Погодні умови  в ІІ декаді березня  сприяли початку виходу  шкідників із місць зимівлі та поширення  хвороб на озимих культурах. Перезимувалі особини більшості шкідників перебувають у доброму фізіологічному стані і за сприятливих агрокліматичних умов  в квітні спроможні відновити численну та якісну популяцію. А тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин набуває важливого значення для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Хлібна жужелиця (турун).  Осінніми грунтовими  обстеженнями в  посівах озимини  урожаю 2015  року  личинки хлібної жужелиці  були виявлені на  31 %  обстежених площ у  Жашківському, Лисянському,  Кам`янському,  Канівському, Катеринопільському,   Черкаському, Смілянському, Тальнівському  та Шполянському районів із середньою  чисельністю 0,6 екз на кв.м. За  помірно теплої погоди і достатньої вологозабезпеченості грунту у квітні місяці фітофаг завдаватиме шкоду  озимим зерновим культурам, передусім розміщеним  після стерньових попередників. Потреба захисних заходів виникатиме переважно в крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності фітофага (понад 3-4 і більше личинок на кв.м),  з використанням інсектицидів: альфагард 100,к.е. 0,15 л/га,  дурсбан, к.е., 1-1,5 л/га, нортон, к.е., 1 л/га,  нурел Д, к.е., 0,75-1 л/га, піринекс супер, к.е., 1л/га, фостран, к.е., 1,5 л/га.

Клоп шкідлива черепашка Восени 2014 року  середня чисельність клопів шкідливої черепашки  в місцях  зимівлі  - 0,4 екз на кв. м. Підвищена чисельність клопа  була виявлена  в Тальнівському,  Лисянському, Христинівському і Чорнобаївському районах – 1-2 екз на кв.м.     За відсутності низьких перепадів температур в період заселення посівів – у фази  завершення  кущіння – початок виходу в трубку  озимої пшениці  ймовірне поширення  дорослих клопів, насамперед в районах  з підвищеною чисельністю.

Спочатку дорослі клопи зосереджуватимуться на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. За прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту, що важливо знати при обстеженні угідь для прийняття рішення щодо захисту зернових від перезимувалих клопів.

За відсутності дощів шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. У вищезазначених та інших регіонах вирощування зернових колосових посіви заселятимуть також маврський, австрійський, гостроголовий  клопи.

В останні роки спостерігається тенденція до зниження заселеності посівів клопами, тому потреба в захисті посівів виникатиме осередково за перевищення  порогу  шкодочинності ( 2-4 і більше  дорослих  клопів  на кв.м.). Посіви обприскують:  актарою 25WG, в.г., 0,1–0,14 кг/га або 240SCк.с., 0,15 л/га, акцентом, к.е., 1,5 л/га, альтексом 100, к.е., 0,1-0,15 л/га, блискавкою, КЕ, 0,1-0,15 л/га, вантексом, мк.с., 0,06-0,07 л/га, данадимом стабільним, к.е., 1-1,5 л/га, децисом профі 25 WG, в.г., 0,04 кг/га, децис ф-Люкс 25 EC, к.е., 0,2-0,25 л/га, енжіо 247 SC, к.с., 0,18 л/га, карате зеоном 050CS, мк.с., 0,15 л/га, карателем, к.е., 0,15 л/га, нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,2-0,25 л/га,  фастаком та іншими дозволеними до використання в Україні.  Зазначені  інсектициди ефективні й проти інших шкідників зернових культур

Хлібні блішки  (смугаста, велика і звичайна стеблова блішка)  Спостерігатиметься поширення і шкідливість шкідника  за помірно вологої  та теплої погоди навесні, насамперед у період сходів – кущіння  ярих ячменю і пшениці, кукурудзи та проса, а також у посівах озимих культур пізніх строків сівби. Захисні заходи проти хлібних блішок будуть доцільними здебільшого у крайових смугах посівів зернових колосових, за надпорогової їх чисельності (ЕПШ – 30-40 екз. на кв.м) та наявності інших видів шкідливих комах.

Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) за теплої сухої погоди перш за все заселятимуть сходи ярих: пшениці, ячменю, кукурудзи, проса, а також посіви озимої пшениці пізніх строків сівби. Підвищена шкідливість п`явиць  в минулому році спостерігалась  осередково в Корсунь – Шевченківському, Жашківському, Кам`янському, Звенигородському, Чорнобаївському, Шполянському районах. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового (у фази сходи – 3-и листка ЕПШ 10-30 жуків п’явиці, кущіння - 150-200 і більше личинок на кв.м) скупчення шкідника.

Злакові мухи, з яких найпоширеніші  шведські, гессенська.  Початок льоту  шведських мух відмічали за сонячної погоди 9  березня в  Городищенському  районі.

Виліт гессенської мухи слід очікувати після стійкого встановлення середньодобової температури повітря 10-12°С. Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечне для ярої пшениці,  та ячменю, а шведських ще й для сходів кукурудзи. Пошкодження рослин ними спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Злакові попелиці (звичайна, велика)   Попелиці  масово розвиватимуться  за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Окрім того вони небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться цикадки, зокрема шестикрапкова, смугаста, інші, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст. Вірофорні цикадки також можуть переносити вірусні хвороби. Проти вищевказаних шкідників будуть ефективні інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур.

Набуватимуть поширення хвороби зернових колосових культур: борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі, інші. Розвитку хвороб сприяє   випадання дощів та відносний температурний режим     (t° повітря 16-25°С), рясні роси, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та ринхоспоріоз, червоно-бура, інші плямистості.

Під час виходу рослин в трубку високопродуктивні посіви озимої пшениці від борошнистої роси, септоріозу, інших плямистостей за інтенсивності ураження 1-5%, за умов достатнього зволоження  оздоровлюють абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, альбітом ТПС, р., 0,04 л/га, альто супер 330 , к.е., 0,4-0,5 л/га, амістаром екстра 280, к.с., 0,5-0,75 л/га, дерозалом 500, КС, 0,5 л/га, дітаном М-45, ЗП, 2-3 л/га, заміром 400, в.е., 0,75-1,5 л/га, імпактом Т, к.с., 1 л/га, колосалем  про, МЕ, 0,3-0,4 л/га, міражем, к.е., 1 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, солігором 425, к.е., 1 л/га, тілтом, 250 к.е., 0,5 л/га, топсином-М, з.п., 1 л/га,  фолікулом 250, 0,5-1 л/га та аналогами. Зокрема, рішення щодо оздоровлення озимої пшениці фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля.

Сходи гороху від бульбочкових довгоносиків, які повсюдно заселятимуть посіви, в разі наявності 10-15 жуків на кв.м, захищають блискавкою, КЕ, 0,15-0,165 л/га, фаскордом КЕ, к.е., 0,10 л/га.

У багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, південний сірий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, інші фітофаги. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби. Ранньовесняне боронування в два сліди відростаючих посівів багаторічних трав першого і другого років, знищення решток відмерлих рослин, щілювання та міжрядний обробіток на глибину 8-10 см оздоровлюють рослини трав та знищують значну кількість фітофагів.

Насіння сої, щоб захистити  від збудників пероноспорозу, церкоспорозу, септоріозу, бактеріозу,  в допосівний період протруюють максимом XL, т.к.с., 1 л/т; проти комплексу шкідників сходів проводять токсикацію насіння команчем WG, в.г., 7 кг/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння сої симбіотичними азотфіксуючими бактеріями і одночасно обробляють мікродобривами: бором і молібденом (40-50 г на гектарну норму насіння).

Повсюди  за сухої жаркої погоди в квітні сходи сої пошкоджуватимуть бульбочкові довгоносики, проти яких доцільне застосування золону 35, к.е., 2,5-3 л/га. Розвитку фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу на сходах сої запобігатимуть розпушуванням ґрунту, знищенням кірки і сходів бур’янів до сходовим боронуванням і після сходовими культиваціями.

