Прогноз розвитку й розповсюдження шкідливих комах і хвороб на території Черкаської області у весняний період 2015 року, прогнозовані стратегії проведення захисних заходів .

На  відміну  від 2013 року, коли сівбі озимих  зернових культур заважали дощі, восени 2014 року навпаки – сухість грунту. В  оптимальні строки в області  було  засіяно 30%  площі від  запланованого. Досівалися площі в кінці вересня – в  жовтні. Холодна погода та дефіцит тепла вище 5⁰   в жовтні місяці затримував фазовий розвиток посівів і обмежував розвиток та поширення шкідників. Так, злакові попелиці, злакові блішки  були виявлені на 3% обстежених площ,  злакові мухи (гессенська, шведські) на 7,8 – 9,7% обстежених площ. За  ранньої, теплої та помірної вологої  весни  шкодочинність зазначених шкідників збережеться. Осередково ймовірна надпорогова чисельність у Кам`янському, Монастирищенському, Уманському, Шполянському, Жашківському, Звенигородському, Тальнівському, Христинівському, Чорнобаївському районах. Пороги шкодочинності:  злакові мухи ( - 10-15 % заселених стебел), хлібні блішки (понад 100 особин на кв.м), п`явиці (10-15 жуків кв.м), злакові попелиці (8-10 особин на стебло), цикади(40-50 особин на кв.м).

 При  проведенні  осінніх грунтових обстежень  на площах  під озиму  пшеницю  урожаю  2015 року  виявлено  заселення  38%  обстежених площ гусеницями  озимої совки,  31% площ личинками   хлібної жужелиці,  15,6 % площ личинками  хлібних жуків. За сприятливих  умов  весняно – літнього періоду слід очікувати подальше зростання чисельності зазначених шкідників.

 За результатами осінніх обстежень  чисельність клопа – шкідливої черепашки, яка пішла на зимівлю значно менше ніж в попередні роки. Підвищену чисельність шкідника відмічали в  Тальнівському, Лисянському, Христинівському і Чорнобаївському районах. Поріг шкодочинності   клопа – шкідливої черепашки  під час виходу в трубку  пшениці - 2-4 екз на кв.м.

За ранньої й теплої весни, відсутності низьких перепадів температур в  період заселення посівів – у фази завершення кущіння -  початок виходу в трубку ймовірне поширення   шкідника насамперед в районах з підвищеною чисельністю.

За перевищення  шкідниками порогу шкодочинності  посіви обприскують  одним із препаратів: діюча речовина альфа-циперметрин, норма 0,1-0,25 л/га: альтекс 100,  фастак,  фатрін, фаскорд; д.р.диметоат, норма 0,5-2л/га : Бі-58 новий, акцент,  данадим  стабільний,  фостран,  д. р. лямбда-цигалоротрин, норма 0,1-0,2л/га: карате зеон, каратель,оперкот, енжіо 247; д. р. зетациперметрин,: ф’юрі - 0,07-0,1 л/га; д.р. біфентрин+хлорпірифос: пірінекс супер 420, к.е. - 0,4-1 л/га, д. р.  хлорпірифос: дурсбан 480  - 0,8-2 л/га;  д.р.імідаклоприд+лямбдацигалотрин: борей - 0,12-0,14 л/га; д.р. дельтаметрин: децис профі 25 – 0,04 л/га;  д. р.– ацетаміприд : моспілан - 0,05 – 0,075 кг/га; дві діючі речовини хлорпірифос + циперметрин, норма 0,5-1,5 л/га: нурел д, суперкіл, нортон, шаман  і іншими препаратами  дозволеними до використання в Україні.

Восени 2014 року на посівах  озимих зернових культур  урожаю 2015 року відмічали ураження рослин  кореневими гнилями, борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом. Збудники хвороб на  рослинах озимини проявилися в слабому ступені.  За погодних умов зимового періоду,  розвиток   хвороб порівняно з осіннім періодом  не прогресував,  але за сприятливих умов у весняний період, за відновлення вегетації озимих культур  слугуватиме первинним джерелом інфікування.  У весняний період   при умові надмірного  зволоження та підвищеній температурі повітря і грунту, недотриманні агротехнічних заходів відбуватиметься  подальше ураження рослин вказаними хворобами.

