Відносно тепла погода у жовтні - грудні 2013 року до 19 січня 2014 року сприяла повільний вегетації озимих культур в денні години, витраті поживних речовин та послабленню зимостійкості рослин.

За таких погодних умов на полях відмічали поширення та розвиток в допороговій чисельності шкідників. Так, при проведенні осінніх грунтових обстежень на площах під озиму пшеницю урожаю 2014 року виявлено заселення 41,8% обстежених площ гусеницями озимої совки за середньої щільності 0,6 на кв.м, 33% площ личинками хлібної жужелиці за середньої щільності 0,8 на кв.м, 18,4 % площ личинками хлібних жуків за середньої щільності 0,7 на кв.м.

За ранньої теплої та помірно сухої погоди навесні відроджуватимуться і заселятимуть посіви злакові мухи (поріг шкодочинності - 10-15 % заселених стебел), хлібні блішки (понад 100 особин на кв.м), п`явиці (10-15 жуків кв.м), злакові попелиці (8-10 особин на стебло), цикади(40-50 особин на кв.м).

Хлібні клопи активізуються на поверхні листяної підстилки за температури повітря 10-12⁰, а за середньодобової температури повітря 16-17 ⁰ протягом 3-4 днів відбуватиметься переліт фітофага на посіви. Поріг шкодочинності клопа – шкідливої черепашки під час виходу в трубку пшениці - 2-4 екз на кв.м.

За перевищення шкідниками порогу шкодочинності посіви обприскують одним із препаратів: діюча речовина альфа-циперметрин, норма 0,1-0,25 л/га: альтекс 100, фастак, фатрін, фаскорд; д.р.диметоат, норма 0,5-2л/га : Бі-58 новий, акцент, данадим стабільний, фостран, д. р. лямбда-цигалоротрин, норма 0,1-0,2л/га: карате зеон, каратель,оперкот, енжіо 247; д. р. зетациперметрин,: ф'юрі - 0,07-0,1 л/га; д.р. біфентрин+хлорпірифос: пірінекс супер 420, к.е. - 0,4-1 л/га, д. р. хлорпірифос: дурсбан 480 - 0,8-2 л/га; д.р.імідаклоприд+лямбдацигалотрин: борей - 0,12-0,14 л/га; д.р. дельтаметрин: децис профі 25 – 0,04 л/га; д. р.–ацетаміприд : моспілан - 0,05 – 0,075 кг/га; дві діючі речовини хлорпірифос + циперметрин, норма 0,5-1,5 л/га: нурел д, суперкіл, нортон, шаман і іншими препаратами дозволеними до використання в Україні.

Восени на рослинах озимої пшениці відмічали ураження в слабому ступені хворобами: борошнистою росою, септоріозом, кореневими гнилями. За відновлення вегетації відбуватиметься подальше ураження рослин озимих зернових вказаними хворобами, при умові надмірного зволоження та підвищеній температурі повітря і грунту, недотриманні агротехнічних заходів.

За затримки потепління, низької температури і надмірної зволоженості на ослаблених рослинах розвиватиметься снігова плісень та тифульоз. Слід відмітити, що останніми роками на території області набувають поширення плямистості ( септоріоз, гельмінтоспоріоз, піренофороз).

Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущіння посіви озимої пшениці обприскують рідкими комплексними добривами з вмістом мікро - та макроелементів та регуляторами росту. Фунгіциди застосовують під час виходу рослин в трубку, за інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, іншими плямистостями 1%, септоріозом листя – 3-5%, кореневими гнилями за достатнього зволоження : діюча речовина тріадимефон: байзафон - 0,15-1 кг/га; д.р. тіофанат – метил: топсін M500 - 1,0 – 1,2 кг/га; д.р. беноміл : за норми 0,3 – 0,6 кг/га: фундазол, беназол; д. р. пропіконазол - норма 0,5 л/га: тілт 250 ЕС, балеро EC, ескулап, тіназол; д. р. флутріафол норма 0,1-0,5 л/га – імпакт 500, корнет, тюдор, фулгор 250, плаза, скальпель 250; д. р. карбендазим за норми 0,3-2 л/га – доктор кроп, абсолют; д. р. тебуконазол за норми 0,5 л/га: фолікур 250, рятівник, містік супер, дінасті 250, колосаль, амулет, террасил 250, фортеця ЕС, оріус; д.р. тебуконазол+ тріадименол+ спіроксамін: фалькон 460 ЕС, к.е. – 0,3 – 0,6 л/га; д.р. протіконазол+ тебуконазол+ спіроксамін: солігор 425 – 0,9 -1 л/га; д.р. азоксістробін + пропіконазол+ ципроконазол: амістар тріо 255ЕC -1 л/га; д.р.пропіконазол+ прохлораз: бампер супер 490, к.е - 0,8 – 1,2 л/га; д.р. піраклостробін+ епоксиконазол: абакус, мк.с – 1,25 – 1,75 л/га; д.р.тебуконазол+ прохлораз: замір 400, в.е –0,8-1,5 л/га; д.р. флутріафол+ карбендазим: імпакт К, к.е – 0,6 – 0,8 л/га; д.р. флутриафол+ тебуконазол: імпакт Т, к.с – 1 л/га; д.р. ципроконазол+ пропіконазол: альто супер 330ЕС, к.е - 0,4 – 0,5 л/га; д.р. епоксиконазол + тіофанат – метил: рекс дуо, к.е - 0,4 – 0,6 л/га; пропіконазол + тебуконазол: колосаль про, к.н.е. - 0,3-0,4л/га.

До фунгіцидів необхідно додавати поверхнево активні речовини або 3-5 кг/га карбаміду та біопрепарати: агат 25 К – 300 мл/га, азотофіт – 500 мл/га, вермісол - 6л/га, планриз БТ- 1-2 л/т, псевдобактерін – 0,5 л/га, фітоцид – 0,5-0,6 л/га, фосформобілізуючі та азотфіксуючі бактерії – 0,5-1 л/га.

Восени посіви озимого ріпаку заселялися личинками ріпакового пильщика, хрестоцвітими блішками, попелицями. Під час відновлення вегетації ці шкідливі об`єкти, а також ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, листоїди, капустяний білан негативно вплинуть на розвиток рослин. Осередки заселення хрестоцвітими блішками ЕПШ -3-5 екз на кв.м, листоїдів – 3 екз. на кв.м., прихованохоботниками – 5-6 жуків на рослину обробляють одним із інсектицидів при можливості з розпушуванням міжрядь і боронуванням: діюча речовина – лямбда – цигалотрин – брейк, м.е. – 0,05 – 0,07 л/га, карате 050 СS,к.е, карате Зеон, м.к.с., каратель ЕС,к.е. – 0,1 -0,15 л/га; д. р – гамма – цигалотрин: вантекс, мк.с. – 0,04 – 0,06 л/га; д. р. – фозалон: золон 35, к.е. – 1,5 – 2 л/га; д. р. : хлорпірифос+ циперметрин – суперкіл 440, к.е. – 0,6 -0,8 л/га, шаман, к.е. – 0,5 – 0,6 л/га; д. р. - зета – циперметрин – ф`юрі, в.е. – 0,1 л/га; д. р. - тіаклоприд – біская 240 ОD– 0,25 л/га; д. р. – ацетаміприд – моспілан РП, - 0,1 кг/га; д.р. дельтаметрин: децис профі 25 WG, в.г. – 0,07 кг/га.

З хвороб було виявлено борошнисту росу, пероноспороз, білу плямистість, які в подальшому негативно впливатимуть під час відновлення весняної вегетації. За умов прохолодної дощової погоди та несвоєчасного знищення грунтової кірки, передусім на ущільнених, бідних на поживні елементи грунтах сходи ярого ріпаку уражуватимуться чорною ніжкою Наявність збудників хвороб і можливість їх масового поширення в посівах ріпаку вимагатиме обробки посівів одним із фунгіцидів: д. р. – фосетил алюмінію – альєтт, з.п. 1,2 – 1,8 га; д. р. –флутриафол + тебуконазол - імпакт,к.с. – 1л/га; д. р. – тебуконазол – колосаль, к.е., містік к.е. - 1 л/га, оріус, в.с, амулет, к.е. - 0,5 -1л/га, ретардин, в.г. – 0,5 л/га, террасил 250, к.е – 0,75 – 1 л/га, універсал, з.п – 0,25 кг/га, фолікур, фортеця, штефікур, к.е., альфа –тебузол, к.с – 0,5 – 1,0 л/ га; д. р. -металаксил+ манкоцеб –ридоміл голд МЦ 680 WG, в.г. - 2,5 л/га; д. р. –пропіконазол – тілт 250 ЕС.к.е., тіназол, к.е.–0,5л/га; д.р. ципроконазол +азоксісторбін: амістар Екстра 280 SC, к.с -0,7 -1 л/га; д.р. сірка: тіовіт Джет 80 WG, в.г – 8 кг/га; д.р протіоконазол+ тебуконазол: тілмор 240 ЕС, к.е – 0,9 – 1 л/га з додаванням мікроелементів (бору, молібдену, сірки).

