Повсюди насіння зернових культур цьогорічного врожаю уражене септоріозом, оливковою плісенню, бактеріозом, альтернаріозом. Є випадки ураження сажками. Зважаючи на фітосанітарний стан зібраного зерна, насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, підлягає лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають наявність на зерні збудників хвороб. Слід зазначити, що крім насіннєвої інфекції паросткам рослин загрожують збудники хвороб, які накопичуються в грунті та поширюються аерогенно. Вибираючи протруйник необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні і грунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо врахувати запаси вологи в грунті, які забезпечують рівномірні і дружні сходи.
На протязі останніх років в осінній період погодні умови на території області надзвичайно сприятливі для розвитку і поширення на полях посівів озимих культур підгризаючих совок, жужелиць, злакових мух, цикадок, клопів, попелиць,
З кінця серпня в І декаді вересня проходитиме спарювання та масова яйцекладка жуків хлібної жужелиці (туруна). Хлібні жужелиці зосереджені поблизу скирд, у купках рослинних решток, полови з зерном, де з`являються ранні сходи падалиці. На далі з появою сходів озимих зернових культур жужелиці мігруватимуть на посіви, де продовжуватимуть відкладати яйця. В вересні розпочнеться відродження личинок. Тривалість пошкодження озимих турунами восени залежить від вологості грунту. У посушливу осінь личинки живляться лише 15 – 25 днів, за значної кількості опадів до 100 днів.
На пошкодження посівів озимих культур личинками туруна вказує зжований , розмачулений вигляд рослин.
За посіву озимих зернових культур по стерньовим попередникам, для захисту сходів від хлібного туруна, гусениць підгризаючих совок , личинок травневих та хлібних жуків посівний матеріал обробляється круізером, т.к.с.0,4 -0,5л/т, рубежем, к.е. – 2л/т, юнта квадро, 1,4 – 1,6 л/т та іншими дозволеними протруйниками.
Продовжуватиметься літ метеликів, яйцекладка та відродження гусениць озимої совки ІІ покоління. В ІІІ декаді серпня відмічали активний літ метеликів ІІ покоління – на світлопастку за ніч відловлювалося до 80 екз. Розпочалося відродження гусениць. Масове відродження і розвиток гусениць проходитиме в І – ІІ декадах вересня. В разі теплої вологої погоди ймовірна висока чисельність гусениць у посівах цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав і сходів озимини. У фазі сходи - кущення озимої пшениці за появи осередків чисельності гусениць підгризаючих совок та хлібної жужелиці (2 – 3 особини на кв.м.)застосовують один із інсектицидів: альфагард, к.е. 0,15 л/га, дамаск, дібазол, в.е. , діазинон, к.е. – 1,5 – 1,8 л/га, дурсбан, к.е. – 1 – 1,5 л/га, нурелл Д, к.е. 0,75 – 1 л/га, піринекс, к.е. 1,2 л/га, маршал, к.е. 0,8 – 1,2 л/га, фортран, к.е. 1,5 л/га та інші.
Майже повсюди на сходах падалиці зернових культур спостерігається літ злакових мух, цикадок, трав`яних клопів. Виявлення дорослих злакових мух, цикадок, попелиць на сходах озимих зернових культур досягається методом косіння ентомологічним сачком.
Симптоми пошкодження сходів озимини в осінній період найпоширенішими злаковими мухами:
гессенською мухою: восени до фази кущіння озимих, уже через 48 годин після пошкодження нею, листя рослин набувають інтенсивного зеленого кольору, їх ріст затримується в довжину, а пошкоджені стебла сходів помітно товщають перед зимівлею. Пошкоджені восени сходи можуть загинути, не розкущуючись;
шведські мухи: за пошкодження сходів у ранні строки онтогенезу озимих зернових призводять до руйнування конуса наростання стебла, що спричиняє відмирання стебла. Уражена до кущіння рослина гине;
пшеничною (чорна злакова) мухою: личинки всередині пагона роблять спіральний хід до конуса ростка, виїдаючи всі ніжні тканини, підгризають основу центрального листа, через що пригнічується й відмирає центральне стебло;
зеленоочка : личинка живиться і зимує всередині стебел сходів озимих хлібів;
Із немігруючих видів попелиць в озимих посівах найпоширеніші велика і звичайна злакові та ячмінна. Шкідлива дія попелиць зумовлена висмоктуванням поживних речовин з рослин, що пригнічує їх ріст і розвиток, а також токсичну дією слини, яка вводиться комахою в рослини під час харчування. А головне, попелиці – переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості. Економічний поріг шкодочинності попелиць, як і злакових мух, на сходах озимих зернових культур 40 – 50 екз. на кв. м.
Характерна ознака пошкоджень цикадками – жовто – фіолетове забарвлення листків сходів озимини, пригнічення розвитку рослин. Цикадки – переносники вірусних хвороб рослин типу мозаїки. ЕПШ цикадок 50- 150 екз на кв. м., залежно від стану рослин та кліматичних умов вегетації.
За теплої осені і перевищення порогу шкодочинності цикадками, попелицями і злаковими мухами проводять крайові або суцільні обробки добре розвинених посівів ранніх строків сівби ( І – ІІ етапи органогенезу озимої пшениці) застосовуючи один із інсектицидів: актарою, в.г. 0,1 – 0,14 кг/га, альфа – гардом, к.е. 0,15 л/га, данадимом стабільним, к.е. 1-1,5 л/га, діазолом, в.е. 1,5 – 1,8 л/га, енжіо, к.с. 0,18 л/га, карате зеоном, к.с. 0,15 л/га, карателем, к.е. 0,15л/га, бі – 58 новим, к.е. 1,5 л/га, піринексом, к.е. 1,2л/га, сумі – альфа, к.е.0,3л/га, фастаком, к.е. 0,1л/га, фортраном, к.е. 1,5 л/га, фуфаноном, к.е. 1,2 л/га, ф`юрі, в.е. 0,07 л/га, штефесином, к.е. 0,2 – 0,25 л/га.
За достатнього зволоження повітря в разі теплої затяжної осені ймовірний розвиток хвороб озимини, зокрема кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої листкової іржі, септоріозу, інших плямистостей листя.
Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці, зокрема ранніх строків сівби може наступити під час кущіння за 1% інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, 5% септоріозом.
В разі співпадання строків захисту посівів від шкідливих комах і хвороб, обприскування поєднують в один технологічний прийом, використовуючи суміші фунгіцидів з інсектицидами. Фунгіциди проти хвороб листя застосовують ті , що й у фазі виходу в трубку.
Продовжується живлення та пошкодження рослин кукурудзи гусеницями стеблового кукурудзяного метелика та бавовникової совки. Гусеницями шкідників пошкоджено 10 – 20% рослин, осередково до 40%. В вересні проходитиме відродження гусениць ІІІ покоління бавовникової совки і літ стеблового метелика ІІ покоління, яке в області є факультативним.
За теплої осені сходам озимого ріпаку завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, ріпакові блішкиріпаковий пильщик, стебловий капустяний прихованохоботник, листоїди, білани, підгризаючи та листогризучі совки. Своєчасне і якісне проведення агротехнічних заходів з вирощування озимого ріпаку ( механічне пошкодження шкідників у фазі, що знаходяться в грунті, обмежить вихід їх на поверхню, знищення бур`янів, тобто позбавлення живильного середовища) сприятиме підвищенню толерантності рослин до пошкодження цими шкідниками. При чисельності шкідників, яка перевищує поріг шкодочинності у фазі сходи – 2 – 4 справжні листки ( І-ІІ етапи органогенезу) хрестоцвіті блішки 3 жуки на кв.м, ріпакова блішка – 10% пошкоджених рослин, ріпаковий пильщик – 2 - 3 несправжні гусениці на рослину, гусениці біланів – 2 особ. на кв.м. посіви обприскують одним із інсектицидів із діючою речовиною: альфа – циперметрин: альтекс,к.е.,альфа – зет,к.е., альфа – супер, к.е., альфагард, к.е., блискавка, к.е, фастак, к.е, роталаз, к.е – 0,1 – 0,16 л/га; д. р. - імідаклоприд – альфазол, в.р.к. – 0,2 –га; д. р.– паратіон – метил –парашут, мкс., - 0,75 га. Проти стеблового прихованохоботника – (ЕПШ -1 – 2 жуки на 40 рослин, або 3 жуки на кв.м.) обприскують карате зеоном - 0,15 л/га.