Після танення снігу на рослинах озимої пшениці, озимого жита проявляється  ураження такими захворюваннями , як  снігова, або фузаріозна плісень і  тифульоз. За ураження сніговою плісенню на листках виникають водянисті плями, на яких спочатку утворюється  ніжний, а потім  рожевий наліт. При масовому його утворенні листки склеюються і відмирають. Часто уражуються їх піхви і навіть вузли кущіння. Тифульоз  проявляється на рослинах, навколо їх в грунті у вигляді брудно – сірої войлочної грибниці. Листя уражених рослин втрачають зелений колір, буріють, в`януть. В пазухах листя утворюється біла грибниця, вузол кущіння ізмочалений. Його надземна  частина легко відокремлюється від коренів.

Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущіння посіви  озимої пшениці  обприскують рідкими комплексними добривами з вмістом мікро -  та макроелементів та регуляторами росту.  Фунгіциди застосовують під час виходу рослин в трубку, за інтенсивності ураження  борошнистою росою, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, іншими плямистостями 1%, септоріозом листя – 3-5%, кореневими гнилями  за достатнього зволоження :   діюча речовина тріадимефон: байзафон  -  0,15-1 кг/га; д.р. тіофанат – метил:  топсін M500 - 1,0 – 1,2 кг/га; д.р. беноміл : за норми 0,3 – 0,6 кг/га: фундазол, беназол; д. р. пропіконазол -  норма 0,5 л/га: тілт 250 ЕС, балеро EC, ескулап, тіназол; д. р. флутріафол норма 0,1-0,5 л/га – імпакт 500,    корнет,   тюдор, фулгор 250,  плаза, скальпель 250; д. р.  карбендазим  за норми 0,3-2 л/га – доктор кроп, абсолют; д. р. тебуконазол  за норми 0,5 л/га: фолікур 250 EW, рятівник, містік супер, дінасті 250, колосаль, амулет, террасил 250,   фортеця  тотал ЕС,  оріус 250; д.р.  тебуконазол+ тріадименол+ спіроксамін:  фалькон 460 ЕС, к.е. – 0,3 – 0,6 л/га; д.р. протіконазол+ тебуконазол+ спіроксамін: солігор 425 ЕС – 0,9 -1 л/га;  д.р. азоксістробін + пропіконазол+ ципроконазол: амістар тріо 255ЕC -1 л/га;  д.р.пропіконазол+ прохлораз: бампер супер 490, к.е - 0,8 – 1,2 л/га; д.р.  піраклостробін+ епоксиконазол: абакус, мк.с – 1,25 – 1,75 л/га; д.р.тебуконазол+ прохлораз: замір 400, в.е – 0,8-1,5 л/га; д.р. флутріафол+ карбендазим: імпакт К, к.е – 0,6 – 0,8 л/га; д.р. флутриафол+ тебуконазол: імпакт Т, к.с – 1 л/га; д.р. ципроконазол+ пропіконазол: альто супер 330ЕС, к.е - 0,4 – 0,5 л/га; д.р. епоксиконазол + тіофанат – метил: рекс дуо, к.е - 0,4 – 0,6 л/га; пропіконазол + тебуконазол: колосаль про, к.н.е. -  0,3-0,4л/га.

До фунгіцидів необхідно додавати поверхнево активні речовини або 3-5 кг/га карбаміду та  біопрепарати: агат 25 К – 300 мл/га, азотофіт – 500 мл/га,  вермісол - 6л/га, планриз БТ- 1-2 л/т,  псевдобактерін - 2 – 0,5 л/га, фітоцид – 0,5-0,6 л/га, фосформобілізуючі та азотфіксуючі бактерії – 0,5-1 л/га.

