Тому травень – один з самих відповідальних періодів розвитку сільськогосподарських культур. Дотримання технологічних процесів їх вирощування і особливо захисту рослин від шкідників, хвороб та бур`янів визначає урожайність сільськогосподарських культур.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

На посівах озимої пшениці, розміщених по стерньових попередниках продовжуватимуть живлення личинки хлібної жужелиці ( турун), згодом вони залялькуються. Через два тижні на поверхню ґрунту виходитимуть жуки фітофага, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав'язь, а пізніше м'яке зерно.

В осередках підвищеної чисельності туруна, де виникає потреба додаткового обприскування озимих за чисельності 3 – 4 личинки на кв. м. використовують інсектициди.

Посіви зернових колосових культур заселятимуться спеціалізованими шкідниками. Серед них велика група хлібних клопів, передусім шкідливої черепашки.

Пошкодження перезимувалим клопом пшениці ранньою весною викликає різке відставання рослин в рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі. Колос, пошкоджений до та на початку колосіння біліє, утворюється білоколосиця, добре помітна на зеленому фоні поля.

За відсутності дощів у травні шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. Найчисельнішим клоп – шкідлива черепашка буде в Чигиринському, Кам`янському, Черкаському, Смілянському, Катеринопільському, Тальнівському районах. У вищезазначених та інших регіонах вирощування зернових колосових посіви заселятимуть також маврський, австрійський, гостроголовий та інші види клопів, пошкодження яких негативно впливатимуть на кількісні показники врожайності.

Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви (ЕПШ 2-4 і більше клопів на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку посіви захищають через обприскування актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га або к.с., 0,15 л/га, данадимом стабільним, к.с., 1,5 л/га, децисом профі, в.г., 0,04 кг/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га чи аналогами зазначених препаратів.

За сухої теплої погоди повсюди заселятимуть посіви озимої пшениці пізніх строків сівби,також сходи ярої пшениці, ячменю, кукурудзи, проса хлібні блішки (смугаста, стеблова велика ) та хлібні п`явиці (червоногруда, синя). На Черкащині переважає синя п`явиця, пошкодження якою призводить до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок.

Розпочався літ шведської та гесенської мух (весняне покоління мух дуже небезпечне для ячменю, а шведської мухи і для сходів кукурудзи), опомізи пшеничної. Пошкодження мухами рослин спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна. Повсюди за теплої посушливої погоди посіви озимих, сходи ярих культур заселятимуть цикадки, зокрема шестикрапкова, смугаста, які живитимуться соком рослин через численні уколи листя. Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні хвороби.

Злакові попелиці ( звичайна злакова, велика злакова, ячмінна, черемхова) і пшеничний трипс повсюди заселятимуть і розмножуватимуться в зернових культурах за умов теплої вологої погоди. Пошкодження ними викликає щуплість, зменшення ваги зернівки.

За теплої погоди в кінці травня вийдуть з грунту на колоски та пошкоджуватимуть зерно озимих зернових культур хлібні жуки (кузька, красун, хрестоносець). Ці фітофаги масово проявлятимуться передусім у крайових смугах полів

Від вищезгаданих шкідників будуть ефективними препарати рекомендовані проти клопа черепашки. Обробітки проводять на сходах зернових за наявності на кв. м. 30 – 40 жуків хлібної блішки, 10 – 30 жуків п`явиці, 3 – 8 хлібних жуків, 40 – 50 екз. на 100п.с. злакових мух. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг.

Борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі, інші хвороби зернових колосових культур, які охопили до 60 % площ озимих повсюди інтенсивно розвиватимуться в разі випадання дощів та відносного температурного режиму (t° повітря 16-25°С), рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація. На ярих культурах розвиватимуться вищевказані хвороби та ринхоспоріоз, червоно-бура, інші плямистості.

Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря (на пшениці 60-85%, ячмені – 50-100% і вівсі – 35-40%) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок, від яких потерпатимуть в першу чергу сприйнятливі сорти добре розвинутих, загущених, підживлені азотом посіви зернових культур.

В кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви оздоровлюють абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, альтосупер, к.е., 0,4-0,5 л/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га, дитаном М-45, з.п., 2-3 л/га, імпактом, к.с., 0,5 л/га, тилтом, к.е., 0,5 л/га та аналогами. Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3-5% септоріозу листя та піренофорозу) та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос.

Під час сходів – галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий), які переселятимуться з багаторічних трав. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди, коли рослини затримуються в рості. Сходи гороху за наявності 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м обробляють блискавкою, к.е., 0,15-0,16 л/га.

Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху горохові попелиці, зерноїд, трипс, комарик, інші. В період бутонізації – початку цвітіння проти горохових зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), плодожерки, комарика, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м) посіви обробляють інсектицидами: актара, в.г., 0,1 кг/га, карате зеон, мк.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон, к.е. (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га, фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок ф'юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують рексом Т, к.с., 0,5-1 л/га.

Розвитку хвороб (аскохітозу, пероноспорозу, кореневої гнилі) сприятиме дощова погода за температури повітря 24-28⁰С. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.

Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. Сім'ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім'ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями.

Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) у фазу 2-6 листочків культури посіви сої обприскують Бі-58 новим, к.е., 0,5 л/га. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.

У травні на посівах багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, сірий буряковий, насіннєїд-апіон, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.

За надпорогової чисельності фітофагів, передусім, в насіннєвих ділянках застосовують арриво, к.е., 0,24 л/га, актеллік, к.е., 1л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га. В період стеблування-бутонізації проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступного років проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок і п'ядунів, попелиць, клопів проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.

Технічні культури

Сходи цукрових буряків заселятимуться звичайним та сірим довгоносиками, буряковими блішками. Масовому заселенню посівів фітофагами сприяє суха погода (температури 22 – 25⁰ С). Помірно тепла і волога погода сприяє підвищенню чисельності й шкідливості бурякової крихітки, щитоносок, піщаного мідляка, бурякової листкової попелиці, дротяників і несправжніх дротяників

Збереження сходів цукрових буряків найважливіший етап захисту культури. За високого ступеня загрози сходам від звичайного бурякового та інших довгоносиків доцільно провести обкопування бурячищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками з послідуючим обприскуванням їх інсектицидами. За перевищення щільності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту обробляють актарою, в.г., 0,08 кг/га, актелліком, к.е., 1-2 л/га, фуфаноном, к.е., 1-2,5 л/га, нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, іншими.

У разі заселення крайових смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин) проводять обприскування актелікком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га, БІ-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, іншими.

Надмірне зволоження ґрунту або його сухість, висівання неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявність у ґрунті патогенних організмів сприятимуть розвитку коренеїду. Для покращення стійкості рослин щодо ураження коренеїдом доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

У травні на рослинах озимого ріпаку розвиватимуться та шкодитимуть ріпакові квіткоїди, прихованохоботники, листоїд, білани, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиці. Посіви захищають наприкінці бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів (квіткоїд, прихованохоботники 5-6 жуків на рослину) вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, іншими. Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода. Оздоровлюють посіви за появи ознак хвороб альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридоміломГолд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, містиком, к.е., 1 л/га тощо.

На сходах ярого ріпаку харчуватимуться та шкодитимуть хрестоцвіті блішки, шкідливість яких зростатиме за сухої жаркої погоди. Чисельність блішок обмежують застосовуючи інсектициди: біская, о.д., 0,25 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га, цезар, к.е., 0,125-0,15 л/га, інші.

Сходи соняшнику, переважно за неякісної токсикації насіння та достатньої вологості грунту зріджуватимуть дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів. Для молодих рослин небезпечними будуть сірі довгоносики, мідляки, кравчики, підгризаючі совки.

За надпорогової чисельності фітофагів (понад 2 екз. на кв.м) ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. За сприятливих погодних умов, ґрунтової і насіннєвої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою. На ділянках гібридизації рекомендовано провести видалення і спалювання уражених рослин, оздоровлюють посіви амістаром Екстра, к.с., 0,75-1 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га.

Плодові насадження

В садах розвиватимуться і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам, брунькам і зав`язі садові довгоносики( сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, букарка, казарка). Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки. Личинки яблуневого квіткоїда у другій половині місяця заляльковуватимуться. Через 7 -12 днів виходитимуть молоді жуки, які скелетуватимуть листки та вигризатимуть ямки у зав`язі.

Протягом травня харчуватимуться листками гусениці золотогуза, білана жилкуватого, розанової листокрутки, яблуневої молі, лялькування яких відбуватиметься за теплої погоди в кінці місяця. Переважно в незахищених садах та лісопаркових насадженнях розвиватимуться гусениці кільчастого й непарного шовкопряда. Повсюди ймовірне зростання чисельності сисних шкідників( попелиць, кліщів, медяниць, несправжніх щитівок), які висмоктуватимуть соки молодих листків та пагонів.

