Для протруювання насіння озимих зернових культур дозволено згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» 122 протруйники, що дозволить вибрати препарат відповідного спектра фунгіцидної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб.

Протруювання можна робити як завчасно (за 2 – 3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. Системними протруйниками краще оздоровлювати насіння за день, або в день сівби.

З метою підвищення стійкості рослин до шкідливих організмів одночасно з протруюванням проводиться обробка мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу грунту), для покращення фізіологічних показників та морозостійкості – біостимуляторами росту (агростимулін, альбіт, вегестим, гроус - 2, емістим та інш.).

За сівби зернових після колосових попередників, насіння за 1-5 днів до сівби обробляють інсектицидними протруйниками ( круізером, юнта квадро, рубіжем та інш.).

В осінній період у посівах озимих зернових культур розмножуватимуться та істотно шкодитимуть підгризаючі совки (озима та оклична), дротяники та несправжні дротяники (личинки жуків коваликів та чорнишів), личинки хрущів, хлібних жуків, жужелиці, злакові мухи, цикадки, попелиці.

У вересні проходитиме відродження личинок хлібної жужелиці (туруна). Тривалість пошкодження рослин озимих культур восени залежатиме від вологості грунту. За посухи личинки будуть живитися 15 – 25 днів, за вологої осені до 100 днів. Живлення личинок припиняється за зниження температури до мінусової (0-5 ⁰ ). Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки пшениці мають «змочалений вигляд».

Гусениці підгризаючих совок (масове відродження і розвиток гусениць проходитиме в І – ІІ декадах вересня) відчутної шкоди завдаватимуть пізнім, недружнім сходам культури, які не мають сформованого вузла кущіння.

За посіву озимих зернових культур по стерньовим попередникам, для захисту сходів від хлібного туруна, гусениць підгризаючих совок , личинок травневих та хлібних жуків посівний матеріал обробляється інсектицидними протруйниками, що захистить проростки та сходи протягом 2-3 тижнів.

У фази сходи – 3 й листок озимої пшениці за появи осередків чисельності гусениць підгризаючих совок (2 – 3 особини на кв.м.) та хлібної жужелиці (1-2 личинок на кв.м) застосовують один із інсектицидів: альфагард, к.е. 0,15 л/га, дамаск, дібазол, в.е., діазинон, к.е. – 1,5 – 1,8 л/га, дурсбан, к.е. – 1 – 1,5 л/га, нурелл Д, к.е. 0,75 – 1 л/га, піринекс, к.е. 1,2 л/га, маршал, к.е. 0,8 – 1,2 л/га, фортран, к.е. 1,5 л/га та інші за регламентами існуючих технологій.

Майже повсюди на сходах падалиці та ранніх строків сівби зернових культур за помірно теплої вологої погоди спостерігатиметься літ злакових мух ( шведської, гессенської). Найнебезпечніше пошкодження сходів до кущіння озимих, значна частина пошкоджених рослин відмирає. У рослин, які вижили знижується зимостійкість. Поріг шкодочинності для злакових мух – 40 – 50 екз. на 100 помахів сачка.

За затяжної теплої погожої осені озимина заселятиметься злаковими попелицями та цикадками. Шкідлива дія попелиць зумовлена висмоктуванням поживних речовин з рослин, що пригнічує їх ріст і розвиток, а також токсичною дією слини, яка вводиться комахою в рослини під час харчування. А головне, попелиці – переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості. Економічний поріг шкодочинності попелиць на сходах озимих зернових культур 40 – 50 екз. на кв. м.

Характерна ознака пошкоджень цикадками – жовто – фіолетове забарвлення листків сходів озимини, пригнічення розвитку рослин. Цикадки – переносники вірусних хвороб рослин типу мозаїки. ЕПШ цикадок 40 -50 екз на кв. м., або 150 особин на 100 помахів сачка залежно від стану рослин та кліматичних умов вегетації.

За перевищення порогу шкодочинності цикадками, попелицями і злаковими мухами проводять крайові або суцільні обробки добре розвинених посівів ранніх строків сівби ( І – ІІ етапи органогенезу озимої пшениці) застосовуючи один із інсектицидів: актарою, в.г. 0,1 – 0,14 кг/га, альфа – гардом, к.е. 0,15 л/га, данадимом стабільним, к.е. 1-1,5 л/га, діазолом, в.е. 1,5 – 1,8 л/га, енжіо, к.с. 0,18 л/га, карате зеоном, к.с. 0,15 л/га, карателем, к.е. 0,15л/га, бі – 58 новим, к.е. 1,5 л/га, піринексом, к.е. 1,2л/га, сумі – альфа, к.е.0,3л/га, фастаком, к.е. 0,1л/га, фортраном, к.е. 1,5 л/га, фуфаноном, к.е. 1,2 л/га, ф`юрі, в.е. 0,07 л/га, штефесином, к.е. 0,2 – 0,25 л/га.