 Восени на посівах озимого ріпаку урожаю 2015 року відмічали заселення  30% обстежених площ  хрестоцвітими блішками, на 25,6% площ  ріпаковим  пильщиком.

Під час відновлення вегетації ці шкідливі об`єкти, а також  ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, листоїди, капустяний білан негативно вплинуть на розвиток рослин. За перевищення фітофагами порогу шкодочинності: хрестоцвітими блішками  -3-5 екз на кв.м, листоїдами – 3 екз. на кв.м.,  прихованохоботниками – 5-6 жуків на  рослину  обробляють одним із інсектицидів при можливості з розпушуванням міжрядь і боронуванням: діюча речовина – лямбда – цигалотрин – брейк, м.е. – 0,05 – 0,07 л/га, карате 050 СS,к.е, карате Зеон, м.к.с., каратель ЕС,к.е. – 0,1 -0,15 л/га;  д. р – гамма – цигалотрин: вантекс, мк.с. – 0,04 – 0,06 л/га; д. р. – фозалон: золон 35, к.е. – 1,5 – 2 л/га; д. р. : хлорпірифос+ циперметрин – суперкіл 440, к.е. – 0,6 -0,8 л/га, шаман, к.е. – 0,5 – 0,6 л/га; д. р. -  зета – циперметрин – ф`юрі, в.е. – 0,1 л/га; д. р. -  тіаклоприд – біская  240 ОD– 0,25 л/га; д. р. – ацетаміприд – моспілан РП, - 0,1 кг/га; д.р. дельтаметрин: децис профі 25 WG, в.г. – 0,07 кг/га.

         З хвороб було виявлено    пероноспороз  на 23,4% обстежених площ   Городищенського, Жашківського, Звенигородського, Катеринопільського, Смілянського, Корсунь – Шевченківського, Тальнівського, Шполянського районів; фомоз на  15,9%  обтежених площ  Звенигородського, Лисянського, Смілянського, Кам`янського районів. За прохолодної погоди і частих опадів  слід очікувати повсюди розвиток хвороб  від слабого до помірного.  При відновлення весняної вегетації також  ймовірне ураження рослин  білою плямистістю, альтернаріозом, циліндроспоріозом, сірою гниллю, що негативно  вплине на розвиток рослин.  Наявність  збудників хвороб і можливість їх масового поширення в посівах ріпаку  вимагатиме обробки посівів  одним із   фунгіцидів:  д. р. – фосетил алюмінію – альєтт, з.п. 1,2 – 1,8 га;  д. р. – флутриафол + тебуконазол -  імпакт,к.с. – 1л/га; д. р. – тебуконазол – колосаль, к.е., містік к.е. - 1 л/га, оріус, в.с, амулет, к.е. - 0,5 -1л/га, ретардин, в.г. – 0,5 л/га, террасил 250, к.е – 0,75 – 1 л/га, універсал, з.п – 0,25 кг/га,  фолікур, фортеця, тотал ЕС, штефікур, к.е.,   альфа –тебузол, к.с – 0,5 – 1,0 л/ га;  д. р. -металаксил+ манкоцеб –ридоміл голд МЦ 680 WG, в.г. - 2,5 л/га; д. р. –пропіконазол – тілт 250 ЕС.к.е., тіназол, к.е.–0,5л/га;  д.р. ципроконазол +азоксісторбін: амістар Екстра 280 SC, к.с -0,7 -1 л/га; д.р. сірка:  тіовіт Джет 80 WG, в.г – 8 кг/га; д.р протіоконазол+ тебуконазол: тілмор 240 ЕС, к.е – 0,9 – 1 л/га з   додаванням мікроелементів (бору, молібдену,  сірки), д.р. пікоксістробін+ ципроконазол – аканто плюс 28,05-1 л/га;  д.р. піраклостробін – альтерно, 05-1 л/га;  д.р. метконазол – карамба, 0,75- 1,25 л/га;  д.р. пропіконазол +флуопірам – про пульс 250, - 0,8 – 0,9л/га.

            Восени 2014 року  заселення  мишоподібними гризунами багаторічних трав розпочалося в  кінці вересня, посівів озимої пшениці і  озимого ріпаку у кінці жовтня місяця. На кінець ІІ декади січня 2015 року  заселено  мишоподібними гризунами близько 26,9% площ озимої пшениці, озимого ріпаку 27,3% площ, багаторічних трав – 54,7% площ.

Захисні заходи проти гризунів  в осінньо – зимовий період обмежували   щільність гризунів. Навесні розселення і розмноження молодих  особин   відновиться за середньодобової температури +5⁰ С. Для попередження  пошкоджень рослин  за наявності 3-5 і більше колоній на гектарі слід  удаватися до використання  біологічних препаратів  і родентицидів представлених у «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

            Ярі культури.  Посівний матеріал  ярих культур потребує  захисту від збудників хвороб (альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, плісені, фузаріозу, сажки) шляхом протруєння.

Вибір протруйника залежить від культури,  ступеню  зовнішньої та внутрішньої інфекції насіннєвого матеріалу, яка визначається фітопатологічним аналізом, препаративної форми препарату   і спектра та рівня його фунгіцидної дії.

Серед фунгіцидних протруйників найбільше в області використовують такі препарати: ламардор 400 FS, ТН - 0,2 л/т, вінцит форте SС, к.с.  -  1,25 л/т, максим  стар 025 FS , т.к.с.- 1,5 -2 л/т, максим 025 FS, т.к.с. -1,5 л/т, вінцит 050 SС, к.с. - 1,5 – 2 л/т), раксіл ультра FS, т.к.с. 0,2 л/т, вітавакс 200 ФФ, в.с.к. - 3 л/т, селест – топ, т.к.с. - 1,6 – 2 л/т

При протруєнні насіння  треба врахувати, що  сходи  ярих зернових  культур, особливо якщо висівалися по  стерньових попередниках, матимуть загрозу пошкодження сисними шкідниками  (попелицями, цикадками,  злаковими мухами), які є переносниками вірусних хвороб та грунтовими  шкідниками (дротянками, личинками хлібних  жуків,  хлібної жужелиці, гусеницями озимої совки). Тому, рекомендується до   традиційних уже фунгіцидних протруйників додавати інсектицидні: табу, КС - 0,4 – 0,5 л/т, рубіж, к.е. – 2 л/т, круїзер 350 FS, т.к.с  – 0.5л/т, інші  або застосовувати комплексні  фунго – інсектицидні  протруйники : селест – топ, т.к.с. - 1,6 – 2 л/т, який має у своєму складі інсектицид тіаметоксам і два фунгіциди – флудіоксоніл і дифеноконазол, юнта квадро, т.к.с. - 1,5 – 1,6 л/т, що складається з чотирьох діючих речовин: інсектицидів клотіанідин та імідаклоприд та  фунгіцидів протіоконазол і тебуконазол.

При виборі протруйників  також необхідно враховувати стресові умови (температура і вологість), що складаються під час сівби і проростання насіння. В умовах недостатнього зволоження і високої температури повітря   необхідно використовувати препарати вінцит, вінцит мініма, вітавакс 200 ФФ, раксил ультра, юнта квадро, які  мають стійкість до абіотичних факторів.

Використовуючи протруйники, необхідно дотримуватися встановлених норм витрати на одиницю маси насіння: знижені норми не дають належного ефекту, завищені – знижують схожість насіння внаслідок утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку. Останнє є особливо  небезпечним для партій посівного матеріалу з підвищеним рівнем травмування.

Протруйники  необхідно періодично змінювати, тому що тривале використання призводить до набуття патогенами резистентності до нього. Протруюють  тільки кондиційне за всіма показниками насіння. Підвищують енергію проростання та польову схожість насіння регулятори росту.

