Погодні умови  в квітні сприяли активізуванню і відновленню живлення  зимуючих стадій фітофагів. Перезимувалі особини  в доброму  фізіологічному стані і   у травні спроможні відновити численні  популяції, що  сприятиме масовому їх поширенню та пошкодженню  ними сільськогосподарських рослин. Моніторинг фітосанітарного стану  сільськогосподарських рослин матиме важливе значення  в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

На посівах   озимої пшениці, насамперед  розміщених по стерньових попередниках продовжуватимуть живлення личинки хлібної жужелиці ( турун), згодом вони залялькуються. У другій половині травня на поверхню ґрунту виходитимуть жуки фітофага, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.

 В осередках підвищеної чисельності туруна, де виникає потреба додаткового обприскування озимих за чисельності 3 – 4 личинки на кв. м. використовують   інсектициди: :  дурсбан, к.е., 1-1,5 л/га, нурел Д, к.е., 0,75-1 л/га, піринекс супер, к.е., 1л/га, нортон, к.е., 1 л/га,  фостран, к.е., 1,5 л/га.

Хлібні клопи. Найчисельнішим  і шкодочинним  є клоп – шкідлива черепашка . Підвищена чисельність фітофага ймовірна  в Звенигородському,  Кам`янському,  Катеринопільському, Чигиринському, Тальнівському,  Уманському, Шполянському районах. У вищезазначених та інших регіонах вирощування зернових колосових посіви заселятимуть також маврський, австрійський, гостроголовий та інші види клопів, пошкодження яких негативно впливатимуть на кількісні показники врожайності. Пошкодження  клопами пшениці ранньою весною викликає різке відставання рослин в рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі. Колос, пошкоджений до та на початку колосіння біліє, утворюється білоколосиця, добре помітна на зеленому фоні поля.

За відсутності дощів у травні шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви (ЕПШ 2-4 і більше клопів на кв.м)  посіви з обприскують : акта рою 25WG, в.г., 0,1–0,14 кг/га або 240SCк.с., 0,15 л/га, акцентом, к.е., 1,5 л/га, альтексом 100, к.е., 0,1-0,15 л/га, блискавкою, КЕ, 0,1-0,15 л/га, вантексом, мк.с., 0,06-0,07 л/га, данадимом стабільним, к.е., 1-1,5 л/га, децисом профі 25 WG, в.г., 0,04 кг/га, децис ф-Люкс 25 EC, к.е., 0,2-0,25 л/га, енжіо 247 SC, к.с., 0,18 л/га, карате зеоном 050CS, мк.с., 0,15 л/га, карателем, к.е., 0,15 л/га, нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,2-0,25 л/га, сумітіоном, к.е., 0,6-1 л/га, фастаком, к.е., 0,1-0,15 л/га, фуфаноном 570, к.е., 1,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, оперкотом, з.п., 0,15 кг/га, фостраном, к.е., 1-1,5 л/га, біммером, к.е., 1-1,5 л/га та їх аналогами, фатріном, к.е., 0,1-0,15 л/га, шаманом, к.е., 0,75 л/га. Ці інсектициди ефективні й проти інших шкідників зернових культур.

            За сухої теплої погоди повсюди заселятимуть,  посіви озимої пшениці пізніх строків сівби,також сходи  ярої пшениці, ячменю, кукурудзи, проса,  злакові мухи (поріг шкодочинності  - 10-15 % заселених стебел, 30 – 50 екз на 100 помахів сачка ), хлібні блішки (понад 100 особин на кв.м), п`явиці (10-15 жуків кв.м), злакові попелиці (8-10 особин на стебло), цикади(40-50 особин на кв.м, або 150 особин на 100 помахів сачка).  Харчування сисних шкідників на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до  кількісних втрат врожаю. Окрім цього, ці фітофаги, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є  переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.

