За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології  на території області весняний режим погоди  розпочався 8-9 лютого, що на 35 днів  раніше кліматичних строків. Як і характерно для ранніх весен, хвилі тепла чергувались із затоками холоду.  З 11.03, в області відбувся перехід середньодобової температури повітря через +5 ⁰ , тобто  на 18 днів раніше середніх строків за останні 20 років. У період 20 – 22.02   відновила вегетацію озимина. За таких погодних умов  відмічено  в  кінці ІІ декади березня початок виходу шкідників із місць зимівлі та поширення  хвороб на озимих культурах. Так як, загибель шкідливих комах за період зимівлі складає від 3 до 20%,  перезимувалі особини більшості шкідників перебувають у доброму фізіологічному стані і за сприятливих агрокліматичних умов спроможні відновити численну та якісну популяцію. А тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин набуває важливого значення для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Хлібна жужелиця (турун).  Грунтовими обстеженнями  восени шкідника було виявлено на 33%  обстежених посівів озимини за  середньої щільності 0,8 екз на кв.м. В кінці ІІІ декади березня  осередково відмічали  шкодочинність  личинок  жужелиці в посівах озимої пшениці Тальнівського району. Беручи до уваги, що віковий склад личинок турунів (55-80% в другому та третьому віках), ймовірний тривалий період їх масового живлення.  Потреба захисних заходів виникатиме переважно в крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності фітофага (понад 3-4 і більше личинок на кв.м), передусім в озимій пшениці після колосових попередників, з використанням інсектицидів:  дурсбан, к.е., 1-1,5 л/га, нурел Д, к.е., 0,75-1 л/га, піринекс супер, к.е., 1л/га, нортон, к.е., 1 л/га,  фостран, к.е., 1,5 л/га.

Клоп шкідлива черепашка  Середня чисельність клопів шкідливої черепашки   була в місцях  зимівлі   0,9 екз на кв. м. Підвищена чисельність клопа виявлена  в Звенигородському, Катеринопільському, Монастирищенському, Тальнівському районах.  82-90% шкідника  збереглося після перезимівлі в доброму (80%) фізіологічному стані. За прогрівання листяної підстилки до    10-12°С клопи  виходитимуть  на  поверхню, а за настання протягом 3-4 діб середньодобової  температури      16-17°С перелітатимуть у посіви озимої пшениці, а пізніше заселятимуть яру пшеницю та ячмінь. Спочатку дорослі клопи зосереджуватимуться на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. За прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту, що важливо знати при обстеженні угідь для прийняття рішення щодо захисту зернових від перезимувалих клопів.

У теплу сонячну погоду клопи посилено живитимуться клітинним соком стебел, а через 7-5 діб відкладатимуть яйця (у два ряди по 7 яєць у кожному), яке триває 15-20, за дощової прохолодної погоди до 40 днів. Яйцекладки можуть знаходитись на стеблах, листках культури та злакових бур`янів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від 14-28 до 300, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом черепашки.

За відсутності дощів шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. У вищезазначених та інших регіонах вирощування зернових колосових посіви заселятимуть також маврський, австрійський, гостроголовий  клопи.

 Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви (ЕПШ 2-4 і більше клопів на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку посіви захищають через обприскування акта рою 25WG, в.г., 0,1–0,14 кг/га або 240SCк.с., 0,15 л/га, акцентом, к.е., 1,5 л/га, альтексом 100, к.е., 0,1-0,15 л/га, блискавкою, КЕ, 0,1-0,15 л/га, вантексом, мк.с., 0,06-0,07 л/га, данадимом стабільним, к.е., 1-1,5 л/га, децисом профі 25 WG, в.г., 0,04 кг/га, децис ф-Люкс 25 EC, к.е., 0,2-0,25 л/га, енжіо 247 SC, к.с., 0,18 л/га, карате зеоном 050CS, мк.с., 0,15 л/га, карателем, к.е., 0,15 л/га, нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,2-0,25 л/га, сумітіоном, к.е., 0,6-1 л/га, фастаком, к.е., 0,1-0,15 л/га, фуфаноном 570, к.е., 1,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, оперкотом, з.п., 0,15 кг/га, фостраном, к.е., 1-1,5 л/га, біммером, к.е., 1-1,5 л/га та їх аналогами, фатріном, к.е., 0,1-0,15 л/га, шаманом, к.е., 0,75 л/га. Ці інсектициди ефективні й проти інших шкідників зернових культур.

Хлібні блішки  (смугаста, велика і звичайна стеблова блішка) шкідливішими будуть  в разі посушливого квітня, насамперед на сходах ярих  зернових культур, де можлива їх надпорогова чисельність. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг.

Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) за теплої сухої погоди перш за все заселятимуть сходи ярих: пшениці, ячменю, кукурудзи, проса, а також посіви озимої пшениці пізніх строків сівби. Пошкодження п`явицями  призводить до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового (у фази сходи – 3-и листка ЕПШ 10-30 жуків п’явиці, кущіння - 150-200 і більше личинок на кв.м) скупчення шкідника.

Злакові мухи, з яких найпоширеніші  шведські, гессенська.  Нестійка прохолодна дощова погода  у вересні   стримувала літ  осіннього покоління  злакових мух . Восени 2013 року,  порівнюючи з 2012 роком   середня чисельність  була нижча  личинок шведської  мухи у 2,4 рази, гессенської у 5,5 раза. За сонячної погоди в середині ІІІ декади  березня в  Смілянському районі  спостерігали поодинокий літ  шведських мух.

Виліт гессенської мухи слід очікувати після стійкого встановлення середньодобової температури повітря 10-12°С. Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечне для ярої пшениці, зокрема м’якої, та ячменю, а шведських ще й для сходів кукурудзи. Пошкодження рослин ними спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Злакові попелиці (звичайна, велика)  В кінці ІІІ декади березня  відмічено початок розселення  поодиноких екземплярів попелиці.  Шкідник  масово розвиватиметься  за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Окрім того даний фітофаг небезпечний ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться цикадки, зокрема шестикрапкова, смугаста, інші, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст. Вірофорні цикадки також можуть переносити вірусні хвороби. Проти вищевказаних шкідників будуть ефективні інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур.

Набуватимуть поширення хвороби зернових колосових культур: борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі, інші. Розвитку хвороб сприяє   випадання дощів та відносний температурний режим     (t° повітря 16-25°С), рясні роси, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та ринхоспоріоз, червоно-бура, інші плямистості.

Під час виходу рослин в трубку високопродуктивні посіви озимої пшениці від борошнистої роси, септоріозу, інших плямистостей за інтенсивності ураження 1-5%, за умов достатнього зволоження  оздоровлюють абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, альбітом ТПС, р., 0,04 л/га, альто супер 330 , к.е., 0,4-0,5 л/га, амістаром екстра 280, к.с., 0,5-0,75 л/га, дерозалом 500, КС, 0,5 л/га, дітаном М-45, ЗП, 2-3 л/га, заміром 400, в.е., 0,75-1,5 л/га, імпактом Т, к.с., 1 л/га, колосалем  про, МЕ, 0,3-0,4 л/га, міражем, к.е., 1 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, солігором 425, к.е., 1 л/га, тілтом, 250 к.е., 0,5 л/га, топсином-М, з.п., 1 л/га,  фолікулом 250, 0,5-1 л/га та аналогами. Зокрема, рішення щодо оздоровлення озимої пшениці фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля.

Сходи гороху від бульбочкових довгоносиків, які повсюдно заселятимуть посіви, в разі наявності 10-15 жуків на кв.м, захищають блискавкою, КЕ, 0,15-0,165 л/га, фаскордом КЕ, к.е., 0,10 л/га.

У багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, південний сірий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, інші фітофаги. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби. Ранньовесняне боронування в два сліди відростаючих посівів багаторічних трав першого і другого років, знищення решток відмерлих рослин, щілювання та міжрядний обробіток на глибину 8-10 см оздоровлюють рослини трав та знищують значну кількість фітофагів.

Насіння сої, щоб захистити  від збудників пероноспорозу, церкоспорозу, септоріозу, бактеріозу,  в допосівний період протруюють максимом XL, т.к.с., 1 л/т; проти комплексу шкідників сходів проводять токсикацію насіння команчем WG, в.г., 7 кг/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння сої симбіотичними азотфіксуючими бактеріями і одночасно обробляють мікродобривами: бором і молібденом (40-50 г на гектарну норму насіння).

Повсюди  за сухої жаркої погоди в квітні сходи сої пошкоджуватимуть бульбочкові довгоносики, проти яких доцільне застосування золону 35, к.е., 2,5-3 л/га. Розвитку фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу на сходах сої запобігатимуть розпушуванням ґрунту, знищенням кірки і сходів бур’янів до сходовим боронуванням і після сходовими культиваціями.

Технічні культури

Звичайний буряковий довгоносик. За результатами осінніх грунтових обстежень всіх полів сівозміни  звичайного бурякового довгоносика  виявлено на 12% обстежених площ за  чисельності середньої 0,8 на кв.м., максимальної в Корсунь – Шевченківському районі  5 екз на кв.м.  81,5% довгоносиків пройшли повне перетворення і знаходились  в стадії жуків, у найбільш  зимостійкій стадії.

 За прогрівання ґрунту на глибині залягання шкідника до 7-10°С та поверхні минулорічних бурячищ до 15-17°С відмічатиметься вихід фітофага. Масове заселення ранніх посівів відбуватиметься за температури 22-25°С, коли спостерігатиметься літ шкідника. Окрім жуків звичайного, сходи культури заселятимуть жуки сірого бурякового довгоносика. За сухої жаркої погоди ранні посіви буряків масово заселятимуть та пошкоджуватимуть бурякові блішки. Помірно тепла й волога погода сприятиме підвищенню чисельності й шкідливості бурякової крихітки  та бурякової щитоноски.

Активне заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею відбуватиметься за підвищеної температури та вологості повітря. У разі заселення крайових смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин) проводять обприскування актелліком 500 ЕС, к.е., золоном 35, к.е., 1 л/га, БІ-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, іншими.

За високого ступеня загрози сходам від звичайного бурякового та інших довгоносиків доцільно провести обкопування буряковищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками з послідуючим обприскуванням їх інсектицидами. За перевищення щільності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту обробляють акта рою 25, в.г., 0,08 кг/га, актелліком 500, к.е., 1-2 л/га, фуфаноном 570, к.е., 1-2,5 л/га, нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, іншими.

Надмірне зволоження ґрунту або його сухість, висівання неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявність у ґрунті патогенних організмів сприятимуть розвитку коренеїду в західних та центральних областях. Для покращення стійкості рослин щодо ураження коренеїдом доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

Озимий ріпак .         Швидке підвищення  температури повітря  сприяло початку   виходу з місць  зимівлі   з 14.03.    небезпечних  для посівів  озимого ріпаку жуків  стеблового капустяного прихованохоботника, з 22.03.   розпочалося   заселення посівів  ріпаку  хрестоцвітими блішками, у квітні  масово заселятимуть посіви  весняна  капустяна  муха, капустяна попелиця .

            Тому,  по мірі  заселення посівів шкідниками і досягнення  ними порогів шкодочинності -   стебловим  капустяним  прихованохоботником  -  1-2 жуки на 40 рослин, хрестоцвітими блішками –  3-5 жуків на кв.м., капустяною попелицею  - 2 колонії на  кв.м. - необхідно провести крайові або суцільні обробітки  одним із рекомендованих  інсектицидів:   альтекс 100,    фаскорд КЕ, к.е., фастак, к.е.. – 0,1-0,15 л/га;  брейк, м.е. – 0,05 – 0,07 л/га,  кайзо – 0,2л/га, карате Зеон 050 CS,  мк.с., каратель ЕС, КЕ – 0,1 -0,15 л/га;  пірінекс супер 420  – 0,4-0,75 л/га; цезар, к.е. – 0,125-0,15 л/га;  протеус 110 OD, МД – 0,5 – 0,75 л/га;   пірінекс 25, СК – 0,75-1,0 л/га; канонір, ВГ – 0,05-0,07 л/га;  танрек, РК – 0,15-0,25 л/га;  нурел Д, к.е., нурік, к.е,  суперкіл 440, к.е. – 0,6  л/га, шаман, к.е. – 0,5 – 0,6 л/га;   ф`юрі, в.е. – 0,1 л/га;  біская 240 OD – 0,25 л/га, каліпсо 480 SC, к.е - 0,2 л/га;   люкс, моспілан,  альфа- аміприд - 0,10 -0,12 кг/га;  децис ф-люкс 25 ЕС – 0,25-0,5 л/га,   борей – 0,1-0,12 л/га, оперкот акро, к.с. – 0,05 л/га;      сумі-альфа, к.е. – 0,3 л/га;  сумітіон, к.е. – 0,75-1,0 л/га.

            На озимому ріпаку набувають поширення хвороби : альтернаріоз, фомоз,  пероноспороз.   Проти збудників хвороб  застосовують фунгіциди: альтерно, к.е. – 0,5-1 л/га; ехнатон, к.е. – 1 л/га, ікарус 250, е.в. – 1 л/га, полігард, к.е. – 0,5-0,75 л/га, сатін 25 WP, з.п. – 0,5 кг/га, тебуфор, к.е. – 1 л/га;  скіф, к.е. – 0,3-0,5 л/га; титул дуо, к.к.р. – 0,25-0,3 кг/га;  фитал, р.к. – 2-3 л/га та інші дозволені до використання  в Україні.

У посівах ярого ріпаку під час сходів – утворення розетки за сухої сонячної погоди шкодитимуть хрестоцвіті блішки (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м), чисельність яких обмежують біская, о.д., 0,25 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га, інші.

Плодові насадження

Погодні умови зимового періоду (2013-2014 рр.) були сприятливими для доброї перезимівлі шкідливих комах у садах. За попередніми даними загинуло 0-15% зимуючого запасу шкідників. Такий відсоток загибелі не знімає можливості загрози пошкодження фітофагами плодових та ягідних культур.

Скрізь у плодових насадженнях протягом місяця продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав’язі садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, осередково букарка та казарка. Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки. В період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда, які прогризатимуть в бутонах дірки і виходитимуть назовні. За високого рівня їх шкідливості (один жук за температури повітря 10-12ºС за добу може пошкодити більше 50% бруньок на саджанці) довгоносики здатні призвести до значних пошкоджень зерняткових плодоносних садів.

На початку розпускання бруньок за температури повітря 12ºС покидатимуть гнізда й живитимуться бруньками, а потім листками гусениці білана жилкуватого і золотогуза, передусім у занедбаних садах.  Вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за суми ефективних температур 160º. Гусениці непарного та кільчастого шовкопрядів відроджуватимуться за суми ефективних температур 110º , а розанової та інших листокруток 70º . Прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 12ºС сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика,  виліт якого співпадає з фазою відокремлення бутонів. У зерняткових садах  заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої розпочнеться за суми ефективних температур (вище 10^оС) 90-110^оС, масовий літ за 150-170^оС. Відкладання яєць фітофагом відбуватиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16^оС у вечірні години. В період набубнявіння і розпускання бруньок скрізь розвиватимуться та шкодитимуть личинки яблуневої та інших попелиць.

Розвиток личинок каліфорнійської щитівки розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7-8ºС. Личинки сливової й акацієвої несправжньощитівок пробуджуватимуться і розвиватимуться за вищевказаних умов. За суми ефективних температур  (від порогу розвитку 8ºС) 130º спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки. Відроджуватимуться та шкодитимуть личинки червоного та бурого плодових кліщів, з місць зимівлі виходитиме глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12-13ºС заселятимуть бутони і листки дерев.

У разі прохолодної дощової погоди під час цвітіння садів можливий значний розвиток та поширення моніліального опіку. Масовому поширенню інфекції кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода за значних опадів. За 18-25^оС і значного насичення повітря вологою скрізь у зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, парша.

На початку розпускання бруньок зерняткових культур проти жуків садових довгоносиків, гусениць білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, яблуневої молі та парші, борошнистої роси, інших проводять обприскування акта рою 240, к.с., 0,14-0,15 л/га, енжіо 247, к.с., 0,18 л/га або пірінексом, супер 420 к.е., 2 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб хоруса 75, в.г., 0,25 кг/га, чемпа, в.г., 1,5-2 кг/га або косайда, в.г., 2-2,5 кг/га. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою, додають також тіовіт джет, в.г., 8 кг/га, імпакт, к.с., 0,1-0,15 л/га або алмаз 100, к.е., 0,3–0,4 л/га.

У фазу відокремлення бутонів – рожевий бутон проти вищевказаних шкідливих організмів проводять обприскування енжіо 247, к.с., 0,18 л/га, нурелом-Д, к.е., 1-1,5 л/га з додаванням проти хвороб антраколу, з.п., 1,5 кг/га, дітану М-45, з.п., 2-3 кг/га, наліво 75, в.г., 0,3-0,35 кг/га чи оріусу, в.е., 0,4-0,5 л/га дотримуючись чергування препаратів.

На початку розпускання бруньок кісточкових культур, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу та інших хвороб обробляють хорусом 75, в.г., 0,25-0,3 кг/га, світчем, в.г., 0,75-1 кг/га або сігнумом, в.г., 1-1,25 кг/га

Багатоїдні шкідники

Мишовидні  гризуни. Проведеними обстеженнями  в кінці березня гризунів виявлено на 21% обстежених площ багаторічних трав за  середньої щільності  3 колонії на га.,  на 2%  площ озимого ріпаку  -   в середньому  1 жила  кол. на га, на 11% площ озимої пшениці – 1 – 2  жилі колонії на га,  в колонії  2 – 4 жилі нори .

У квітні чисельність і шкідливість гризунів у посівах озимих зернових і багаторічних травах зростатиме внаслідок переселення їх з інших стацій, в яких активно розмножуються шкідники. За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі необхідно застосовувати дозволені до використання  біологічні препарати та родентициди.

Ґрунтові шкідники (дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів і хлібних жуків) розпочали живитися корінням озимих зернових і ріпаку. За потепління та прогрівання ґрунту активізується переміщення личинок у верхню його частину. Повсюдно існує висока ймовірність осередкових пошкоджень озимих і ярих зернових, сходів просапних культур.

Ефективним проти цієї групи комах є обробка насіння інсектицидами або комбінованими препаратами за типом інкрустації гаучо, з.п., круїзером, т.к.с., нупрідом, ТН, пончо бета т.к.с., сідопрідом, ТН, іншими. У разі перевищення ЕПШ ґрунтових шкідників у 2-3 і більше разів, під час сівби цукрових буряків вносять у рядки форс, г., 4 кг/га, картопля - тефотокс, РГ, 10-12 кг/га.

Для захисту розсади овочевих культур від ґрунтових шкідників корені рослин перед садінням у відкритий ґрунт замочують у суспензії актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин за t⁰ 18-23⁰С та експозиції 1,5-2 години. В лунки (рядки) під час сівби та посадки в ґрунт капусти, томатів, картоплі вносять 10-12 кг/га форсу, г.

У разі високої чисельності дротяників та несправжніх дротяників (>20 екз. на кв.м) за 2-3 тижні до сівби кукурудзи або висадки розсади овочів доцільно використовувати принадні посіви вівса або жита насінням, обробленим інсектицидами. Норма висіву такого насіння 20-25 кг/га.

Підгризаючі совки. Цьогорічні погодні умови зими не завадили перезимівлі гусениць старших віків озимої та окличної совок (загинуло лише 3-8% зимуючої стадії).  Навесні в озимині враховується 0,2-2 гусениці на кв.м, переважно п’ятого і шостого віків. За наявності 2-3 гусениці на кв.м посіви слід захистити ефективними проти цих шкідників децисом Профі, ВГ, 0,035 кг/га, карате зеоном, мк.с., 0,3 л/га, бореєм, КС, 0,14 л/га, іншими інсектицидами за регламентами існуючих технологій.