За високої вологості повітря (80-100%), дощової прохолодної погоди, сівби не протруєним насінням, та порушення сівозміни ймовірне ураження рослин несправжньою борошнистою росою, фомозом, альтернаріозом, сірою гниллю, септоріозом, чорною ніжкою. За появи ознак хвороби на насіннєвих посівах та посівах на технічні потреби проводять обприскування озимого ріпаку у фазі утворення 2 – 4 листків одним із фунгіцидів з діючою речовиною: – фосетил алюмінію – альєтт, з.п. 1,2 – 1,8 га; д. р. – флутриафол + тебуконазол - імпакт,к.с. – 1,0 га; д. р. – метоназол – карам- ба,в.р. 0,75 – 1,25 га; д. р. – тебуконазол – колосаль, к.е., містік к.е. -0,5 – 1 л/га, оріус, в.с. – 1л/га, ретардин, в.г. – 0,5 л/га, террасил,к.е – 0,75 – 1 л/га, універсал, з.п – 0,25 кга, унікаль к.с. 0,5 -1,0 га, фолікур, фортеця, к.е – 1,0га, штефікур, к.е. – 0,5 – 1,5 га; д. р. – беноміл - ламетил , з.п. -0,5га; д. р. -метаксил+ манкоцеб –ридоміл голд.в.г. 2,5 л/га; д. р. –пропіконазол – тілт.к.е., тіназол,к.е.–0,5л/га; д. р. – карбендазим: форсаж, сарфун, к.е. – 0,6 л/га. Найкраще на озимому ріпаку застосовувати суміші триазолові фунгіциди на основі тебуконазолу, які крім фунгіцидної мають ретардантну дію та запобігають переростанню рослин.
У перші фази росту і розвитку ріпаку найбільшої шкоди посівам завдають однорічні та багаторічні злакові і дводольні бур`яни. Для їх знищення обов`язковим є застосування післясходових гербіцидів. Проти однорічних та багаторічних злакових бур`янів (висота бур`янів – 10 – 15 см) обприскують одним із гербіцидів з діючою речовиною: –хізалофоп – Р – тефурил – антипирій, к.е,пантера,к.е.-1-2л/га, гамма,к.е., норвел, к.е - 1 -3л/ га, міура,к.е. – 0,8 - 1,2 л/га; д. р. –клетодим –блейд, к.е -0,4 -1,8 л/га, оберіг гранд, к.е. – 0,25 – 0,6 л/га+ПАР, корона – 0,75 – 1,8 л/га, селект, к.е., стилет, к.е. – 0,4 – 1,8 л/га, центуріон, к.е, цетодим, к.е. – 0,2 – 0,7 л/га+ ПАР аміго; д. р. – галок сифоп – R- метил –зелек – супер, к.е. – 0,4 л/га; д. р. –хізалофоп – П - етил – оберіг, к.е. – 0,6 – 1,5 л/га, тарга – супер, к.е. – 1 – 3 л/га; д. р. – феноксапром – П – етил – фуроре супер, м.в.с. – 0,8 – 1,2 л/ га, д. р. – флуазифоп – П – бутіл – фюзілад форте, к.е. – 0,5 -2 л/га.
Проти однорічних та дворічних дводольних бур’янів ефективні гербіциди: - д р. – клопіралід+ піклорам : галера, в.р. – 0,3 л/га; діюча речовина –клопіралід: легіон, в.г. – 0,12- 0,2 л/га, лонтрел в.р. – 0,3-0,5, лонтрел гранд в.г. – 0,12-0,2, лікар -7, в.р.г. – 0,13 л/га, цукрон, в.р. – 0,2 – 0,5 л/га.
Мишоподібні гризуни в посівах області представлені полівками ( звичайна і гуртова) та мишами ( курганчикова, польова, лісова). Найбільш чисельна й шкодочинні звичайна ( сіра) полівка. Поширена по всій території області. Серед мишей прогресує курганчикова, особливо на полях Шполянського і Лисянського, Уманського районів.
В літній період основне розмноження мишоподібних гризунів проходило у місцях постійної резервації: обочини доріг, посіви кукурудзи, соняшника, багаторічних трав. Наявність кормової бази і погодні умови сприятимуть міграції та розмноженню мишоподібних гризунів на озимину в жовтні цього року. Очікується, що гризуни будуть прогресувати і можуть створити надзвичайну загрозу посівам сільськогосподарських культур. Крім того, гризуни являються переносчиками небезпечної хвороби для людей – туляремії.
Мишоподібні гризуни обмежуються в чисельності за наявності 3 – 5 жилих колоній на гектарі.
Екологічно безпечним способом боротьби з гризунами є застосування зареєстрованого до використання біологічного препарату бактороденциду, особливо у жилих та складських приміщеннях, на полях. Норма використання препарату – 2 гр. на нору або 1-2 кг на гектар.
Метою захисту озимих зернових і ріпаку має бути обмеження чисельності шкідливих організмів до економічно і господарсько невідчутних рівнів. Хімічні обробки слід проводити у відповідності з визначеними економічними порогами шкодочинності, та суворим дотриманням техніки безпеки. Регулярні обмеження і своєчасний захист озимини попередить ускладнення фітосанітарного стану, сприятиме успішній перезимівлі рослин.