 Вийдуть з грунту на колоски та пошкоджуватимуть зерно озимих зернових культур хлібні жуки - кузька, красун, хрестоносець (поріг шкодочинності 3 – 4 особини еа кв.м.). За перевищення вищезгаданими шкідниками порогу шкодочинності   посіви обприскують препаратами рекомендованими від  клопа шкідливої черепашки.

            Повсюди  розвиваються   на зернових культурах хвороби: борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз  та інші. В разі випадання дощів та відносного температурного режиму (t° повітря 16-25°С), рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація. На ярих культурах розвиватимуться вищевказані хвороби та ринхоспоріоз, червоно-бура, інші плямистості. Кореневі гнилі повсюди розвиватимуться за надмірного зволоження, перепадах температур, інших негативних факторах розвитку рослин, за яких можливий прояв антоціанового забарвлення, пожовтіння листя.

Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря (на  пшениці 60-85%, ячмені – 50-100% і вівсі – 35-40%) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок.

В кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви оздоровлюють: абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, альбітом ТПС, р., 0,04 л/га, альто супер 330 , к.е., 0,4-0,5 л/га, амістаром екстра 280, к.с., 0,5-0,75 л/га, дерозалом 500, КС, 0,5 л/га, дітаном М-45, ЗП, 2-3 л/га, заміром 400, в.е., 0,75-1,5 л/га, імпактом Т, к.с., 1 л/га, колосалем  про, МЕ, 0,3-0,4 л/га, міражем, к.е., 1 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, солігором 425, к.е., 1 л/га, тілтом, 250 к.е., 0,5 л/га, топсином-М, з.п., 1 л/га,  фолікулом 250, 0,5-1 л/га та аналогами дозволеними до використанняч в Україні.

 Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин  борошнистою росою, плямистостями, 3-5% септоріозу листя та піренофорозу) та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос. Рішення щодо оздоровлення озимої пшениці фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля.

Під час сходів – галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий),  які переселятимуться з багаторічних трав. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди, коли рослини затримуються в рості. Сходи гороху за наявності 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м обробляють блискавкою, к.е., 0,15-0,16 л/га, фаскордом КЕ, к.е., 0,10 л/га.

            Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху  горохові попелиці, зерноїд, трипс, комарик, інші. В період бутонізації – початку цвітіння  проти горохових зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), плодожерки, комарика, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м) посіви обробляють інсектицидами: актара 25 WG, в.г., 0,1 кг/га, карате зеон 050 EC, мк.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон 35, к.е. (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га, фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га. Проти хвороб обприскують амістар екстра 280 SС, к.с., 0,5-0.75 л/га.

 Розвитку  хвороб (аскохітозу, пероноспорозу, кореневої гнилі) сприятиме дощова погода за температури повітря 24-28⁰С.  Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.

Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками  чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями.

Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) у фазу 2-6 листочків культури посіви сої обприскують Бі-58 новим, к.е., 0,5 л/га., енвідор 240SC, к.с. 0,4-0,5 л/га, золон 35, к.е. 2,5 -3 л/га.

 На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.

У травні на посівах багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий,  сірий буряковий, насіннєїд-апіон, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.

За надпорогової чисельності фітофагів, передусім, в насіннєвих ділянках застосовують арріво, к.е., 0,24 л/га, актеллік 500 ЕС, к.е., 1л/га, золон 35, к.е., 1,4-2,8 л/га. В період стеблування-бутонізації проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступного років проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок і п’ядунів, попелиць, клопів проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.

Технічні культури

            Посіви  цукрових буряків  продовжуватимуть заселяти звичайний та сірий довгоносики, бурякові блішками. Масовому заселенню посівів фітофагами сприяє суха погода (температури 22 – 25⁰ С).  Помірно тепла і волога погода сприяє підвищенню чисельності й шкідливості бурякової крихітки, щитоносок, піщаного мідляка,  бурякової листкової попелиці, дротяників і несправжніх дротяників.  За високого ступеня загрози сходам від звичайного бурякового та інших довгоносиків доцільно провести обкопування бурячищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками з послідуючим обприскуванням їх інсектицидами. За перевищення щільності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5,  блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту - обробляють акта рою 25 WG, в.г., 0,08 кг/га, актелліком 500 EC, к.е., 1-2 л/га, фуфаноном 570, к.е., 1-2,5 л/га, нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, іншими.

У разі заселення крайових смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин) проводять обприскування актелікком 500EC, к.е., золоном 35, к.е., 1 л/га, БІ-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, іншими.

Надмірне зволоження ґрунту або його сухість, висівання неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявність у ґрунті патогенних організмів сприятимуть розвитку коренеїду. Для покращення стійкості рослин щодо ураження коренеїдом доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

У травні на рослинах озимого ріпаку розвиватимуться та шкодитимуть ріпакові квіткоїди, прихованохоботники, листоїд, білани, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиці. Посіви захищають за надпорогової чисельності фітофагів (квіткоїд, прихованохоботники 5-6 жуків на рослину) вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате зеоном 050 EC, мк.с., 0,15 л/га, іншими. Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода. Оздоровлюють посіви за появи ознак хвороб альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ 68 WG, в.г., 2,5 кг/га, містiком, к.е., 1 л/га, штефікуром, к.с. 0,5 – 1,5 л/га (на ярому),  тощо.

На сходах ярого ріпаку харчуватимуться та шкодитимуть хрестоцвіті блішки, шкідливість яких зростатиме за сухої жаркої погоди. Чисельність  блішок  обмежують  застосовуючи  інсектициди: біскайя 240 , о.д., 0,25 л/га, карате зеон 050 УС, мк.с., 0,15 л/га, цезар, к.е., 0,125-0,15 л/га, інші.

            Сходи соняшнику,  переважно за  неякісної токсикації насіння та достатньої вологості грунту зріджуватимуть  дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів. Для молодих рослин небезпечними будуть сірі довгоносики, мідляки,  кравчики, підгризаючі совки.

За надпорогової чисельності фітофагів (понад 2 екз. на кв.м) ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. За сприятливих погодних умов, ґрунтової і насіннєвої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою. На ділянках гібридизації рекомендовано провести видалення і спалювання уражених рослин, оздоровлюють посіви амістаром Екстра 280 SC, к.с., 0,75-1 л/га, дерозалом 500 SC, к.с., 1,5 л/га.

                                   Плодові  насадження

В садах  продовжуватимуть розвиватися і завдавати шкоди листкам, квіткам, брунькам і зав`язі садові довгоносики( сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, букарка, казарка). Довгоносики  паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки.  Личинки яблуневого квіткоїда  заляльковуватимуться. Через 7 -12 днів  виходитимуть молоді жуки, які скелетуватимуть листки та вигризатимуть ямки у зав`язі.

Протягом травня харчуватимуться листками гусениці золотогуза, білана жилкуватого, розанової листокрутки, яблуневої молі, лялькування яких відбуватиметься за теплої погоди в кінці місяця.  Переважно в незахищених садах та лісопаркових насадженнях розвиватимуться гусениці кільчастого й непарного шовкопряда. Повсюди ймовірне зростання чисельності сисних шкідників( попелиць, кліщів, медяниць, несправжніх щитівок), які висмоктуватимуть соки молодих листків та пагонів.

Скрізь масово заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, яких навесні  нараховувалось 2,5 - 3 екз. на дерево. За суми ефективних температур 130 ⁰С (вище 10⁰С) відбуватиметься літ метеликів, які активніше відкладатимуть яйця за відсутності опадів і вітру та температури понад 16⁰С у вечірні години. За суми ефективних температур 230⁰С ( понад 10⁰С)  відроджуватимуться гусениці плодожерки.  Під час утворення зав`язі  у вишні літатиме і відкладатиме яйця вишнева муха.

За прохолодної дощової погоди в яблуневих і грушевих насадженнях поширюватиметься парша, в кісточкових – моніліальний опік, кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персика. Найсприятливіші до ураження борошнистою росою   яблуні та персика температура 18 – 25⁰С та високе насичення повітря пароподібною вологою.

Відразу після закінчення цвітіння зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць, парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують золоном, к.е., 3 л/га, біммером, к.е., 0,8-2 л/га чи конфідором 200 SL, в.р.к., 0,25 л/га з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб флінта 50WG, в.г., 0,15 кг/га, скору 250 EC, к.е., 0,15-0,2 л/га або терселу, в.г., 2-2,5 кг/га.

Через 10-12 днів після попереднього, проти яблуневого пильщика та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів. За необхідності проти рослиноїдних кліщів додають аполло, к.с., 0,4-0,6 л/га або ніссоран, з.п., 0,3-0,6 кг/га, чи омайт 57%, в.е., 2 л/га.

При відлові феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки за 7 днів спостережень, на початку відкладання яєць плодожерками зерняткові насадження обприскують матчем 050EC, к.е., 1 л/га, рімоном 10, к.е., 0,6 л/га, ікарусом 250, в.е., 0,5-0,6 л/га, скіфом, к.е., 0,1-0,2 л/га чи іншими вказаними вище інсектицидами з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану 80, в.г., 1,9-2,5 кг/га або малвіну 80, в.г., 1,8-2,5 кг/га, поліраму, в.г., 2,5 кг/га чи дiтану М-45, з.п., 2-3 кг/га, а також тіовіту джет 80 WG, в.г., 8 кг/га або імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.

Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки сливової, інших  обприскують топсiном - М, з.п., 1 кг/га, хорусом,  75 WGв.г., 0,2-0,3 кг/га, фиталом, в.р.к., 2 л/га, деланом, в.г., 1 кг/га з додаванням на сливі конфідору 200 SL, в.р.к., 0,25 л/га, варанта, в.р.к., 0,25 л/га чи фуфанон 570, к.е., 2 л/га, на черешні та вишні золону 35, к.е., 0,8-2,8 л/га чи каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га, на персику децис-ф-Люкс 25ЕС, к.е., 0,5 л/га або карате зеон 050 ЕС, мк.с., 0,3 л/га.

Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном 35, к.е., 0,8-2,8 л/га, на сливі ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, на персику біопрепаратом спінтор 240 SC, к.с., 0,3 л/га з додаванням хоруса, 75 WG в.г., 0,2-0,3 кг/га або топсiну - М, з.п., 1 кг/га чи сігнуму, в.г., 1-1,25 кг/га.

У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують золоном 35, к.е., 2,8 л/га, актелліком 500 EC, к.е., 0,8-1,2 л/га, каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га або біопрепаратом спінтор 240 SC, к.с., 0,3-0,5 л/га з додаванням топсiну–М, з.п., 1 кг/га, фиталу, в.р.к., 2 л/га тощо.

Картопля та овочеві культури

Cкрізь заселятимуть та пошкоджуватимуть картоплю, інші пасльонові культури, паруватимуться і відкладатимуть яйця  колорадські жуки. За оптимальних температур у межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% у другій половині місяця можливе відродження личинок.

Захищають сходи картоплі в разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Застосовують актару 25WG, в.г., 0,06-0,08 кг/га, моспілан, р.п., 0,02-0,025 кг/га, конфідор Максі, кораген, к.с., 0,05-0,06 л/га, інші  інсектициди дозволені до використання в Україні.

            За сухої жаркої погоди на капусті, редисці , інших хрестоцвітих культурах повсюди завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки. Капустяна (весняна) муха пошкоджуватиме капусту скрізь, де не дотримуються сівозміни, просторової ізоляції. Повсюди осередково шкодитимуть клопи,  бариди, білани, капустяна міль.

Захищають капусту  в разі заселення 10% рослин по 3-5 жуків блішок або 6 – 10 яєць капустяної мухи на рослину через обприскування країв або всуціль поля матчем, к.е., 0,4 л/га, акта рою 25WG, 0,07-0,09 л/га, децисом профі 25WG, в.г., 0,035 кг/га, фуфаноном 570, к.е., 1,2л/га, іншими рекомендованими інсектицидами.

Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, на присадибних ділянках осередково розвиватиметься цибулевий прихованохоботник.  За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують карате зеоном 050 ЕС, мк.с., 0,2 л/га, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, енжіо 247 SL, к.с., 018 л/га, іншими дозволеними до використання.

Багатоїдні шкідники

За середньодобової температури понад 15ºС і суми ефективних температур (більше 10ºС) близько 80ºС розпочнеться літ  лучного метелика, за температури вище 17ºС, коли СЕТ 150-200ºС літ стане масовим. В цей період, в разі температури повітря 22-25ºС, опадів, наявності квітучих бур’янів, рос можуть створитися  сприятливі передумови для реалізації потенційної можливості масового розвитку і шкідливості лучного метелика,  у багаторічних травах, цукрових буряках, соняшнику, овочах, інших культурах передусім в   Канівському, Тальнівському, Уманському, Чорнобаївському, Чигиринському, Шполянському районах.  На початку та під час масового відкладання яєць, після сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму. За чисельності гусениць вище ЕПШ, визначених для кожної культури, проводять захисні обробки препаратами відповідно до рекомендацій.

У травні, за  середньодобової температури 15 – 16⁰С, заляльковуватимуться  гусениці  стеблового кукурудзяного метелика. Наприкінці місяця (за високих температур  повітря) ймовірний початок льоту метеликів. Суттєва небезпека від стеблового метелика для посівів кукурудзи  за умов помірно теплого з високою вологістю повітря в період відкладання яєць і відродження гусениць.

У посівах озимих і ярих зернових культур, багаторічних трав продовжуватимуть осередково шкодити личинки чорнишів і коваликів ( дротяники і несправжні дротяники), хрущів. Захист сходів забезпечується токсикацією насіння. Поля із значною чисельністю шкідників слід відводити  під посіви бобових, льону, гречки, проса чи під чорний пар. Для захисту розсади овочевих культур корені рослин перед садінням замочують на 1,5 – 2 год в суспензії актари 25 WG, к.е. 1,5 г в літрі води на 250 рослин за 18-23ºС та експозиції 90-120 хв.

На сходах буряків, соняшника, кукурудзи, інших просапних культур зросте шкідливість піщаного мідяка (  Жашківський, Тальнівський, Монастирищенський,  Христинівський райони).  За наявності більше 2 жуків на кв.м посіви захищають рекомендованими інсектицидами.

В травні відбуватиметься масове заляльковування гусениць, літ та відкладання яєць  метеликами І - го покоління озимої та окличної совок. Значний літ фітофагів ймовірний у  Городищенському, Золотоніському, Лисянському,  Монастирищенському, Уманському, Жашківському,   Смілянському, Кам`янському районах.

У другій половині травня за температури повітря 18-20ºС відбуватиметься літ метеликів першого покоління листогризучих совок – капустяної, С-чорне, совки-гамми, бавовникової, помідорної (карадрина), городньої, конюшинової, люцернової, інших видів. Суттєво обмежує чисельність цих лускокрилих комах яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок.

За масового льоту травневих хрущів лісові насадження захищають золоном 35,к.е. 1,5 – 3 л/га,  плодові сади – за рекомендованими системами захисту.

            У травні  розпочнеться  формування популяцій  мишовидних гризунів у нових стаціях за межами місць резервації.  Для попередження  пошкоджень за наявності 3-5 і більше колоній на гектарі слід  удаватися до використання дозволених в Україні біологічних препаратів та родентицидів.

Начальник державної фітосанітарної інспекції

Черкаської області                                                                                      В.Г.Жовнір

Начальник управління  методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами                                                                                І.В.Іщенко