Жуки хлібної жужелиці пошкоджують зерно та вибивають його з колосків на землю. Один жук протягом свого життя знищує до 10 г зерна. Живлення більшості жуків хлібної жужелиці закінчиться за настання жнив. Після збору врожаю зернових культур вони зосереджуватиметься в місцях втрат зерна. За посушливих жарких умов протягом місяця жуки перебуватимуть у стані літньої діапаузи.

У липні личинки старших віків та молоді клопи шкідливої черепашки інтенсивно дохарчовуватимуться дозріваючим зерном до його загрубіння. Під впливом ферментів, виділених личинками, знижується вага пошкодженого зерна та різко погіршуються його насіннєві, хлібопекарські, технологічні і товарні якості. Враховуючи прискорений розвиток стадій розвитку шкідників, відліт клопів у місця зимівлі розпочнеться у кінці липня.

Закінчують розвиток личинки трипса, які опустяться в грунт, де залишаться на зимівлю. З настанням воскової стиглості зерна з`являються крилаті особини попелиць, які перелітатимуть на дикорослі злаки, згодом на сходи падалиці.

Пошкоджуватимуть колосові культури личинки хлібних пильщиків, які прогризають міжвузля і живляться тканинами стінок стебел. Всередині стебла колосових культур утворюється звивистий канал, заповнений екскрементами. Підгризені стебла ламаються, а в пеньках залишаються личинки, які утворюють кокон для зимівлі.

Личинки злакові п`явиці заляльковуються у грунті, звідки наступного року вийде жук. На злакових бур `янах та колосках ярих зернових культур розвиватимуться літні покоління злакових мух, зокрема шведської.

За вологої теплої погоди можуть масово поширитись хвороби колосу: септоріоз, альтернаріоз, фузаріоз, альтернаріоз, оливкова плісень.

Захист зернових колосових культур у липні дуже обмежений через строки очікування. Збереженню зерна від шкідників та хвороб сприятиме першочергове оперативне збирання прямим комбайнуванням урожаю сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та заселених і уражених вищевказаними організмами площ та доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій.

У кукурудзі продовжуватимуть розвиватися стебловий кукурудзяний метелик, лучний метелик і бавовникова совка ІІ покоління, та інші совки. Масовий літ та яйцекладка шкідників очікується в першій декаді липня. Через 3-5 днів від початку льоту самки стеблового кукурудзяного метелика починають відкладати яйця в середньому 500 – 600 кожна. На початку та під час масового відкладання яєць ( ЕПШ - наявність яйцекладок на 18% рослин) необхідно випускати трихограму вогнівочної форми не менше 150 тис. особин на га, що обмежить вихід гусениць стеблового кукурудзяного метелика, совок, лучного метелика з яєць. Підвищений температурний режим і низька вологість повітря у зоні кукурудзосіяння викликатиме часткову або повну загибель яйцекладок та гусениць молодших віків стеблового кукурудзяного метелика.

У липні боби та насінини гороху пошкоджуватимуть личинки горохової зернівки, гусениці горохової плодожерки та бобової (акацієвої вогнівки). Закінчиться розвиток бульбочкових довгоносиків, у другій середині липня виходитимуть імаго.

Наявність дощів, рос сприятимуть ураженню рослин гороху аскохітозом, пероноспорозом, борошнистою росою, кореневими гнилями.

Для прискорення дозрівання насіння гороху та зменшення шкідливої дії комплексу шкідників та хвороб проводять десикацію посівів.

За умов підвищеної вологості повітря рослини сої хворітимуть на пероноспороз, аскохітоз, септоріоз. Можливе ураження бактеріозами, вірусними хворобами.

У фазу бутонізації – цвітіння за виявлення перших ознак вищезгаданих хвороб на насінницьких посівах сої рекомендується проводити обробку рослин дозволеними фунгіцидами: абакус, мк.е -1,5 л/га, амістар екстра 280 SC ,к.с. 0,5 – 0,75л/га, імпакт К, к.с. 0,8 л/га, колосаль, к.е. 1л/г, корнет, к.с. 0,6-0,8 л/га ламетил, з.п. 0,3 -0,5 кг/га, фитал, в.р.к. 2,5-3 л/га, фортеця, к.е. 1л/га. Рослини, уражені вірусними хворобами, з посівів видаляють.

Рослинам сої завдаватимуть шкоди гусениці бобової (акацієвої) вогнівки, павутинний кліщ, лучний метелик. За перевищення ЕПШ : гусениць ІІ покоління лучного метелика - 4-5 гусениць на кв. м., листогризучих совок 1-3 гусениці на рослину, гусениць вогнівки – 1-2 на рослину проводять обприскування рекомендованими інсектицидами: борей, КС – 0,14 л/га, драгун КЕ – 1,2 л/га, золон 35, к.е. – 2,5 л/га.

У посівах багаторічних трав скрізь продовжуватиметься розвиток та шкідливість довгоносиків (бульбочкові, листкові люцернові (фітономуси)), клопів – сліпняків, насіннєїдів (тихіус, аніон), попелиць, трипсів, гусениць совок, інших. За заселення насінників багаторічних трав гусеницями лучного метелика (ЕПШ 20 гусениць на кв.м.) застосовують актеллік, к.е. 1-1,5 л/га, діазинон, к.е., дібазол, в.е. -2л/га, золон, к.е. 1,4-2,8 л/га.

У липні в посівах цукрових буряків за теплої з підвищеною вологістю погоди й відсутності зливових дощів масово розмножуватиметься листкова бурякова попелиця. Осередково розвиватимуться й пошкоджуватимуть коріння буряків личинки звичайного бурякового довгоносика, гусениці підгризаючих і листогризучих совок.

За рясних ранкових рос та невеликих теплих дощів набуватиме масового характеру розвиток на рослинах цукрових , кормових та столових буряків церкоспорозу, альтернаріозу, рамуляріозу, пероноспорозу. Коренеплоди уражуватимуться паршею, дуплуватістю, гнилями, передусім на запливаючих, перезволожених, ущільнених грунтах за неякісної агротехніки. Нестача макро- і мікроелементів живлення викликатиме хвороби голодування. Вірусні жовтяницю і мозаїку поширюватимуть сисні шкідники( попелиці, цикадки, клопи)

В посівах цукрових буряків за появи ознак пероноспорозу, церкоспорозу на 3 – 5% рослин, борошнистої роси на 5 – 10% рослин ефективні обробки рекомендованими фунгіцидами: альто супер, к.е. 0,5 л/га, амістар екстра,к.с. 0,5 – 0,75л/га, беназол,з.п. 0,6-0,8 кг/га, бенорад, з.п. (0,6-0,8 кг/га), гарантол, к.е 0,5 л/га, ДОТ, к.е. 0,5 л/га, джерело, к.с. 0,5 л/га, імпакт 500 КС, к.с. 0,125 л/га, інплант, КС 0,5л/га, композит, к.с. 0,3-0,4 л/га, корнет, к.с. 0,25 л/га, ламетил, з.п. 0,6-0,8 л/га, плаза, к.с. 0,25 л/га, рекс дуо, к.с. 0,4-0,6 л/га), скальпель 250, к.с. 0,25 л/га та інші.

В посівах соняшнику за умов теплої погоди масово розмножуватимуться лучний метелик, геліхризова попелиця, клопи, соняшникова вогнівка, поширюватимуться хвороби: гнилі, пероноспороз, фомоз, фомопсис. Захищають соняшник в разі заселення попелицею понад 20% рослин і наявності на кожній 40 – 50 екз. за відсутності ентомофагів – фуфаноном, к.е. 0,6 л/га, енжіо, к.с. 0,18 л/га тощо. За наявності клопів (ЕПШ - 2 екз. на кошик), соняшникової вогнівки (ЕПШ 3 екз. на кошик) проводять обробки децисом ф – Люкс, к.е. 0,3 л/га та іншими препаратами. Під час масового відкладання яєць совками, лучним метеликом випускають трихограму. Посіви соняшнику за заселення гусеницями лучного метелика ІІ покоління 20 одиниць на кв.м. обробляються штефесином , к.е. 0,25 л/га, диміліном, з.п. 0,09 кг/га, сумітіоном, к.е. 0,8 - -1,5 л/га

За умов очікування епіфітотії хвороб проводять обробку одним із фунгіцидів: першу на початку цвітіння, другу - через 14 діб: танос 50, в.г 0,4-0,6 кг/га, тайтл 50, в.г 0,4-0,6 кг/га, карма, к.с. 1,5 л/га, композит, к.с 1,5 л/га, дерозал 500, к.с. 0,5 л/га, бар – кот, к.с.0,5 л/га, абсолют, к.с. 1,5 л/га. Посушливі погодні умови сприятимуть ураженню рослин вовчком.

Дозріваюче насіння ярого ріпаку пошкоджуватимуть личинки насіннєвого прихованохоботника та капустяної стручкової галиці. Осередково на рослинах харчуватимуться гусениці совок, біланів, листоїди, клопи, попелиці. Помірно тепла погода з частими опадами зумовить подальше зростання розвитку альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, що вимагатиме проведення десикації (баста 150, в.р.к. 2-2,5л/га, вулкан плюс, в.р – 3 л/га, гліфоган 480, в.г – 3кг/га, домінатор 360, в.р. -3 л/га, клінік, в.р. 3л/га + ПАР, райдон, в.р -3 л/га, реглон супер, в.р.к – 2-3 л/га, суперклін 480, в.р -3л/га. та інші.) за 14 діб до збирання врожаю за побуріння 70% стручків.

У посівах картоплі, томатів, баклажанів масово розвиватимуться і шкодитимуть жуки та личинки колорадського жука другого покоління. На плантаціях капусти скрізь продовжиться розвиток і шкідливість гусениць біланів, совок, капустяної молі, попелиць . Гарбузові культури заселятимуться баштанною попелицею, тютюновим трипсом.

За наявності в липні теплої вологої погоди, рясних рос, туманів, різких коливань денних і нічних температур масово розвиватимуться та поширюватимуться в посівах хвороби картоплі, томатів – фітофтороз, альтернаріоз, огірків – бактеріоз, пероноспороз.

Для оздоровлення томатів від хвороб застосовують акробат МЦ, з.п. 2 кг/га, дітан М -45, ЗП 1,2 – 1,6 кг/га, кабріо дуо, КЕ, 2,5 л/га, квадріс 250, к.с. 0,6 л/га, ридоміл голд МЦ, з.п. 2,5 кг/га і інші.

В яблуневих садах у липні з `являтимуться метелики ІІ – го покоління яблуневої плодожерки, які літатимуть і відкладатимуть яйця на плоди осінніх і зимових сортів яблуні. Відроджені гусениці ІІ покоління яблуневої плодожерки завдаватимуть шкоди передусім незахищеним садам.

У липні закінчивши живлення личинки вишневої мухи заглиблюватимуться в грунт, де залялькуються і зимуватимуть.

Скрізь у садах наростатиме чисельність сисних шкідників (попелиць, кліщів, медяниць, щитівок), які пошкоджуватимуть пагони, листя та плоди дерев, висмоктуючи з них соки.

За умов помірно теплої дощової погоди в липні повсюдно інтенсивнішатиме розвиток парші яблуні і груші, коккомікозу, кучерявості листків персика, посушлива жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси, а значні опади – плодової гнилі.

В разі відлову феромонною пасткою за 7 діб спостережень 3 і більше метеликів яблуневої плодожерки, а також проти щитівок, мінуючи молей, кліщів, червиці в`їдливої зерняткові сади обробляють диміліном, з.п. 0,6 кг/га, інгавітом, в.р.к. 0,2 л/га з додаванням від хвороб: гарантом, к.е. 0,2 -0,5 л/га, ікарус 250, в.е. 0,5 л/га, лінкор, к.е. 0,2 л/га, флінт стар 520, к.с. 0,4 – 0,5 л/га, хорус, в.г. 0,2 кг/га, шавіт ф 72, ВГ – 2 кг/га.

У липні триватиме заляльковування гусениць І покоління лучного метелика, яке розпочалося в кінці червня. Активний літ лучного метелика ІІ покоління ймовірний в першій половині липня.

Повсюдно триматиме розвиток листогризучих совок (капустяної, совки – гами, городньої, люцернової, помідорної, бавовникової) совок. За настання оптимальних умов ( температура – 20 - 27 ⁰ С і відносної вологості більше 70%) для розвитку шкідників у липні ймовірне утворення осередків підвищеної чисельності і шкідливості фітофагів у посівах цукрових буряків, овочів, багаторічних трав.

Гусениці підгризаючих совок (озимої, окличної), похарчувавшись у посівах просапних, овочевих культур, відходитимуть на заляльковування, яке за помірного зволоження триватиме до 14 днів.

Слід пам`ятати, що для кожного пестициду є певний строк останньої обробки в днях до збирання врожаю.

55 -27 -89

Використана література: