При обстеженні  стерні зернових колосових культур виявлено  імаго  хлібної жужелиці за середньої чисельності 0,3 екз на кв. м., біля скирд чисельність досягає 0,5 екз В  кінці І декади вересня відмічено  початок відродження личинок. Личинки  продовжують  відроджуватися і чисельність їх по стерні становить 0,5 – 1 екз,  на гороховищі  під посів озимих культур 0,1 – 0,3 екз на кв.м.

  Падалиця озимої пшениці заселяється злаковими мухами, цикадками, попелицею. До випадання опадів, в сонячні дні ІІ декади  вересня на 100 помахів сачка відловлювалося  злакових мух (шведська, гессенська)   від 5 до 30 екз,  злакових цикад (смугаста, шестикрапкова) -  від 8 до 18 екз,  злакових попелиць  3 – 6 екз, золотоочок 1 – 2 екз, кокцинеллід  семикрапкових  - 1 – 3 екз.  За появи сходів озимої пшениці та сприятливих погодних умов  ці фітофаги мігруватимуть та  пошкоджуватимуть їх.

На падалиці озимої пшениці  відмічено  ураження рослин  борошнистою росою у вигляді поодиноких плям на 5 – 10% рослин.

Чисельність клопа шкідливої черепашки  за попередніми обстеженнями  у лісосмугах  становить від 0,5 до 3 екз на кв.м  Середня вага   фітофага  - 126 мг. Чисельність гостроголового клопа – 0,5 екз на кв.м,  середня вага – 130 мг.

 На  посівах кукурудзи (пізнього строку достигання) в Городищенському районі  виявлено  заселення  3 – 5% рослин бруслиновою попелицею.   Качани   кукурудзи попередньо пошкоджені  гусеницями стеблового метелика та бавовникової совки  уражуються  фузаріозом (1,5 % качанів, на площі 10%).  За випадання опадів  розвиток хвороби посилиться.

У бурякосіючих господарствах Золотоніського, Драбівського, Чорнобаївського районів  ґрунтовими розкопками  виявлено звичайного бурякового довгоносика в стані імаго  за   чисельності від 0,5 до   2,7 екз на кв.м., осередково  в господарствах Золотоніського району відмічено чисельність 5,1 екз на кв.м.   Жуки звичайного бурякового довгоносика в найбільш зимостійкій стадії. За сприятливих умов перезимівлі  в 2011 році слід очікувати зростання  концентрації шкідника на посівах буряків

  Щільність  личинок сірого довгоносика  в посівах цукрового буряку  від 0,1 до  0,5 екз на кв.м

Гусеницями листогризучих  совок пошкоджено до 12% посівів цукрового буряку за чисельності  1,5 – 1,8 екз. на кв.м.

Хвороби  цукрових буряків церкоспороз, пероноспороз, борошниста роса,  вірусна жовтяниця  відмічені на відмираючих листках. Молоді листки, які почали активно відростати хворобами не уражені.    На   коренеплодах цукрових буряків  проявилися в слабому ступені( від 1,2 до 14% уражених коренеплодів)  хвостова гниль, парша звичайна, гнилі фузаріозна та  сердечка.

Сходи озимого ріпаку заселяються хрестоцвітими блішками – 4 - 6 екз на кв.м.,   личинками  ріпакового пильщика (ІІ покоління) -  1 – 2 екз на кв.м.,  капустяною попелицею – 1 – 6 екз на рослину.

Своєчасне і якісне проведення агротехнічних заходів з вирощування озимого ріпаку  ( механічне пошкодження шкідників у фазі, що знаходяться в грунті, обмежить вихід їх на поверхню, знищення бур`янів, тобто позбавлення живильного середовища)  сприятиме підвищенню толерантності рослин до пошкодження цими шкідниками. При  чисельності шкідників, яка перевищує поріг шкодочинності   у фазі сходи – 2 – 4 справжні листки  ( І-ІІ етапи органогенезу)  посіви обприскують одним із інсектицидів із діючою речовиною:  д. р. –альфа – циперметрин: альтекс,к.е.,альфа – зет,к.е., альфа – супер, к.е., атрікс, кордон, к.е, альфагард, к.е., блискавка, к.е, фастак, к.е,  фурор, к.е.,  том, роталаз, к.е – 0,1 – 0,16 л/га; д. р. -  імідаклоприд – альфазол, в.р.к. ,– 0,2л/га, інсент, табу, лорд, в.г. 0,05 – 0,07 кг/га; д. р.–паратіон – метил –парашут, мкс., - 0,75 га; д.р. дельтаметрин: делфіс,  штефесин, к.е 0,2 -0,3 л/га, децис профі, в.г. – 0,4 кг/га.

За  високої вологості повітря (80-100%), дощової прохолодної погоди,  сівби не протруєним насінням, та  порушення сівозміни  ймовірне ураження рослин несправжньою борошнистою росою, фомозом, альтернаріозом, сірою гниллю, септоріозом, чорною ніжкою. За  появи ознак хвороби на насіннєвих посівах та посівах на технічні потреби проводять обприскування озимого ріпаку у фазі утворення 2 – 4 листків одним із фунгіцидів з діючою речовиною: – фосетил алюмінію – альєтт, з.п. 1,2 – 1,8 га; д. р. –флутриафол + тебуконазол -  імпакт,к.с. – 1,0 га; д. р. –метоназол – карам- ба,в.р. 0,75 – 1,25 га; д. р. – тебуконазол – колосаль, к.е., містік к.е. -0,5 – 1 л/га, оріус, в.с. – 1л/га, ретардин, в.г. – 0,5 л/га, террасил,к.е – 0,75 – 1 л/га, універсал, з.п – 0,25 кга, унікаль к.с. 0,5 -1,0 га, фолікур, фортеця, к.е – 1,0га, штефікур, к.е. – 0,5 – 1,5  га; д. р. – беноміл - ламетил , з.п. -0,5га; д. р. -метаксил+ манкоцеб –ридоміл голд.в.г. 2,5 л/га; д. р. –пропіконазол – тілт.к.е., тіназол,к.е.–0,5л/га. Найкраще на озимому ріпаку застосовувати суміші триазолові фунгіциди на основі тебуконазолу, які крім фунгіцидної  мають ретардантну дію та запобігають переростанню рослин.

Відмічається поодинокий літ метеликів ІІ покоління озимої совки.  Проходить активне відродження гусениць. Чисельність їх  на площах під посів озимої пшениці 0,3 – 0,5  екз на кв.м., озимого ріпаку  0,1 – 0,3 екз на кв. м,  на овочевих культурах 0,2 – 0,5 екз на кв.м., осередково 1,5 екз на кв.м., на посівах цукрових буряків 0,5 -  2 екз на кв.м. Гусениці знаходяться в стані: ІІ віку – 10%, ІІІ віку –45%, ІV віку –10% , V віку – 15%, VІ віку – 20%.

Мишовидні гризуни. Спостерігається зростання чисельності шкідників. На багаторічних травах від 2 до 5 жилих колоній по 3 – 6 нори, на  падалиці озимої пшениці  від 3- 6 нір до 1 – 2 жилих колоній по 1 – 4 жилі нори. З мишовидних гризунів переважає полівка звичайна. По мірі збирання врожаю просапних культур  мишовидні гризуни мігруватимуть  на посіви озимих та  багаторічних трав.

В.о.  начальника

державної інспекції захисту рослин                                                                 В.В.Харькова