ЧБЗ

Відбір монолітів 20 січня та 10 лютого і водне відрощення рослин пшениці та озимого ячменю, показали, що рослини озимої пшениці та ячменю добре відростали. Загибелі не відзначено. Тобто рослини знаходяться в задовільному стані. Глибина промерзання грунту в межах 30-40 см.

 З чого починати весняний догляд за посівами озимих культур?

  На початку відновлення вегетації необхідно: обстежити кожне поле на предмет визначення густоти рослин, фази розвитку та стану органогенезу, відсоток  загибелі; врахувати погодні умови, наявність добрив, найкраща дія добрив, коли за зиму випадає опадів 200 мм, а в нас їх випало біля 70 мм, що менше багаторічної норми. Звідси і судіть про ефективність внесення добрив.

  Найкраща ефективність добрив при ранньому відновленні вегетації озимих культур на третьому етапі органогенезу так, як до часу виходу в трубку - 25-34 дні, рослини встигають розкущитись за рахунок цього і зростає їх продуктивність, що мало місце в умовах весни 2014 року.

   Якщо проаналізувати стан посівів з точки зору етапів органогенезу, то рослини перебувають на більшості площ на другому та третьому етапі органогенезу.

  Другий етап співпадає з розгортанням четвертого листка, початку кущення. Цей етап рослини проходять восени та навесні.

  Третій етап настає з початком відновлення вегетації весною. Цей

період триває в основному 20-34 дні. Чим більше сегментів колосу

утвориться, тим більше може утворитися колосків у колосі. Тому оптимальне

забезпечення рослин елементами живлення, особливо ранньовесняне підживлення азотними добривами, дасть можливість отримати в середньому 15-17 колосків у колосі за рахунок заповнення верхньої і нижньої частини колосу, які при нестачі поживних речовин залишаються нерозвинутими. Нестачу азотного живлення у ранньовесняному періоді не можна компенсувати внесенням азотних добрив на пізніх етапах органогенезу.

   Критичним періодом для озимих культур щодо забезпечення вологою та поживними речовинами є четвертий етап органогенезу, який проходить у фазу весняного кущення - початок виходу в трубку. В цей період проходить формування колосків у колосі, ріст вегетативної маси. Внесення азоту в дозі 30-40 кг д.р. у вигляді аміачної селітри розкидним способом, а краще дисковою сівалкою, що є важливим заходом, що збільшує озерненість колосу у 1,5-2 рази, особливо за помірної температури. Після цього етапу органогенезу збільшити колосків і зерен в колосі на інших етапах неможливо.

   На п`ятому етапі органогенезу (вихід в трубку) забезпеченість рослин поживними речовинами і вологою сприяє закладанню більшої кількості добре розвинутих квіток в колосках колосу. Якщо при переході до п`ятого етапу органогенезу підсилити живлення, то можна формувати кількість квіток в колоску і більшу озерненість колоска і колосу. Коли замість  звичайних 2-3 квіток буде утворюватись 4-5 квіток і в них утворяться зернівки, урожайність зростає у два рази. За несприятливих умов більш молоді квітки стають стерильними.

  При визначенні дози азоту у весняне підживлення враховують стан органогенезу після перезимівлі рослин, запаси азоту (N-NO₃+NH₄) в

шарі грунту 0-20 см та кущистість рослин на основі агробіологічного

дослідження.

  В умовах цього року доза азоту в перше підживлення на площах, де рослини мають коефіцієнт кущення 1-1,5 - 40-45 кг/га д. р. у вигляді аміачної селітри на площах, де коефіцієнт кущення 2,0-2,5 - доза азоту повинна становити в межах 40 кг д.р. на третьому етапі органогенезу. На цих же площах бажано провести друге підживлення на четвертому етапі органогенезу перед виходом рослин у трубку, це дасть можливість збільшити урожайність на 6-8ц/га. В  умовах посухи підживлення буде неефективним.

