрепарати: агат 25 – 300 мл/га, азотофіт – 500 мл/га, планриз БТ– 1,3 л/га, різоплан – 2-5 л/га, пентафаг – 2-5 л/га, псевдобактерін – 0,5 л/га, фітоцид – 0,5-0,6 л/га, фосформобілізуючі та азотфіксуючі бактерії – 0,5-1 л/га.

Збільшується заселеність посівів озимого ріпаку ( фаза бутонізації) ріпаковим квіткоїдом, хрестоцвітими блішками та насіннєвим прихованохоботником Чисельність жуків ріпакового квіткоїда місцями до 8 - 12 особин на заселену рослину , хрестоцвітих блішок від 2 до 18 на кв.м., прихованохоботника – 0,5 – 2 екз. на рослину, осередково до 4 екз. Поріг шкодочинності ріпакового квіткоїда 6 – 10 жуків на рослину, хрестоцвітих блішок 1 – 3 жуки на кв.м., насіннєвого прихованохоботника – 0,5 – 1 жук на рослину. Тому посіви озимого ріпаку потребують застосування засобів захисту рослин.

24 – 26 квітня відмічено початок масового ходу звичайного бурякового довгоносика. В господарствах Золотоніського району відмічено вихід діапазуючого 2 – 3 річної давності жука. На дорозі в години пік ( обідній час) на 1 погонному метрі нараховується 2 – 3 екз, осередково 5 – 6 екз. Поодинокий літ жуків припав на 27. 04. – 29. 04 - за 10 хвилин у полі зору нараховуємо 1 – 2 жуки, на межі зі старим бурячищем до 8 жуків . На посівах цукрових буряків ( фаза розвитку - сходи – вилочка) чисельність звичайного бурякового довгоносика 0,3 – 0,5 екз на кв.м. Чисельність сірого довгоносика – 0, 1- 0,4 екз. на кв.м.

Чисельність шкідників на полях наростає і вони можуть представляти реальну загрозу посівам буряків, соняшника та інших культур. Тому необхідно кожне поле цукрових буряків взяти під контроль, особливо в святкові і вихідні теплі сонячні дні. Обмежує чисельність шкідника обкопування бурячищ і полів ловчими канавками затруєних інсектицидами, розкладання затруєних зелених принад, а при необхідності застосування крайових або суцільних обробітків інсектицидами.

На багаторічних травах відмічено вихід великого люцернового довгоносика за чисельності 1 – 3 екз на кв.м, на сходах гороху нараховується від 2 до 7 екз на кв.м сітонів.

На минулорічних посівах соняшника відмічено жуків кравчика 2 – 6 екз на кв.м, піщаного мідляка 1 – 3 екз на кв.м.

У плодових насадженнях починаючи з 26.04 розпочався переліт і пошкодження бутонів оленкою волохатою, на 1 дерево аличі нараховується 1 – 2 жуки. Чисельність яблуневого квіткоїда - 4 – 7 жуків на дерево, осередково 15 – 18 екз на дерево при заселенні 25% дерев. Яблуневою зеленою попелицею заселено 48% зерняткових дерев.

В сільськогосподарських підприємствах області станом на 30 04 2010 р. проти шкідливих організмів проведено захисні заходи: боротьба з бур`янами – 145 тис. га, проти шкідників оброблено – 56 тис. га , проти хвороб - 38 тис. га.

 

Начальник державної інспекції захисту рослин П.М.Халимоник

 

І.В.Іщенко 55 -27 -89