Багатоїдні шкідники

У серпні розвиватиметься і утворюватиме осередки підвищеної чисельності друге покоління лучного метелика в багаторічних травах, посівах  соняшнику, кукурудзі, сої, овочевих культурах. Оптимальними умовами розвитку в цей період будуть температури 21-32ºС та вологість повітря понад 75%. Необхідно посилити спостереження за ходом розвитку шкідника. На посівах за масової появи гусениць ІІ покоління і перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ на кукурудзі, соняшнику, багаторічних травах – 20 екз/м²; сої – 4-5 екз./м², цукровому буряку – 6-10 гусениць на м²) рекомендується застосовувати інсектициди. В насінниках багаторічних трав : актеллік, к.е. 1-1,5 л/га, золон, к.е. – 1,4 – 2,8 л/га (насінники люцерни) і 3 л/га (конюшини); на плантаціях цукрових буряків – альтекс, к.е. 0,1 – 0,25 л/га, децис – ф- люкс, к.е. 0,25 – 0,5 л/га, дурсбан, к.е. 1,5 – 2л/га, золон, к.е. – 3-3,5 л/га, том, к.е. 0,1-0,25 л/га; соняшника – децис –ф- люкс, к.е. – 0,3 л/га.

Стебловий (кукурудзяний) метелик. У серпні закінчиться літ метеликів та розвиток гусениць першого покоління в посівах кукурудзи, проса, сорго і інших товстостеблових культур. За підвищених показників денних температур та низької вологості повітря ймовірне зниження плодючості метеликів, висихання яйцекладок, пригнічення розвитку щойно відроджених гусениць та часткову їх загибель.

Обприскування посівів кукурудзи слід проводити за наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6-8% рослин з гусеницями метелика першого і другого віків. На сьогоднішній день на посівах кукурудзи пропонується проведення захисних міроприємств за допомогою сільськогосподарської авіації (найкраще вертольоти, витрата робочого розчину не менше 100 л/га) та висококліренсними оприскувачами з форсунками підвищеного тиску наступними препаратами: борей, КС (імідаклоприд+лямбда-цигалотрин) 0,14 л/га, децис ф-Люкс, к.е.(дельтаметрин) 0,7 л/га, карате 050 ЕС, к.е. (лямбда-цигалотрин) 0,2 л/га, карате Зеон 050 СS, мк.с. (лямбда-цигалотрин) 0,2 л/га, кораген 20, КС (хлорантраніліпрол) 0,15 л/га.

Протягом місяця триватиме літ метеликів підгризаючих совок (озима, оклична, іпсилон, інші) другого покоління, відкладання ними яєць та розвиток гусениць у посівах цукрових буряків, соняшнику, овочевих культур, багаторічних травах, парах. За сприятливих умов (тепла, помірно волога погода, квітучі рослини, як додаткове джерело живлення) ймовірне утворення осередків підвищеної чисельності і шкідливості підгризаючих совок.

Чисельність совок обмежують утриманням парів чистими від бур'янів, випуском трихограми на початку та під час масового відкладання яєць, розпушуванням міжрядь. За надпорогової чисельності гусениць молодших віків слід застосовувати суміші фосфорорганічних і піретроїдних інсектицидів у половинних нормах, за регламентами існуючих технологій. Ефективність заходів забезпечують гормональні препарати та інгібітори синтезу хітину.

Гусениці листогризучих совок (ІІ покоління капустяної, совки – гамми, городньої, люцернової, гречаної, ІІІ – покоління помідорної, бавовникової) повсюди розвиватимуться та шкодитимуть кукурудзі, овочевим, просапним культурам, багаторічним травам. Пошкодження качанів кукурудзи гусеницями  бавовникової совки за умов вологої й теплої погоди сприятиме розвитку та поширенню фузаріозу. За сприятливих гідротермічних умов ймовірне істотне збільшення чисельності та шкодочинності лускокрилих комах. Хімічні засоби використовують (за перевищення ЕПШ) у відповідності до регламентів існуючих технологій, дотримуючись санітарних правил. Важливим прийомом, що обмежує період живлення гусениць совок на соняшнику, є передзбиральна десикація культур, що прискорює їх дозрівання.

В літній період основне розмноження мишоподібних гризунів проходить у місцях постійної резервації: обочинах доріг, посівах зернових колосових культур, кукурудзи, соняшника, багаторічних трав. Після збирання врожаю зернових культур і оранки, на полях створяться несприятливі умови існування для гризунів, особливо зеленоїдних форм – сірих полівок. Це змусить їх переселятися на плантації соковитих овочевих культур, пізніх просапних культур, на узбіччя шляхів, надалі на сходи озимини.