Технічні культури

Звичайний буряковий довгоносик. За результатами осінніх грунтових обстежень 2014 року всіх полів сівозміни  звичайного бурякового довгоносика  виявлено на 6,1% обстежених площ за середньої чисельності 0,6 на кв.м, максимальної 3 екз. на кв.м. Найбільша чисельність звичайного бурякового довгоносика в  осередках Корсунь – Шевченківського  району -  3 екз на кв.м, в  Городищенському, Чорнобаївському, Шполянському районах – 2 екз на.м. Стан популяції  звичайного бурякового довгоносика характеризувався  високою життєздатністю. Основна маса   (85%)  довгоносиків пройшли повне перетворення і  знаходилася  в стадії жуків.

За прогрівання ґрунту на глибині залягання шкідника до 7-10°С та поверхні минулорічних бурячищ до 15-17°С відмічатиметься вихід фітофага. Масове заселення ранніх посівів відбуватиметься за температури 22-25°С, коли спостерігатиметься літ шкідника. Окрім жуків звичайного, сходи культури заселятимуть жуки сірого бурякового довгоносика. За  осінніми грунтовими обстеженнями  сірий буряковий довгоносик  заселив 1,8 % площ  бурячищ   за середньої чисельності 0,3 екз на кв.м

 За сухої жаркої погоди ранні посіви буряків масово заселятимуть та пошкоджуватимуть бурякові блішки. Помірно тепла й волога погода сприятиме підвищенню чисельності й шкідливості бурякової крихітки  та бурякової щитоноски.

Активне заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею відбуватиметься за підвищеної температури та вологості повітря. У разі заселення крайових смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин) проводять обприскування актелліком 500 ЕС, к.е., золоном 35, к.е., 1 л/га, БІ-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, іншими.

За високого ступеня загрози сходам від звичайного бурякового та інших довгоносиків доцільно провести обкопування буряковищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками з послідуючим обприскуванням їх інсектицидами. За перевищення щільності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту обробляють актарою 25, в.г., 0,08 кг/га, актелліком 500, к.е., 1-2 л/га,  нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, іншими дозволеними до використання в Україні.

Надмірне зволоження ґрунту або його сухість, висівання неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявність у ґрунті патогенних організмів сприятимуть розвитку коренеїду в західних та центральних областях. Для покращення стійкості рослин щодо ураження коренеїдом доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

Озимий ріпак .         Швидке підвищення  температури повітря  сприяло початку   виходу з місць  зимівлі   з 16.03.    жуків  стеблового капустяного прихованохоботника. У квітні  масово заселятимуть посіви  хрестоцвіті блішки, весняна  капустяна  муха, капустяна попелиця .

Тому,  по мірі  заселення посівів шкідниками і досягнення  ними порогів шкодочинності -   стебловим  капустяним  прихованохоботником  -  1-2 жуки на 40 рослин, хрестоцвітими блішками –  3-5 жуків на кв.м., капустяною попелицею  - 2 колонії на  кв.м. - необхідно провести крайові або суцільні обробітки  одним із рекомендованих  інсектицидів:   альтекс 100,    фаскорд КЕ, к.е., фастак, к.е.. – 0,1-0,15 л/га;  брейк, м.е. – 0,05 – 0,07 л/га,  кайзо – 0,2л/га, карате Зеон 050 CS,  мк.с., каратель ЕС, КЕ – 0,1 -0,15 л/га;  пірінекс супер 420  – 0,4-0,75 л/га; цезар, к.е. – 0,125-0,15 л/га;  протеус 110 OD, МД – 0,5 – 0,75 л/га;   пірінекс 25, СК – 0,75-1,0 л/га; канонір, ВГ – 0,05-0,07 л/га;  танрек, РК – 0,15-0,25 л/га;  нурел Д, к.е., нурік, к.е,  суперкіл 440, к.е. – 0,6  л/га, шаман, к.е. – 0,5 – 0,6 л/га;   ф`юрі, в.е. – 0,1 л/га;  біскайя 240 OD – 0,25 л/га, каліпсо 480 SC, к.е - 0,2 л/га;    моспілан,   - 0,10 -0,12 кг/га;  децис ф-люкс 25 ЕС – 0,25-0,5 л/га,   борей – 0,1-0,12 л/га, оперкот акро, к.с. – 0,05 л/га;             сумі-альфа, к.е. – 0,3 л/га;  сумітіон, к.е. – 0,75-1,0 л/га.

На озимому ріпаку набувають поширення хвороби : альтернаріоз, фомоз,  пероноспороз.   Проти збудників хвороб  застосовують фунгіциди: альтерно, КЕ – 0,5-1 л/га; ехнатон, КЕ – 1 л/га, ікарус 250, ЕВ – 1 л/га, полігард, КЕ – 0,5-0,75 л/га, тебуфор, КЕ – 1 л/га,   титул дуо, ККР – 0,25-0,3 кг/га; фитал, РК – 2-3 л/га та інші дозволені до використання  в Україні.

У посівах ярого ріпаку під час сходів – утворення розетки за сухої сонячної погоди шкодитимуть хрестоцвіті блішки (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м), чисельність яких обмежують біскайя, о.д., 0,25 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га, інші.

Плодові насадження

Погодні умови зимового періоду (2014-2015 рр.) були сприятливими для доброї перезимівлі шкідливих комах у садах.

Скрізь у плодових насадженнях протягом місяця продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав’язі садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, осередково букарка та казарка. Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки. В період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда, які прогризатимуть в бутонах дірки і виходитимуть назовні. За високого рівня їх шкідливості (один жук за температури повітря 10-12ºС за добу може пошкодити більше 50% бруньок на саджанці) довгоносики здатні призвести до значних пошкоджень зерняткових плодоносних садів.

На початку розпускання бруньок за температури повітря 12ºС покидатимуть гнізда й живитимуться бруньками, а потім листками гусениці білана жилкуватого і золотогуза, передусім у занедбаних садах.  Вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за суми ефективних температур 160º. Гусениці непарного та кільчастого шовкопрядів відроджуватимуться за суми ефективних температур 110º , а розанової та інших листокруток 70º . Прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 12ºС сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика,  виліт якого співпадає з фазою відокремлення бутонів. У зерняткових садах  заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої розпочнеться за суми ефективних температур (вище 10^оС) 90-110^оС, масовий літ за 150-170^оС. Відкладання яєць фітофагом відбуватиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16^оС у вечірні години. В період набубнявіння і розпускання бруньок скрізь розвиватимуться та шкодитимуть личинки яблуневої та інших попелиць.

Розвиток личинок каліфорнійської щитівки розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7-8ºС. Личинки сливової й акацієвої несправжньощитівок пробуджуватимуться і розвиватимуться за вищевказаних умов. За суми ефективних температур  (від порогу розвитку 8ºС) 130º спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки. Відроджуватимуться та шкодитимуть личинки червоного та бурого плодових кліщів, з місць зимівлі виходитиме глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12-13ºС заселятимуть бутони і листки дерев.

У разі прохолодної дощової погоди під час цвітіння садів можливий значний розвиток та поширення моніліального опіку. Масовому поширенню інфекції кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода за значних опадів. За 18-25^оС і значного насичення повітря вологою скрізь у зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, парша.

На початку розпускання бруньок зерняткових культур проти жуків садових довгоносиків, гусениць білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, яблуневої молі та парші, борошнистої роси, інших проводять обприскування актарою 240, к.с., 0,14-0,15 л/га, енжіо 247, к.с., 0,18 л/га або пірінексом, супер 420 к.е., 2 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб хоруса 75, в.г., 0,25 кг/га, темп ультра, в.г., 2 кг/га або косайда, в.г., 2-2,5 кг/га. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою, додають також тіовіт джет, в.г., 8 кг/га, імпакт, к.с., 0,1-0,15 л/га або алмаз 100, к.е., 0,3–0,4 л/га.

У фазу відокремлення бутонів – рожевий бутон проти вищевказаних шкідливих організмів проводять обприскування енжіо 247, к.с., 0,18 л/га, нурелом-Д, к.е., 1-1,5 л/га з додаванням проти хвороб антраколу, з.п., 1,5 кг/га, дітану М-45, з.п., 2-3 кг/га, натіво 75, в.г., 0,3-0,35 кг/га чи оріусу, в.е., 0,4-0,5 л/га дотримуючись чергування препаратів.

На початку розпускання бруньок кісточкових культур, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу та інших хвороб обробляють хорусом 75, в.г., 0,25-0,3 кг/га, світчем, в.г., 0,75-1 кг/га або сігнумом, в.г., 1-1,25 кг/га

Багатоїдні шкідники

Мишоподібні   гризуни. Проведеними обстеженнями  в кінці березня гризунів виявлено на 22,8% обстежених площ озимої пшениці за середньої щільності  1,1 кол на га, 9% площ  озимого ячменю – 1 кол. на га,  на 28,5% площ озимого ріпаку – 1,3 кол. на га, 59,5%  багаторічних трав за  середньої щільності  2,2 колонії на га.  Осередкове  наростання чисельності гризунів  відмічено  на площах багаторічних трав.

У квітні чисельність і шкідливість гризунів зростатиме внаслідок переселення їх з інших стацій, в яких активно розмножуються шкідники. За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі необхідно  застосовувати дозволені до використання  біологічні препарати  та родентициди.

Ґрунтові шкідники (дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів і хлібних жуків) розпочали живитися корінням озимих зернових і ріпаку. За потепління та прогрівання ґрунту активізується переміщення личинок у верхню його частину. Повсюдно існує висока ймовірність осередкових пошкоджень озимих і ярих зернових, сходів просапних культур.

Ефективним проти цієї групи комах є обробка насіння інсектицидами або комбінованими препаратами за типом інкрустації гаучо, з.п., круїзером, т.к.с., нупрідом, ТН, пончо бета т.к.с., сідопрідом, ТН, іншими. У разі перевищення ЕПШ ґрунтових шкідників у 2-3 і більше разів, під час сівби цукрових буряків вносять у рядки форс, г., 4 кг/га.

Для захисту розсади овочевих культур від ґрунтових шкідників корені рослин перед садінням у відкритий ґрунт замочують у суспензії актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин за t⁰ 18-23⁰С та експозиції 1,5-2 години. В лунки (рядки) під час сівби та посадки в ґрунт капусти, томатів, картоплі вносять 10-12 кг/га форсу, г.

У разі високої чисельності дротяників та несправжніх дротяників (>20 екз. на кв.м) за 2-3 тижні до сівби кукурудзи або висадки розсади овочів доцільно використовувати принадні посіви вівса або жита насінням, обробленим інсектицидами.

Підгризаючі і листогризучі  совки. Цьогорічні погодні умови зими не завадили перезимівлі гусениць старших віків  і лялечок совок.  У березні в озимині враховується 0,2-2 гусениці  шостого віку на кв.м,  підгризаючих совок. За наявності 2-3 гусениці на кв.м посіви слід захистити ефективними проти цих шкідників децисом Профі, ВГ, 0,035 кг/га, карате зеоном, мк.с., 0,3 л/га, бореєм, КС, 0,14 л/га, іншими інсектицидами за регламентами існуючих технологій.

Нач  державної фітосанітарної  інспекції

Черкаської  області                                                                    В.Г.Жовнір

Нач. управління  методологічного

прогнозування, біологічного захисту

та роботи з пестицидами                                                            І.В.Іщенко