МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо обстеження посівів і обліку шкідників та хвороб сільськогосподарських рослин (взірцева схема в доповнення до затверджених методик)

Загальні положення

1. Обстеження посівів і насаджень сільськогосподарських культур з метою визначення чисельності шкідників, поширення хвороб, ступеню пошкодження або ураження ними рослин проводяться спеціалістами на стаціонарних полях базових господарств методом ґрунтових розкопок, відбором і аналізом проб рослин або окремих їх органів, косінням ентомологічним сачком тощо.
2. Ґрунтові розкопки на полях, незалежно від їх площ і культур, проводять восени на 8 облікових ділянках 50x50 см (2 кв.м) на глибині 50 см і навесні на полях, де восени виявлялась підвищена чисельність шкідників на 4 ділянках (1 кв.м). Ґрунтові розкопки овочевих сівозмін проводять навесні і восени на 4 ділянках (1 кв.м).

3. Облік заселеності рослин шкідниками і ураженості хворобами під час вегетації проводять на відібраних рослинних зразках в 10 місцях по 10 рослин в 2-х суміжних рядках (100 рослин).
4. Облікові ділянки, зразки рослин, інші облікові дії розпочинають на відстані 20-25 м від краю поля з наступним рівномірним їх розміщенням.

В залежності від конфігурації, рельєфу, інших умов місць відбору зразків по одній або 2-м діагоналям, V-подібній або іншій ламаній лінії (від кута до середини і виходом на наступний кут цього ж боку поля).

Враховуючи, що в крайових смугах полів чисельність шкідників завжди вища, ніж в середині поля, в прикрайових смугах слід розмістити до 1/3 проб.

5. Ступінь пошкодження рослин шкідниками та інтенсивність ураження хворобами на всіх культурах визначається за уніфікованими шкалами у відсотках:

Визначення ступеню ураження (інтенсивності) хворобами рослин полягає в прийнятті окомірно за 100% площі листкової поверхні або всієї рослини. При цьому окомірно листок (капуста, буряки, соняшник, зернові тощо) або всі рослини (пасльонові, бобові, ін.) приймаємо за 100%, а відсоток ураженої (пошкодженої) поверхні і є відсоток розвитку хвороб (пошкодження). Середній відсоток інтенсивності ураження хвороб обраховується середньоарифметично. Кореневі гнилі оцінюють за специфічними шкалами і методиками.

ШКІДНИКИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Злакові попелиці. Обліковують попелиць восени та навесні у фази кущення - виходу в трубку на полях, незалежно від площі, відбирають 8 проб по 0,5 погонного метра в 2-х суміжних рядках посіву. У фазах цвітіння і молочної стиглості відбирається 10 зразків, в кожному зразку по 10 колосків. Якщо в перших 5 зразках чисельність шкідників вища ЕПШ, облік припиняють.

Шкідлива черепашка та інші види клопів. Незалежно від строків, місць обліку, площі оглядають 8 ділянок розміром 50x50 см. Для оперативності за масових обстежень в погожу днину використовують метод косіння сачком в різних місцях поля. При цьому кількість комах, зібраних з 30 помахів, множать на «3» і ділять на «10», що з деякою похибкою відповідає 1 кв.м.

Пшеничний трипс. Дорослих трипсів обліковують на початку колосіння пшениці, а личинок у фазу молочної стиглості. При цьому в 5 пробах аналізують по 4 колоски.

Хлібна жужелиця. Незалежно від площі, строків обстеження шкідника обліковують на 8 облікових ділянках розміром 50x50 см за глибини 10-25 см.

Хлібні смугасті блішки. Облік чисельності проводиться всіма існуючими засобами (ящик Петлюка, косіння сачком та інші), але з перерахунком на кв.м. Пошкодженість рослин обліковують шляхом відбору 10 проб по 10 рослин ячменю й пшениці на сходах кожного поля.

Злакова листокрутка. Чисельність гусениць на посівах колосових культур визначають у фазу повного кущіння ярих зернових і початку виходу в трубку озимої пшениці за перевищення середньодобової температури +12°С. Для цього в крайовій смузі поля до 100 м біля лісосмуг оглядають рослини у 8 пробах по 0,5 п.м. Наступні обліки проводять у фази колосіння й цвітіння.

Стеблові пильщики. Основний метод обліку чисельності й динаміки льоту пильщиків - це косіння сачком (100 п.с.), незалежно від розміру поля. Для обліку пошкодження стебел у фази молочної й молочно-воскової стиглості зернових колосових культур на кожному полі слід брати 8 проб по 0,5 метра в 2-х суміжних рядках. Зимуючий запас визначається шляхом відбору 8 проб, кожна з яких розміром 50x50 см.