Мишоподібні гризуни обмежуються за наявності 3 – 5 жилих колоній на гектарі застосовуючи біологічні препарати: бактероденцид і бактеронцид та дозволені родентициди.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Наприкінці місяця за випадання опадів  виходитимуть на поверхню ґрунту, спарюватимуться й відкладатимуть яйця, зосереджуючись поблизу скирд, у купках рослинних решток, полови з зерном, падалиці жуки хлібної жужелиці (туруна). Надалі з появою сходів озимих зернових жужелиці мігруватимуть на посіви, де продовжуватиме відкладати яйця. Личинки відроджуватимуться наприкінці серпня - на початку вересня.

Для запобігання пошкоджень озимини жужелицею слід дотримуватись сівозміни з виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури

На сходах падалиці, злакових бур'янах та кукурудзі, а згодом на сходах озимини розвиватимуться злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична, ін.), цикадки, попелиці, хлібні блішки.. На полях після колосових культур та злакових бур`янах закінчуватимуть живлення, спарюватимуться і відкладатимуть яйця хлібні жуки. Ретельна підготовка ґрунту під зернові колосові культури (впровадження волого- і енергозберігаючих технологій, оптимальна система удобрення тощо) та вищезазначені заходи зменшать шкідливість фітофагів.

У формуванні потенціалу врожаю озимих культур велике значення має знезараження посівного матеріалу і захист сходів від хвороб . Насіння зернових культур цьогорічного врожаю уражено збудниками хвороб, зокрема фузаріозу, септоріозу, оливкової плісені, сажками, бактеріозу, альтернаріозу. Крім насіннєвої інфекції паросткам рослин загрожують збудники хвороб, які накопичуються у грунті. Вибираючи протруйник необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні і грунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. На ринку пестицидів пропонуються фунгіцидні протруйники вітчизняного виробництва: супервін, к.с. - 1-1,8 л/т, стиракс – зоря, КС - 2,5 – 3 л/т, ультраксил, т.к.с. -0,2-0,25 л/т, ультраксил Дуо, т.к.с. 0,5 л/т.

Високий захист від пліснявіння, сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей сходів забезпечує застосування комбінованих препаратів: Вінцит 5% к.с. – 1,5-2,0л/т, Іншур Перформ 12% к.с. – 0,5 л/т, Кінто Дуо 8% к.с. – 2-2,5 л/т, Ламардор ПРО 180, ТН – 0,5-0,6 л/т, Максим Стар 2,5%т.к.с. – 1,5 л/т, Сертікор 5% т.к.с. – 0,75-1,0 л/т та інші.

Протруювання насіння можна робити, як завчасно (за 2 – 3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою, дотримуючись науково обгрунтованих норм витрати протруйників. За їхнього зменшення не досягається повного оздоровлення, а завищення призводить до зниження схожості насіння через утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку.

В осінній період у посівах озимих зернових культур розмножуватимуться та істотно шкодитимуть підгризаючі совки (озима та оклична), дротяники та несправжні дротяники (личинки жуків коваликів та чорнишів), личинки хрущів, хлібних жуків, жужелиці, злакові мухи, цикадки, попелиці.

Здатні забезпечити збереження проростків та вегетуючих рослин від шкідників інсектицидні протруювачі такі, як Круїзер 35% т.к.с – 0,4-0,5 л/т, Гаучо 70% з.п. – 0,25-0,5 кг/т або сучасні інсектицидно-фунгіцидні протруювачі: Селест Топ 31,25% т.к.с. – 1,5-2,0 л/т, Юнта Квадро 37,2% т.к.с. – 1,5-1,6 л/т та ін.

З метою підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих організмів одночасно з протруюванням насіння рекомендовано проводити обробку мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу грунту), а для стримування росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників – регуляторами росту рослин. Одним із таких рістстимулюючих препаратів є вітчизняний препарат Гроус, який утворює на поверхні насіння міцну прозору плівку, що запобігає осипанню препарату з поверхні насіння, а компоненти, які входять до їх складу, проявляють рістрегулюючу активність.

Повсюди у посівах зернової кукурудзи протягом серпня продовжуватимуть харчуватися злакові попелиці, трипси, проходитиме ураження  пухирчастою та летучою сажкою, гельмінтоспоріозом.

Після очищення, сушіння, сортування гороху  за наявності в 1 кг насінні 10 і більше екз. горохового зерноїда  проводять знезараження фостоксином, магтоксином, алтоксом, санфосом, дегеш плейтсом, іншими.

У посівах сої в період формування - дозрівання бобів, за надпорогової чисельності шкідників (акацієва вогнівка 1-2, листогризучі совки 1-3, лучний метелик 4-5 гусениць на кв.м, тютюновий трипс 10-15 екз. на рослину, павутинний кліщ (10% заселених рослин) проводять обприскування посівів золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, драгуном, к.е., 2-2,5 л/га.

Підвищена вологість повітря сприятиме ураженню рослин сої на сіру (t°С +15+20°С) і білу гнилі (t°С +21+22°С), альтернаріоз, фомопсис (t°С +20+25°С, мінімальна t°С +10°С, макс. +36°С), пероноспороз (t°С +15+17°С), церкоспороз, бактеріоз, вірусні, інші хвороби. За вологості насіння 35-40% проти білої та сірої гнилей, фомопсису проводять десикацію посівів сої за 14 днів до збирання урожаю везувієм, в.р.к., 2-3 л/га, раундапом Макс, в.р., 2,4 л/га, ін.

У багаторічних бобових травах (люцерна, конюшина, еспарцет), зокрема насінниках, протягом серпня розмножуватимуться та пошкоджуватимуть культури довгоносики (тихіус, апіон, бульбочкові), клопи, трипси, попелиці, товстоніжка, совки, лучний метелик, набудуть розвитку хвороби бура плямистість, антракноз, аскохітоз, іржа.

За надпорогової чисельності комах-фітофагів застосовують інсектициди: актеллік, к.е., 1 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, дурсбан, к.е., 1,5 л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га (насінники), фастак, к.е., 0,15-0,2 л/га, інші. Одночасно з інсектицидами застосовують мікроелементи (борну кислоту, молібдат амонію, 0,3-0,6 кг/га). Під час цвітіння, на початку відкладання яєць совками випускають трихограму (100-150 тис. особин на га), а через 7-8 днів в період масового відкладання випуск трихограми повторюють. За побуріння 80-90% головок конюшини проводять десикацію насіннєвих ділянок реглоном супер, в.р.к, 3 л/га.

Технічні культури

У серпні за сприятливих умов для формування і проростання спор ( вологості повітря 95-100%, крапельно – рідинна волога на листках більше 6 годин, температура +20- 25 ⁰ С вдень і не менше 15 ⁰ С вночі, теплі дощі і значні коливання температур і вологості повітря) повсюди цукровий буряк потерпатиме від різноманітних хвороб (церкоспороз, фомоз, пероноспороз, борошниста роса, вірусні жовтяниця й мозаїка, гнилі, парша, дуплистість). Також в посівах розвиватимуться  бурякові щитоноски, блішки, мінуючі мухи, листкова бурякова попелиця. У вогнищах розвиватимуться та харчуватимуться гусениці листогризучих і підгризаючих совок, осередково лучного метелика.

За появи ознак зазначених хвороб посіви цукрового буряку обробляють від: пероноспорозу акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га, альто Супер 330 ЕС, к.е., 0,5 л/га, заміром 400, в.е., 0,75-1 г/га; окремих плям церкоспорозу на 3–5% рослин – дитаном М-45, ЗП, 0,3–0,4 л/га, фіталом, в.р.к., 1,5 л/га; за ураження борошнистою росою 5–10% рослин та іншими хворобами листків – аканто плюс 28, к.с., 0,5-0,75 л/га, амістаром Екстра 280 SC, к.с., 0,5-0,75 л/га, колфуго Супер, в.с., 2 л/га, рексом Дуо, к.с., 0,4-0,6 л/га, фундазолом, з.п., 0,6–0,8 кг/га, фальконом 460 ЕС, КЕ, 0,6 л/га.

Проти листогризучих й підгризаючих совок ефективний випуск трихограми під час масового відкладання ними яєць ї хімічні обробки вогнищ з надпороговою чисельністю гусениць арривом, к.е., 0,4 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5–1 л/га, дурсбаном, к.е., 2–2,5 л/га, золоном, к.е., 3–3,5 л/га, децисом профі 25 WG, в.г., 0,05-0,1 кг/га. Обробки слід закінчувати за 30 днів до збирання врожаю.

Опади (вологість 60-90%) за помірних температур (20-25°С) сприятимуть розвитку у посівах соняшника несправжної борошнистої роси, білої та сірої гнилі, фомозу, бактеріозу, септоріозу, іржі, фомопсису, а за відсутності опадів — вертицельозного  в'янення

За високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% на початку побуріння кошиків для обмеження розвитку хвороб рекомендовано провести десикацію посівів аргументом, вулканом плюс, в.р., 3 л/га, бастою 150 SL, PK, 2 л/га (за вологості насіння 33-37%), везувієм, в.р.к., 2-3 л/га, домінатором Мега, в.р., 2 л/га, косміком, в.р., 3 л/га, раундапом Макс, в.р., 2,4 л/га тощо.

