Вітаю Вас, Гість
Головна » 2015 » Квітень » 30 » Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних с.-г. рослин у господарствах Черкаської області у травні 2015 року
10:14
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних с.-г. рослин у господарствах Черкаської області у травні 2015 року

Контрасний характер погоди у квітні (чергування теплих і холодних днів,  посилений вітер, опади у вигляді снігу і дощу)  уповільнював розвиток рослинності і вихід шкідників із місць зимівлі.

Втім, наприкінці квітня повсюди за стрімкого підвищення середньодобових температур зимуючі стадії переважної більшості фітофагів активізувались і відновили живлення.  Перезимувалі особини в доброму фізіологічному стані і у травні спроможні відновити численні  популяції,  що сприятиме масовому розвитку, поширенню та пошкодженню сільськогосподарських рослин шкідниками.

 

 

Багатоїдні шкідники

 

Лучний метелик. За результатами  осінніх грунтових розкопок (2014р)  кокони з живими гусеницями шкідника виявлені в  Монастирищенському,   Маньківському, Тальнівському, Уманському, Шполянському районах  за  середньої чисельності 0,1-0,5  на кв.м.  Протягом місяця перезимувалі гусениці заляльковуватимуться, а за середньодобової температури понад 15ºС і суми ефективних температур (більше 10ºС) близько 80ºС розпочнеться літ метеликів, за температури вище 17ºС, коли СЕТ 150-200ºС літ стане масовим. В цей період, в разі температури повітря 22-25ºС, опадів, наявності квітучих бур’янів, рос можуть створити сприятливі передумови для реалізації потенційної можливості масового розвитку і шкідливості лучного метелика, передусім у багаторічних травах, цукрових буряках, соняшнику, овочах.

На початку та під час масового відкладання яєць, після сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму. За чисельності гусениць вище ЕПШ, визначених для кожної культури, проводять захисні обробки препаратами відповідно до рекомендацій.

Стебловий (кукурудзяний) метелик. Гусениці за незначної загибелі взимку (5 - 15%) виявлені в 23 % рослинних решток кукурудзи . У травні за температури понад 15-16ºС гусениці заляльковуватимуться, наприкінці місяця  ймовірно розпочнеться літ метеликів. 

У посівах озимих і ярих зернових культур, багаторічних трав продовжуватимуть осередково шкодити личинки чорнишів і коваликів (дротяники і несправжні дротяники), хрущів. Захист сходів забезпечується токсикацією насіння. Поля із значною чисельністю шкідників слід відводити  під посіви бобових, льону, гречки, проса чи під чорний пар. Для захисту розсади овочевих культур корені рослин перед садінням замочують на 1,5 – 2 год в суспензії актари 25 WG, к.е. 1,5 г в літрі води на 250 рослин за 18-23ºС та експозиції 90-120 хв.

За масового льоту травневих хрущів лісові насадження захищають золоном 35,к.е. 1,5 – 3 л/га,  плодові сади – за рекомендованими системами захисту.

Підгризаючі совки. Цьогорічні погодні умови зими не завадили перезимівлі гусениць старших віків озимої та окличної совок (загинуло 0-10% зимуючої стадії), які заляльковуватимуться, а з середини травня очікується літ метеликів.

У другій половині травня за температури повітря 18-20ºС відбуватиметься літ метеликів першого покоління листогризучих совок – капустяної, С-чорне, совки-гамми,  бавовникової, помідорної (карадрина),  інших видів. Суттєво обмежують чисельність цих лускокрилих комах яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок.

На сходах буряків, соняшника, кукурудзи, інших просапних культур зросте шкідливість піщаного мідяка (  Лисянський,  Смілянський, Тальнівський, Монастирищенський,  Уманський,  Черкаський райони).  За наявності більше 2 жуків на кв.м посіви захищають рекомендованими інсектицидами.

У травні  розпочнеться  формування популяцій  мишоподібних гризунів у нових стаціях за межами місць резервації.  Для попередження  пошкоджень за наявності 3-5 і більше колоній на гектарі слід  удаватися до використання дозволених в Україні біологічних препаратів та родентицидів.

 

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

 

Клоп шкідлива черепашка. Після перезимівлі   фітофаг зберігся в доброму фізіологічному стані. Загинуло зимуючої стадії 3%.  В ІІІ декаді квітня розпочалося крайове заселення фітофагом посівів озимої пшениці. Спочатку дорослі клопи зосереджуватимуться на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. У посівах за прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту.

За відсутності дощів у травні шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена.  Також посіви  зернових колосових заселятимуть  маврський, австрійський, гостроголовий та інші види клопів-щитників, пошкодження яких негативно впливатимуть на кількісні показники врожайності.

Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви (ЕПШ 2-4 і більше клопів на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку посіви захищають через обприскування: акта рою 25WG, в.г., 0,1–0,14 кг/га або 240SCк.с., 0,15 л/га, акцентом, к.е., 1,5 л/га, альтексом 100, к.е., 0,1-0,15 л/га, блискавкою, КЕ, 0,1-0,15 л/га, вантексом, мк.с., 0,06-0,07 л/га, данадимом стабільним, к.е., 1-1,5 л/га, децисом профі 25 WG, в.г., 0,04 кг/га, децис ф-Люкс 25 EC, к.е., 0,2-0,25 л/га, енжіо 247 SC, к.с., 0,18 л/га, карате зеоном 050CS, мк.с., 0,15 л/га, карателем, к.е., 0,15 л/га, нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,2-0,25 л/га, сумітіоном, к.е., 0,6-1 л/га, фастаком, к.е., 0,1-0,15 л/га,  ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, оперкотом, з.п., 0,15 кг/га, фостраном, к.е., 1-1,5 л/га, біммером, к.е., 1-1,5 л/га та їх аналогами, фатріном, к.е., 0,1-0,15 л/га, шаманом, к.е., 0,75 л/га. Ці інсектициди ефективні й проти інших шкідників зернових культур.

За сухої теплої погоди повсюди заселятимуть,  посіви озимої пшениці пізніх строків сівби,також сходи  ярої пшениці, ячменю, кукурудзи, проса,  злакові мухи (поріг шкодочинності  - 10-15 % заселених стебел, 30 – 50 екз на 100 помахів сачка ), хлібні блішки (понад 10 особин на кв.м), п`явиці (10-15 жуків кв.м), злакові попелиці (8-10 особин на стебло), цикади(40-50 особин на кв.м, або 150 особин на 100 помахів сачка).  Пошкодження рослин ними спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Вийдуть з грунту на колоски та пошкоджуватимуть зерно озимих зернових культур хлібні жуки - кузька, красун, хрестоносець (поріг шкодочинності 3 – 4 особини на кв.м.). За перевищення вищезгаданими шкідниками порогу шкодочинності   посіви обприскують препаратами рекомендованими від  клопа шкідливої черепашки.

 Личинки хлібного туруна (жужелиця)  за чисельності 0,2-1 екз на кв.м.  продовжуватимуть живитися в озимині, згодом заляльковуватимуться. Через два тижні на поверхню ґрунту виходитимуть жуки фітофага, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.

 У квітні на посівах  озимих зернових колосових культур з хвороб відмічали : септоріоз за ураження до 10% рослин, темно – буру плямистість –до 6%рослин, борошнисту росу  - до 3% рослин. У посівах озимого і ярого ячменю  виявлено сітчасту плямистість. Хворобою в слабому ступені уражено до 14% рослин озимого ячменю, до 2% рослин ярого ячменю.  В  разі випадання дощів та відносного температурного режиму (t° повітря 16-25°С), рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення  хвороби набудуть поширення. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та ринхоспоріоз, червоно-бура, інші плямистості.

В кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви оздоровлюють: абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, альбітом ТПС, р., 0,04 л/га, альто супер 330 , к.е., 0,4-0,5 л/га, амістаром екстра 280, к.с., 0,5-0,75 л/га, дерозалом 500, КС, 0,5 л/га, дітаном М-45, ЗП, 2-3 л/га, заміром 400, в.е., 0,75-1,5 л/га, імпактом Т, к.с., 1 л/га, колосалем  про, МЕ, 0,3-0,4 л/га, міражем, к.е., 1 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, солігором 425, к.е., 1 л/га, тілтом, 250 к.е., 0,5 л/га, топсином-М, з.п., 1 л/га  та аналогами дозволеними до використання в Україні.

 Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин  борошнистою росою, плямистостями, 3-5% септоріозу листя та піренофорозу) та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос. Рішення щодо оздоровлення озимої пшениці фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля.

 На початку ІІІ декади квітня бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий) почали переселення  з багаторічних трав  на горох. За посушливої жаркої погоди, коли рослини затримуються в рості, слід очікувати найбільшої шкоди від жуків. Сходи гороху за наявності 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м обробляють блискавкою, к.е., 0,15-0,16 л/га, фаскордом КЕ, к.е., 0,10 л/га.

Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху  горохові попелиці, зерноїд, трипс, комарик, інші. В період бутонізації – початку цвітіння  проти горохових зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), плодожерки, комарика, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м) посіви обробляють інсектицидами: актара 25 WG, в.г., 0,1 кг/га, карате зеон 050 EC, мк.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон 35, к.е. (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га, фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га.

Дощова погода за температури повітря 24-280С сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.

Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками  чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями.

Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) у фазу 2-6 листочків культури посіви сої обприскують:  Бі-58 новим, к.е., 0,5 л/га., енвідор 240SC, к.с. 0,4-0,5 л/га, золон 35, к.е. 2,5 -3 л/га.

У травні на посівах багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий,  сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик.  За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.

За надпорогової чисельності фітофагів, передусім, в насіннєвих ділянках застосовують арріво, к.е., 0,24 л/га, актеллік, к.е., 1л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га.

 

 

Технічні культури

 

 В ІІІ декаді квітня на минулорічних бурячищах відмічали початок виходу на поверхню грунту жуків звичайного  і сірого бурякових  довгоносиків. У травні проходитиме заселення  шкідниками посівів цукрових буряків. Щільність перезимувалих жуків становить 0,3-2 екз на кв.м.   Загинуло зимуючої стадії 1%. Масовому заселенню посівів  довгоносиками сприяє суха погода  (температура повітря + 22-25С).

За сухої сонячної погоди на ранніх сходах цукрових буряків шкодитимуть бурякові блішки, за теплої вологої погоди - бурякова крихітка, подекуди щитоноски,  жуки піщаного мідляка.

         За високого ступеня загрози сходам від звичайного бурякового та інших довгоносиків доцільно провести обкопування бурячищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками з послідуючим обприскуванням їх інсектицидами. За перевищення щільності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5,  блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту - обробляють акта рою 25 WG, в.г., 0,08 кг/га, актелліком 500 EC, к.е., 1-2 л/га, нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, іншими.

У разі заселення крайових смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин) проводять обприскування актелікком 500EC, к.е., золоном 35, к.е., 1 л/га, БІ-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, іншими.

Надмірне зволоження ґрунту або його сухість, висівання неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявність у ґрунті патогенних організмів сприятимуть розвитку коренеїду. Для покращення стійкості рослин щодо ураження коренеїдом доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

У травні на посівах озимого ріпаку продовжуватимуть розвиватися і завдавати шкоду  ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, хрестоцвіті  блішки, клопи, попелиця, білани. Посіви захищають наприкінці бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів (квіткоїд, прихованохоботники 5-6 жуків на рослину) вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, іншими. Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода. Оздоровлюють посіви за появи ознак хвороб альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, містиком, к.е., 1 л/га тощо.

На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть ґрунтові шкідники – дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів. Також можливі пошкодження рослин  сірим буряковим довгоносиком та піщаним мідляком .  За надпорогової чисельності фітофагів (понад 2 екз. на кв.м),  ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. За сприятливих погодних умов, ґрунтової і насіннєвої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою. На ділянках гібридизації рекомендовано провести видалення і спалювання уражених рослин, оздоровлюють посіви амістаром Екстра, к.с., 0,75-1 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га.

 

Плодові насадження

 

 

Повсюди в садах  продовжуватимуть розвиватися і завдавати шкоди листкам, квіткам, брунькам і зав`язі садові довгоносики( сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, букарка, казарка). Довгоносики  паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки.  Личинки яблуневого квіткоїда  заляльковуватимуться. Через 7 -12 днів  виходитимуть молоді жуки, які скелетуватимуть листки та вигризатимуть ямки у зав`язі.

Протягом травня харчуватимуться листками гусениці золотогуза, білана жилкуватого, розанової листокрутки, яблуневої молі, лялькування яких відбуватиметься за теплої погоди в кінці місяця.  Переважно в незахищених садах та лісопаркових насадженнях розвиватимуться гусениці кільчастого й непарного шовкопряда. Повсюди ймовірне зростання чисельності сисних шкідників( попелиць, кліщів, медяниць, несправжніх щитівок), які висмоктуватимуть соки молодих листків та пагонів.

Скрізь масово заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, яких навесні  нараховувалось 2,5 - 3 екз. на дерево. За суми ефективних температур 130 0С (вище 100С) відбуватиметься літ метеликів, які активніше відкладатимуть яйця за відсутності опадів і вітру та температури понад 160С у вечірні години. За суми ефективних температур 2300С ( понад 100С)  відроджуватимуться гусениці плодожерки.  Під час утворення зав`язі  у вишні літатиме і відкладатиме яйця вишнева муха.

