Восени 2011 року масове переселення мишоподібних гризунів на посіви озимих культур відмічено в ІІІ декаді листопада . В той же час продовжується активне живлення шкідників на незібраних полях кукурудзи (18 – 22 жилих колонії на га).

На окремих полях озимої пшениці і озимого ріпаку вже налічується до 5- 6 жилих колоній, в посівах багаторічних трав від 3 до 11 жилих колоній.

Заселення посівів мишоподібними гризунами виявляють восени, весною на посівах багаторічних трав і озимих культур, а влітку на посівах трав, просапних, овочевих та інших культур, узбіччях доріг, лісосмуг, зрошуваних каналів. Для цього залежно від щільності поселення гризунів чи конфігурації площі використовують три способи обліку: маршрутно- колоніальний, поділянковий або пастколінійний.

Маршрутно –колоніальний спосіб полягає в тому, що на обстежуваному полі площею до 200 га прокладають маршрут довжиною 1 км (приблизно 1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) і підраховують усі колонії у смузі 5 м. Одержану їх кількість перемножують на два й одержують чисельність шкідника на 1 га. Оскільки не всі колонії можуть бути жилими, то в кінці дня у 10 з них притоптують нори, а вранці підраховують кількість відкритих.

При великій щільності поселення, коли колонії зливаються, чисельність гризунів встановлюють підрахунком на ділянках розміром 0,25 га (100*25 або 50*50 м). Кількість жилих колоній і нір обліковують, як і в попередньому способі.

Для визначення видового складу та стану популяції гризунів використовують пастколінійний спосіб. При цьому 100 пасток виставляють по прямій лінії на відстані 5 м одна від одної. Число відловлених протягом доби гризунів і характеризує відносну їх чисельність. Можна виставляти 50 або 25 пасток відповідно на 2 чи 4 доби, переставляючи пастки після кожної доби на 50 м від попередньої лінії.

Вирішальним в попередженні поширення і шкодочинності мишоподібних гризунів є вчасне і в короткий термін ( до утворення снігового покриву) проведення винищувальних заходів.

Для боротьби з гризунами застосовують за наявності 3 – 5 жилих колоній на гектар дозволені в Україні біологічні препарати та родентициди.

Біопрепарати (діюча речовина - бактерії Ісаченко) – бактероденцид зерновий, родента БІО викликають у мишей мишиний тиф. Бактерії мишиного тифу не є небезпечними для людини і свійських тварин, проте при потраплянні в шлунок людини вони можуть викликати розлад шлунку і підвищити температуру. Норма використання – 2 – 2,5 гр. на нору або 2,5 кг на гектар.

Родентициди з діючою речовиною: бродіфакум - антимиша 2 – 3 пакети на нору, бродітоп 10 – 20 г на нору, варат – 5 – 10 гр. на нору, крисолов – 3 – 4 кг/га, вітара – 15г зернової суміші на нору, смерть щурам – 1 пакет (10г) на нору; д.р. бромадіолон –бродісан - 3 г на нору, раттідіон 5 – 10г на нору, рат кіллер супер, принада – 5 – 10 кг/га; д. р. фосфід цинку – приготування отруєних принад лише у спеціалізованих ліцензованих підприємствах - фосвіт, стутокс, стрілець, роденфос; щурин; д.р. дифенацин– ратиндан 5 – 8% у принаді; д.р.флокумафен – шторм 0,005% воскові брикети ( 0,7 – 1,5 кг/ га) згідно методики застосування розкладають в нори з наступним притоптуванням. Розміщують принади через 2 – 15 м залежно від чисельності гризунів.

Під час проведення захисних міроприємств від мишоподібних гризунів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.