Протруєння насіння кукурудзи  проти  летючої та пухирчастої сажки, кореневої гнилі, стеблової гнилі, пліснявіння насіння проводять одним із фунгіцидів: вітавакс 200 ФФ -2,5 – 3 л/т, гранівіт – 2,5 – 3 л/т, максим XL  025 FS 2.5 – 1 кг/т, а також протруйниками інсектицидної дії ( від грунтових шкідників): гаучо – 28 кг/га,  та  для підвищення врожайності  біологічними препаратами:  азотофіт -300 мл/т,  планриз БТ – 1-2 л/т.

Насіння соняшнику перед сівбою проти  білої  та сірої гнилей, пліснявіння, фомопсису протруюють препаратами: апрон XL 350 FS - 3 л/т, дерозал – 1,5 л/т, колфуго супер – 2 л/т, максим  XL 035 FS – 6 л/т,  роялфло – 2,5 – 3 л/т. Для  протруювання проти грунтових шкідників сходів використовують круїзер 350 FS – 6 – 10 л/т,  гаучо70 WS– 10,5 кг/т. Із біологічних препаратів  використовують азотофіт – 700 мл/т.

 Захистить рослини сої від фузаріозу, аскохітозу, бактеріозу, пліснявіння протруювання препаратами: ТМТД, в.с.к. – 8л/т, максим XL 035 FS – 1 л/т,  від комплексу грунтових та наземних шкідників – табу - 0,4-0,6 л/т. Забезпечує прибавку врожайності інокуляція насіння сої   біопрепаратами:  нітрофікс – 120 г на гектарну норму насіння, оптимайз 2,8 л/т.

Посівний матеріал гороху за 1 – 15  діб до посіву проти комплексу хвороб протруюють:  вінцит 050  СS -2л/т, вітавакс 200ФФ - 2,5 л/т, максим 0,25 FS -1л/т.

Цукровий буряк. За даними осінніх грунтових обстежень  звичайного бурякового довгоносика  виявлено на 6,1%  всіх полів сівозміни за  середньої чисельності 0,6 екз на кв.м. Підвищена чисельність фітофага виявлена у  Корсунь – Шевченківському, Городищенському, Чорнобаївському, Шполянському  районах.   Основна маса  довгоносиків пройшли повне перетворення  і знаходяться у  стадії жуків (85%). Отже,  навесні   очікується осередково значна шкодочинність шкідника насамперед у зазначених районах. Підвищення чисельності сірого бурякового довгоносика насамперед  ймовірне у господарствах, де поля сівозміни забур`янені осотом, берізкою, гірчаком та іншими рослинами, якими він живиться. За високого ступеня загрози сходам буряків  є необхідність проведення захисних заходів – обкопування бурячищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками  глибиною  30 – 35 і шириною 15 – 16 см та  розміщенням  у них колодязів  через кожні 5 – 10 м.  із    систематичним  обприскування їх дозволеними  препаратами.  Сходам буряків  також завдаватимуть шкоди   блішки, щитоноски, мідляки, мертвоїди, бурякові попелиці, бурякові мухи. За перевищення ними порогу шкодочинності (ЕПШ : звичайних бурякових довгоносиків – 0,2-0,3 екз на кв.м., сірого довгоносика – 0,2-0,4 екз на кв.м.,  бурякових блішок 3-7 екз на кв.м, жуків лободової щитоноски – 0,5 – 1,2 екз на кв.м.,  мідляків – 1-1,5 жука на кв.м., мертвоїдів – 0,3 – 1 екз. на кв.м., бурякові попелиці – заселено – 5% рослин,  бурякові мухи -3-4 особини на рослину при заселенні 50% рослин)проводять обробітки дозволеними до використання інсектицидами: д. р.: альфа – циперметрин: альтекс 100, к.е. – 0,1-0,25 л/га, фастак, к.е. – 0,1-0,25 л/га;  д.р. циперметрин: арріво, к.е. - 0,4 л/га;  д. р. хлорпірифос+циперметрин: нортон, к.е. – 1,0 л/га, нурел Д, к.е.,  нурік, к.е. – 0,8 л/га,  суперкіл 440, КЕ – 10 л/га,  шаман, к.е. – 0,8 л/га; д. р. тіаметоксам : актара 240 SC, к.с.-0,09 л/га,  актара 25WG, в.г;  д р. лямбда-цигалотрин: кайзо, в.г. – 0,15 л/га,  карате 050 ЕС, к.е,  карате Зеон 050 CS, мк. с. каратель ЕС, КЕ,  оперкот, з.п. – 0,125-0,15 л/га; д. р.  хлорпірифос: дурсбан 480, к.е. – 1,5-2,5 л/га; хлоргард 480, к.е. – 2,0-2,5 л/га; д.р. диметоат: біммер, к.е.,  дуглас, КЕ, рубіж, к.е.,  фостран, к.е. – 0,5-1,0 л/га; біологічний препарат: д.р.: екстракт матрину:  натургард, в.р.- 0,3-1,0 л/га.

 Стан перезимівлі бур`янів на сьогоднішній день дає підстави передбачити проявлення   масової забур`яненості на всіх полях області, що може призвести до зниження продуктивності культур.

 Повсюди на території області набула поширення амброзія полинолиста.  Основні  способи боротьби з амброзією зводяться до проведення карантинних заходів: систематичного обстеження сільськогосподарських  угідь, ретельного очищення насіннєвого матеріалу, запобігання ввозу  амброзії із  інших регіонів.

Із агротехнічних заходів ефективне дворазове лущення стерні після збирання озимих і ранніх ярих зернових  з наступною оранкою й  напівпаровим обробітком в літньо - осінній періоди, суворе  дотримання  чергування культур у сівозмінах з доведенням оптимальної участі в них багаторічних злакових бобових трав і бобово – злакових травосумішок. На полях, засмічених амброзією після збирання зернових колосових, необхідно скоротити строки між збиранням урожаю й дискуванням  стерні до 1-2 днів, і у міру появи бур`яну   проводити глибоке розпушування грунту або його оранку на глибину 25-27 см. Скошувати амброзію потрібно у фазу бутонізації у липні і повторне скошування у  вересні.

Проти амброзії полинолистої  застосовують гербіциди: в посівах ярої пшениці і ячменю   за 2 тижні до посіву -  ураган форте 500 в.р.к., аргумент форте 500, в.р. – 1,5 – 3 л/га,  від фази 3 листків до кінця кущіння  -  лінтур 70, в.г. – 0,12 – 0,15 кг/га, фаза кущіння до виходу в трубку культури  -  діален супер 464 , в.р.к. – 0,5 -  0,7 л/га;  в посівах кукурудзи – до появи сходів  - люмакс 537,5, с.е. – 3,5 – 4 л/га, фазі 3-5 листків культури -  діален супер 464 , в.р.к. – 1-1,25 л/га, фазі 3-8  листків культури -   каллісто 480, к.с. – 0,2 – 0,25 л/га;  соняшнику – до появи сходів  - гезагард 500, к.с. -2-4 л/га, рейсер, к.е. -2-3 л/га, фазі  2-8 листків  культури – експрес 75, ВГ -50 г/га + ПАР Тренд 200 мл/га (гібриди соняшнику толерантні до дії експресу);  соя – у фазі 1-3 справжніх листків культури  - набоб, в.р.к. – 1,5 – 3 л/га; цукровий буряк – до посіву, до появи сходів культури  - пірамін турбо, к.с. – 5-7 л/га, фазі 1-3 справжніх листків бур`яну -  лорнет, в.р. 0,3 – 0,5 л/га.

 Обробітки пестицидами, в т.ч. і  гербіцидами слід проводити при температурі не більше + 25 ⁰  С у  вранішні або вечірні години. Нижній поріг для кожного препарату є своїм, але в основному це +10 – 12⁰. При прогнозуванні нічних заморозків обробітки слід проводити не пізніше, ніж за 8 годин, і поновлювати через 6-8 годин.

Під час проведення захисних міроприємств  слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

Нач фітосанітарної  інспекції

Черкаської  області                                                                    В.Г.Жовнір

Нач. управління  методологічного

прогнозування, біологічного захисту

та роботи з пестицидами                                                            І.В.Іщенко