Скрізь масово заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, яких навесні нараховувалось 2,5 - 3 екз. на дерево. За суми ефективних температур 100 – 130 ⁰С ( вище 10⁰С) відбуватиметься літ метеликів, які активніше відкладатимуть яйця за відсутності опадів і вітру та температури понад 16⁰С у вечірні години. За суми ефективних температур 230⁰С ( понад 10⁰С) відроджуватимуться гусениці плодожерки. Під час утворення зав`язі у вишні літатиме і відкладатиме яйця вишнева муха.

За прохолодної дощової погоди в яблуневих і грушевих насадженнях поширюватиметься парша, в кісточкових – моніліальний опік, кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персика. Найсприятливіші до ураження борошнистою росою яблуні та персика температура 18 – 25⁰С та високе насичення повітря пароподібною вологою.

Відразу після закінчення цвітіння зерняткові сади проти яблуневої молі, п'ядунів, кліщів, попелиць, парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують золоном, к.е., 3 л/га, біммером, к.е., 0,8-2 л/га чи конфідором, в.р.к., 0,25 л/га з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб флінта, в.г., 0,15 кг/га, скору, к.е., 0,15-0,2 л/га або терселу, в.г., 2-2,5 кг/га.

Через 10-12 днів після попереднього, проти яблуневого пильщика та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів. За необхідності проти рослиноїдних кліщів додають аполло, к.с., 0,4-0,6 л/га або ніссоран, з.п., 0,3-0,6 кг/га, чи омайт, в.е., 2 л/га.

При відлові феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки за 7 днів спостережень, на початку відкладання яєць плодожерками зерняткові насадження обприскують матчем, к.е., 1 л/га, рімоном, к.е., 0,6 л/га, ікарусом, в.е., 0,5-0,6 л/га, скіфом, к.е., 0,1-0,2 л/га чи іншими вказаними вище інсектицидами з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану, в.г., 1,9-2,5 кг/га або малвіну, в.г., 1,8-2,5 кг/га, поліраму, в.г., 2,5 кг/га чи дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, а також тіовіту джет, в.г., 8 кг/га або імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.

Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки сливової, інших обприскують топсином - М, з.п., 1 кг/га, хорусом, в.г., 0,2-0,3 кг/га, фіталом, в.р.к., 2 л/га, деланом, в.г., 1 кг/га з додаванням на сливі конфідору, в.р.к., 0,25 л/га, варанта, в.р.к., 0,25 л/га чи фуфанону, к.е., 2 л/га, на черешні та вишні золону, к.е., 0,8-2,8 л/га чи каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га, на персику децис-ф-Люкс, к.е., 0,5 л/га або карате зеон, мк.с., 0,3 л/га.

Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном, к.е., 0,8-2,8 л/га, на сливі ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, на персику біопрепаратом спінтор, к.с., 0,3 л/га з додаванням хоруса, в.г., 0,2-0,3 кг/га або топсину - М, з.п., 1 кг/га чи сігнуму, в.г., 1-1,25 кг/га.

У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують золоном, к.е., 2,8 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га, каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га або біопрепаратом спінтор, к.с., 0,3-0,5 л/га з додаванням топсину–М, з.п., 1 кг/га, фіталу, в.р.к., 2 л/га тощо.

Картопля та овочеві культури

Cкрізь заселятимуть та пошкоджуватимуть картоплю, інші пасльонові культури, паруватимуться і відкладатимуть яйця колорадські жуки. За оптимальних температур у межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% у другій половині місяця можливе відродження личинок.

Захищають сходи картоплі в разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Застосовують актару, в.г., 0,06-0,08 кг/га, моспілан, р.п., 0,02-0,025 кг/га, конфідор Максі, кораген, к.с., 0,05-0,06 л/га, інші.

За сухої жаркої погоди на капусті, редисці , інших хрестоцвітих культурах повсюди завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки. Капустяна (весняна) муха пошкоджуватиме капусту скрізь, де не дотримуються сівозміни, просторової ізоляції. Повсюди осередково шкодитимуть клопи, бариди, білани, капустяна міль.

Захищають капусту в разі заселення 10% рослин по 3-5 жуків блішок або 6 – 10 яєць капустяної мухи на рослину через обприскування країв або всуціль поля матчем, к.е., 0,4 л/га, актарою, 0,07-0,09 л/га, децисом профі, в.г., 0,035 кг/га, фуфаноном, к.е., 1,2л/га, іншими рекомендованими інсектицидами.

Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, на присадибних ділянках осередково розвиватиметься цибулевий прихованохоботник. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують карате зеоном, мк.с., 0,2 л/га, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, енжіо, к.с., 018 л/га, іншими.

Багатоїдні шкідники

Лучний метелик. Протягом місяця перезимувалі гусениці заляльковуватимуться, а за середньодобової температури понад 15ºС і суми ефективних температур (більше 10ºС) близько 80ºС розпочнеться літ метеликів, за температури вище 17ºС, коли СЕТ 150-200ºС літ стане масовим. В цей період, в разі температури повітря 22-25ºС, опадів, наявності квітучих бур'янів, рос можуть створитися сприятливі передумови для реалізації потенційної можливості масового розвитку і шкідливості лучного метелика, у багаторічних травах, цукрових буряках, соняшнику, овочах, інших культурах передусім в Драбівському, Золотоніському, Смілянському, Канівському, Тальнівському, Уманському, Черкаському, Чорнобаївському, Шполянському районах. На початку та під час масового відкладання яєць, після сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму. За чисельності гусениць вище ЕПШ, визначених для кожної культури, проводять захисні обробки препаратами відповідно до рекомендацій.

У травні, за середньодобової температури 15 – 16⁰С, заляльковуватимуться гусениці стеблового кукурудзяного метелика. Наприкінці місяця (за високих температур повітря) ймовірний початок льоту метеликів. Суттєва небезпека від стеблового метелика для посівів кукурудзи за умов помірно теплого з високою вологістю повітря в період відкладання яєць і відродження гусениць.

У посівах озимих і ярих зернових культур, багаторічних трав продовжуватимуть осередково шкодити личинки чорнишів і коваликів ( дротяники і несправжні дротяники), хрущів. Захист сходів забезпечується токсикацією насіння. Поля із значною чисельністю шкідників слід відводити під посіви бобових, льону, гречки, проса чи під чорний пар. Для захисту розсади овочевих культур корені рослин перед садінням замочують на 1,5 – 2 год в суспензії актари, к.е. 1,5 г в літрі води на 250 рослин за 18-23ºС та експозиції 90-120 хв.

На сходах буряків, соняшника, кукурудзи, інших просапних культур зросте шкідливість піщаного мідяка (Уманський, Тальнівський, Монастирищенський, Жашківський , Христинівський райони). За наявності більше 2 жуків на кв.м посіви захищають рекомендованими інсектицидами.

В травні відбуватиметься масове заляльковування гусениць, літ та відкладання яєць метеликами І - го покоління озимої та окличної совок. Значний літ фітофагів ймовірний у Драбівському, Жашківському, Золотоніському , Смілянському, Кам`янському районах.

У другій половині травня за температури повітря 18-20ºС відбуватиметься літ метеликів першого покоління листогризучих совок – капустяної, С-чорне, совки-гамми, бавовникової, помідорної (карадрина), городньої, конюшинової, люцернової, інших видів. Суттєво обмежує чисельність цих лускокрилих комах яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок.

За масового льоту травневих хрущів лісові насадження захищають золоном,к.е. 1,5 – 3 л/га, плодові сади – за рекомендованими системами захисту.

На початку травня за суми ефективних температур 120⁰ С (період цвітіння каштанів) спостерігається виліт метеликів каштанової молі і концентрація їх на стовбурах дерев. Науковці рекомендують вприскування в період сокоруху методом мікроін`єкцій за допомогою пістолета – шприца препаратів з діючою речовиною імідаклоприд або імідаклоприд + тебуконазол.

У травні розпочнеться розмноження мишоподібних гризунів, формування популяцій у нових стаціях за межами місць резервації. Для попередження пошкоджень за наявності 3-5 і більше колоній на гектарі слід удаватися до використання дозволених в Україні біологічних препаратів та родентицидів.

Біопрепарати (діюча речовина - бактерії Ісаченко) – бактероденцид зерновий, бактеронцид, сипуча маса – від 1 до 4 кг/га - викликають у мишей мишиний тиф.

Родентициди з діючою речовиною: бродіфакум - антимиша 2 – 3 пакети на нору, крисолов – 3 – 4 кг/га, смерть щурам – 1 пакет (10г) на нору; д. р. фосфід цинку – приготування отруєних принад лише у спеціалізованих ліцензованих підприємствах - фосвіт, стрілець, роденфос; щурин; ; д.р.флокумафен – шторм 0,005% воскові брикети ( 0,7 – 1,5 кг/ га) згідно методики застосування розкладають в нори з наступним притоптуванням. Розміщують принади через 2 – 15 м залежно від чисельності гризунів.