У зв`язку з дефіцитом вологи у серпні - вересні місяці сходи озимих культур отримано значно пізніше агрономічно- обґрунтованих термінів. В зиму рослини озимих зернових увійшли у фазі розвитку – 3 – й листок – кущіння, озимий ріпак фази – 6-8 листків – розетки.

Відносно тепла погода без істотних опадів у жовтні - грудні сприяли повільний вегетації озимих культур в денні години, витраті поживних речовин та послабленню зимостійкості рослин.

Втім, за таких погодних умов на полях відмічали поширення та розвиток в допороговій чисельності шкідників. Так, злакові мухи, личинки яких за середньої чисельності 1,1 екз на кв.м, осередково в Городищенському та Шполянському районах до 8 екз на кв.м. пошкоджували рослини на 2 – 20% посівів озимих зернових культур. До 25% сходів озимої пшениці були заселені злаковими попелицями, цикадами. Зимуючий запас попелиці на рослинах пшениці складав 3 – 10 яєць на кв.м., личинок трипсів від 7 до 15 екз на кв.м.

Такий зимуючий запас шкідників достатній, щоб за доброї перезимівлі та сприятливих для їх розвитку погодних умов весни (сухої і теплої), на слабко розкущених з осені, послаблених та зріджених озимих, пізніх посівах ярих зернових культурах мати значне розповсюдження і шкодочинність.

За позитивних температур в грудні на окремих полях зернових культур відмічалося малоактивне живлення личинок хлібної жужелиці, гусениць озимої совки. Осінніми обстеженнями в допороговій чисельності виявлено хлібні жужелиці на 28% обстежених площ, озиму совку на 56% озимини під урожай 2012 року. За відновлення вегетації ці шкідники завдаватимуть осередково шкоду ослабленим посівам та розміщеним по стерньовим попередникам.

Восени на рослинах озимої пшениці відмічали ураження хворобами: борошнистою росою на 19% посівів, септоріозом на 15% посівів, бурою листковою іржею на 10% посівів. За відновлення вегетації відбуватиметься подальше зараження листків озимих зернових вказаними хворобами.

За затримки потепління, низької температури і надмірної зволоженості на ослаблених рослинах розвиватиметься снігова плісень та тифульоз.

На відібраних у січні монолітах озимої пшениці виявлено збудники хвороб: борошнистої роси на 2-5% рослин, кореневі гнилі – 0,5% рослин, септоріоз 0,5-2% рослин.

Враховуючи стан озимих зернових культур під час входу в зиму та перезимівлю у весняний період, сходи потребуватимуть захисту від шкідливих об`єктів та від гризунів, якими було заселено восени 50,8% озимих культур (край поля). Навесні за середньодобової температури +5 0 С чисельність мишовидних гризунів зростатиме через розмноження і розселення молодих особин. Необхідність в захисних заходах виникатиме на площах зі щільністю гризунів понад 3-5 колоній на гектарі.

При проведенні фітоекспертизи посівного матеріалу на предмет виявлення зараження в насінні ярих культур збудників хвороб встановлено наявність збудників альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, плісені, фузаріозу в межах 1-4%. Що свідчить про обов`язкове оздоровлення посівного матеріалу шляхом протруювання.

Восени сходи озимого ріпаку заселялися ріпаковим пильщиком (від 13 до 50% обстежених посівів), озимою совкою (28,4% посівів), попелицями, хрестоцвітими блішками (20% посівів). Під час відновлення вегетації ці шкідливі об`єкти, також ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники негативно вплинуть на розвиток рослин. З хвороб було відмічено в слабому ступені пероноспороз, циліндроспоріоз. Поширення хвороб на посівах озимого ріпаку набуде поширення весною за прохолодної погоди і частих опадів.

 

Зас. начальника - нач. відділу прогнозування                                                 І.В.Іщенко.