  Дозу азоту в підживлення вище 45 вносити не слід, так це буде економічно не вигідно. На посівах добре розвинутих з коефіцієнтом кущення 3,0-3,5 і вище - перше підживлення робити не слід через те, що рослини будуть продовжувати кущення, що приведе до значного розростання вегетативної маси і при нестачі вологи буде знижено урожайність на 4-6 ц/га. На таких посівах підживлення слід проводити на четвертому етапі органогенезу.

   Які добрива вносити в підживлення рано навесні?

  Краще вносити аміачну селітру, яка має в собі 50% нітратної і 50% амонійної форми азоту.

  Хорошим добривом в підживленні весною є сульфат амонію, який містить 21% азоту і 24% - сірки. З цього добрива азот не промивається в нижні шари грунту. Через те, що амонійна форма азоту (NH₄) засвоюється грунтововбирним комплексом і при вступі в реакцію з азотними сполуками перетворюється в нітратну форму, яка буде засвоюватись рослинами.

  Для підживлення другий раз можна використовувати карбамід. Деякі господарства застосовують для підживлення на посівах КАС, яка містить в собі карбамід і аміачну селітру.

  Під час стеблування пшениці на шостому етапі органогенезу формується пилок у квітках, рослини в цей період дуже потребують вологи та азотно-фосфорних добрив. Навіть короткочасна посуха в цей період приводить до зменшення озерненості колоса та недобір урожаю. Добрива можна вносити, як розкидним способом, так і позакореневою, поєднуючи з обробкою фунгіцидами проти хвороб.

  На сьомому етапі органогенезу відбувається посилений ріст у довжину вегетативних і генеративних органів колосу.

   Восьмий етап (колосіння) в цей період завершується формуванням

колосу і квіток. Своєчасне позакореневе підживлення азотом у вигляді карбаміду забезпечує формування виповненого зерна з високим вмістом білка і клейковини.

  На дев'ятому етапі органогенезу (цвітіння) запилення, утворення зиготи

і початок формування ендосперму. Припиняється ріст вегетативної маси через відмирання нижніх листків.

   Десятий етап - ріст і формування зернини. Несприятливі умови в цей період впливають на довжину зернини.

   Одинадцятий етап органогенезу - інтенсивне накопичення в зерні пластичних речовин. В кінці наливу вологість зерна зменшується до 40%, вміст сухих речовин – до  60-70%, налив припиняється. В цей період важливо зберегти флаговий лист у верхній частині рослини від пошкодження хворобами і шкідниками та подовжити його життєдіяльність.

   Дванадцятий етап - повна стиглість. В цей період продовжується формування пластичних речовин. Треба своєчасно зібрати урожай, інакше при високій вологості зерна можливе «стікання». В першу чергу треба збирати високорослі і полеглі посіви, потім чисті та низькорослі посіви.

  Всі роботи проведені на озимому полі весною повинні бути спрямовані

на збереження рослин та формувати на час збирання на м² шт. продуктивних стебел 550-600, довжину колоса - 7-8см, масу зерна з 1 колоса -  1,2-1,5г. і масу 1000 зерен - 42-45г. У минулому році при одержанні урожаю 6,0-6,5т/га ми мали такі показники: попередник – горох, соя. Обробіток грунту – поверхневий. Система удобрення з осені – N₃₀P₄₀K₅₀. Підживлення рано навесні – N₃₀ + N₃₀ на 4 етапі органогенезу, Сорт – Золотоколоса.

На час збирання: Рослин на м² /шт. – 350. Продуктивна кущистість -1,3.

Маса зерна з 1 колосу -1,3.

Маса 1000 зерен - 43.

  Гербіциди вносити не було потреби. Збирали на пряму Доном 1500. Таким чином, на фоні N₃₀P₄₀K₅₀ + N₃₀ + N₃₀ забезпечили урожайність 6,0 т/га, умовно чистий прибуток становив 5350 грн/га, затрати - 4834 грн/га.

І. С. Шаповал, кандидат сільськогосподарських наук. Черкаської  сільськогосподарської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН».