Вітаю Вас, Гість
Головна » 2013 » Червень » 26 » Прогноз фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур на території Черкаської області у липні 2013 року
16:16
Прогноз фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур на території Черкаської області у липні 2013 року
За рахунок утримання підвищеного фону температур та високого тепло забезпечення, розвиток усіх сільськогосподарських культур проходить зі значним випередженням середніх багаторічних строків. Погодні умови також сприяють поширенню шкідливих об`єктів в посівах сільськогосподарських культур.

Багатоїдні шкідники

У липні триватиме заляльковування гусениць І покоління лучного метелика, яке розпочалося в кінці червня. Літ метеликів І покоління на території області відмічали в Городищенському, Жашківському, Звенигородському, Канівському, Смілянському, Черкаському, Чорнобаївському та Шполянському районах. Захисні заходи проти гусениць І покоління проводились осередково на посівах кукурудзи та сої. Чисельність І покоління лучного метелика була незначна, але ІІ покоління, літ якого розпочнеться ймовірно в першій половині липня, може бути більш чисельнішим. Комасі властивий швидкий перехід від фази депресії до стану високої чисельності, масового розмноження та високої міграційної активності.

Захисні заходи при льоті лучного метелика: після сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків), на початку та під час масового відкладання яєць, випускають трихограму (вогнівочна форма) - 50- 100 тис самиць на гектар.

Захисні заходи при заселенні рослин гусеницями лучного метелика: за появи гусениць на культурах (ЕПШ для ІІ покоління на рослинах кукурудзи, соняшника, на травах – 20 гусениць на кв.м.; сої , цукрових буряках – 6-10 гусениць на кв.м.) рекомендується застосовувати інсектициди. На озимій пшениці: золон, к.е. -1,5-2 л/га, в насінниках багаторічних трав : актеллік, к.е. 1-1,5 л/га, золон, к.е. – 1,4 – 2,8 л/га (насінники люцерни) і 3 л/га (конюшини); на плантаціях цукрових буряків – альтекс, к.е. 0,1 – 0,25 л/га, децис – ф- люкс, к.е. 0,25 – 0,5 л/га, дурсбан, к.е. 1,5 – 2л/га, золон, к.е. – 3-3,5 л/га, том, к.е. 0,1-0,25 л/га; соняшника – децис –ф- люкс, к.е. – 0,3 л/га.

Повсюдно триватиме розвиток листогризучих совок (капустяної, совки – гами, городньої, люцернової, помідорної, бавовникової). За настання оптимальних умов ( температура – + 20 - 27 0 С і відносної вологості більше 70%) для розвитку шкідників у липні ймовірне утворення осередків підвищеної чисельності і шкідливості фітофагів у посівах цукрових буряків, овочів, багаторічних трав. Літ метеликів совок обмежить випуск трихограми совочної форми (50 – 200 тис. особин на га)

Гусениці підгризаючих совок (озимої, окличної), похарчувавшись у посівах просапних, овочевих культур, відходитимуть на заляльковування, яке за помірного зволоження триватиме до 14 днів.

На початку липня продовжуватиметься літ стеблового кукурудзяного метелика. Розмноження шкідника обмежують випуском трихограми вогнівочної форми (50 – 200 тис. особин на га) на початку і в період масового відкладання яєць метеликами (поріг шкодочинності 17 – 18 % рослин із кладками яєць). Трихограма нормально розвивається в широкому діапазоні температур (18-30 0 С ), за відносної вологості повітря (60- 95%). Оптимальні умови для розвитку трихограми: 23-25 0 С, відносна вологість повітря 70-75%. У спекотні періоди, або в холодну погоду плодючість самиць трихограми різко знижується.

У період масового виплоджування гусениць стеблового кукурудзяного метелика , (поріг шкодочинності у фазу розвитку кукурудзи - викидання волоті - заселення понад 18 – 20% рослин) посіви кукурудзи обробляють інсектицидами: борей, кс - 0,12 – 0,14 л/га, карате 050 ес, к.е. 0,2 л/га, карате зеон 050, мк.с. 0,2 л/га, кораген 20, кс - 0,15 л/га, рубін, ке – 0,2 л/га.

Наприкінці липня проходитиме літ ІІ покоління американського білого метелика.

Шкідники і хвороби зернових, зернобобових культур та багаторічних трав.

У липні дохарчовуватимуться дозріваючим зерном до його загрубіння личинки старших віків та молоді клопи шкідливої черепашки , початок відродження яких було відмічено 19 червня. Враховуючи прискорений розвиток стадій розвитку шкідників, відліт клопів у місця зимівлі розпочнеться у кінці липня.

В посівах зернових колосових культур зерно в колосках продовжуватимуть пошкоджувати жуки туруна (жужелиці) та хлібні жуки. За видовим складом хлібних жуків переважаючим видом є жук – кузька. У липні хлібні жуки спарюватимуться та відкладатимуть яйця в грунт на просапних культурах.

Закінчиться живлення більшості жуків хлібної жужелиці . Після збору врожаю зернових культур вони зосереджуватиметься в місцях втрат зерна. За посушливих жарких умов протягом місяця жуки перебуватимуть у стані літньої діапаузи.

Закінчують розвиток личинки трипса, які опустяться в грунт, де залишаться на зимівлю. З настанням воскової стиглості зерна з`являються крилаті особини попелиць, які перелітатимуть на дикорослі злаки, згодом на сходи падалиці.

Пошкоджуватимуть колосові культури личинки хлібних пильщиків, які прогризають міжвузля і живляться тканинами стінок стебел. Личинки злакові п`явиці заляльковуються у грунті, звідки наступного року вийде жук. На злакових бур `янах та колосках ярих зернових культур розвиватимуться літні покоління злакових мух, зокрема шведської.

За випадання дощів на зернових колосових культурах можуть масово поширитись хвороби колосу: септоріоз, альтернаріоз, фузаріоз, альтернаріоз, оливкова плісень.

Збереженню зерна зернових колосових культур від шкідників та хвороб сприятиме першочергове оперативне збирання прямим комбайнуванням урожаю сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та заселених і уражених вищевказаними організмами площ та доведення зерна до відповідних посівних і хлібопекарських кондицій.

У липні боби та насінини гороху пошкоджуватимуть личинки горохової зернівки, гусениці горохової плодожерки та бобової (акацієвої вогнівки). Закінчиться розвиток бульбочкових довгоносиків, у другій половині липня виходитимуть імаго.

Наявність дощів, рос сприятиме ураженню рослин гороху аскохітозом, пероноспорозом, борошнистою росою, кореневими гнилями.

Для прискорення дозрівання насіння гороху та зменшення шкідливої дії комплексу шкідників та хвороб проводять десикацію посівів.

За умов підвищеної вологості повітря рослини сої хворітимуть на пероноспороз, аскохітоз, септоріоз. Можливе ураження бактеріозами, вірусними хворобами.

У фазу бутонізації – цвітіння за виявлення перших ознак вищезгаданих хвороб на насінницьких посівах сої рекомендується проводити обробку рослин дозволеними фунгіцидами: абакус, мк.е -1,5 л/га, амістар екстра 280 SC ,к.с. 0,5 – 0,75л/га, імпакт К, к.с. 0,8 л/га, колосаль, к.е. 1л/г, корнет, к.с. 0,6-0,8 л/га ламетил, з.п. 0,3 -0,5 кг/га, фортеця, к.е. 1л/га. Рослини уражені вірусними хворобами з посівів видаляють.

Рослинам сої завдаватимуть шкоди гусениці бобової (акацієвої) вогнівки, павутинний кліщ. За перевищення ЕПШ : гусениць вогнівки – 1-2 на рослину або 5% заселеності рослин, кліщів – 10 особин на трійчастий листок, або при 10% заселених рослин проводять обприскування рекомендованими інсектицидами: борей, КС – 0,14 л/га, брейк, ме – 0,07 – 0,1 л/га, цезар, к.е. 0,2 л/га.

У посівах багаторічних трав скрізь продовжуватиметься розвиток та шкідливість довгоносиків (бульбочкові, листкові люцернові (фітономуси)), клопів – сліпняків, насіннєїдів (тихіус, аніон), попелиць, трипсів, гусениць совок, інших.

Шкідники і хвороби технічних культур

Осередково розвиватимуться й пошкоджуватимуть коріння цукрових буряків личинки звичайного бурякового довгоносика, гусениці підгризаючих і листогризучих совок. Тепла з підвищеною вологістю погода сприятиме розмноженню листкової бурякової попелиці.

За рясних ранкових рос та невеликих теплих дощів розвиватимуться на рослинах цукрових , кормових та столових буряків церкоспороз, альтернаріоз, рамуляріоз, пероноспороз. Коренеплоди уражуватимуться паршею, дуплуватістю, гнилями, передусім на запливаючих, перезволожених, ущільнених грунтах за неякісної агротехніки. Нестача макро- і мікроелементів живлення викликатиме хвороби голодування. Вірусну жовтяницю і мозаїку поширюватимуть сисні шкідники( попелиці, цикадки, клопи)

В посівах цукрових буряків за появи ознак пероноспорозу, церкоспорозу на 3 – 5% рослин, борошнистої роси на 5 – 10% рослин ефективні обробки рекомендованими фунгіцидами: альто супер, к.е. 0,5 л/га, амістар екстра,к.с. 0,5 – 0,75л/га, беназол,з.п. 0,6-0,8 кг/га, імпакт 500 КС, к.с. 0,125 л/га, інплант, КС 0,5л/га, корнет, к.с. 0,25 л/га, ламетил, з.п. 0,6-0,8 л/га, плаза, к.с. 0,25 л/га, рекс дуо, к.с. 0,4-0,6 л/га), скальпель 250, к.с. 0,25 л/га та інші.

В посівах соняшнику за умов теплої погоди масово розмножуватимуться лучний метелик, геліхризова попелиця, клопи, соняшникова вогнівка, поширюватимуться хвороби: гнилі, пероноспороз, фомоз, фомопсис. Захищають соняшник до цвітіння в разі заселення попелицею понад 20% рослин і наявності на кожній 40 – 50 екз. за відсутності ентомофагів – децис – ф – люкс, к.е. 0,3 л/га, енжіо, к.с. 0,18 л/га тощо. За наявності клопів (ЕПШ - 2 екз. на кошик), соняшникової вогнівки (ЕПШ 3 екз. на кошик) проводять обробки децисом ф – Люкс, к.е. 0,3 л/га та іншими препаратами. Під час масового відкладання яєць совками, лучним метеликом випускають трихограму.

За умов очікування епіфітотії хвороб проводять обробку одним із фунгіцидів: першу на початку цвітіння, другу - через 14 діб: танос 50, в.г 0,4-0,6 кг/га, тайтл 50, в.г 0,4-0,6 кг/га, карма, к.с. 1,5 л/га, дерозал 500, к.с. 0,5 л/га, абсолют, к.с. 1,5 л/га. Посушливі погодні умови сприятимуть ураженню рослин вовчком.

Дозріваюче насіння ярого ріпаку пошкоджуватимуть личинки насіннєвого прихованохоботника та капустяної стручкової галиці. Осередково на рослинах харчуватимуться гусениці совок, біланів, листоїди, клопи, попелиці. Помірно тепла погода з частими опадами зумовить подальше зростання розвитку альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, що вимагатиме проведення десикації (баста 150, в.р.к. 2-2,5л/га, вулкан плюс, в.р – 3 л/га, гліфоган 480, в.г – 3кг/га, домінатор 360, в.р. -3 л/га, клінік, в.р. 3л/га + ПАР, райдон, в.р -3 л/га, реглон супер, в.р.к – 2-3 л/га, суперклін 480, в.р -3л/га. та інші.) за 14 діб до збирання врожаю за побуріння 70% стручків.

У посівах картоплі, томатів, баклажанів масово розвиватимуться і шкодитимуть жуки та личинки колорадського жука другого покоління. На плантаціях капусти скрізь продовжиться розвиток і шкідливість гусениць біланів, совок, капустяної молі, попелиць . Гарбузові культури заселятимуться баштанною попелицею, тютюновим трипсом.

За наявності в липні теплої вологої погоди, рясних рос, туманів, різких коливань денних і нічних температур масово розвиватимуться та поширюватимуться в посівах хвороби картоплі, томатівфітофтороз, альтернаріоз, огірків – бактеріоз, пероноспороз.

Для оздоровлення томатів від хвороб застосовують акробат МЦ, з.п. 2 кг/га, дітан М -45, ЗП 1,2 – 1,6 кг/га, кабріо дуо, КЕ, 2,5 л/га, квадріс 250, к.с. 0,6 л/га, ридоміл голд МЦ, з.п. 2,5 кг/га і інші.

В яблуневих садах у липні з `являтимуться метелики ІІ – го покоління яблуневої плодожерки, які літатимуть і відкладатимуть яйця на плоди осінніх і зимових сортів яблуні. Відроджені гусениці ІІ покоління яблуневої плодожерки завдаватимуть шкоди передусім незахищеним садам.

У липні закінчивши живлення личинки вишневої мухи заглиблюватимуться в грунт, де залялькуються і зимуватимуть.

Скрізь у садах наростатиме чисельність сисних шкідників (попелиць, кліщів, медяниць, щитівок), які пошкоджуватимуть пагони, листя дерев, висмоктуючи з них соки.

Тепла дощова погода в липні сприятиме розвитку парші яблуні і груші, коккомікозу, кучерявості листків персика, борошнистої роси, а значні опади – плодової гнилі.

Проти щитівок, мінуючих молей, кліщів, гусениць яблуневої плодожерки зерняткові сади обробляють: акцент, к.е. 0,8 л/га, балазо 100 к.е. 0,4 – 0,5 л/га,бі – 58 новий 0,8-2 л/га, біммер, к.е. 0,8 – 2 л/га з додаванням від хвороб: акіра, кс 2,5 – 3 л/га, косайд 2000, в.г – 2-2,5 кг/га, мерпан 50 з.п. 3 кг/га, стірокап 80, в.г 1,9 – 2,5 кг/га та іншими препарати дозволені до використання в Україні.

Застосовуючи засоби захисту рослин слід пам`ятати, що для кожного пестициду є певний строк останньої обробки в днях до збирання врожаю.

 
Начальник фітосанітарної інспекції
Черкаської області
 
В.Г. Жовнір
 
 
Начальник управління методологічного
прогнозування , біологічного захисту та
роботи з пестицидами
 
 
І.В. Іщенко
 
 
Використана література:

1. Головдержзахист Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України. Київ, 2012

2. ДІЗР Черкаської області. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур`янів на території Черкаської області, Черкаси, 2013

3. М.П.Лісовий Довідник із захисту рослин. Київ «Урожай»,1999, 697с.

4 Є.М. Білецький «Супутник агронома», Харків «Агросфера»,2010, с 135 – 161.

5 В.П.Федоренко « Технологія використання видів роду трихограма в регулюванні чисельності шкідників овочевих культур», Київ,2004, с.10-11.

Категорія: Прогнози | Переглядів: 841 | Додав: admin