Злакові п'явиці. Облік чисельності й шкідливості п'явиць проводять у фази кущіння, виходу в трубку, колосіння ярих і озимих колосових культур. На кожному полі, незалежно від його розмірів, обраховують жуків з 8 пробних ділянок (50x50 см) з перерахунком на 1 кв.м. Щільність яєць, личинок визначають в 10 пробах по 10 рослин. За цією ж схемою визначають пошкодженість рослин.

Хлібні жуки. Кількість жуків у період вегетації визначають на 1 кв.м. Враховуючи їх рухливість, розміри ділянок визначають окомірно. За широкорядного посіву 1 кв.м вміщає 7 рядків, за вузькорядного - 14, беруть 8 проб, рівномірно віддалених один від одного. При цьому перші 4 проби розміщують у крайовій смузі посіву. Облік чисельності шкідника можна визначити і косінням сачком з перерахунком на 1 кв.м.

Внутрішньостеблові шкідники. Для даної групи шкідників (шведські, гессенська, яра й озима, чорна пшенична, опоміза, зеленоочка мухи) на озимих злаках проводять обліки: восени - в кінці вегетації, навесні - в період виходу злаків у трубку; на ярих культурах - навесні. За проведення обліків восени й навесні на полі відбирають та обстежують рослини з 8 відрізків у 2-х суміжних рядках по 0,5 м (уздовж рядка), що складає 8 погонних метрів рядка і умовно приймають за площу посіву 1 кв.м. Чисельність імаго визначають за допомогою косіння сачком.

ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Перед початком обліку, як і на виявлення шкідників, на полі бажано визначити типові ділянки для обстеження рослин.

Кореневі гнилі. Обстеження проводять у фазу кущіння, колосіння та молочної стиглості. У типових місцях з урахуванням рельєфу відбирають 8 проб по 0,5 погонного метра з одного рядка. Ступінь пошкодження встановлюють наступним чином: коло підземного міжвузля або основи стебла береться за 100%, візуально визначають яку площу (або частину) міжвузля (стебла) охоплює пляма. Наприклад: пляма займає п'яту частину кола, що відповідає ступеню розвитку в 20%. Якщо плями, смуги розкидані, їх візуально сумують і встановлюють ступінь ураження. Для оцінки ураження кореневої системи використовують 4-бальну шкалу.

Плямистості листя. Обліки проводять у фазу початку виходу в трубку та колосіння. У випадку відсутності хвороби, обліки повторюють. Для цього в 10-ти місцях беруть по 10 рослин, аналізують здебільшого три верхніх листка на кожній обстежуваній рослині за вищезазначеного принципу (вся поверхня листка - 100%, а уражена за відповідного відсотка, візуально визначеного).

Борошниста роса. Обліки проводять восени у фазу кущіння і навесні за відновлення вегетації до цвітіння включно. При цьому в 10 місцях відбирають по 10 продуктивних стебел.

Відсоток розвитку хвороби - це відсоток (частина) ураження листкової поверхні, при цьому всю площу листка, включаючи і піхву, приймають за 100%. Наприклад, хворобою охоплено 1/5, 1/2 частина стебла, що відповідає 20 та 50% розвитку хвороби. Якщо плями захворювання розкидані по всьому листку, то їх візуально підсумовують і визначають, який відсоток листка уражений хворобою. Цей принцип обліку можна застосовувати і для інших великолистих рослин.

Іржасті захворювання. Обліки проводять у фазу виходу в трубку, колосіння, молочної стиглості, беруть 10 проб по 10 продуктивних стебел. Інтенсивність розвитку хвороби визначають по відсотку охоплення площі листка.

Хвороби колосків (фузаріоз, септоріоз). Кількість проб 10 по 10 колосків у кожній. Ступінь розвитку визначають шляхом умовного ділення колоса на частини, наприклад 1/2, 1/4, що відповідає 50% або 25% ураження колоса хворобою.

Сажкові захворювання. Всі сажкові захворювання пшениці, жита, ячменю й вівса обліковують в кінці молочної - на початку воскової стиглості зерна, а проса й рису - після забарвлення квіткових плівок у верхній частині волоті. Летучу сажку визначають з 4 проб рівномірно розміщених по полю, відступивши від кута поля 50 м. Розмір проби визначають візуально - це ділянка розміром 2м х 5м.

Відсоток уражених рослин вираховують виходячи з середньої густоти стояння рослин на 1 кв.м (умовно 500 екз. на кв.м). Наприклад: на одній пробній ділянці (2м х 5м = 10 кв.м) нараховується 5 тис. рослин, де виявлено 4 уражених рослини, склавши пропорцію встановлюємо, що на даній ділянці уражено 0,08% рослин. Для визначення ураженості на полі підсумовують всі уражені рослини, які виявлені на 4-х ділянках і за вищевказаного принципу обраховують середній відсоток захворювання сажковими.

Пухирчаста та летуча сажки кукурудзи. На насіннєвих посівах кукурудзи, призначених на зерно, обліки проводять у три строки: фазу утворення 8-10 листків, цвітіння султанів і качанів - початок формування качанів та за два тижні до збору качанів (воскова стиглість зерна). На всіх інших посівах проводять маршрутні обстеження за 5 днів до збору на силос та за 10 днів до збору на зерно. Для аналізу відбирають в 10 місцях по 10 рослин.

ШКІДНИКИ ГОРОХУ

Горохова попелиця. Облік чисельності здійснюють через косіння сачком - 10 одинарних помахів за високої чисельності та до 100 помахів за низької чисельності.

Бульбочкові довгоносики. Чисельність жуків у посівах визначають в теплі години дня, коли вони активні і знаходяться на рослинах, на 8-ми пробних площадках по 0,25 кв.м кожна.

Гороховий комарик. Активність льоту шкідника визначають косінням сачком на 100 помахів, а шкідливість - аналізом в 10 місцях поля по 10 бутонів, суцвіть або зав'язі.

Хвороби гороху. Для встановлення відсотка ураження рослин і ступеня розвитку хвороб беруть 10 проб по 10 рослин в період сходів, утворення бокових пагонів, цвітіння та молочної стиглості.

ШКІДНИКИ ТА ХВОРОБИ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ

Чисельність шкідників установлюється косінням на 100 помахів сачком. Пошкодженість визначають шляхом відбору 10 проб по 10 рослин і аналізу квітів, бобів, голівок. Ступінь пошкодженості встановлюють по кожній рослині, а середню чисельність апіона - на одну заселену голівку конюшини.

Розповсюдженість і розвиток хвороб визначається відбиранням проб в 10 місцях по 10 рослин. Кожну рослину оцінюють в цілому, по переважаючому ступеню ураження.

ШКІДНИКИ ТА ХВОРОБИ ЦУКРОВОГО БУРЯКУ

Динаміку виходу жуків довгоносиків визначають подекадними розкопками з другої половини березня до першої половини травня. За масового пішого ходу або льоту звичайного бурякового довгоносика, обраховують їх чисельність щоденно, за слабкого - раз в три дні, особливо на бурячищах і посівах буряків. Щільність малорухомих шкідників (личинок щитоносок, гусениць листогризучих) на сходах буряків визначається обліком на 1 кв.м.

Облік пошкодженості сходів буряків довгоносиками та іншими шкідниками достатньо провести двічі: у фазі вилочки і за появи 1-2 пар справжніх листків. Спостереження за шкідниками в інші фази розвитку буряків продовжувати по встановленим раніше методикам. Осінніми розкопками завершується спостереження за шкідниками буряків. Пошкодженість рослин буряків хворобами визначається, крім коренеїду, єдиною 4-бальною шкалою. Наявність коренеїду враховується: у фазі «вилочки» і за утворення 1-2 пар справжніх «листків на 100 рослинах, по 5 рослин в 20 місцях посіву, згідно існуючої методики.

Хвороби коренеплодів цукрових буряків обраховують в період збору, відбираючи по 20 штук в 10 місцях (валках, машинах).

 СОНЯШНИК

На посівах соняшнику проводять 5 обліків: 1 - на сходах після заселення посівів шкідниками із розрахунку на 1 кв.м і хворобами на визначення відсотку ураженості; 2 - у фазу 3-4 пар справжніх листків на ураженість хворобами (несправжня борошниста роса та інші), заселеність шкідниками за вищевказаними параметрами обліку; 3 - в період формування корзинки на заселеність попелицями і ураженість хворобами, 4 - період цвітіння на ураженість хворобами (в т.ч. вовчком соняшниковим) й заселеність клопами; 5 - перед збиранням врожаю обліковують хвороби.

Для встановлення пошкоджених і загиблих рослин від дротяників і несправжніх дротяників обліковується 100 рослин (10 рослин в 10 місцях). Жуків коваликів і чорнишів у літній період обліковують за допомогою феромонних пасток.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ КАРТОПЛІ Й ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

Для обліку шкідників і хвороб овочевих культур беруться проби по 5 рослин у 10 місцях. Для аналізу плодів овочів на виявлення гнилей та інших хвороб відбирають по 5 плодів у 10 місцях.

На картоплі за обліку колорадського жука оглядають 100 кущів (по 10 кущів у 10 місцях). Чисельність і шкідливість колорадського жука на картоплі визначають на 10 кущах (1 кущ у 10 місцях).

 У роботі користуватися  навчальним посібником «Фітосанітарний моніторинг і прогноз» (посібники є в кожному районі)

 Моніторинг шкідливих організмів сільськогосподарських культур . частина друга  видання, сторінки – 221- 314.