За достатнього зволоження повітря в разі теплої затяжної осені, зокрема з не протруєного насіння, на добрих агрофонах ймовірний розвиток хвороб озимини: кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої листкової іржі, септоріозу, гельмінтоспоріозу, інших плямистостей листя.

Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці, зокрема ранніх строків сівби може наступити під час кущіння за 1% інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, 5% септоріозом.

Застосовують один із фунгіцидів: абакус, мк.е. 1,25 – 1,75 л/га, абсолют, к.е - 0,3-2 л/га, бактерстоп, к.е. . 0,5 л/га, бампер супер,к.е. 0,8 – 1,2л/га, імпакт 25 к.е. - 0,1-0,5 л/га, колосаль про, к.е. 0,3-0,4л/га, рекс дуо, к.е. 0,4 – 0,6 л/га, солігор, к.е. – 0,9 -1 л/га, топсин М, з.п. 1,0 – 1,2 кг/га, фундазол, з.п. 0,3 – 0,6 кг/га та інші.

В разі співпадання строків захисту посівів від шкідливих комах і хвороб, обприскування поєднують в один технологічний прийом, використовуючи суміші фунгіцидів з інсектицидами.

На рослинах кукурудзи продовжуватиметься живлення та пошкодження гусеницями стеблового кукурудзяного метелика та бавовникової совки. Слід відмітити в поточному році чисельність гусениць стеблового кукурудзяного метелика не висока. Пошкоджено від 3 % до 25% рослин, 5 -7% початків. Значної шкоди рослинам завдала бавовникова совка, якою пошкоджено 15 – 25% початків, осередково 30 – 55% початків В вересні проходитиме відродження гусениць ІІІ покоління бавовникової совки і літ стеблового метелика ІІ покоління, яке в області є факультативним.

За теплої затяжної осені сходам озимого ріпаку завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, ріпакові блішки, ріпаковий пильщик, стебловий капустяний прихованохоботник, листоїди, білани, підгризаючи та листогризучі совки. Своєчасне і якісне проведення агротехнічних заходів з вирощування озимого ріпаку ( механічне пошкодження шкідників у фазі, що знаходяться в грунті, обмежить вихід їх на поверхню, знищення бур`янів, тобто позбавлення живильного середовища) сприятиме підвищенню толерантності рослин до пошкодження цими шкідниками. При чисельності шкідників, яка перевищує поріг шкодочинності у фазі сходи – 2 – 4 справжні листки ( І-ІІ етапи органогенезу) хрестоцвіті блішки 3 жуки на кв.м, ріпакова блішка – 10% пошкоджених рослин, ріпаковий пильщик – 2 - 3 несправжні гусениці на рослину, гусениці біланів – 2 особ. на кв.м. посіви обприскують одним із інсектицидів: данадим стабільний, к.е. 0,7 – 1,2 л/га, децис профі, 0,07 л/га, ф`юрі, в.е. 0,1 л/га, штефмитоат, к.е 1,2л/га

Проти стеблового прихованохоботника – (ЕПШ -1 – 2 жуки на 40 рослин, або 3 жуки на кв.м.) обприскують: борей, к.с. 0,1 л/га, моспілан, р п, 0,1 кг/га, нурел Д, 0,5 -0,6 л/га, пірінекс супер 420, к.е. 0,4- 0,7 л/га, танрек, рк 0,15 – 0,25 л/га

За високої вологості повітря (80-100%), дощової прохолодної погоди, сівби не протруєним насінням, та порушення сівозміни ймовірне ураження рослин несправжньою борошнистою росою, фомозом, альтернаріозом, сірою гниллю, септоріозом, чорною ніжкою. За появи ознак хвороби на насіннєвих посівах та посівах на технічні потреби проводять обприскування озимого ріпаку у фазі утворення 2 – 4 листків одним із фунгіцидів з діючою речовиною: – альєтт, з.п. 1,2 – 1,8 га, імпакт,к.с. – 1,0 га, карамба, в.р. 0,75 – 1,25 га, колосаль, к.е., містік к.е. -0,5 – 1 л/га, оріус, в.с. – 1л/га, ретардин, в.г. – 0,5 л/га, террасил,к.е – 0,75 – 1 л/га, універсал, з.п – 0,25 кга, унікаль к.с. 0,5 -1,0 га, фолікур, фортеця, к.е – 1,0га, штефікур, к.е. – 0,5 – 1,5 га, ламетил , з.п. -0,5га; ридоміл голд.в.г. 2,5 л/г, тілт.к.е., тіназол,к.е.–0,5л/га, форсаж, сарфун, к.е. – 0,6 л/га.

