Зернові культури. Останнім часом спостерігається збільшення періоду осінньої вегетації озимих культур. Що  в свою чергу сприяє:  заселенню посівів шкідниками та гризунами, зараженню посівів хворобами листя, збільшенню забур`яненості, зниженню зимостійкості.

Під час проростання на ріст і розвиток рослини  впливає цілий комплекс організмів, які можуть зберігатися безпосередньо на насінині або у грунті. Незважаючи на те, що  у весняно – літній період вегетації  зернових колосових культур розвиток хвороб на рослинах не набув великого розвитку завдяки посушливим умовам, на насіннєвому матеріалі  виявлено збудники: септоріозу, фузаріозу, альтернаріозу, сажки.

Найбільш надійним та ефективним методом попередження розвитку захворювань - сажкових хвороб, кореневих та стеблових гнилей, пліснявіння -  є передпосівне протруєння насіння. Завдяки протруєнню насіння відкривається можливість цільового нанесення невеликої кількості препарату як найближче до цих об’єктів

 Для протруювання насіння  озимих зернових культур  дозволено  згідно «Переліку  пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»  широкий асортимент  протруйників, що дозволить вибрати препарат відповідного  спектра фунгіцидної дії та рівня  захисної спроможності стосовно  комплексу хвороб. На  ринку пестицидів пропонуються  фунгіцидні протруйники вітчизняного виробництва:  грінфорт кт 170, тн – 3 л/т, супервін, к.с. - 1-1,8 л/т, стиракс, КС - 2,5 – 3 л/т, ультрасил,  т.к.с. -0,2-0,25 л/т, ультрасил Дуо, т.к.с. 0,5 л/т.

Високий захист від пліснявіння, сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей сходів забезпечує застосування  комбінованих  препаратів: вінцит 050, к.с. -1,5 л/т,вінцит форте, КС 1 л/т,  іншур перформ 12% к.с. – 0,5 л/т, кінто дуо 8% к.с. – 2-2,5 л/т, ламардор ПРО 180, ТН – 0,5-0,6 л/т, максим стар 2,5%т.к.с. – 1,5 л/т, сертікор 050, т.к.с. – 0,75-1,0 л/т та інші.

Протруювання  насіння  можна робити, як завчасно (за 2 – 3  тижні), так і безпосередньо перед сівбою,  дотримуючись науково обгрунтованих норм витрати протруйників.  Зменшення норми витрати препарату на 10-15% призводить до значного зниження його ефективності, а проти окремих патогенів ефективність втрачається повністю, а завищення призводить до зниження схожості насіння через утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку. Під час підготовки до протруєння слід ретельно очистити зерно від пилу і битого зерна.

            Вибираючи протруйник необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні і грунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже  важливо врахувати запаси вологи в грунті, які забезпечують рівномірні і  дружні сходи.

За сухої погоди вересня-жовтня в озимині ймовірний масовий розвиток злакових шкідників, зокрема  мух, попелиць і цикадок. Шкідлива дія попелиць зумовлена висмоктуванням поживних речовин з рослин, що пригнічує їх ріст і розвиток, а також токсичною дією слини, яка вводиться комахою в рослини під час харчування. А головне, попелиці – переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості з хворих рослин, переважно бур’янів, на культурні посіви.  Характерна ознака пошкоджень цикадками – жовто – фіолетове забарвлення листків сходів озимини, пригнічення розвитку рослин. Цикадки – переносники вірусних хвороб рослин типу мозаїки.  Пошкодження злаковими мухами найнебезпечніше   у фази від сходів  до кущіння озимих, значна  частина пошкоджених рослин відмирає. У рослин, які вижили знижується зимостійкість.

На початку вересня відроджуватимуться личинки  хлібної  жужелиці (туруна), які   з появою сходів озимих зернових  мігруватимуть на посіви. Тривалість пошкодження  рослин озимих культур  восени  залежатиме від вологості грунту. За посухи личинки  будуть живитися 15 – 25 днів, за вологої осені до 100 днів. Живлення личинок  припиняється  за зниження температури до мінусової (0-5 ⁰ ). Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки пшениці мають «змочалений вигляд».

Для запобігання пошкоджень озимини жужелицею,  слід дотримуватись сівозміни з виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури.

 Не менш шкідливі в осінній період підгризаючі совки (озима та оклична), гусениці яких живляться сходами до настання холодів Масове відродження  і розвиток підгризаючих гусениць проходитиме в І-ІІ декадах вересня.    

