Відносно тепла погода без істотних опадів у жовтні - грудні сприяла повільний вегетації озимих культур в денні години, витраті поживних речовин та послабленню зимостійкості рослин.

За таких погодних умов на полях відмічали поширення та розвиток в допороговій чисельності шкідників. Так, личинки злакових мух пошкоджували рослини на 2 – 20%, злакові попелиці, цикадки на 25% посівів озимих зернових культур. Осінніми грунтовими обстеженнями в допороговій чисельності виявлено личинки хлібні жужелиці на 28%, гусениці озимої совки на 56% озимини під урожай 2012 року.

Зимуючий запас шкідників достатній, щоб за доброї перезимівлі та відновлення вегетації ці шкідники мали значне розповсюдження і шкодочинність.

Восени на рослинах озимої пшениці відмічали ураження хворобами: борошнистою росою на 19% посівів, септоріозом на 15% посівів, бурою листковою іржею на 10% посівів. За відновлення вегетації відбуватиметься подальше зараження листків озимих зернових вказаними хворобами.

За затримки потепління, низької температури і надмірної зволоженості на ослаблених рослинах розвиватиметься снігова плісень та тифульоз.

На відібраних монолітах рослин озимої пшениці виявлено збудники хвороб борошнистої роси, кореневої гнилі, іржі, септоріозу, гельмінтоспоріозної плямистості, що свідчить про те, що у весняний період на озимій пшениці та озимому ячменю, при умові надмірного зволоження та підвищеній температурі повітря і грунту, недотриманні агротехнічних заходів, слід очікувати масового розвитку хвороб. Запобігатимуть поширенню збудників обробітки посівів одним із фунгіцидів: топсин М 500 – 1-1,2 кг/га, фундазол, фундазим, бензол 0,3 – 0,6 кг/га, тілт, балеро, ескулап, тіназол - 0,5 л/га, імпакт 25,корнет, тюдор, фулгор, плаза, скальпель - 0,1-0,5 л/га, дерозал, доктор кроп, бар -кот, абсолют 0,3-2 л/га, фолікул, рятівник, містік супер, дінасті, колосаль, амулет, террасил 250, фортеця, оріус - 0,5-1 л/га, фалькон 0,3 – 0,6 л/га , солігор – 0,9 -1 л/га, амістар тріо 255ЕS 1 л/га, альфа – епоксил -0,6л/га , бампер супер -0,8 – 1,2 л/га , арбалет -2л/га, абакус – 1,25 – 1,75 л/га, віртуоз - 0,4 – 0,5 л/га, замір 400 – 0,8-1,5 л/га, імпактТ-1л/га, ситал- 3 л/га, альто супер 330ЕС - 0,4 – 0,5 л/га, рекс дуо - 0,4 – 0,6 л/га, колосаль про - 0,3-0,4л/га.

До фунгіцидів необхідно додавати поверхнево активні речовини або 3-5 кг/га карбаміду та біопрепарати: агат 25 – 300 мл/га, азотофіт – 500 мл/га, біокроп -1л/га, вермісол - 6л/га, планриз БТ- 1-2 л/т, різоплан – 2-5 л/га, псевдобактерін – 0,5 л/га, фітоцид – 0,5-0,6 л/га, фосформобілізуючі та азотфіксуючі бактерії – 0,5-1 л/га.

Восени сходи озимого ріпаку заселялися ріпаковим пильщиком (від 13 до 50% обстежених посівів), підгризаючими совками (28,4% посівів), попелицями, хрестоцвітими блішками (20% посівів). Під час відновлення вегетації ці шкідливі об`єкти, також ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники (особливо звернути увагу на стеблового прихованохоботника), листоїди, капустяний білан негативно вплинуть на розвиток рослин. Доцільно застосовувати в боротьбі з цими шкідниками один із інсектицидів при можливості з розпушуванням міжрядь і боронуванням: альтекс, альфагард, блискавка, фастак, том, роталаз, – 0,1 – 0,16 л/га, альфазол – 0,2л/га, інсент, табу, лорд -0,05 – 0,07 кг/га, парашут - 0,75 га, делфіс, штефесин - 0,2 -0,3 л/га, децис профі – 0,4 кг/га.

З хвороб було відмічено в слабому ступені пероноспороз, циліндроспоріоз. Наявність збудників хвороб і можливість їх масового поширення в посівах ріпаку вимагатиме обробки посівів фунгіцидами: альєтт - 1,2 – 1,8л/га, ситал -2 -3 л/га, імпакт – 1,0 га, колосаль, містік -0,5 – 1 л/га, оріус – 1л/га, ретардин – 0,5 л/га, універсал – 0,25 кг/га, фолікур, фортеця, фарадей– 1л/га, штефікур, полігард, церфун – 0,5 – 1,5 л/га, ламетил - 0,5л/га, тілт, тіназол –0,5л/га, форсаж, сарфун,– 0,6 л/га, піктор -0,5л/га, тіовіт Джет – 8кг/га, тілмор – 0,9 – 1 л/га з додаванням мікроелементів (бору, молібдену, сірки).

В листопаді – грудні місяці розпочалося заселення посівів озимих зернових та ріпаку мишоподібними гризунами, якими було заселено 50,8% озимих культур (край поля). Навесні за середньодобової температури +5 ⁰ С чисельність мишовидних гризунів зростатиме через розмноження і розселення молодих особин. Необхідність в захисних заходах виникатиме на площах зі щільністю гризунів понад 3-5 колоній на гектарі (резервація в багаторічних травах).

При проведенні фітоекспертизи посівного матеріалу на предмет виявлення зараження в насінні ярих культур збудників хвороб встановлено наявність збудників альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, плісені, фузаріозу, сажки в межах 1-4%. Що свідчить про обов`язкове оздоровлення посівного матеріалу шляхом протруювання препаратами відповідного спектра дії з врахуванням умов, які вплинуть на рослини в полі. Проти сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей листя, пліснявіння насіння застосовують вінцит - 1,5 – 2 л/т, вінцит мініма - 1-2 л/т, вінцит форте - 1 – 1,25 л/т, вітавакс 200 ФФ - 2,5 – 3 л/т та аналоги, дерозал - 1,5 л/т та аналоги, дивіденд стар - 1,5-2 л/т та аналоги, кінто дуо - 2-2,5 л/т, корріоліс - 0,2 л/т, ламардор - 0,2 л/т, максим стар - 1,5 – 2 л/т та аналоги, раксил ультра - 0,25 л/т, сумі 8 -. 1,3 – 1,7 л/т та аналоги, сульфакарбатіон – К - 0,2- 0,6 кг/т, фундазол - 2-3 кг/т.

При виборі протруйників необхідно враховувати стресові умови (температура і вологість), що складаються під час сівби і проростання насіння. В умовах недостатнього зволоження і високої температури повітря необхідно використовувати препарати вінцит - 1,5 – 2 л/т, вінцит мініма - 1-2 л/т, вінцит форте - 1 – 1,25 л/т, вітавакс 200 ФФ, раксил ультра - 0,25 л/т, сумі 8 - 1,3 – 1,7 л/т, які добре стимулюють ріст рослин і не проявляють ретардантного ефекту.

Використовуючи протруйники, необхідно дотримуватися встановлених норм витрати на одиницю маси насіння: знижені норми не дають належного ефекту, завищені – знижують схожість насіння внаслідок утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку. Останнє є особливо небезпечним для партій посівного матеріалу з підвищеним рівнем травмування.

Протруйники необхідно періодично змінювати, тому що тривале використання призводить до набуття патогенами резистентності до нього. Протруюють тільки кондиційне за всіма показниками насіння.

На площах з підвищеною чисельністю шкідників (дротянок, личинок хлібних жуків, личинок хлібної жужелиці, гусениць озимої совки, злакових мух, попелиць, цикадок) насіння обробляють інсектицидними протруйниками табу, - 0,4 – 0,5 л/т, рубіж – 2 л/т, круїзер 350 FS – 0.5л/т. Передпосівна обробка насіння сумішшю протруйників фунгіцидної та інсектицидної дії захищає висіяне насіння, проростки і сходи практично від усіх хвороб і шкідників.

Протруєння насіння кукурудзи проти летючої та пухирчастої сажки, кореневої гнилі, стеблової гнилі, пліснявіння насіння проводять одним із фунгіцидів: вітавакс 200 ФФ -2,5 – 3 л/т, гранівіт – 2,5 – 3 л/т, максим XL 0,25 FS 2.5 – 3 кг/т, а також протруйниками інсектицидної дії ( від грунтових шкідників): гаучо – 28 кг/га, семафор 20ST – 2-2,5 л/т та для підвищення врожайності біологічними препаратами: азотофіт -300 мл/т, планриз БТ – 1-2 л/т, альбобактерін (для мобілізації важкодоступного фосфору з грунту) – 30 мл на гектарну норму для стимулювання росту і розвитку рослин.

Насіння соняшнику перед сівбою проти білої та сірої гнилей, пліснявіння, фомопсису протруюють препаратами: апрон XL 350 FS - 3 л/т, дерозал – 1,5 л/т, колфуго супер – 2 л/т, максим XL 350 FS – 6 л/т. роялфло – 2,5 – 3 л/т. Для протруювання проти грунтових шкідників сходів використовують круїзер 350 FS – 6 – 10 л/т, промет 400 CS - 30 л/т, гаучо – 10,5 кг/т. Із біологічних препаратів використовують азотофіт – 700 мл/т, поліміксобактерін (для мобілізації важкодоступного фосфору з грунту) – 30 мл на гектарну норму висіву насіння.

Захистить рослини сої від фузаріозу, аскохітозу, бактеріозу, пліснявіння протруювання препаратами: ТМТД, в.с.к. – 8л/т, максим XL 350 FS – 1 л/т, металакс – 2 – 2,5 л/т, від комплексу грунтових та наземних шкідників – табу- 0,4-0,6 л/т. Забезпечує прибавку врожайності інокуляція насіння сої біопрепаратами: легум фікс – 225-250 г, ековітал – 100-200 мл, нітрофікс – 120 г на гектарну норму насіння.

Посівний матеріал гороху за 1 – 15 діб до посіву проти комплексу хвороб протруюють: вінцит 050 СS -2л/т, вітавакс 200ФФ - 2,5 л/т, максим 0,25 FS -1л/т, стиракс - 2,5 л/т, азотфіксуючий препарат ризогумін - 150 г на гектарну норму насіння.

На посівах ярого ячменю та ярої пшениці, в період сходів культур, на озимих зернових культурах (фаза весняного кущіння – вихід в трубку) особливо якщо квітень – травень з підвищеним тепловим режимом та недобором опадів, повсюди відбуватиметься масове заселення посівів злаковими мухами, хлібними блішками і особливо небезпечне заселення посівів переносниками вірусних хвороб: попелицями, цикадами, клопами, що негативно позначається на урожайності. Тому, за чисельності шкідників вище ЕПШ (хлібні блішки - - 30-50 екз на кв.м, п`явиці – 10 – 30 жуків на кв.м., злакові мухи – 40 – 50 екз на 100 помахів сачком) проводять обприскування крайових смуг або всього посіву інсектицидами: акцент – 1,2 л/га, біммер – 1 – 1,5 л/га, сумі – альфа 0,2 л/га та ін.

У фази кущіння - виходу в трубку в посівах ярих зернових культур збільшується чисельність личинок злакової п`явиці (ЕПШ 0,5-1 екз на стебло), клопа – черепашки ( ЕПШ - 3-4 екз на кв.м.). У разі масового розмноження цих шкідників застосовують інсектициди : бульдок – 0,25 л/га, золон 35 – 1,5 л/га, сумі – альфа 0,2 л/га та ін.

В посівах гороху ймовірне збільшення шкодочинності бульбочкових довгоносиків, горохового зерноїда, трипсів, попелиць. Для захисту рослин у фазу сходів проти бульбочкових довгоносиків (ЕПШ – 10 – 15 екз на кв.м.) проводять обприскування крайових смуг посівів :карате зеон – 0,12 л/га, сумі – альфа – 0,3 л/га. При масовій бутонізації гороху проти горохової попелиці (ЕПШ – 250-300 екз/100 помахів сачком), на початку цвітіння горохового зерноїда (ЕПШ -15-20 екз. на кв.м) застосовують: данадим стабільний – 1 л/га, карате зеон 050 CS -0,2 л/га, фастак – 0,25 л/га та ін.

У період масової бутонізації або на початку цвітіння при появі перших ознак аскохітозу, борошнистої роси, іржі проводять обприскування альто – супер 330 ЕС – 0,5 л/га.

За даними осінніх грунтових обстежень звичайного бурякового довгоносика виявлено на 19% всіх полів сівозміни за середньої чисельності 2,1 екз на кв.м. Основна маса фітофага була (жуки і лялечки) у стані імаго ( 82 %), у найбільш зимостійкій стадії. Тому за сприятливих умов перезимівлі навесні слід очікувати зростання концентрації шкідника на посівах буряків.

Підвищення чисельності сірого бурякового довгоносика насамперед ймовірне у господарствах, де поля сівозміни забур`янені осотом, берізкою, гірчаком та іншими рослинами, якими він живиться.

В зв'язку з цим є необхідність проведення захисних заходів на бурячищах минулого року, а саме обкопування бурячищ і полів ловчими канавками затруєних інсектицидами, розкладання затруєних зелених принад, а при необхідності провести обробіток проти довгоносиків, блішок, щитоносок дозволеними для використання інсектицидами: актеллік 500 ЕС – 1-2 л/га, децис профі 25 – 0,05 – 0,1 кг/га, фастак – 0,2 л/га та ін. (ЕПШ : бурякових довгоносиків – 0,2-0,3 екз на кв.м., бурякових блішок 3-5 екз на кв.м, жуків лободової щитоноски – 1 екз на кв.м.)

Бур`яни. Стан перезимівлі бур`янів на сьогоднішній день дає підстави передбачити проявлення масової забур`яненості на всіх полях області, що може призвести до зниження продуктивності культур на 20% і більше. Тому, успішне контролювання чисельності бур`янів забезпечує вміле поєднання хімічних та агротехнічних заходів догляду за посівами.

Особливість ефективного хімічного захисту проти бур`янів в посівах озимої пшениці у великій мірі буде залежати від стану розвитку рослин весною. При задовільній перезимівлі озимих та дружній весні можна передбачити короткий період розвитку рослин від кущіння до виходу в трубку. В такому випадку буде необхідність значно зменшити застосування гербіцидів групи 2,4 Д, а збільшити – гербіциди сульфуронової групи (гранстар, гроділ та інші) з аміачною селітрою – 5 кг/га. На ярих зернових культурах у фазу кущіння при забур`яненості посівів (10-50шт. на кв.м.) застосовують в залежності від видового складу бур`янів гербіциди : агрітокс -1-1,5 л/га, естерон -0,6-0,8 л/га та ін.

До сходів кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, сої проти бур'янів будуть ефективні ґрунтові гербіциди, які рекомендовані „Переліком пестицидів і агрохімікатів” дозволених до використання в Україні. Слід пам`ятати – гербіциди грунтової дії впливають на проростки бур`янів лише за наявності достатньої кількості вологи у верхньому шарі грунту. Також, для високої ефективності дії гербіцидів, поверхня грунту повинна мати дрібно грудочкувату структуру.

При вирощуванні кукурудзи під передпосівну культивацію або досходовий період застосовують гербіциди грунтової дії: дуал голд – 1,2 – 1,3 л/га, прімекстра голд – 2,5 – 3 л/га, трофі 90 -2-2,5 л/га, харнес – 2,5 – 3 л/га, фронт`єр птима – 0,8 – 1,4 л/га.

У фазу 3-5 листків кукурудзи використовують страховий гербіцид 2,4Д та його аналоги: базагран – 2-4 л/га, дезормон 600 – 0,8 – 1,4 л/га, дікопур топ 464 – 1-1,25 л/га, лонтрел 300 – 1л/га. У фазі 3-7 листків гербіциди: базис 75 – 20-25 г/га, мілагро 040 OS - 1 – 1,25 л/га, тітус 25 – 40-45 г/га, гармоні 75 -10 г/га. При змішаному та високому рівні засміченості застосовують препарати: діален супер – 1,5 л/га, майс Тер – 150г/га, серто плюс – 0,15 – 0,2 кг/га.

В якості грунтових гербіцидів на площах під соняшник можна застосувати гезагард 500 FW - 2-4 л/га, дуал голд 960 ЕС -1,2-1,6 л/га, трефлан 480 – 2-5 л/га, трофі 90 – 1,5 – 2 л/га, фронтьєр оптима – 0,8 -1,4 л/га, харнес новий – 1,5 – 3 л/га. По вегетуючій культурі – арамо, фюзілад форте 150 ЕС – 1-2 л.

В посівах цукрових буряків при появі бур`янів застосовують внесення композиції по сходових гербіцидів: бетанал прогрес ОФ + карібу+ тренд 90 (1л/га + 0,03 кг/га + 0,2 л/га). Осот рожевий знищують у посівах не раніше фази 3-х пар листків у буряків шляхом введення в гербіцидну композицію лонтрелу 300 з розрахунку 0,3-0,6 л/га. Злакові бур`яни знищують у фазу кущіння однорічних і при висоті 10-15 см у багаторічних бур`янів за допомогою грамініцидів: пантера – 1-2 л/га, селект 120 – 0,6-1,8 л/га, центуріон – 0,2 – 0,8 л/га, фюзілад форте 150ЕС 1-2 л/га, фуроре супер – 0,8 – 2 л/га, тарга супер -1-2,5 л/га. У випадку застосування грамініцидів у бакових сумішах з гербіцидами проти дводольних бур`янів їх дози зменшують на 20% від рекомендованих у чистому вигляді. Для знищення злакових однорічних бур`янів застосовують дозу мінімальну від рекомендованої, а при знищенні злакових багаторічних – максимальну.

При вирощуванні сої під передпосівну культивацію можна застосувати гербіциди грунтової дії : зенкор -0,5 – 0,7 кг/га, екстрем – 1,5-3 л/га, стомп 330 – 3-6 л/га, фроньєр оптима – 0,8-1,4 л/га, харнес новий – 1,5-3 л/га, суміж препаратів: харнес новий + гезагард -1,5+2 л/га.

На ранніх фазах росту і розвитку культури: півот - 0,5-0,8 л/га, базагран 1,5-3 л/га, селект – супер – 0,5 – 1 л/га, селект 120 – 0,4 – 1,8 л/га, тарга супер -1-2 л/га, зенкор – 0,5 л/га, фабіан – 100 г/га або суміші - ачібо – 1,5 л/га + гармоні 6 г/га.

Прогнозуюча фітосанітарна обстановка на посівах сільськогосподарських культур вимагає від спеціалістів сільськогосподарських підприємств всіх форм власності, починаючи з часу відновлення вегетації озимих культур, посіву ярих культур постійного проведення моніторингу фенології розвитку культур, появи чисельності і поширення шкідливих організмів, з тим, щоб своєчасно і якісно провести захист культур від шкідників, хвороб та бур'янів.

Особливої уваги у вирощуванні і захисті рослин від шкідливих об'єктів потребують насіннєві ділянки усіх сільськогосподарських культур в господарствах не залежно від їх форм власності.

Фахове визначення необхідності проведення захисних заходів з урахуванням ЕПШ (економічних порогів шкодочинності) дасть можливість зберегти урожай сільськогосподарських культур, його якість з найменшими фінансовими витратами і буде гарантувати охорону довкілля та здоров'я людей при здійсненні захисних заходів.

.

Зас. начальника –

начальник відділу прогнозування І.В.Іщенко

55-27-88

Використана література:

1. Головна державна інспекція захисту рослин, Інститут захисту рослин НААН України.

Прогноз розвитку та поширення шкідливих комах і хвороб у посівах озимих культур та

рекомендації щодо їх захисту навесні 2012 року. Київ 2012,

2. В.В Савранчук та ін. Особливості проведення весняно – польових робіт та вирощування сільськогосподарських культу в умовах 2012 року, Кіровоград 2012,
3. Науково - практичні рекомендації. Особливості проведення весняно – польових робіт в зоні Степу в 12012 році, Дніпропетровськ – 2012.
4. Рекомендації з підготовки та проведення сівби озимих зернових культур у Лісостепу України, Миронівка 2009
5. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур`янів на території Черкаської області у 2012 році. Черкаси – 2012.