За прохолодної дощової погоди в яблуневих і грушевих насадженнях поширюватиметься парша, в кісточкових – моніліальний опік, кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персика. Найсприятливіші до ураження борошнистою росою   яблуні та персика температура 18 – 250С та високе насичення повітря пароподібною вологою.

Відразу після закінчення цвітіння зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць, парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують золоном, к.е., 3 л/га, біммером, к.е., 0,8-2 л/га чи конфідором 200 SL, в.р.к., 0,25 л/га з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб флінта 50WG, в.г., 0,15 кг/га, скору 250 EC, к.е., 0,15-0,2 л/га або терселу, в.г., 2-2,5 кг/га.

Через 10-12 днів після попереднього, проти яблуневого пильщика та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів. За необхідності проти рослиноїдних кліщів додають аполло, к.с., 0,4-0,6 л/га або ніссоран, з.п., 0,3-0,6 кг/га.

При відлові феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки за 7 днів спостережень, на початку відкладання яєць плодожерками зерняткові насадження обприскують матчем 050EC, к.е., 1 л/га, рімоном 10, к.е., 0,6 л/га, ікарусом 250, в.е., 0,5-0,6 л/га  чи іншими вказаними вище інсектицидами з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану 80, в.г., 1,9-2,5 кг/га або малвіну 80, в.г., 1,8-2,5 кг/га, поліраму, в.г., 2,5 кг/га чи дiтану М-45, з.п., 2-3 кг/га, а також тіовіту джет 80 WG, в.г., 8 кг/га або імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.

Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки сливової, інших  обприскують топсiном - М, з.п., 1 кг/га, хорусом,  75 WGв.г., 0,2-0,3 кг/га, фиталом, в.р.к., 2 л/га, деланом, в.г., 1 кг/га з додаванням на сливі конфідору 200 SL, в.р.к., 0,25 л/га, варанта, в.р.к., 0,25 л/га, на черешні та вишні золону 35, к.е., 0,8-2,8 л/га чи каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га, на персику децис-ф-Люкс 25ЕС, к.е., 0,5 л/га або карате зеон 050 ЕС, мк.с., 0,3 л/га.

Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном 35, к.е., 0,8-2,8 л/га, на сливі ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, на персику біопрепаратом спінтор 240 SC, к.с., 0,3 л/га з додаванням хоруса, 75 WG в.г., 0,2-0,3 кг/га або топсiну - М, з.п., 1 кг/га чи сігнуму, в.г., 1-1,25 кг/га.

У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують золоном 35, к.е., 2,8 л/га, актелліком 500 EC, к.е., 0,8-1,2 л/га, каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га або біопрепаратом спінтор 240 SC, к.с., 0,3-0,5 л/га з додаванням топсiну–М, з.  

 

 Картопля та овочеві культури

 

Cкрізь заселятимуть та пошкоджуватимуть картоплю, інші пасльонові культури, паруватимуться і відкладатимуть яйця  колорадські жуки. За оптимальних температур у межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% у другій половині місяця можливе відродження личинок.

Захищають сходи картоплі в разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Застосовують актару 25WG, в.г., 0,06-0,08 кг/га, моспілан, р.п., 0,02-0,025 кг/га, конфідор Максі, кораген, к.с., 0,05-0,06 л/га, інші  інсектициди дозволені до використання в Україні.

          За сухої жаркої погоди на капусті, редисці , інших хрестоцвітих культурах повсюди завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки. Капустяна (весняна) муха пошкоджуватиме капусту скрізь, де не дотримуються сівозміни, просторової ізоляції. Повсюди осередково шкодитимуть клопи,  бариди, білани, капустяна міль.

Захищають капусту  в разі заселення 10% рослин по 3-5 жуків блішок або 6 – 10 яєць капустяної мухи на рослину через обприскування країв або всуціль поля матчем, к.е., 0,4 л/га, акта рою 25WG, 0,07-0,09 л/га, децисом профі 25WG, в.г., 0,035 кг/га,  іншими рекомендованими інсектицидами.

         Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, на присадибних ділянках осередково розвиватиметься цибулевий прихованохоботник.  За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують карате зеоном 050 ЕС, мк.с., 0,2 л/га, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, енжіо 247 SL, к.с., 018 л/га, іншими дозволеними до використання

 

Начальник Державної фітосанітарної інспекції                                                     

Черкаської області                                                                                      В.Г.Жовнір

                                                                              

Нач. управління  методологічного

прогнозування, біологічного захисту та

роботи з пестицидами                                                                                  І.В.Іщенко

Категорія: Прогнози | Переглядів: 724 | Додав: labfitlab