Здатні забезпечити збереження проростків та вегетуючих рослин від шкідників інсектицидні протруйники такі, як круїзер 350 т.к.с – 0,4-0,5 л/т, гаучо плюс 466,  ТН -0,3-0,6л/т,  ін сет, ВГ -0,75 л/т, контадор макси, ТН 0,3 – 0,6 л/т, або  сучасні інсектицидно-фунгіцидні протруйники: селест топ 31,25% т.к.с. – 1,5-2,0 л/т, селест макс 165, ТН -1,5 -2 л/т,  юнта квадро 37,2% т.к.с. – 1,5-1,6 л/т, прем`єр голд, 73% РН – 1,5 – 2 л/т. та ін.

По сходах  культури  за перевищення  вище зазначеними шкідниками порогу шкодочинності ( цикадки (50 – 150 особин на 1 м²), злакові попелиці (5 – 10 особин на рослину), пшенична та шведська мухи (30 – 50 на 100 помахів сачком), підгризаючі совки (понад 2 – 3 гусениці на 1 м²), хлібний турун (2 – 3 личинки на 1 м²)   проводять крайові або суцільні обробки добре  розвинених посівів   застосовуючи  один із інсектицидів: актара 25% в.г. – 0,1-0,14 кг/га, Бі -58 новий 40% к.е. – 1,5 л/га, данадим стабільний 40% к.е. – 1,5 л/га, нурел Д 55% в.е. – 0,8-1,0 л/га, карате зеон 5% м.к.с. – 0,3 л/га, фастак 10% к.е – 0,3 л/га, коннект 11,25% к.с. – 0,5 л/га, рубіж, к.е. ,  супер бізон, КЕ  -1,5 л/т  та  іншими інсектицидами дозволеним для застосування.

  З метою підвищення стійкості  рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих організмів одночасно з протруюванням насіння рекомендовано проводити обробку мікроелементами (сполуки  добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу грунту), а для стримування росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників – регуляторами росту рослин.

За теплої затяжної осені, достатньої вологості повітря протягом осінньої вегетації складаються оптимальні умови для розвитку в посівах борошнистої роси, кореневих гнилей, бурої листкової іржі, септоріозу та інших плямистостей листя. Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці, зокрема ранніх строків сівби може наступити під час кущіння за 1%-  інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, 5% - септоріозом і іншими плямистостями листя.

Застосовують   один із фунгіцидів: абакус, мк.е. 1,25 – 1,75 л/га, абсолют, к.е - 0,3-2 л/га,  бампер супер,к.е.  0,8 – 1,2л/га, імпакт 25 к.е.  - 0,1-0,5 л/га, колосаль про, к.е.  0,3-0,4л/га, рекс дуо, к.е.  0,4 – 0,6 л/га,  солігор, к.е. – 0,9 -1 л/га, топсин М, з.п. 1,0 – 1,2 кг/га, фундазол, з.п.  0,3 – 0,6 кг/га  та інші.

В разі співпадання строків захисту посівів від шкідливих комах і хвороб, обприскування поєднують в один технологічний прийом, використовуючи суміші фунгіцидів з інсектицидами.

Захист посівів озимої пшениці від бур’янів важливо забезпечувати на ранніх етапах розвитку культури. Серед біологічних груп бур’янів найбільшої шкоди в посівах озимої пшениці завдають коренепаросткові та зимуючі бур’яни, сходи яких з’являються вже восени. Розвиток їх збігається з періодом розвитку культурних рослин. Крім того, нині збільшилася частка озимого ріпаку в сівозміні, що призвело до засмічення площ падалицею цієї культури.

Тому посіви озимої пшениці необхідно ще з осені обстежити на засміченість бур’янами. В разі необхідності восени використовують гербіциди. Ефективними в цей період є гербіциди на основі сульфонілсечовин, (   калібр 75% в.г. – 30-60 г/га, ларен про 60 в.г. – 8-10 г/га, гранстар голд 75% в.г. – 25-30 г/га, гроділ максі ОД, о.д. – 0,1л/га),  які достатньо ефективні  за середньодобової температури від +5°С, високоселективні й не знижують зимостійкості культури.

На рослинах кукурудзи продовжуватиметься  живлення та пошкодження  гусеницями стеблового кукурудзяного  метелика та бавовникової совки.  Слід відмітити в поточному році чисельність   зазначених фітофагів не висока. Пошкоджено в середньому 4% рослин, 2-4% початків. В  вересні  продовжуватиметься  відродження  гусениць ІІІ покоління бавовникової совки і літ стеблового метелика ІІ покоління, яке в області є факультативним За умов вологої і теплої погоди на пошкоджених  бавовниковою совкою качанах розвиватиметься фузаріоз.

Технічні культури.

Осередково  на рослинах цукрових буряків розвиватимуться та харчуватимуться гусениці листогризучих і підгризаючих совок, осередково лучного метелика.

 Набудуть  поширення хвороби: церкоспороз,  вірусні жовтяниця й мозаїка, гнилі, парша, дуплистість.

Опади (вологість 60-90%) за помірних температур повітря сприятимуть  розвитку у посівах соняшника   білої та сірої гнилі.

За високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% на початку побуріння кошиків для обмеження розвитку хвороб рекомендовано провести десикацію посівів аргументом в.р, вулканом плюс, РК., 3 л/га, бастою 150 SL, PK, 2 л/га (за вологості насіння 33-37%), везувієм, РК, 2-3 л/га, домінатором Мега, в.р., 2 л/га, косміком, в.р., 3 л/га, раундапом Макс, РК, 2,4 л/га тощо.

 За  теплої  погоди сходам озимого ріпаку завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки,  ріпакові блішки, ріпаковий пильщик, стебловий капустяний прихованохоботник, листоїди, білани,  підгризаючи та листогризучі совки. При  чисельності шкідників, яка перевищує поріг шкодочинності   у фазі сходи – 2 – 4 справжні листки  ( І-ІІ етапи органогенезу)  хрестоцвіті блішки 3 жуки на кв.м, ріпакова блішка – 10% пошкоджених рослин, ріпаковий пильщик – 2 - 3 несправжні гусениці на рослину, гусениці біланів – 2 особ. на кв.м. посіви обприскують одним із інсектицидів: данадим стабільний, к.е. 0,7 – 1,2 л/га,  децис профі, 0,07 л/га, ф`юрі, в.е. 0,1 л/га.

 Проти стеблового прихованохоботника – (ЕПШ -1 – 2 жуки на 40 рослин, або 3 жуки на кв.м.) обприскують: борей, к.с. 0,1 л/га, моспілан, р п, 0,1  кг/га,  нурел Д, 0,5 -0,6 л/га, пірінекс супер 420, к.е. 0,4- 0,7 л/га, танрек, РК - 0,15 – 0,25 л/га

За  високої вологості повітря (80-100%), дощової прохолодної погоди,  сівби не протруєним насінням, та  порушення сівозміни  ймовірне ураження рослин несправжньою борошнистою росою, фомозом, альтернаріозом, сірою гниллю, септоріозом, чорною ніжкою. За  появи ознак хвороби на насіннєвих посівах та посівах на технічні потреби проводять обприскування озимого ріпаку у фазі утворення 2 – 4 листків одним із фунгіцидів з діючою речовиною: –  імпакт Т,к.с. – 1,0 га,  карамба, в.р. 0,75 – 1,25 га,  колосаль, к.е., містік к.е. -0,5 – 1 л/га, оріус, в.с. – 1л/га, ретардин, в.г. – 0,5 л/га,  універсал, з.п – 0,25 кга, унікаль к.с. 0,5 -1,0 га, фолікур ЕВ, фортеця,  тотал, к.е – 1,0га,  штефікур, КС. – 0,5 – 1,5  га, ламетил , з.п. -0,5га; ридоміл голд.в.г. 2,5 л/г, тілт.к.е., тіназол,к.е.–0,5л/га.

  У перші фази росту і  розвитку ріпаку найбільшої шкоди посівам завдають однорічні та багаторічні злакові і дводольні бур`яни. Для їх знищення обов`язковим є застосування післясходових гербіцидів.  Проти однорічних та багаторічних злакових бур`янів  (висота бур`янів – 10 – 15 см) обприскують одним із гербіцидів з діючою речовиною: антипирій, к.е,пантера,к.е.-1-2л/га, гамма  Тотал,к.е., норвел, к.е  - 1 -3л/ га, міура,к.е. – 0,8  - 1,2 л/га; д. р. –клетодим –блейд, к.е -0,4 -1,8 л/га, оберіг гранд, к.е. – 0,25 – 0,6 л/га+ПАР,  селект, к.е., стилет, к.е. – 0,4 – 1,8 л/га, центуріон, к.е, цетодим, к.е. – 0,2 – 0,7 л/га+ ПАР аміго;  д. р. –хізалофоп – П -  етил – тарга – супер, к.е. – 1 – 3 л/га; д. р. – феноксапром – П – етил – фуроре супер, ЕВ – 0,8 – 1,2 л/ га, д. р. – флуазифоп – П – бутіл – фюзілад форте, к.е. – 0,5 -2 л/га.

Проти  однорічних та дворічних дводольних бур’янів ефективні гербіциди: - д р. – клопіралід+ піклорам : галера, в.р. – 0,3 л/га; діюча речовина –клопіралід: легіон, в.г. – 0,12- 0,2 л/га, лонтрел в.р. – 0,3-0,5, лонтрел гранд в.г. – 0,12-0,2,  цукрон +, в.р. – 0,2 – 0,5 л/га.

Картопля й овочеві культури

На  томатах, баклажанах продовжуватиметься живлення колорадського жука літнього покоління. Різкі коливання денних та нічних температур,  рясні роси,  дощі різної інтенсивності  сприятимуть   розвитку на томатах  фітофторозу.

На капусті  пізніх строків продовжуватиметься живлення гусениць капустяної совки, біланів, молі,  ймовірне  зростання  чисельності та шкодочинності попелиць,  хрестоцвітих блішок та прояв хвороб: судинного та слизового бактеріозів.

Плодові  насадження

У вересні  в  плодових насадженнях  продовжуватиметься відродження  гусениць яблуневої і грушевої плодожерок ІІ покоління.

Також триватиме живлення гусениць золотогуза, білана жилкуватого з подальшим утворенням ними зимових гнізд.

Скрізь продовжуватимуть розвиток сисні шкідники: попелиці, кліщі, щитівки і несправжні щитівки. Повсюдно в зерняткових культурах поширюватимуться парша яблуні і груші, борошниста роса, плодова гниль.

Багатоїдні шкідники. Гусениці лучного  метелика  ІІ покоління  заселяли осередково  посіви кукурудзи і  багаторічних трав. В серпні проходило  заляльковування гусениць. В кінці ІІ декади  серпня розпочався літ  ІІІ покоління лучного метелика, який продовжуватиметься  за теплої погоди у вересні  в посівах багаторічних трав,  на луках, біля річок.    В попередні роки   погодні умови не сприяли   повному розвитку ІІІ покоління, воно  було факультативне.

Повсюди,  на початку вересня овочевим культурам, багаторічним травам  продовжуватимуть   завдавати шкоди гусениці листогризучих совок (ІІ покоління капустяної, совки – гамми, городньої,   ІІІ – покоління помідорної, бавовникової).

Мишоподібні гризуни в посівах області представлені полівками ( звичайна і гуртова) та мишами ( курганчикова, польова, лісова). Найбільш чисельна й шкодочинна восени  звичайна (сіра) полівка.

В літній період основне розмноження мишоподібних гризунів проходило у  місцях постійної резервації: обочинах доріг, посівах кукурудзи, соняшника, багаторічних трав. Наявність кормової бази  в умовах затяжної осені  сприятиме міграції та розмноженню мишоподібних гризунів  на  озимину в жовтні місяці. Очікується, що гризуни будуть прогресувати і можуть  створити надзвичайну загрозу  посівам сільськогосподарських культур.  Крім того, гризуни являються переносниками  небезпечної хвороби для людей – туляремії.

Мишоподібні гризуни обмежуються в чисельності за наявності 3 – 5 жилих колоній на гектарі,  застосовуючи біологічні препарати: бактероденцид і  бактеронцид, родента біо  та  дозволені  родентициди.

 Доводимо до Вашого відома, що наказом Міністерства  екології та природних ресурсів України від 05.12.2013 року скасовано державну реєстрацію пестицидів на основі фосфіду цинку та виключено їх  з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання на території України  від мишовидних гризунів. Дана вимога  стосується таких пестицидів:  принади родентицидні ФОСВІТ, г, РОДЕНФОС, СТРІЛЕЦЬ, а також препарати РОДЕНФОС, п, СТРІЛЕЦЬ, п, ФОСВІТ, п,   ЩУРИН, п.

             Проведення  ретельних обстежень і своєчасний захист озимини попередить ускладнення фітосанітарного стану, сприятиме успішній перезимівлі рослин.

 Слід пам`ятати. Хімічні обробки слід проводити у відповідності з визначеними економічними порогами шкодочинності і суворим дотриманням регламентів застосування  засобів захисту рослин та загальноприйнятих санітарних правил техніки безпеки та гігієнічних норм.

Нач. державної фітосанітарної

інспекції Черкаської області                                                                         В.Г.Жовнір

Нач. управління  методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами                                                                                     І.В.Іщенко

Використана література:

1.Л.І.Бублик та інші. Довідник із захисту рослин, «Урожай» К., 594с.

2. Прогноз розвитку шкідливих організмів на території Черкаської області на 2014 рік.

3.Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні.

4.Департамент фітосанітарної безпеки. Управління захисту рослин. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2014 році.