Погодні умови та наявність кормової бази восени 2013 року сприяли поширенню мишовидних гризунів в посівах багаторічних трав. Також було відмічено крайове заселення посівів озимого ріпаку та сходів озимої пшениці. Захисні заходи проти гризунів восени обмежували їх щільність. Навесні розселення і розмноження молодих особин відновиться за середньодобової температури +5⁰ С. Для попередження пошкоджень рослин за наявності 3-5 і більше колоній на гектарі слід удаватися до використання родентицидів представлених у «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Ярі культури. При проведенні фітоекспертизи посівного матеріалу ярих культур на предмет виявлення збудників хвороб встановлено наявність альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, плісені, фузаріозу, сажки. Що свідчить про обов`язкове оздоровлення посівного матеріалу шляхом протруювання.

Вибір протруйника залежить від культури, ступеню зовнішньої та внутрішньої інфекції насіннєвого матеріалу, яка визначається фітопатологічним аналізом, препаративної форми препарату і спектра та рівня його фунгіцидної дії.

Серед фунгіцидних протруйників, що представлені у «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», налічується надзвичайно велика їх кількість. За результатами випробувань спеціалісти Селекційно – генетичного інституту – Національного центра насіннєзнавства та сортовивчення пропонують до використання нашим сільгоспвиробникам такі препарати: ламардор 400 FS, ТН - 0,2 л/т, вінцит форте SС, к.с. - 1,25 л/т, сертікор 050 FS,т.к.с. 0,75 – 1 л/т, максим стар 025 FS , т.к.с.- 1,5 -2 л/т, максим 025 FS, т.к.с. -1,5 л/т, вінцит 050 SС, к.с. - 1,5 – 2 л/т), вінцит мініма, к.с. - 1-2 л/т, раксіл ультра FS, т.к.с. 0,2 л/т, вітавакс 200 ФФ, в.с.к. - 3 л/т.

На ринку пестицидів пропонується фунгіцидні протруйники вітчизняного виробництва ультраксил Дуо, т.к.с. 0,5 л/т, прем`єр голд, 73% РН – 1,5 – 2л/т.

При протруєнні насіння треба врахувати, що сходи ярих зернових культур, особливо якщо висівалися по стерньових попередниках, матимуть загрозу пошкодження сисними шкідниками (попелицями, цикадками, злаковими мухами), які є переносниками вірусних хвороб та грунтовими шкідниками (дротянками, личинками хлібних жуків, хлібної жужелиці, гусеницями озимої совки). Тому, рекомендується до традиційних уже фунгіцидних протруйників додавати інсектицидні: табу, КС - 0,4 – 0,5 л/т, рубіж, к.е. – 2 л/т, круїзер 350 FS, т.к.с – 0.5л/т, інші або застосовувати комплексні фунго – інсектицидні протруйники : селест – топ, т.к.с. - 1,6 – 2 л/т, який має у своєму складі інсектицид тіаметоксам і два фунгіциди – флудіоксоніл і дифеноконазол, юнта квадро, т.к.с. - 1,5 – 1,6 л/т, що складається з чотирьох діючих речовин: інсектицидів клотіанідин та імідаклоприд та фунгіцидів протіоконазол і тебуконазол.

При виборі протруйників також необхідно враховувати стресові умови (температура і вологість), що складаються під час сівби і проростання насіння. В умовах недостатнього зволоження і високої температури повітря необхідно використовувати препарати вінцит, вінцит мініма, вітавакс 200 ФФ, раксил ультра, юнта квадро, які мають стійкість до абіотичних факторів.

Використовуючи протруйники, необхідно дотримуватися встановлених норм витрати на одиницю маси насіння: знижені норми не дають належного ефекту, завищені – знижують схожість насіння внаслідок утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку. Останнє є особливо небезпечним для партій посівного матеріалу з підвищеним рівнем травмування.

Протруйники необхідно періодично змінювати, тому що тривале використання призводить до набуття патогенами резистентності до нього. Протруюють тільки кондиційне за всіма показниками насіння. Підвищують енергію проростання та польову схожість насіння регулятори росту.

Протруєння насіння кукурудзи проти летючої та пухирчастої сажки, кореневої гнилі, стеблової гнилі, пліснявіння насіння проводять одним із фунгіцидів: вітавакс 200 ФФ -2,5 – 3 л/т, гранівіт – 2,5 – 3 л/т, максим XL 0,25 FS 2.5 – 3 кг/т, а також протруйниками інсектицидної дії ( від грунтових шкідників): гаучо – 28 кг/га, та для підвищення врожайності біологічними препаратами: азотофіт -300 мл/т, планриз БТ – 1-2 л/т.

Насіння соняшнику перед сівбою проти білої та сірої гнилей, пліснявіння, фомопсису протруюють препаратами: апрон XL 350 FS - 3 л/т, дерозал – 1,5 л/т, колфуго супер – 2 л/т, максим XL 350 FS – 6 л/т, роялфло – 2,5 – 3 л/т. Для протруювання проти грунтових шкідників сходів використовують круїзер 350 FS – 6 – 10 л/т, гаучо – 10,5 кг/т. Із біологічних препаратів використовують азотофіт – 700 мл/т.

Захистить рослини сої від фузаріозу, аскохітозу, бактеріозу, пліснявіння протруювання препаратами: ТМТД, в.с.к. – 8л/т, максим XL 350 FS – 1 л/т, від комплексу грунтових та наземних шкідників – табу - 0,4-0,6 л/т. Забезпечує прибавку врожайності інокуляція насіння сої біопрепаратами: легум фікс – 225-250 г, ековітал – 100-200 мл, нітрофікс – 120 г на гектарну норму насіння.

Посівний матеріал гороху за 1 – 15 діб до посіву проти комплексу хвороб протруюють: вінцит 050 СS -2л/т, вітавакс 200ФФ - 2,5 л/т, максим 0,25 FS -1л/т.

На посівах ярого ячменю та ярої пшениці, в період сходів культур, на озимих зернових культурах (фаза весняного кущіння – вихід в трубку) особливо якщо квітень – травень з підвищеним тепловим режимом та недобором опадів, повсюди відбуватиметься масове заселення посівів злаковими мухами, хлібними блішками і особливо небезпечне заселення посівів переносниками вірусних хвороб: попелицями, цикадами, клопами, що негативно позначається на урожайності. Тому, за чисельності шкідників вище ЕПШ (хлібні блішки - 30-50 екз на кв.м, п`явиці – 10 – 30 жуків на кв.м., злакові мухи – 40 – 50 екз на 100 помахів сачком) проводять обприскування крайових смуг або всього посіву інсектицидами: акцент – 1,2 л/га, біммер – 1 – 1,5 л/га, сумі – альфа 0,2 л/га та ін.

У фази кущіння - виходу в трубку в посівах ярих зернових культур збільшується чисельність личинок злакової п`явиці (ЕПШ 0,5-1 екз на стебло), клопа – черепашки ( ЕПШ - 3-4 екз на кв.м.). У разі масового розмноження цих шкідників застосовують інсектициди : золон 35 – 1,5 л/га, сумі – альфа - 0,2 л/га та ін.

В посівах гороху ймовірне збільшення шкодочинності бульбочкових довгоносиків, горохового зерноїда, трипсів, попелиць. Для захисту рослин у фазу сходів проти бульбочкових довгоносиків (ЕПШ – 10 – 15 екз на кв.м.) проводять обприскування крайових смуг посівів: карате зеон – 0,12 л/га, сумі – альфа – 0,3 л/га.

Цукровий буряк. За даними осінніх грунтових обстежень звичайного бурякового довгоносика виявлено на 12% всіх полів сівозміни за середньої чисельності 0,8 екз на кв.м, максимальної в Корсунь –Шевченківському районі 5 екз на кв.м. 81,5% довгоносиків пройшли повне перетворення і знаходяться в стадії жуків. Отже, за сприятливих умов перезимівлі навесні очікується осередково значна шкодочинність шкідника. Підвищення чисельності сірого бурякового довгоносика насамперед ймовірне у господарствах, де поля сівозміни забур`янені осотом, берізкою, гірчаком та іншими рослинами, якими він живиться. За високого ступеня загрози сходам буряків є необхідність проведення захисних заходів – обкопування бурячищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками глибиною 30 – 35 і шириною 15 – 16 см та розміщенням у них колодязів через кожні 5 – 10 м. із систематичним обприскування їх дозволеними препаратами. Сходам буряків також завдаватимуть шкоди блішки, щитоноски, мідляки, мертвоїди, бурякові попелиці, бурякові мухи. За перевищення ними порогу шкодочинності (ЕПШ : звичайних бурякових довгоносиків – 0,2-0,3 екз на кв.м., сірого довгоносика – 0,2-0,4 екз на кв.м., бурякових блішок 3-7 екз на кв.м, жуків лободової щитоноски – 0,5 – 1,2 екз на кв.м., мідляки – 1-1,5 жука на кв.м., мертвоїди – 0,3 – 1 екз. на кв.м., бурякові попелиці – заселено – 5% рослин, бурякові мухи -3-4 особини на рослину при заселенні 50% рослин)проводять обробітки дозволеними до використання інсектицидами: д. р.: альфа – циперметрин: альтекс 100, к.е. – 0,1-0,25 л/га, фастак, к.е. – 0,1-0,25 л/га; д.р. циперметрин: арріво, к.е. - 0,4 л/га; д. р. хлорпірифос+циперметрин: нортон, к.е. – 1,0 л/га, нурел Д, к.е., нурік, к.е. – 0,8 л/га, суперкіл 440, КЕ – 10 л/га, шаман, к.е. – 0,8 л/га; д. р. тіаметоксам : актара 240 SC, к.с.-0,09 л/га, актара 25WG, в.г; д р.лямбда-цигалотрин: кайзо, в.г. – 0,15 л/га, карате 050 ЕС, к.е, карате Зеон 050 CS, мк. с. каратель ЕС, КЕ, оперкот, з.п. – 0,125-0,15 л/га; д. р. хлорпірифос: дурсбан 480, к.е. – 1,5-2,5 л/га; хлоргард 480, к.е. – 2,0-2,5 л/га; д.р. диметоат: біммер, к.е., дуглас, КЕ, рубіж, к.е., фостран, к.е. – 0,5-1,0 л/га; біологічний препарат: д.р.: екстракт матрину: натургард, в.р.- 0,3-1,0 л/га.

Стан перезимівлі бур`янів на сьогоднішній день дає підстави передбачити проявлення масової забур`яненості на всіх полях області, що може призвести до зниження продуктивності культур. У весняному догляді поєднання хімічних та агротехнічних заходів догляду за посівами контролює чисельність бур`янів

Особливість ефективного хімічного захисту проти бур`янів в посівах озимої пшениці у великій мірі буде залежати від стану розвитку рослин весною. За настання оптимального температурного режиму в посівах зернових озимих культур такі гербіциди жорсткої дії на пшеницю, як діален супер 464 SL, в.р.к., дік, в.р.к. вносять в першій і третій частинах четвертого етапу органогенезу. Період жорсткої дії зазначених гербіцидів на пшеницю становить сім діб. Тому зміщення їх внесення на пізніший термін (кінець четвертого – п`ятий етап) або запізнення негативно впливатимуть саме на формування конуса наростання в ембріональній фазі, а також покривних органів, квіток, тичинок. У пізніші фази застосовувати гербіциди: пріму (до середини п`ятого етапу), гроділ максі, гранстар голд, тощо. За дружної теплої весни можна передбачити короткий період розвитку рослин пшениці від кущіння до виходу в трубку. В такому випадку буде необхідність значно зменшити застосування гербіцидів групи 2,4 Д, а збільшити – гербіциди сульфуронової групи додаючи КАС, аміачну селітру чи карбамід – 5 кг/га.

До сходів кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, сої проти бур'янів будуть ефективні ґрунтові гербіциди, які рекомендовані „Переліком пестицидів і агрохімікатів” дозволених до використання в Україні. Слід пам`ятати – гербіциди грунтової дії впливають на проростки бур`янів лише за наявності достатньої кількості вологи у верхньому шарі грунту.

Досходове застосування гербіцидів проводять після посіву або по сходах бур`янів, але до появи сходів культурних рослин. Доцільніше цей захід проводити на третій – четвертий день після посіву, коли збігаються в часі поява проростків бур`янів і проведення досходового боронування. Недоліком заходу може бути пересихання верхнього шару грунту і, як наслідок, недостатня ефективність гербіцидів, а також коли в період застосування проходять рясні дощі і втрачається оптимальний строк обробки. Ще більше час застосування гербіцидів скорочується, коли температура повітря вища за 20 – 24 ⁰. Заходи боротьби з бур`янами можна поєднувати із захистом від шкідників і хвороб, із застосуванням регуляторів росту, ретардантів, позакореневим підживленням мікро – і макроелементами.

При вирощуванні кукурудзи під передпосівну культивацію або в досходовий період застосовують гербіциди грунтової дії: дуал голд – 1,2 – 1,3 л/га, примекстра голд – 2,5 – 3 л/га, трофі 90 -2-2,5 л/га, харнес – 2,5 – 3 л/га, фронтьєр оптима – 0,8 – 1,4 л/га.

В якості грунтових гербіцидів на площах під соняшник можна застосувати гезагард 500 FW - 2-4 л/га, дуал голд 960 ЕС -1,2-1,6 л/га, трефлан 480 – 2-5 л/га, трофі 90 – 1,5 – 2 л/га, фронтьєр оптима – 0,8 -1,4 л/га, харнес новий – 1,5 – 3 л/га. По вегетуючій культурі – арамо, фюзілад форте 150 ЕС – 1-2 л.

При вирощуванні сої під передпосівну культивацію можна застосувати гербіциди грунтової дії : екстрем – 1,5-3 л/га, стомп 330 – 3-6 л/га, фроньєр оптима – 0,8-1,4 л/га, харнес – 1,5-3 л/га, суміж препаратів: харнес + гезагард -1,5+2 л/га.

В посівах цукрових буряків злакові бур`яни знищують у фазу кущіння однорічних і при висоті 10-15 см у багаторічних бур`янів за допомогою: пантера – 1-2 л/га, селект 120 – 0,6-1,8 л/га, центуріон – 0,2 – 0,8 л/га, фюзілад форте 150ЕС 1-2 л/га, тарга супер -1-2,5 л/га.

Проти амброзії полинолистої застосовують гербіциди: в посіваї ярої пшениці і ячменю за 2 тижні до посіву ураган форте 500 в.р.к., аргумент форте 500, в.р. – 1,5 – 3 л/га, від фази з листків до кінця кущіння лінтур 70, в.г. – 0,12 – 0,15 кг/га, фаза кущіння до виходу в трубку культури діален супер 464 , в.р.к. – 0,5 - 0,7 л/га; в посівах кукурудзи – до появи сходів люмакс 537,5, с.е. – 3,5 – 4 л/га, фазі 3-5 листків культури діален супер 464 , в.р.к. – 1-1,25 л/га, фазі 3-8 листків культури каллісто 480, к.с. – 0,2 – 0,25 л/га; соняшнику – до появи сходів гезагард 500, к.с. -2-4 л/га, рейсер, к.е. -2-3 л/га, фазі 2-8 листків культури – експрес 75, ВГ -50 г/га + ПАР Тренд 200 мл/га (гібриди соняшнику толерантні до дії експресу); соя – у фазі 1-3 справжніх листків культури набоб, в.р.к. – 1,5 – 3 л/га; цукровий буряк – до посіву, до появи сходів культури пірамін турбо, к.с. – 5-7 л/га, фазі 1-3 справжніх листків бур`яну лорнет, в.р. 0,3 – 0,5 л/га.

Обробітки пестицидами, в т.ч. і гербіцидами слід проводити при температурі не більше + 25 ⁰ С у вранішні або вечірні години. Нижній поріг для кожного препарату є своїм, але в основному це +10 – 12⁰ . При прогнозуванні нічних заморозків обробітки слід проводити не пізніше, ніж за 8 годин, і поновлювати через 6-8 годин.

Прогнозуюча фітосанітарна обстановка на посівах сільськогосподарських культур вимагає від спеціалістів сільськогосподарських підприємств всіх форм власності, починаючи з часу відновлення вегетації озимих культур, посіву ярих культур постійного проведення моніторингу фенології розвитку культур, появи чисельності і поширення шкідливих організмів, з тим, щоб своєчасно і якісно провести захист культур від шкідників, хвороб та бур'янів з урахуванням ЕПШ (економічних порогів шкодочинності)