У перші фази росту і розвитку ріпаку найбільшої шкоди посівам завдають однорічні та багаторічні злакові і дводольні бур`яни. Для їх знищення обов`язковим є застосування післясходових гербіцидів. Проти однорічних та багаторічних злакових бур`янів (висота бур`янів – 10 – 15 см) обприскують одним із гербіцидів з діючою речовиною: антипирій, к.е,пантера,к.е.-1-2л/га, гамма Тотал,к.е., норвел, к.е - 1 -3л/ га, міура,к.е. – 0,8 - 1,2 л/га; д. р. –клетодим –блейд, к.е -0,4 -1,8 л/га, оберіг гранд, к.е. – 0,25 – 0,6 л/га+ПАР, селект, к.е., стилет, к.е. – 0,4 – 1,8 л/га, центуріон, к.е, цетодим, к.е. – 0,2 – 0,7 л/га+ ПАР аміго; д. р. –хізалофоп – П - етил – тарга – супер, к.е. – 1 – 3 л/га; д. р. – феноксапром – П – етил – фуроре супер, м.в.с. – 0,8 – 1,2 л/ га, д. р. – флуазифоп – П – бутіл – фюзілад форте, к.е. – 0,5 -2 л/га.

Проти однорічних та дворічних дводольних бур'янів ефективні гербіциди: - д р. – клопіралід+ піклорам : галера, в.р. – 0,3 л/га; діюча речовина –клопіралід: легіон, в.г. – 0,12- 0,2 л/га, лонтрел в.р. – 0,3-0,5, лонтрел гранд в.г. – 0,12-0,2, цукрон +, в.р. – 0,2 – 0,5 л/га, цукрон Профі, в.р. – 0,3 л/га.

Мишоподібні гризуни в посівах області представлені полівками ( звичайна і гуртова) та мишами ( курганчикова, польова, лісова). Найбільш чисельна й шкодочинна восени звичайна (сіра) полівка.

В літній період основне розмноження мишоподібних гризунів проходило у місцях постійної резервації: обочинах доріг, посівах кукурудзи, соняшника, багаторічних трав. Наявність кормової бази в умовах затяжної осені сприятиме міграції та розмноженню мишоподібних гризунів на озимину в жовтні цього року, однак до цього часу вони здатні істотно пошкодити сходи . Очікується, що гризуни будуть прогресувати і можуть створити надзвичайну загрозу посівам сільськогосподарських культур. Крім того, гризуни являються переносниками небезпечної хвороби для людей – туляремії.

Мишоподібні гризуни обмежуються в чисельності за наявності 3 – 5 жилих колоній на гектарі.

Екологічно безпечним способом боротьби з гризунами є застосування зареєстрованих до використання біологічних препаратів: бактероденциду за норми 0,5 – 2 г на кв.м. або 1 – 2,5 кг/га та бактеронциду – 3-5 г на нору або від 1 до 4 кг на га. Бактеріальні препарати не є небезпечними для людини і свійських тварин, проте при потраплянні в шлунок людини вони можуть викликати розлад шлунку і підвищити температуру.

Родентициди з діючою речовиною: бродіфакум - антимиша 2 – 3 пакети на нору, бродівіт – принада з вмістом діючої речовини 0,005 %, крисолов – 3 – 4 кг/га, смерть щурам – 1 пакет (10г) на нору; д.р. бромадіолон –бродісан А - 3 г на нору д. р. фосфід цинку – приготування отруєних принад лише у спеціалізованих ліцензованих підприємствах - фосфіт, стрілець, роденфос; щурин; д.р. дифенацин– ратиндан М 5 20 -25 г/15 кв.м.; д.р.флокумафен – шторм 0,005% воскові брикети 1 брикет на нору згідно методики застосування розкладають в нори з наступним притоптуванням. Розміщують принади через 2 – 15 м залежно від чисельності гризунів.

Метою захисту озимих зернових і ріпаку має бути обмеження чисельності шкідливих організмів до економічно і господарсько невідчутних рівнів. Хімічні обробки слід проводити у відповідності з визначеними економічними порогами шкодочинності і суворим дотриманням регламентів застосування засобів захисту рослин та загальноприйнятих санітарних правил техніки безпеки та гігієнічних норм.

Використана література: