Вітаю Вас, Гість
Головна » 2013 » Серпень » 30 » Прогноз розвитку й розповсюдження шкідливих комах і хвороб в посівах на території Черкаської області у вересні 2013 року
10:50
Прогноз розвитку й розповсюдження шкідливих комах і хвороб в посівах на території Черкаської області у вересні 2013 року
Прогноз розвитку й розповсюдження шкідливих комах і хвороб в посівах сільськогосподарських культур на території Черкаської області у вересні 2013 року.

Багатоїдні шкідники

На рослинах кукурудзи продовжуватиметься живлення та пошкодження гусеницями стеблового кукурудзяного метелика та бавовникової совки. Гусеницями кукурудзяного стеблового метелика за середньої чисельності 0,8 екз на пошкоджений качан заселено від 3до 20% рослин на 54% обстежених площ. Шкодочинність гусениць бавовникової совки на посівах кукурудзи в порівнянні з шкодочинністю стеблового метелика дещо більша – пошкоджено за середньої чисельності гусениць 1 екз на пошкоджений качан 8,5 - 30 % рослин на 58% обстежених площ. За умов вологої і теплої погоди на пошкоджених бавовниковою совкою качанах розвиватиметься фузаріоз.

Гусениці лучного метелика ІІ покоління заселяли осередково посіви кукурудзи і багаторічних трав. В серпні проходило заляльковування гусениць. В кінці ІІІ декади серпня розпочався літ ІІІ покоління лучного метелика, який продовжуватиметься за теплої погоди у вересні в посівах багаторічних трав, на луках, біля річок. В попередні роки погодні умови не сприяли повному розвитку ІІІ покоління, воно було факультативне.

В кінці серпня гусениці підгризаючих совок (озима та оклична), виявляли на падалиці озимої пшениці за середньої щільності 0,2 екз на кв.м. Масове відродження і розвиток підгризаючих гусениць проходитиме в І-ІІ декадах вересня. Надалі гусениці розмножуватимуться та істотно шкодитимуть у посівах озимих зернових культур.

Повсюди, на початку вересня овочевим культурам, багаторічним травам продовжуватимуть завдавати шкоди гусениці листогризучих совок (ІІ покоління капустяної, совки – гамми, городньої, ІІІ – покоління помідорної, бавовникової).

Після збирання врожаю зернових культур і оранки, на полях створяться несприятливі умови існування для мишоподібних гризунів, особливо зеленоїдних форм – сірих полівок. Це змусить їх переселятися на плантації соковитих овочевих культур, пізніх просапних культур, на узбіччя шляхів, надалі на сходи озимини.

Мишоподібні гризуни обмежуються за наявності 3 – 5 жилих колоній на гектарі застосовуючи біологічні препарати: бактероденцид і бактеронцид та дозволені родентициди.

Зернові культури

На початку вересня відроджуватимуться личинки хлібної жужелиці (туруна), які з появою сходів озимих зернових мігруватимуть на посіви. Тривалість пошкодження рослин озимих культур восени залежатиме від вологості грунту. За посухи личинки будуть живитися 15 – 25 днів, за вологої осені до 100 днів. Живлення личинок припиняється за зниження температури до мінусової (0-5 0 ). Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки пшениці мають «змочалений вигляд».

Для запобігання пошкоджень озимини жужелицею, слід дотримуватись сівозміни з виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури

У формуванні потенціалу врожаю озимих культур велике значення має знезараження посівного матеріалу і захист сходів від хвороб . Насіння зернових культур цьогорічного врожаю уражено збудниками хвороб, зокрема фузаріозу, септоріозу, сажками, бактеріозу, альтернаріозу. Крім насіннєвої інфекції паросткам рослин загрожують збудники хвороб, які накопичуються у грунті. Вибираючи протруйник необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні і грунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. На ринку пестицидів пропонуються фунгіцидні протруйники вітчизняного виробництва: супервін, к.с. - 1-1,8 л/т, стиракс – зоря, КС - 2,5 – 3 л/т, ультраксил, т.к.с. -0,2-0,25 л/т, ультраксил Дуо, т.к.с. 0,5 л/т.

Високий захист від пліснявіння, сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей сходів забезпечує застосування комбінованих препаратів: Вінцит 5% к.с. – 1,5-2,0л/т, Іншур Перформ 12% к.с. – 0,5 л/т, Кінто Дуо 8% к.с. – 2-2,5 л/т, Ламардор ПРО 180, ТН – 0,5-0,6 л/т, Максим Стар 2,5%т.к.с. – 1,5 л/т, Сертікор 5% т.к.с. – 0,75-1,0 л/т та інші.

Протруювання насіння можна робити, як завчасно (за 2 – 3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою, дотримуючись науково обгрунтованих норм витрати протруйників. За їхнього зменшення не досягається повного оздоровлення, а завищення призводить до зниження схожості насіння через утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку.

На сходах падалиці, злакових бур'янах, а згодом на сходах озимини розмножуватимуться та істотно шкодитимуть підгризаючі совки (озима та оклична), дротяники та несправжні дротяники (личинки жуків коваликів та чорнишів), личинки хрущів, хлібних жуків, жужелиці, злакові мухи, цикадки, попелиці.

Здатні забезпечити збереження проростків та вегетуючих рослин від шкідників інсектицидні протруювачі такі, як Круїзер 35% т.к.с – 0,4-0,5 л/т, Гаучо 70% з.п. – 0,25-0,5 кг/т або сучасні інсектицидно-фунгіцидні протруювачі: Селест Топ 31,25% т.к.с. – 1,5-2,0 л/т, Юнта Квадро 37,2% т.к.с. – 1,5-1,6 л/т та ін.

З метою підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих організмів одночасно з протруюванням насіння рекомендовано проводити обробку мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу грунту), а для стримування росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників – регуляторами росту рослин.

У фази сходи – 3 й листок озимої пшениці за появи осередків чисельності гусениць підгризаючих совок (2 – 3 особини на кв.м.) та хлібної жужелиці (1-2 личинок на кв.м) застосовують один із інсектицидів: дурсбан, к.е. – 1 – 1,5 л/га, нурелл Д, к.е. 0,75 – 1 л/га, маршал, к.е. 0,8 – 1,2 л/га, та інші за регламентами існуючих технологій.

В сучасних умовах набуває актуальності застосування гербіцидів восени. За науковими дослідженнями втрати урожаю від бур`янів, які засмічують посіви озимини з осені можуть сягати до 30%. Серед біологічних груп небажаної рослинності в осінній період набули значного поширення коренепаросткові (осот рожевий та жовтий) та зимуючі бур`яни (кучерявець Софії, талабан польовий, мак дикий, ромашка непахуча та ін.) В конкуренції з ними пшениця зменшує накопичення цукрів, погіршується її ріст і розвиток, що може призвести до зниження зимостійкості.

За інтенсивного засмічення попередника озимих колосових культур багаторічними бур'янами краще застосовувати хімічне прополювання гербіцидами суцільної дії, які вносять не пізніше, як за 2 тижні до сівби культури.

По сходах бур`янів в осінній період ефективним є використання гербіцидів на основі сульфонілсечовин: Пойнтер 75% в.г. – 20-25 г/га, Калібр 75% в.г. – 45-50 г/га, Гранстар Голд 75% в.г. – 25-30 г/га, Гроділ Максі 37,5 % в.г. – 0,1л/га. Ці препарати можна вносити за середньодобової температури +5 ºС . Вони є високоселективними та не призводять до зниження зимостійкості та продуктивності культури.

Технічні культури

Осередково на рослинах цукрових буряків розвиватимуться та харчуватимуться гусениці листогризучих і підгризаючих совок, осередково лучного метелика.

Набудуть поширення хвороби: церкоспороз, вірусні жовтяниця й мозаїка, гнилі, парша, дуплистість.

Опади (вологість 60-90%) за помірних температур повітря сприятимуть розвитку у посівах соняшника білої та сірої гнилі.

За високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% на початку побуріння кошиків для обмеження розвитку хвороб рекомендовано провести десикацію посівів аргументом форте, вулканом плюс, в.р., 3 л/га, бастою 150 SL, PK, 2 л/га (за вологості насіння 33-37%), везувієм, в.р.к., 2-3 л/га, домінатором Мега, в.р., 2 л/га, косміком, в.р., 3 л/га, раундапом Макс, в.р., 2,4 л/га тощо.

За теплої погоди сходам озимого ріпаку завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, ріпакові блішки, ріпаковий пильщик, стебловий капустяний прихованохоботник, листоїди, білани, підгризаючи та листогризучі совки. При чисельності шкідників, яка перевищує поріг шкодочинності у фазі сходи – 2 – 4 справжні листки ( І-ІІ етапи органогенезу) хрестоцвіті блішки 3 жуки на кв.м, ріпакова блішка – 10% пошкоджених рослин, ріпаковий пильщик – 2 - 3 несправжні гусениці на рослину, гусениці біланів – 2 особ. на кв.м. посіви обприскують одним із інсектицидів: данадим стабільний, к.е. 0,7 – 1,2 л/га, децис профі, 0,07 л/га, ф`юрі, в.е. 0,1 л/га.

Проти стеблового прихованохоботника – (ЕПШ -1 – 2 жуки на 40 рослин, або 3 жуки на кв.м.) обприскують: борей, к.с. 0,1 л/га, моспілан, р п, 0,1 кг/га, нурел Д, 0,5 -0,6 л/га, пірінекс супер 420, к.е. 0,4- 0,7 л/га, танрек, рк 0,15 – 0,25 л/га

За високої вологості повітря (80-100%), дощової прохолодної погоди, сівби не протруєним насінням, та порушення сівозміни ймовірне ураження рослин несправжньою борошнистою росою, фомозом, альтернаріозом, сірою гниллю, септоріозом, чорною ніжкою. За появи ознак хвороби на насіннєвих посівах та посівах на технічні потреби проводять обприскування озимого ріпаку у фазі утворення 2 – 4 листків одним із фунгіцидів з діючою речовиною: – альєтт, з.п. 1,2 – 1,8 га, імпакт,к.с. – 1,0 га, карамба, в.р. 0,75 – 1,25 га, колосаль, к.е., містік к.е. -0,5 – 1 л/га, оріус, в.с. – 1л/га, ретардин, в.г. – 0,5 л/га, універсал, з.п – 0,25 кга, унікаль к.с. 0,5 -1,0 га, фолікур, фортеця, к.е – 1,0га, штефікур, к.е. – 0,5 – 1,5 га, ламетил , з.п. -0,5га; ридоміл голд.в.г. 2,5 л/г, тілт.к.е., тіназол,к.е.–0,5л/га, сарфун, к.е. – 0,6 л/га.

У перші фази росту і розвитку ріпаку найбільшої шкоди посівам завдають однорічні та багаторічні злакові і дводольні бур`яни. Для їх знищення обов`язковим є застосування післясходових гербіцидів. Проти однорічних та багаторічних злакових бур`янів (висота бур`янів – 10 – 15 см) обприскують одним із гербіцидів з діючою речовиною: антипирій, к.е,пантера,к.е.-1-2л/га, гамма Тотал,к.е., норвел, к.е - 1 -3л/ га, міура,к.е. – 0,8 - 1,2 л/га; д. р. –клетодим –блейд, к.е -0,4 -1,8 л/га, оберіг гранд, к.е. – 0,25 – 0,6 л/га+ПАР, селект, к.е., стилет, к.е. – 0,4 – 1,8 л/га, центуріон, к.е, цетодим, к.е. – 0,2 – 0,7 л/га+ ПАР аміго; д. р. –хізалофоп – П - етил – тарга – супер, к.е. – 1 – 3 л/га; д. р. – феноксапром – П – етил – фуроре супер, м.в.с. – 0,8 – 1,2 л/ га, д. р. – флуазифоп – П – бутіл – фюзілад форте, к.е. – 0,5 -2 л/га.

Проти однорічних та дворічних дводольних бур'янів ефективні гербіциди: - д р. – клопіралід+ піклорам : галера, в.р. – 0,3 л/га; діюча речовина –клопіралід: легіон, в.г. – 0,12- 0,2 л/га, лонтрел в.р. – 0,3-0,5, лонтрел гранд в.г. – 0,12-0,2, цукрон +, в.р. – 0,2 – 0,5 л/га.

Картопля й овочеві культури

На томатах, баклажанах продовжуватиметься живлення колорадського жука літнього покоління. Осередково томати пошкоджуватимуть гусениці листогризучих совок: городньої, бавовникової, помідорної (карадрини).

Різкі коливання денних та нічних температур, рясні роси, дощі різної інтенсивності сприятимуть розвитку на томатах фітофторозу.

На капусті пізніх строків продовжуватиметься живлення гусениць капустяної совки, біланів, молі, ймовірне зростання чисельності та шкодочинності попелиць, хрестоцвітих блішок та прояв хвороб: судинного та слизового бактеріозів.

Плодові насадження

У вересні в плодових насадженнях продовжуватиметься відродження гусениць яблуневої і грушевої плодожерок ІІ покоління.

Також триватиме живлення гусениць золотогуза, білана жилкуватого з подальшим утворенням ними зимових гнізд.

На початку вересня продовжуватиметься літ американського білого метелика ІІ покоління та проходитиме відродження гусениць.

Скрізь продовжуватимуть розвиток сисні шкідники: попелиці, кліщі, щитівки і несправжні щитівки. Повсюдно в зерняткових культурах поширюватимуться парша яблуні і груші, борошниста роса, плодова гниль.

Щоб попередити ускладнення фітосанітарного стану сільськогосподарських культур потрібно регулярно проводити обстеження. Застосовуючи засоби захисту рослин слід пам`ятати, що для кожного пестициду є певний строк останної обробки в днях до збирання врожаю.

Нач. державної фітосанітарної
інспекції Черкаської області
В.Г.Жовнір
 
Нач. управління методологічного
прогнозування, біологічного захисту та
роботи з пестицидами
І.В.Іщенко
 
 
 
Використана література:
 
1.Л.І.Бублик та інші. Довідник із захисту рослин, «Урожай» К., 594с.
2. О.М.Орлова. Прогноз департаменту фітосанітарної безпеки на осінній період 2013 року
3. Прогноз розвитку шкідливих організмів на території Черкаської області на 2013 рік.
4.Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні.
5.Департамент фітосанітарної безпеки. Управління захисту рослин. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2013 році.

Категорія: Прогнози | Переглядів: 1012 | Додав: admin