Зернові, зернобобові та багаторічні трави.

Проходить активний вихід з місць зимівлі і заселення посівів шкідниками: хлібними блішками, трав`яними клопами, злаковими цикадками, злаковими мухами, злаковими попелицями, злаковими п`явицями.

У травні злакові мухи, насамперед шведські та гессенська заселятимуть посіви ярих культур, де розвиватиметься весняне покоління, яке дуже небезпечне для ячменю та сортів м'якої пшениці, а шведські і для сходів кукурудзи.

Хлібні блішки скрізь поширюватимуться в озимині, але шкідливішими будуть в ярині, зокрема за умов посушливої погоди у травні.

Хлібні п`явиці (червоногруда та синя) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, що дуже шкідливі в ярині.

Хлібний турун (жужелиця) - 97% личинок якого збереглося після перезимівлі, протягом травня продовжуватиме харчуватися в озимині, розміщеній після стерньових попередників. В кінці травня розпочнеться заляльковування личинок у ґрунті на глибині 20 см. Поява жуків, які харчуватимуться на колосках, відбудеться у фазі наливу зерна.

З середини ІІ декади квітня відмічено початок переселення клопів шкідливої черепашки з місць зимівлі на озимі зернові. Масовий виліт і заселення клопом шкідливою черепашкою озимих і ярих зернових культур відбуватиметься за настання середньодобової температури повітря +12 – 13, макс. 20⁰С. Залежно від погоди міграція клопів у посіви триває майже місяць.

Пошкодження перезимувавшими клопами пшениці ранньою весною викликає різке відставання рослин в рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі. Колос, пошкоджений до та на початку колосіння біліє, утворюється білоколосиця, добре помітна на зеленому фоні поля.

Найчисельнішим клоп – шкідлива черепашка буде в Чигиринському, Кам`янському, Шполянському, Черкаському, Смілянському, Катеринопільському, Тальнівському районах.

Крім того посіви заселятимуть споріднені клопу – черепашці види – маврський та австрійський клоп і більш далекі – гостроголові клопи, ягідний, гостроплечий та інші.

За умов помірно теплої вологої погоди наприкінці травня в посівах зернових колосових культур ймовірний вихід та живлення зерном хлібних жуків, зокрема кузьки, а також красуна та хрестоносця.

Повсюди в посівах озимих і ярих культур масово розвиватимуться за теплої вологої погоди злакові попелиці (звичайна, велика, ін.) та пшеничний трипс. Окрім того, ці шкідники, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться цикадки, зокрема шестикрапкова, смугаста, інші, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст. Вірофорні цикадки також можуть переносити вірусні хвороби.

Захищають посіви від вищезгаданих шкідників за перевищення ними порогу шкодочинності (ЕПШ для блішок на озимих зернових - понад 30 – 50 особин на кв.м, злакових мух – 30 – 50 особин на 100 помахів сачком, злакової попелиці 8-10 особин на стебло, злакової п`явиці – 10 – 15 жуків на кв.м., клопів – 2-4 екз на кв.м ). Проводиться крайове або суцільне обприскування посівів одним із інсектицидів: актара, в.г. 0,1 – 0,14 кг/га або к.с. 0,15 л/га, акцентом, к.е. 1,5 л/га, альфа – зорею, к.е. 0,1 – 0,15 л/га, данадимом стабільним, к.с. 1,5 л/га, децисом профі, в.г. 0,04 кг/га, децисом ф – Люкс, 0,2 – л/га, енжіо, мк. с 0,18 л/га, Бі – 58 новим, к.е. 1,5 л/га, карате зеоном, мк.с. 0,15 л/га, нурелом Д, к.е. 0,15 л/га чи аналогами зазначених препаратів.

Повсюди за теплої вологої погоди переважно в озимих зернових масово розвиватимуться борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, кореневі гнилі. На ярих зернових, окрім зазначених розвиватимуться гельмінтоспоріоз інші плямистості. Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря (на пшениці 60-85%, ячмені – 50-100 і вівсі – 35-40%) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок, від яких потерпатимуть в першу чергу сприйнятливі сорти добре розвинутих, загущених, підживлених азотом посіви зернових культур. А за підвищеної вологості та низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур на рослинах розвиватимуться хвороби колоса, зокрема фузаріоз та септоріоз.

Поширення хвороб стримується сухою погодою, однак за теплої вологої погоди в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початку формування зернівки озимої пшениці, вони масово розвиватимуться і потребуватимуть застосування одного із фунгіцидів: байзафон , з.п. 0,15-1 кг/га, топсин М, з.п. 1,0 – 1,2 кг/га, фундазол, з.п. 0,3 – 0,6 кг/га, імпакт 25 к.е. - 0,1-0,5 л/га, рекс дуо, к.е. 0,4 – 0,6 л/га, колосаль про, к.е. 0,3-0,4л/га, абсолют, к.е - 0,3-2 л/га, солігор, к.е. – 0,9 -1 л/га, бампер супер,к.е. 0,8 – 1,2л/га та інші.

До фунгіцидів необхідно додавати поверхнево активні речовини або 3-5 кг/га карбаміду та біопрепарати: агат 25 – 300 мл/га, азотофіт – 500 мл/га, планриз БТ– 1,3 л/га, різоплан – 2-5 л/га, пентафаг – 2-5 л/га, псевдобактерін – 0,5 л/га, фітоцид – 0,5-0,6 л/га, фосформобілізуючі та азотфіксуючі бактерії – 0,5-1 л/га.

Доцільно оздоровлювати високопродуктивні посіви за порогової наявності хвороб (інтенсивності ураження борошнистою росою, іржею, гельмінтоспоріозною плямистості понад 1%, септоріозом листя 5% в умовах високої вологості – 95 – 100% , тривалих і частих росах, дощовій погоді та температурі повітря 14 – 25 ⁰ С).

Захисні заходи проти шкідників і хвороб при можливості можна об`єднати.

Особливу увагу слід звернути на насіннєві посіви, які повинні оброблятися на початку заселення шкідниками і ураження рослин хворобами.

Під час сходів – галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові (смугастий, щетинистий) довгоносики, які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17°С. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші.

За умов прохолодної вологої погоди у травні активно розвиватимуться хвороби гороху (кореневі гнилі, пероноспороз, аскохітоз, інші).

Сходи гороху за наявності бульбочкових довгоносиків (10-15 жуків на кв.м) обробляють інсектицидом блискавка, к.е., 0,15-0,16 л/га. В період бутонізація початок цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м), горохового комарика посіви обробляють інсектицидами: актара, в.г., 0,11 кг/га, дібазол, в.е., 0,5-0,75 л/га, фуфанон, к.е., 0,5-1,2 л/га, карате зеон, мк.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон, к.е. (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га, фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок ф'юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують амістар екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га.

Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. За теплої помірно вологої погоди сім'ядолями та першою парою справжніх листків живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Підвищена вологість повітря за температури 18-26°С сприятиме розвитку пероноспорозу, аскохітозу, альтернаріозу, септоріозу, білої та сірої гнилей. Низькі температури під час проростання насіння, ґрунтові й повітряні посухи у післясходовий період уможливлюватимуть ураження рослин сої фузаріозною, іншими кореневими гнилями. За умов прохолодної вологої погоди можливий розвиток сім'ядольного бактеріозу.

У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.

У багаторічних травах (люцерні, конюшині, еспарцеті) розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові, листковий люцерновий, сірий буряковий, інші види довгоносиків, насіннєїди-апіони, жовтий насіннєїд (тихіус), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих совок, осередково лучний метелик. За настання дощової прохолодної погоди зростатиме поширення та розвиток кореневих гнилей, бурої плямистості, пероноспорозу, фузаріозу коренів конюшини, інші хвороби.

Проти довгоносиків (5-8 екз. на кв.м), гусениць підгризаючих совок на сходах першого року проводять обприскування актелліком, к.е., 1 л/га, золоном, к.е., 1,4-2,8 л/га, діазиноном, к.е. 1 л/га та іншими препаратами. В період стеблування-бутонізації проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступних років проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок, а також попелиць, клопів інших проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.

З 24 квітня розпочався літ жуків звичайного бурякового довгоносика. В І декаді травня за теплої сухої погоди (t⁰ 22-25⁰С) проходитиме активний літ жуків і заселення ними посівів цукрових буряків. Також відмічено активний вихід на поверхню грунту жуків сірого довгоносика. Передбачається значна щільність і шкідливість фітофагів.

Повсюди в посівах буряків ймовірна шкідливість бурякових блішок, щитоноски, крихітки. Осередково у крайових смугах полів можливі пошкодження сходів жуками піщаного мідляка.

За надпорогової чисельності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту посіви обробляють актарою, в.г., 0,08 кг/га, актелліком, к.е., 1-2 л/га, фуфаноном, к.е., 1-2,5 л/га, нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, маршалом к.е – 1,2 л/га; пірінекс супер-0,8 л/га, ратибором, в.р.к 0,2-0,3л/га, децис профі, в.г. – 0,05-0,1 кг/га.

Рослини буряків уражуватимуться коренеїдом від наявних ґрунтової інфекції та вологи в ґрунті під час формування сходів, якості обробки насіння, заходів агротехніки, щодо вирощування культури. Через розпушування міжрядь рослини оздоровлюють від коренеїду та покращують їх фізіологічний стан.

У посівах озимого ріпаку розвиватимуться та за надпорогової чисельності шкодитимуть ріпакові квіткоїди - 5-6 особин на рослину, листоїд – 3 особини на кв.м., прихованохоботники – 5-6 особин на рослину, попелиця – 2 колонії на кв.м. або 5-6 особин на рослину, білани – 2 гусениці на кв.м., інші шкідливі комахи. За надпорогової чисельності фітофагів посіви захищають вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате зеоном, мк.с, 0,15 л/га, фуфаноном, к.е., 0,6-0,8 л/га, каліпсо, к.с., 0,2 л/га, іншими.

За сухої погоди, температури повітря понад 15⁰С хрестоцвіті блішки становитимуть загрозу сходам ярого ріпаку. За наявності 3-5 блішок на кв.м чисельність їх обмежують обробками фурором, к.е., 0,1-0,15 л/га, ф'юрі, в.е., 0,1 л/га тощо.

Помірно тепла волога погода (17-25⁰С, 60-80%) сприятиме поширенню на озимому ріпаку пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, бактеріозу інших захворювань. За появи ознак хвороб посіви оздоровлюють альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, містиком, к.е., 1 л/га, штефікуром, к.с., 0,5-1,5 л/га (на ярому) тощо.

У фази сходи – друга пара справжніх листків рослини соняшнику пошкоджуються піщаним мідляком, сірим буряковим довгоносиком, дротяниками та несправжніми дротяниками. За ЕПШ понад 2 екз. на кв.м проти шкідників ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат.

Плодові насадження

В садах у травні завдаватимуть шкоди молодим листкам, квіткам і зав'язі садові довгоносики (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, букарка та казарка. Довгоносики паруватимуться, відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки. Заляльковуватимуться личинки яблуневого квіткоїда, а в період опадання зайвої зав'язі з'являтимуться молоді жуки, які прогризатимуть в бутонах дірки.

В період утворення зав'язі заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжуватимуть харчування гусениці золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі. Молоді листки та пагони заселятимуть та пошкоджуватимуть сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки, несправжньощитівки).

Скрізь заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10^оС) 90-110^оС, а відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16^оС у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16^оС активізуються яблуневий і грушевий плодові пильщики, личинки яких згодом пошкоджуватимуть зав'язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав'язі у вишні й черешні.

Повсюдно у зерняткових садах сприятливі умови для зараження борошнистою росою створюватимуться за t^о 18-25^оС і значному насиченні повітря вологою. За наявності крапельної вологи і температури повітря 18-20^оС розвиватиметься збудник парші. Розвитку й поширенню моніліального опіку сприятимуть прохолодна (t^о 12-16^оС) дощова погода, тумани в період цвітіння. Кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персика, полістигмоз розвиватимуться за прохолодної погоди із значними опадами.

Відразу після закінчення цвітіння зерняткові сади проти яблуневої молі, п'ядунів, кліщів, попелиць, парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують золоном, к.е., 3 л/га, біммером, к.е., 0,8-2 л/га чи конфідором, в.р.к., 0,25 л/га з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб флінта, в.г., 0,15 кг/га, скору, к.е., 0,15-0,2 л/га або терселу, в.г., 2-2,5 кг/га.

Через 10-12 днів після попереднього проти яблуневого пильщика та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів. За необхідності проти рослиноїдних кліщів додають аполло, к.с., 0,4-0,6 л/га, або ніссоран, з.п., 0,3-0,6 кг/га чи омайт, в.е., 2 л/га.

При відлові феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої плодожерки за 7 днів спостережень, на початку відкладання яєць плодожерками зерняткові насадження обприскують матчем, к.е., 1 л/га, рімоном, к.е., 0,6 л/га, ікарусом, в.е., 0,5-0,6 л/га, скіфом, к.е., 0,1-0,2 л/га чи іншими вказаними вище інсектицидами з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану, в.г., 1,9-2,5 кг/га або малвіну, в.г., 1,8-2,5 кг/га, поліраму, в.г., 2,5 кг/га чи дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, а також тіовіту джет, в.г., 8 кг/га або імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.

Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, інших обприскують топсином - М, з.п., 1 кг/га, хорусом, в.г., 0,2-0,3 кг/га, фіталом, в.р.к., 2 л/га, деланом, в.г., 1 кг/га з додаванням на сливі конфідору, в.р.к., 0,25 л/га, варанта, в.р.к., 0,25 л/га чи фуфанону, к.е., 2 л/га, на черешні та вишні золону, к.е., 0,8-2,8 л/га чи каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га, на персику децис ф-Люкс к.е., 0,5 л/га або карате зеон, мк.с. 0,3 л/га.

Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном, к.е., 0,8-2,8 л/га, на сливі ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, на персику біопрепаратом спінтор, к.с., 0,3 л/га з додаванням хоруса, в.г., 0,2-0,3 кг/га або топсину - М, з.п., 1 кг/га чи сігнуму, в.г., 1-1,25 кг/га.

У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують золоном, к.е., 2,8 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га, каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га або біопрепаратом спінтор, к.с., 0,3-0,5 л/га з додаванням топсину–М, з.п., 1 кг/га, фіталу, в.р.к., 2 л/га або світчу, в.г., 0,75-1 кг/га.

В продовж травня значної шкоди плодовим насадженням та квітковим рослинам завдаватиме оленка волохата, чисельність якої останніми роками зростає. Обмежить чисельність шкідника обприскування рослин препаратом каліпсо, к.е. – 0,2 – 0,3 л/га.

Картопля та овочеві культури

Колорадські жуки за температури повітря вищої 18ºС і відносної вологості 60% скрізь заселятимуть та пошкоджуватимуть картоплю, інші пасльонові культури, паруватимуться і відкладатимуть яйця. В кінці травня розпочнеться відродження личинок. Ранні сходи картоплі обприскують в разі заселення жуком 10% рослин, а від личинок – за масової появи їх першого - другого віків і чисельності 10-20 екз. на кущ за 8-10% заселення. Застосовують один із препаратів: актара, в.г., 0,06-0,08 кг/га, банкол, з.п., 0,2-0,3 кг/га, бульдок, к.е., 0,25 л/га, моспілан, р.п., 0,02-0,025 кг/га, конфідор (зеніт, імідж), в.р.к., 0,2-0,25 л/га, конфідор Максі, в.г., 0,045-0,05 кг/га, інші, з біопрепаратів – актофіт, к.е., 0,3-0,4 л/га, лепідоцид, р., 3-4 л/га.

Посадкам капусти, редиски, інших хрестоцвітих культур повсюди завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, зокрема за умов сухої жаркої погоди місяця. Капустяна (весняна) муха масово відкладатиме яйця, відроджуватимуться личинки, які вгризатимуться в корінь або нижню частину стебла розсади капусти та коренеплоди редиски. В посівах капусти гусениці 1-го покоління біланів завдаватимуть шкоди рослинам ранніх сортів. Захищають капусту в разі заселення 10% рослин по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину через обприскування країв або всуціль поля фуфаноном, к.е., 1,2 л/га, матчем, к.е., 0,4 л/га та іншими дозволеними інсектицидами.

Багатоїдні шкідники

Гусениці підгризаючих (озимої і окличної) совок у травні заляльковуватимуться, з середини місяця очікується літ метеликів та відкладання яєць. Ймовірний значний літ метеликів І покоління.

У другій половині травня за температури повітря 18-20ºС повсюдно літатимуть метелики першого покоління листогризучих совок – капустяної, гамма, С-чорне, конюшинової, помідорної, люцернової, інших.

Значно обмежить чисельність та шкідливість підгризаючих та листогризучих совок випуск на поля совочної форми трихограми на початку та під час масового відкладання метеликами яєць. За появи осередків гусениць підгризаючих совок застосовують базудин, в.е., діазинон, к.е., 1-1,5 л/га, децис, штефесин, к.е., 0,2-0,5 л/га, інші.

В травні заляльковуватимуться гусені лучного метелика, за суми ефективних температур (понад 10°С) біля 80°С почнеться літ лучних метеликів І покоління. За достатньої зволоженості, температури повітря 22-25°С і наявності квітучих рослин під час льоту імаго та відкладання яєць можливе формування осередків підвищеної чисельності гусениць першого покоління у посівах багаторічних трав, цукрових буряків, овочів, інших просапних культур. За щільності понад 50 гусениць на кв.м. застосовують : на пшениці – золон, к.е. 1,5 -2 л/га; в насінниках багаторічних трав – актеллік, к.е. – 1-1,5 л/га, діазинон, к.е., діазол, в.е. – 1-2 л/га, золон к.е.1,4 – 2,8 л/га; цукрових буряках - альтекс, к.е. – 0,1-0,25 л/га, штефесин, к.е. 0,25-0,5 л/га, дурсбан, к.е. 1,5-2 л/га, золон, к.е. 3-3,5 л/га, сумітіон, к.е. 0,6-1 л/га; соняшника – штефесин, к.е. 0,25 л/га; тютюну – сумітіон, к.е. 1-1,4 л/га; хмелю – Бі-58, к.е – 1,5- 6 л/га. Застосовують нижчі норми – проти гусениць І-ІІІ віку, вищі – ІV-V віків.

У травні заляльковуватимуться гусениці стеблового кукурудзяного метелика. За умов теплого, вологого літа очікується масовий розвиток і шкідливість цієї комахи.

На посівах сільськогосподарських культур продовжуватимуть осередково шкодити личинки коваликів і чорнишів (дротяники і несправжні дротяники), хрущів. Поля із значною чисельністю шкідників слід відводити під посіви бобових, льону, гречки, проса чи під чорний пар. Для захисту розсади овочевих культур корені рослин перед садінням замочують на 1,5-2 години в суспензії актари, в.г., 1,5 г в літрі води на 250 рослин. В кінці ІІІ декади квітня розпочався масовий літ травневих хрущів. Захищають лісові та плодові насадження від шкідника золоном, к.е., 1,5-3 л/га, фастаком, к.е., 0,05-0,1 л/га.

В Уманському, Монастирищенському, Жашківському та Христинівському районах сходам буряків, соняшника, кукурудзи, інших культур в осередках значної шкоди завдаватиме піщаний мідляк. Захист посівів інсектицидами проводять за наявності 2 жуків на кв.м.

У травні розпочнеться розмноження мишоподібних гризунів, формування популяцій у нових стаціях за межами місць резервації, чисельність і шкідливість їх зростатиме. За надпорогової чисельності ( 3 – 5 колоній на га) посіви захищають бактороденцидом, роденфосом, бродисаном, ратроном, тощо.

В кінці квітня розпочався літ американського білого метелика, масово літатиме метелик І покоління у травні. Обмежують чисельність шкідника дотримання карантинних заходів. Під час яйцекладки випускають трихограму, на початку виплоджування та після виходу гусениць із павутинних гнізд дерева обприскують інсектицидами.

В.о. начальника інспекції                                   В.В.Харькова

Використана література:

1. О.М.Орлова. Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2012року.
2. Прогноз розвитку фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур`янів на території Черкаської області у 2012 році. Ч.: 2012. -92С.
3. Є. М. Білецький. Супутник агронома. Х.: Харківський національний університет, 2010. – 135-161 с.
4. М.П.Секун. Технологія вирощування і захисту ріпаку, К.: 2008. -40-43с.
5. М.П.Лісовий. Довідник із захисту рослин. К.: Урожай, 1999. -690 С.