Перед сівбою, для попередження ураження сходів озимого ріпаку, проти хвороб (пліснявіння, чорна ніжка, гнилі, альтернаріоз, фомоз, пероноспороз, бактеріоз, інші) та комплексу ґрунтових шкідників і шкідників сходів (хрестоцвіті блішки, попелиці, ріпаковий листкоїд, пильщик, совки, прихованохоботники) обов`язковим профілактичним заходом є протруювання очищеного та відкаліброваного насіння ріпаку. Насіння обробляють рекомендованими та зареєстрованими препаратами: Круїзер 350 FS, т.к.с. - 4,0 л/т Круїзер OSR 322 FS, т.к.с.-12,0 л/т; Максим XL 035 FS т.к.с.  - 5,00 л/т; Модесто 480 FS т.к.с. - 12,50 л/т .

Картопля й овочеві культури

На картоплі, томатах, баклажанах продовжуватиметься живлення жуків і личинок колорадського жука літнього покоління. Осередково томати пошкоджуватимуть гусениці листогризучих совок: городньої, бавовникової, помідорної (карадрини).

Різкі коливання денних та нічних температур, рясні роси, дощі різної інтенсивності сприяли початку розвитку на томатах фітофторозу, альтернаріозу, макроспоріозу, ризоктоніозу, верхівкової гнилі, бактеріальних плямистостей. Оздоровлення рослин від хвороб слід проводити за суворого дотримання "строків очікування” одним із препаратів: акробат МЦ, з.п., 2 кг/га, ридоміл Голд МЦ, з.п., в.г., 2,5 кг/га, татту к.с., 3 л/га, інш..

На капусті середніх та пізніх строків триватиме активне живлення гусениць капустяної совки, біланів, молі. За теплої помірно вологої погоди в серпні зростатиме чисельність та шкодочинність попелиць, хрестоцвітих клопів, прихованохоботників. За перевищення шкідниками порогу шкодочинності пізні сорти капусти захищають диміліном, з.п., 0,08-0,12 кг/га, матчем, к.е., 0,4 л/га, актарою, к.с., 0,07-0,09 л/га, іншими.

Ймовірний прояв на капусті хвороб: судинний та слизовий бактеріоз, фомоз, пероноспороз.

У посівах огірків, інших гарбузових культур розвиватимуться баштанна попелиця, тютюновий трипс, подекуди павутинний кліщ. За надмірної зволоженості, різких перепадів денних і нічних температур розвиватимуться бактеріоз, пероноспороз, антракноз.

Плодові  насадження

У серпні у плодових насадженнях розвиватиметься друге покоління яблуневої плодожерки. Також триватиме живлення гусениць золотогуза, білана жилкуватого з подальшим утворенням ними зимових гнізд.

Скрізь продовжуватимуть розвиток сисні шкідники: зелена яблунева, сливова обпилена, персикова, чорна вишнева попелиці, глодовий, звичайний павутинний кліщі, щитівки і несправжні щитівки. Повсюдно в зерняткових культурах поширюватимуться парша яблуні і груші, борошниста роса, плодова гниль. Кісточкові сади хворітимуть на кокомікоз, клястероспоріоз.

Зимові сорти яблуні та груші на початку серпня проти яблуневої плодожерки, парші, плодової гнилі обприскують матчем, к.е., 1 л/га, нурелом-Д, к.е., 1-1,5 л/га або іншими інсектицидами з додаванням проти парші, плодової гнилі та інших хвороб терселу, в.г., 2-2,5 кг/га. У другій декаді серпня зимові сорти яблуні проти парші, плодової гнилі, інших хвороб плодів під час зберігання обприскують топсином - М, з.п., 1-1,2 кг/га або світчем, в.г., 0,75-1 кг/га не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю.

Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу хорусом, в.г., 0,25-0,3 л/га або топсином М, з.п., 1 кг/га, дотримуючись чергування препаратів. В кінці літа проти вишневого слизистого пильщика, попелиці (вишня, черешня) дерев обприскують золоном, к.е., 2,8 л/га або каліпсо 480 SC, к.е., 0,25-0,3 л/га.

Щоб попередити ускладнення фітосанітарного стану сільськогосподарських культур потрібно регулярно проводити обстеження. Хімічні обробки застосовувати за потреби у відповідності з визначеними економічними порогами шкодочинності і суворим дотриманням регламентів застосування засобів захисту рослин та загальноприйнятих санітарних правил техніки безпеки та гігієнічних норм.

Нач. державної фітосанітарної

інспекції Черкаської області                                            В.Г.Жовнір

Нач. управління методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами                                                      І.В.Іщенко

Використана література:

1.Л.І.Бублик та інші. Довідник із захисту рослин, «Урожай» К., 594с.

2. О.М.Орлова. Прогноз департаменту фітосанітарної безпеки на серпень 2013 року

3. Прогноз розвитку шкідливих організмів на території Черкаської області на 2013 рік.

4.Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні.